Постанова

від 06.03.2025 по справі 909/1425/13

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2025 р. Справа №909/1425/13

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина» від 29 січня 2025 року

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 січня 2025 року (підписана 20.01.2025), головуючий суддя Михайлишин В.В., судді: Стефанів Т.В., Максимів Т.В.

винесену за результатами розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина»

про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2022 року, винесеної за результатами розгляду скарги на дії/бездіяльність приватного виконавця Ткачука Л.М.

у справі №909/1425/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс», м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина», с. Хриплин, м. Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Колективне підприємство «Київтрансрейс-511», м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

від позивача Ненахов О.О. (в режимі відеоконференції)

від відповідача Бондар Р.В., Волошинюк Р.В.

від приватного виконавця Олійник В.Б. (в режимі відеоконфренеції)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Колективного підприємства «Київтрансрейс-511» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Господарський суд Івано-Франківської області в рішенні від 03.06.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» задоволив:

·звернув стягнення на адміністративно - виробничі та складські приміщення, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Пресмашівська, буд. 10, а саме: адміністративний будинок, літера за планом земельної ділянки "А", загальною площею 10 554, 2 кв. м; склад хімікатів, літера за планом земельної ділянки "В", загальною площею 621,6 кв.м.; трансформаторну, літера за планом земельної ділянки "Д", загальною площею 61,5 кв.м.; прохідну, літера за планом земельної ділянки "Ж", загальною площею 28,9 кв.м.; вантажний участок - навіс, літера за планом земельної ділянки "З", загальною площею 383,0 кв.м., які належать Приватному акціонерному товариству «Івано-Франківськшкірсировина» в рахунок погашення заборгованості Колективного підприємства «Київтрансрейс 511» перед ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» за кредитним договором № 12-1/16 від 23.03.2005 в розмірі 606096 доларів США, що еквівалентно 17009599,36 грн по курсу НБУ на 23.04.2021 заборгованості по тілу кредиту згідно умов кредитного договору № 12-1/16 від 23.03.2005 (з додатками та додатковими угодами), 7669,92 доларів США, що еквівалентно 215250,16 грн по курсу НБУ на 23.04.2021 - заборгованості по відсотках, 15202,23 грн пені, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановленого Законом України «Про виконавче провадження» та передав в управління ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» означений предмет іпотеки, який належить ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» на період його реалізації, шляхом зобов`язання ПрАТ «Івано Франківськшкірсировина» передати ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» оригінали господарських та/або цивільних договорів стосовно предмету іпотеки, чинних і діючих на момент передачі, забезпечення вільного доступу позивачу до предмету іпотеки, надання ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» з метою отримання доходів від управління предметом іпотеки прав укладати і припиняти будь-які угоди відносно предмету іпотеки, за виключенням тих, які передбачають його відчуження;

·стягнув з ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» 68820, 00 грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду у справі № 909/1425/13 було залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.06.2022.

На виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2021 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 видано накази від 06.12.2021.

01.02.2022 та 18.02.2022 ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» звернулося до місцевого господарського суду зі скаргами, в яких просило про:

- визнання незаконною та скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 68005636 від 20.01.2022, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Л. М. Ткачуком;

- визнання протиправними та неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Л. М. Ткачука щодо оцінки описаного та арештованого майна ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор Оцінки»;

- визнання недійсною оцінки описаного та арештованого майна ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор Оцінки».

Розглянувши вказані заяви ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина», Господарський суд Івано-Франківської області 27.10.2022 постановив ухвалу (частково скасовано апеляційною та залишена без змін касаційною інстанціями), якою відмовив в задоволенні вказаних скарг.

02.12.2024 ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» через систему «Електронний суд» подало заяву про перегляд ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2022 у справі № 909/1425/13 за нововиявленими обставинами.

14.01.2025 Господарський суд Івано-Франківської області постановив ухвалу, якою відмовив в задоволенні заяви ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» про перегляд ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2022 у справі № 909/1425/13 за нововиявленими обставинами, оскільки встановив, що подані відповідачем в якості нововиявленої обставини докази є новими доказами, які не можуть бути прийняті та оцінені судом, відтак наведені відповідачем в заяві обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 320 ГПК України.

Відповідач не погодився з постановлено ухвалою місцевого господарського суду, оскаржив її в апеляційному порядку, вважає, що дана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з огляду на таке:

-на переконання скаржника саме рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, як регулятора оціночної діяльності в України, про те що складений звіт про оцінку не може бути використаний, а в діях оцінювача Супруненка А.О. наявні грубі порушення нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, при складанні звіту, які ним особисто визнані в письмових поясненнях, а також щодо рецензента-оцінювача Антонової А. Б., якою було складено рецензію на звіт про оцінку, відповідно до якої звіт про оцінку класифікується за ознакою абзацу другого пункту 67 Національного стандарту № 1 як такий, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, який на підставі розгляду та рішення Екзаменаційної комісії визнано таким, що відповідає абзацу четвертому або п`ятому пункту 67 Національного стандарту № 1, є нововиявленою обставиною, яка існувала на момент розгляду даної справи та не була відома ні суду ні ПрАТ «Івано Франківськшкірсировина», оскільки потребувала спеціальних знань. Про дані обставини ПрАТ «Івано Франківськшкірсировина» дізналося 12.11.2024 після отримання листа ФДМУ за №10-59-3-30605 від 11.11.2024. Відповідач наполягає, що дана нововиявлена обставина має істотне значення для даної справи і могла призвести до іншого результату судового розгляду, тобто, коли врахування її судом першої інстанції мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте;

-апелянт наголошує на тому, що нововиявленою обставиною, як юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, є саме обставина неможливості використання звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор Оцінки», а не власне протокол № 159 від 31 жовтня 2024 року засідання Екзаменаційної комісії ФДМУ, яким встановлено дану обставину. Таким чином, за твердженнями відповідача, оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, оскільки воно ґрунтується не на основі належних та допустимих доказів, а на підставі припущень колегії суддів.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотаннями представників позивача та приватного виконавця, розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції.

В дане судове засідання прибули представник позивача, відповідача та приватного виконавця, які висловили свої доводи, міркування та заперечення щодо наявності підстав для перегляду ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2021 за нововиявленими обставинами.

Дослідивши матеріали справи судова колегія встановила, що звертаючись до суду із заявою про перегляд ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2022 у справі № 909/1425/13 за нововиявленими обставинами, як на підставу для перегляду ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» покликався на таке:

Суд першої інстанції обґрунтовував прийняте рішення відповідністю звіту про оцінку суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки" вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та наявністю рецензії від 09.02.2022 проведеної ТОВ "ЦЕНТР РЕДЖІО" на звіт про оцінку суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки" та наявністю в суб`єктів оціночної діяльності Сертифікатів виданих Фондом державного майна України.

07.06.2024 ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" подало до Фонду державного майна України, як регулятора оціночної діяльності в Україні, скаргу, щодо розгляду питання стосовно оцінювача Супруненка А. О. (суб`єкт оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки"), яким було складено вищевказаний Звіт про оцінку та рецензента-оцінювача Антонової А. Б., оскільки не змогло отримати належного судового захисту порушених прав. Листом ФДМУ за № 10-59-3-30605 від 11.11.2024 повідомив, що за результатами розгляду скарги ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" 31.10.2024 відбулося засідання Екзаменаційної комісії ФДМУ;

Рішенням Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України від 31.10.2024 № 159 визначено, що в діях оцінювача наявні грубі порушення нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, зокрема, складений звіт про оцінку, який не може бути використаний. Наслідки від надання неякісних послуг оцінювача (складання неякісних звітів про оцінку): 1) для замовника оцінки - використання звіту про оцінку, який не викликає довіру, зумовлює ініціювання процедури рецензування звіту про оцінку іншими користувачами результатів такої оцінки, органами державної влади. 2) наслідки для держави, в особі Фонду як регулятора оціночної діяльності в України - зниження довіри до професійної діяльності оцінювачів в суспільстві, збільшення скарг на дії оцінювачів.

Саморегулівною організацією оцінювачів - громадською організацією "Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки", на вимогу Фонду держмайна України, 07.11.2024 була складена рецензія на звіт про оцінку виробничо-адміністративних та складських приміщень розташованих за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вулиця Пресмашівська (промвузол Хриплинський р-н), буд. 10, дата оцінки 24.01.2022, дата складання звіту 26.01.2022, виконаний суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор Оцінки" (оцінювач Супруненко А. О.).

За результатами рецензування складено висновок про те, що відповідно до пункту 67 Національного Стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", звіт про оцінку виробничо-адміністративних та складських приміщень розташованих за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вулиця Пресмашівська (промвузол Хриплинський р-н), буд. 10, що рецензується, класифікується за такою ознакою: "Звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків".

З огляду на вказане, заявник наголошує, що дана обставина, а саме рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, як регулятора оціночної діяльності в Україні, про те що складений звіт про оцінку не може бути використаний, а в діях оцінювача Супруненка А. О. наявні грубі порушення нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, при складанні звіту, які ним особисто визнані в письмових поясненнях, а також щодо рецензента-оцінювача Антонової А. Б., якою було складено рецензію на звіт про оцінку, відповідно до якої звіт про оцінку класифікується за ознакою абзацу 2 пункту 67 Національного стандарту № 1, як такий, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, який на підставі розгляду та рішення Екзаменаційної комісії визнано таким, що відповідає абзацу 4 або 5 пункту 67 Національного стандарту № 1, є нововиявленою обставиною, яка існувала на момент розгляду даної справи та не була відома ні суду ні ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина", оскільки потребувала спеціальних знань.

Водночас, відповідач зазначає, що він дізнався про нововиявлену обставину, щодо невідповідності звіту про оцінку, підготовленого ТОВ "Вектор оцінки" (оцінювач Супруненко А. О.), та рецензії на вказаний звіт, підготовлену рецензентом-оцінювачем Антоновою А. Б., нормам законодавства щодо оцінки майна, чим було порушено право на судовий захист та вплинуло на законність рішення суду у даній справі, 12.11.2024, після отримання листа ФДМУ за № 10-59-3-30605 від 11.11.2024.

Разом із тим, ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" в поданій заяві про перегляд ухвали суду від 27.10.2022 за нововиявленими обставинами вказує, що реалізація майна ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" відбулася за значно нижчою ціною, що безпосередньо порушує права та інтереси останнього.

Разом з тим, в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 909/663/22 за позовом ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" щодо оскарження результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації нерухомого майна ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина": адміністративно - виробничих та складських приміщень, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Пресмашівська, буд. 10, а саме: адміністративного будинку, літера за планом земельної ділянки "А", загальною площею 10 554, 2 кв. м; складу хімікатів, літера за планом земельної ділянки "В", загальною площею 621, 6 кв. м.; трансформаторної, літера за планом земельної ділянки "Д", загальною площею 61, 5 кв. м.; прохідної, літера за планом земельної ділянки "Ж", загальною площею 28, 9 кв. м.; вантажного участку - навіс, літера за планом земельної ділянки "З", загальною площею 383, 0 кв. м (13.02.2025 рішенням Господарського суду Івано-Франківської області в позові відмовлено).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні у ній докази, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, з огляду на наступне:

Згідно із частиною 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За умовами частини 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення суду. Поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту) чітко розрізняються між собою. Не можуть вважатися такими обставинами подані учасником справи листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Тобто, нові докази, які не існували на час судового розгляду справи, у розумінні положень процесуального законодавства не можуть вважатися нововиявленими обставинами.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019, судове провадження № 11-813за19).

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Відповідно до вказаних правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п. п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п. п. 42 - 44 рішення суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, що відповідає правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеній у постанові від 04.11.2020 у справі № 904/4470/16.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16, від 10.03.2020 у справі № 921/96/18 та від 18.05.2020 у справі № 904/8052/16.

Відповідно до практики ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (пункти 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії", заява № 69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду судових рішень мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", заява № 52854/39); у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

За правилами частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За умовами статей 73 - 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

При постановленні ухвали від 27.10.2022 судом було встановлено, а Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду при касаційному перегляді означеної ухвали та винесенні постанови від 21.05.2024 підтверджено, зокрема, що призначаючи суб`єкта оціночної діяльності, виконавець діяв виключно в порядку встановленому законом, його дії щодо винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання повністю відповідають Законам України «Про виконавче провадження» і «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та є правомірними.

Разом з тим, на час постановлення Господарським судом Івано-Франківської області ухвали від 27.10.2022 у цій справі, ані рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України від 31.10.2024 № 159, ані рецензії від 07.11.2024 на звіт про оцінку виробничо-адміністративних та складських приміщень розташованих за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вулиця Пресмашівська (промвузол Хриплинський р-н), буд. 10, дата оцінки 24.01.2022, дата складання звіту 26.01.2022, виконаний суб`єктом оціночної діяльності товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор Оцінки" (оцінювач - Супруненко А. О.), складеною Саморегулівною організацією оцінювачів - громадською організацією "Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки", не існувало взагалі.

Отже, відповідачем в якості нововиявленої обставини надаються для оцінки суду взагалі нові докази, які не можуть бути прийняті та оцінені у даному господарському провадженні.

Варто зазначити, що при зверненні до суду зі скаргою (вх. № 2740/22 від 18.02.2022) про визнання протиправними та неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л. М. щодо оцінки описаного та арештованого майна ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки"; визнання недійсною оцінки описаного та арештованого майна ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки", ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" заявляло, що не погоджується із результатами оцінки описаного та арештованого майна боржника, мотивуючи тим, що приватний виконавець занизив оцінку описаного та арештованого майна боржника більш як втричі від його ринкової вартості, у зв`язку із чим просить визнати недійсною спірну оцінку.

Вказане свідчить про те, що ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" вже раніше стверджувалось про те, що звіт про оцінку, наданий суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки" був проведений неналежним чином, а вартість майна в ньому визначена недостовірно. Це, в свою чергу, означає, що відповідач надає рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України від 31.10.2024 № 159 та рецензію від 07.11.2024 на звіт про оцінку майна, як нові докази на підтвердження вже раніше стверджуваних ним обставин, а тому такі докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Наявності інших фактичних даних, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу ухвали суду від 27.10.2022, та які б можна було кваліфікувати як нововиявлені обставини у справі, судом не встановлено.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеної у постанові від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11 господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (аналогічна правова позиція викладена у постанові.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами (постанова Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18).

Верховний Суд у своїй постанові від 19.06.2024 у справі № 372/4154/18 зазначив, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.

Підсумовуючи наведене вище, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведені ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" у заяві обставини, в розумінні ст. 320 ГПК України, не є нововиявленими обставинами для перегляду ухвали від 27.10.2022 у справі № 909/1425/13, відтак означена ухвала правомірно залишена судом першої інстанції без змін.

З урахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм чинного законодавства та встановлених обставин справи. Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої у цій справі ухвали.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина» відмовити.

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2025, постановлену за результатами розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2022 року, постановленої за результатами розгляду скарги на дії/бездіяльність приватного виконавця Ткачука Л.М. у справі № 909/1425/13 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Повна постанова складена 11.03.2025.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік