Ухвала

від 13.03.2025 по справі 910/18794/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"13" березня 2025 р. Справа№ 910/18794/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши матеріали заяви представника фізичної особи-підприємця Дудікової Лариси Володимирівни про забезпечення позову

при розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Е і М Красива Земля" та фізичної особи-підприємця Дудікової Лариси Володимирівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 (повне рішення складено 31.05.2024)

у справі № 910/18794/23 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом фізичної особи-підприємця Дудікової Лариси Володимирівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Е і М Красива земля"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо"

про стягнення 1 177 493,95 грн,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Північного апеляційного господарського суду знаходиться справа № 910/18794/23 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Е і М Красива Земля" (відповідача) та фізичної особи-підприємця Дудікової Лариси Володимирівни (позивача) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 призначено у справі № 910/18794/23 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі № 910/18794/23 зупинено, у зв`язку із призначенням судової експертизи на час проведення судової експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 задоволено клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 164/25-54 у справі № 910/18794/23. Погоджено більший розумний строк проведення експертизи, понад 90 днів.

До Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно вартістю 1 177 493,95 грн.

В свою чергу, до суду апеляційної інстанції, надійшли заперечення представника відповідача на заяву позивача про забезпечення позову, в яких представник відповідача просив суд повернути заявнику заяву про забезпечення позову, оскільки вона подана без додержання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та заперечення на неї, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Судова колегія констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

У вказаних висновках колегія суддів звертається до усталених правових висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі № 917/751/19.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, що йому стало відомо про те, що відповідач може вчиняти дії стосовно продажу належного йому майна та припинення своєї господарської діяльності.

За таких обставин, на переконання позивача, станом на день подання даної заяви існує ризик у майбутньому невиконання та/або утруднення рішення суду у даній справі.

Таким чином, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до спонукання відповідача до вчинення різноманітних процесуальних "диверсій", які будуть затягувати розгляд даної справи.

Судова колегія, надаючи оцінку обґрунтованості доводам заявника про необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зазначає, що посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без надання обґрунтованих доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Тобто, наведені заявником підстави для забезпечення позову, за умови відсутності будь - яких інших доказів, на підтвердження таких фактів, не надають можливості дійти беззаперечних висновків щодо можливого утруднення виконання рішення суду.

При цьому, колегія суддів зауважує на тому, що позивачем також не надано суду апеляційної інстанції належних доказів, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить в подальшому виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Отже, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заперечення представника відповідача щодо порушення позивачем вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією відхиляються, оскільки позивачем у заяві про забезпечення позову вказано про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця Дудікової Лариси Володимирівни про забезпечення позову у справі № 910/18794/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко