Рішення

від 18.03.2025 по справі 515/578/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/578/24

Провадження № 2/513/81/25

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області Дем`янової О.А. від 09 квітня 2024 року вказану цивільну справу передано на розгляд Саратському районному суду Одеської області.

Так, 09 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до Дмитрівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_1 .. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 0,40 га, в межах території Дмитрівської сільської ради, що належала останній на підставі Державного акту на право власності на землю серії І-ОД № 009435, виданого 21 лютого 2000 року.

Спадкоємцем за законом після її смерті ОСОБА_1 , є її чоловік ОСОБА_2 та дідусь позивача, який своєчасно звернувся з заявою про прийняття спадщини до Татарбунарської державної нотаріальної контори, але не встиг оформити свої спадкові права та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

За життя дідусь ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося, і взагалі все те, що на день смерті йому буде належати і на що законом він матиме право, заповідав онуці, позивачу у справі ОСОБА_1 .

Після його смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку, яку останній прийняв у спадщину після смерті бабусі заявниці ОСОБА_3 та на земельну ділянку, площею 4,29 га в межах території Дмитрівської сільської ради, що належала останньому на підставі Державного акту на право власності на землю серії І-ОД № 087436, виданого 09 лютого 2001 року.

Позивач як спадкоємець за заповітом звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_2 . Однак, постановою державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі Оліянчук С.С. від 15 березня 2024 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки користувачем земельної ділянки, площею 0,40 га є ОСОБА_3 , а не померлий ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 за життя не встиг оформити свої спадкові права на земельну ділянку після смерті дружини ОСОБА_3 , однак нерухоме майно фактично належало дідусю та знаходилося у його володінні та користуванні.

Враховуючи викладене, позивач просить у порядку спадкування за заповітом визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,40 га, в межах території Дмитрівської сільської ради, що належала бабусі ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на землю серії І-ОД № 009435, виданого 21 лютого 2000 року та яку успадкував дідусь ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 27 травня 2024 року відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження у справі; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 28.08.2024 року замінено первісного відповідача Дмитрівську сільську ради на Татарбунарську міську ради Білгород-Дністровського району Одеської області

Ухвалою суду від 13.02.2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача також будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого засідання, у судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду надійшла заява про слухання справи у його відсутність позовні вимоги визнав повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.211, ч.1 ст.223 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи без участі сторони, повідомленої про дату, місце та час розгляду справи, на підставі наявних у справі доказів та враховуючи визнання позову відповідачем ухвалити рішення по справі, що передбачено ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Згідно зі ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі і у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

У відповідності до ч.1 ст. 81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із такого.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі померла ОСОБА_3 , про що 05 травня 2002 року в Книзі реєстрації смертей відділу реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Одеси вчинено актовий запис № 4239 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,40 га, в межах території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що належала спадкодавиці на підставі Державного акту на право власності на землю серії І-ОД № 009435, виданого 21 лютого 2000 року на підставі рішення Дмитрівської сільської Ради народних депутатів Татарбунарського району Одеської області від 27 грудня 2000 року № 194.

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є її чоловік ОСОБА_2 . Факт родинних відносин, як між подружжям, підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Дмитрівською сільською радою Татарбунарського району одеської області на підставі актового запису № 27 від 03 жовтня 1958 року.

Як спадкоємець за законом ОСОБА_2 08.07.2003 року звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_3 до державного нотаріуса Татарбунарської державної нотаріальної контори та 08 липня 2003 року була заведена спадкова справа №250/2003.

Як вбачається з копії спадкової справи №250/2003, інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Одесі помер ОСОБА_2 , про що 08 серпня 2019 року в Книзі реєстрації смертей Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області вчинено актовий запис № 8327 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, яку останній прийняв у спадщину після смерті дружини ОСОБА_3 та на земельну ділянку, площею 4,29 га в межах території Дмитрівської сільської ради, що належала останньому на підставі Державного акту на право власності на землю серії І-ОД № 087436, виданого 09 лютого 2001 року.

За життя ОСОБА_2 23 травня 2018 року склав заповіт, який був посвідчений державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори Оліянчук С.С. та зареєстрований у реєстрі за № 8-478 та яким все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося, і взагалі все те, що на день смерті йому буде належати і на що законом він матиме право, заповідав ОСОБА_1 (позивачу у справі).

Позивач у справі, як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 , своєчасно звернулася з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі Оліянчук С.С. та 13 серпня 2019 року було заведено спадкову справу № 429л/2019.

Як вбачається з копії спадкової справи № 429л/2019, заведеної 13 серпня 2019 року до майна померлого ОСОБА_2 , інші спадкоємці відсутні.

13 березня 2020 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на належну йому земельну ділянку площею 4,29 га в межах території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Однак, постановою державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі Оліянчук С.С. від 15 березня 2024 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку, яку останній успадкував після смерті дружини ОСОБА_3 , оскільки користувачем земельної ділянки у правовстановлюючому документів вказана ОСОБА_3 , а не померлий ОСОБА_2 .

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст.1217 ЦК України.

В силу ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини, за нормою ст.1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини - ст.1222 ЦК України.

Згідно з ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

По положенню ст.ст.1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають дружина та діти спадкодавця.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верхового суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

За п. 3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті1296,1297ЦК) та не здійснив його державної реєстрації ( ст.1299 ЦК).

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За такого, ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті дружини ОСОБА_3 , як такий, що фактично прийняв спадщину, але за життя не встиг оформити та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом. У зв`язку з смертю спадкодавця встановити право власності на останнього є неможним, оскільки правосуб`єктність даного суб`єкта припинена.

Оскільки, позивач довела наявність спадкового майна, підстави до його успадкування, неможливість реалізації спадкових прав у інший спосіб, суд визнає його позовні вимоги обґрунтованими та ухвалює про їх задоволення.

На прохання позивача суд не стягує на його користь судові витрати.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 200, 263-265, 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м. Кишинів Молдови, РНОКПП НОМЕР_4 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,40 га, що належала на підставі Державного акту на право власності на землю серії І-ОД № 009435, виданого 21 лютого 2000 року на підставі рішення Дмитрівської сільської Ради народних депутатів Татарбунарського району Одеської області від 27 грудня 2000 року № 194, яку останній успадкував після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 18.03.2025 року.

Суддя В. С. Миргород