Ухвала

від 19.03.2025 по справі 909/1425/13

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"19" березня 2025 р. Справа № 909/1425/13

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина»

про відвід колегії суддів: Орищин Г.В., Галушко Н.А та Желік М.Б.

у справі № 909/1425/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс», м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина», с. Хриплин, м. Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Колективне підприємство «Київтрансрейс-511», м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки

встановив:

У провадженні Західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Орищин Г.В. (головуючий суддя), Галушко Н.А. та Желіка М.Б. перебувають апеляційні скарги ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина», подані у справі № 909/1425/13 на ухвали Господарського суду Івано-Франківської області:

- від 14.01.2025, якою відмовлено в задоволенні заяви ПрАТ «Івано- Франківськшкірсировина» про перегляд ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2022 р. по справі № 909/1425/13 за нововиявленими обставинами в частині визнання протиправними та неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Л. М. Ткачука щодо оцінки описаного та арештованого майна ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор Оцінки»; визнання недійсною оцінки описаного та арештованого майна ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор Оцінки»;

- від 14.01.2025, якою відмовлено в задоволенні заяви ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2021 р. по справі № 909/1425/13 за нововиявленими обставинами;

- на додаткову ухвалу від 05.02.2025, якою заяву представника ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс», адвоката Ненахова Олексія Олексійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 909/1425/13 - задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За вказаними апеляційними скаргами відкрито апеляційне провадження та призначено такі до розгляду в судовому засіданні на 06.03.2025, в режимі відеоконференції з представником позивача.

В судове засідання 06.03.2025 з`явилися представники сторін. Разом з тим, 06.03.2025 канцелярією Західного апеляційного господарського суду зареєстровано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке напередодні було сформовано в системі «Електронний суд» з представником приватного виконавця Ткачука Л.М. - Олійником В.Б. З метою забезпечення дотримання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, враховуючи, що представник приватного виконавця брав участь в судових засіданнях в суді першої інстанції в режимі відеоконференції, судова колегія допустила Олійника В.Б. до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За результатами розгляду апеляційної скарги від 14.01.2025, якою відмовлено в задоволенні заяви ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» про перегляд ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2022 р. по справі № 909/1425/13 за нововиявленими обставинами в частині визнання протиправними та неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Л.М. Ткачука 06.03.2025 судовою колегією ухвалено постанову.

Розгляд апеляційних скарг ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина», поданих на ухвалу місцевого господарського суду від 14.01.2025 про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2021 р. у справі № 909/1425/13 за нововиявленими обставинами та на додаткову ухвалу від 05.02.2025 у цій справі відкладено на 10.04.2025.

14.03.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про відвід колегії суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А. та Желіка М.Б. від розгляду справи №909/1425/13. Заява обґрунтована тим, що за результатами розгляду заяви представника приватного виконавця про участь в режимі відеоконференції, яка не відповідала вимогам ч.3 ст.197 ГПК України, суд не постановив відповідної ухвали, однак допустив представника приватного виконавця до участі в судовому засіданні, що на думку позивача свідчить про явну прихильність колегії суддів до приватного виконавця та, враховуючи результат розгляду апеляційної скарги, упереджене ставлення до апелянта, що свідчить про заінтересованість колегії суддів у результаті розгляду справи №909/1425/13, а також вказані обставини викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів та є підставою для відводу.

Розглянувши заяву представника позивача, колегія суддів у складі: Орищин Г.В. (головуючий суддя), Галушко Н.А. та Желік М.Б. постановила ухвалу від 17 березня 2025 року, в якій встановила, що заявлений представником позивача відвід колегії суддів є необґрунтованим та постановила заяву ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» від 14.03.2025 передати для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України, складу судової колегії, для вирішення питання про відвід.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2025 року справу №909/1425/13 (в частині розгляду заяви про відвід) передано колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частинами 7, 8, 11 ст.39 ГПК України передбачено, що вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина» від 14 березня 2025 року про відвід колегії суддів: Орищин Г.В. (головуючий суддя), Галушко Н.А. та Желік М.Б. у справі №909/1425/13, колегія суддів вирішила відмовити у заявленому відводі, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч.2 ст.35 ГПК України).

Як на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів, заявник посилається на те, що суд за результатами розгляду заяви представника приватного виконавця про участь в режимі відеоконференції, яка не відповідала вимогам ч.3 ст.197 ГПК України, не постановив відповідної ухвали, однак допустив представника приватного виконавця до участі в судовому засіданні.

Згідно з ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Колегія суддів, яка розглядає відвід, вважає такий необґрунтованим, оскільки, колегія суддів, що розглядає справу, з метою забезпечення рівності усіх учасників судового процесу, а також права сторін на ефективний засіб юридичного захисту, допустила до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції представника приватного виконавця, що не свідчить про упередженість чи необ`єктивність (суб`єктивне ставлення) колегії суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А. та Желіка М.Б. при розгляді справи №909/1425/13.

Частиною 4 ст.11 ГПК України та статтею 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

ЄСПЛ зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Колегією суддів встановлено, що заявником не наведено відповідних обставин та не подано доказів на підтвердження таких обставин, які б слугували підставою для відводу колегії суддів: Орищин Г.В., Галушко Н.А. та Желіка М.Б. у справі №909/1425/13.

З огляду на наведене вище, вказані в заяві обставини для відводу колегії суддів: Орищин Г.В., Галушко Н.А. та Желіка М.Б. у справі №909/1425/13, суд вважає необґрунтованими, а підстави для відводу вказаної колегії суддів - відсутні.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,-

постановив:

1.Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина» від 14 березня 2025 року про відвід колегії суддів: Орищин Г.В. (головуючий суддя), Галушко Н.А. та Желік М.Б. у справі №909/1425/13.

2.Копії ухвали надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.