Постанова

від 06.03.2025 по справі 904/3603/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 м. Дніпро Справа № 904/3603/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,

суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2024 у справі (суддя Фещенко Ю.В.), повний текст рішення складено 02.10.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг», м. Київ

до Комунального підприємства «Жилсервіс-Дніпро» Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

14.08.2024 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з КП «Жилсервіс-Дніпро» ДМР заборгованість за договором постачання природного газу № 8118-ПСО(ТКЕ)-4 від 21.10.2022 на загальну суму 21022807,91 грн, з якої: 15925765,20 грн - основна сума боргу, 3969462,47 грн - пені, 586739,70 грн - інфляційних втрат, 540840,54 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 8118-ПСО(ТКЕ)-4 від 21.10.2022 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем у період з листопада 2022 року по березень 2023 року природний газ.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2024 заяву КП «Жилсервіс-Дніпро» ДМР про зменшення розміру пені - задоволено частково.

У задоволенні заяви КП «Жилсервіс-Дніпро» ДМР про відстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців - відмовлено.

Позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до КП «Жилсервіс-Дніпро» ДМР про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 8118-ПСО (ТКЕ)-4 від 21.10.2022 на загальну суму 21022807,91 грн - задоволено частково. Стягнуто з КП «Жилсервіс-Дніпро» ДМР на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - 15925765,20 грн - основного боргу, 2778623,73 грн - пені, 586739,70 грн - інфляційних втрат, 540840,54 грн - 3% річних та 252273,69 грн - витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду в частині зменшення пені на 30% та просить: скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду по даній справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 1190838,74 грн; прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» щодо стягнення пені у сумі 1190838,74 грн, у стягненні яких було відмовлено судом - задовольнити.

Позивач вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а саме ст. 551 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст. 233 Господарського кодексу України (далі ГК України), згідно яких, розмір пені може бути зменшений лише у випадку, коли він значно перевищує розмір збитків. Водночас у даному випадку позивач вважає, що розмір пені був обґрунтованим і не перевищував реальних збитків, тому суд мав задовольнити вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування допущеного місцевим господарським судом порушення норм процесуального права, зокрема статей 236 та 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач зазначає, що суд не з`ясував належним чином обставини справи та не довів всі факти, що мають значення для вирішення справи, зокрема відсутність об`єктивних причин для зменшення розміру пені.

Суд не врахував інтереси позивача при зменшенні розміру пені. Позивач підкреслює, що його діяльність є важливою для функціонування газотранспортної системи України, а своєчасне виконання зобов`язань за договорами має критичне значення для стабільності цієї системи.

Апелянт вказує, що стягнення пені має компенсувати майнові втрати, завдані несвоєчасною оплатою за надані послуги. Це відповідає принципу компенсації у цивільному праві, що передбачає стягнення неустойки як засіб для компенсації втрат, а не для покарання боржника.

Суд неправильно тлумачив обставини щодо виконання зобов`язань відповідачем. За договором, відповідач не має права посилатися на прострочення з боку кінцевих споживачів як на підставу для звільнення від відповідальності. Згідно з умовами договору, відповідач має нести відповідальність за своєчасне виконання зобов`язань незалежно від платіжної дисципліни кінцевих споживачів.

Враховуючи, що розмір пені не є надмірним у порівнянні зі збитками, апелянт вважає, що суд мав залишити її в повному обсязі, не враховуючи лише інтереси відповідача. Можливе зменшення пені на 30% є непропорційним і призводить до порушення прав позивача.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, КП «Жилсервіс-Дніпро» ДМР, не погоджується з апеляційною скаргою позивача по справі, вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач просив суд врахувати його фінансове становище, підтверджене фінансовими звітами, відсутність у нього прибутку за результатами його діяльності в період виникнення заборгованості, а також низьку платіжну дисципліну кінцевих споживачів, якими є населення, що у своїй сукупності вплинуло на несвоєчасне виконання зобов`язання перед позивачем.

При ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності урахував, що вимоги про стягнення пені можуть призвести до серйозних економічних наслідків для підприємства, зокрема до можливості його банкрутства, що негативно вплине на соціальні наслідки в місті, зокрема на надання послуг з теплопостачання населенню.

Враховуючи обставини, що в умовах воєнного стану у відповідача не було об`єктивної можливості виконати зобов`язання у повному обсязі через низьку платіжну дисципліну споживачів та мораторієм на підвищення тарифів на теплову енергію, відповідач все ж здійснив погашення значної частини заборгованості перед позивачем на суму 30908159,01 грн, що є вдвічі більшою сумою, ніж залишок заборгованості, і складає 66% від загальної суми боргу, що свідчить про наявність добросовісних намірів зі сторони відповідача з виконання договірних зобов`язань. Отже, суд мав всі підстави для зменшення пені не лише на 30 %, а й на 90%, оскільки пеня у сумі 3969462,47 грн є надмірною порівняно з основним боргом.

При цьому, присудження занадто великої суми пені може призвести до значних економічних втрат, оскільки відповідач перебуває на межі банкрутства, що матиме серйозні соціальні та фінансові наслідки для місцевого бюджету.

Зважаючи на вищезазначене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

21.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ЕІС-код 56Х930000010610Х (далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Жилсервіс-Дніпро» Дніпровської міської ради, ЕІС-код 56XQ00017IVAT004 (далі - споживач, відповідач) був укладений договір постачання природного газу № 8118-ПСО(ТКЕ)-4 (далі - договір, а. с. 10-16 т 1), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні п.п. 1 п. 4 Положення, природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах договору.

У п. 13.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності), а в частині зобов`язань постачальника щодо передачі природного газу відповідно до п. 2.1. договору - після настання відкладальних обставин згідно з ст. 212 ЦК України, а саме: укладання споживачем договорів/додаткових угод (додаткових договорів) про договірне списання з поточних банківських рахунків, на які надходять кошти у вигляді плати за теплову енергію та відповідні комунальні послуги, послуги (товари), для надання (передачі) яких використовується поставлений природний газ, строком дії до повного виконання зобов`язань споживача за всіма договорами, укладеними з постачальником, або повного погашення заборгованості за такими договорами, та виконання п. 5.2 договору. Договір діє до 31.03.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем за допомогою електронних підписів (а. с. 17 т 1).

Згідно з пунктами 1.2., 1.3. договору природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу. За договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 року (включно) у кількості 7 286,822 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м), а саме:

- жовтень 2022 року - обсяг І (фіксований) - 48,229; обсяг ІІ - 45,772; обсяг ІІІ (фіксований) - (-); загальний обсяг - 94,001;

- листопад 2022 року - обсяг І (фіксований) - 1004,400; обсяг ІІ - 42,160; обсяг ІІІ (фіксований) - 73,656; загальний обсяг - 1120,216;

- грудень 2022 року - обсяг І (фіксований) - 1474,565; обсяг ІІ - 61,895; обсяг ІІІ (фіксований) - 108,135; загальний обсяг - 1644,595;

- січень 2023 року - обсяг І (фіксований) - 1579,904; обсяг ІІ - 66,320; обсяг ІІІ (фіксований) - 115,857; загальний обсяг - 1762,081;

- лютий 2023 року - обсяг І (фіксований) - 1417,905; обсяг ІІ - 59,470; обсяг ІІІ (фіксований) - 104,022; загальний обсяг - 1584,397;

- березень 2023 року - обсяг І (фіксований) - 972,405; обсяг ІІ - 40,820; обсяг ІІІ (фіксований) - 71,307; загальний обсяг - 1084,532;

- всього - обсяг І (фіксований) - 6497,408; обсяг ІІ - 316,437; обсяг ІІІ (фіксований) - 472,977; загальний обсяг - 7286,822.

Згідно з п.п. 2.2.1. п. 2.1. договору обсяг І (фіксований) природного газу використовується споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб. Обсяг ІІІ (фіксований) природного газу використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої вводи бюджетним установам, організаціям, релігійним організаціям, підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб. Обсяг ІІ природного газу використовується споживачем для потреб, відмінних від тих, що покриваються за рахунок обсягів І (фіксований) та ІІІ (фіксований).

З матеріалів справи вбачаться, що до договору сторонами вносилися зміни, шляхом укладення Додаткової угоди № 1 від 26.10.2022 та Додаткової угоди № 2 від 21.02.2023 (а. с. 18-19 т 1).

За умовами п. 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

У п. 4.1. договору сторонами були визначені умови щодо ціни, природного газу, а саме: ціна на природний газ, який постачається за договором, встановлюється наступним чином:

- ціна обсягів газу, визначених у п. 2.1. договору як обсяг І (фіксований) за 1000 куб м газу без ПДВ - 6183 грн 33 коп., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7420 грн 00 коп.; крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163 грн 89 коп. за 1000 куб. м. Всього ціна газу для обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583 грн 89 коп. (п.п. 4.1.1. договору);

- ціна обсягів газу, визначених в п. 2.1. договору як обсяг II за 1000 куб. м газу без ПДВ - 31937 грн 92 коп., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ- 38325 грн 50 коп.; крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163 грн 89 коп. за 1000 куб. м. Всього ціна газу для обсягу ІІ за 1 000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 38489 грн 39 коп. (п.п. 4.1.2. договору);

- ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1. договору як обсяг III (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13658 грн 33 коп., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16390 грн 00 коп.; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць. всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163 грн 89 коп. за 1000 куб. м. Всього ціна газу для обсягу ІІІ (фіксований) за 1 000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553 грн 89 коп. (п.п. 4.1.3. договору).

Пунктом 3.5. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у період з листопада 2022 року по березень 2023 року було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 46 833 924 грн 21 коп., на підтвердження чого сторонами були складені та підписані наступні Акти приймання-передачі природного газу:

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 на суму 4 570 210 грн 22 коп. (а. с. 34 т 1);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 на суму 1 099 457 грн 87 коп. (а. с. 34, на звороті);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2022 на суму 7 459 781 грн 52 коп. (а. с. 35 т 1);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2022 на суму 1 790 054 грн 59 коп. (а. с. 35, на звороті);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2023 на суму 9 291 130 грн 40 коп. (а. с. 36 т 1);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2023 на суму 1 618 791 грн 22 коп. (а. с. 36, на звороті);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2023 на суму 1 728 733 грн. 37 коп. (а. с. 37 т 1);

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 на суму 9 714 517 грн 36 коп. (а. с. 37, на звороті);

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 на суму 1 600 831 грн 68 коп. (а. с. 38 т 1);

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 на суму 1 721 968 грн 45 коп. (а.с. 38, на звороті);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2023 на суму 4 466 558 грн. 28 коп. (а.с. 39 т 1);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2023 на суму 758 279 грн. 18 коп. (а.с. 39, на звороті);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2023 на суму 1 013 610 грн 07 коп. (а. с. 40 т 1).

Вказані Акти підписані позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень щодо обсягів та якості отриманого природного газу, акти підписані, зокрема, представником відповідача та скріплені відтиском печатки підприємства.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягу, строку чи якості поставленого у спірний період позивачем природного газу.

Відповідно до п. 5.1. договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого, відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий, відповідно до акту/актів приймання-передачі, природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов п.п. 3.5.3. п. 3.5. договору.

З матеріалів справи вбачається, що вказані зобов`язання відповідачем були порушені поставлений у період з листопада 2022 року по березень 2023 року природний газ був оплачений відповідачем лише частково - на суму 30 908 159 грн 01 коп. (а. с. 44-46 т 1), внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 15 925 765 грн 20 коп. (46 833 924,21 - 30 908 159,01), наявність якої відповідачем не заперечується.

За прострочення виконання зобов`язання, на підставі п. 7.2. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 16.03.2023 по 15.11.2023 в сумі 3 969 462 грн 47 коп., інфляційні втрати за період з травня 2023 року по травень 2024 року в сумі 586 739 грн 70 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 16.03.2023 по 31.05.2024 у сумі 540 840 грн 54 коп.

Вказані вище обставини і є причиною виникнення спору по даній справі.

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За нормою ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначалося вище, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 15925765,20 грн (основний борг) за період з листопада 2022 року по березень 2023 року за отриманий природний газ. Наявність вказаної заборгованості відповідач не заперечує.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За прострочення виконання зобов`язання, на підставі п. 7.2. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 16.03.2023 по 15.11.2023 в сумі 3969462,47 грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення (за кожним Актом приймання-передачі природного газу окремо), арифметично розрахунок проведено також вірно.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені у сумі 3969462,47 грн були визнані судом обґрунтованими.

Крім того, позивач нарахував інфляційні втрати за період з травня 2023 по травень 2024 року в сумі 586739,70 грн та 3% річних за період з 16.03.2023 по 31.05.2024 в сумі 540840,54 грн. Розрахунки позивача були перевірені судом та визнані правильними, тому позов щодо стягнення обох сум було обґрунтовано задоволено, що не є предметом апеляційного оскарження.

Водночас відповідач подав до суду першої інстанції клопотання про зменшення заявленої позивачем до стягнення суми пені, яке суд першої інстанції задовольнив частково, і яке є предметом апеляційного оскарження.

Згідно з положеннями статей 233 ГК України і 551 ЦК України, суд має право зменшити штрафні санкції або неустойку, якщо їх розмір значно перевищує збитки кредитора. Таке зменшення санкцій має ґрунтуватися на різних факторах, зокрема на виконанні зобов`язання боржником, майновому стані сторін та наявності інших істотних обставин. Водночас неустойка має подвійну правову природу - це і спосіб забезпечення виконання зобов`язання, і міра відповідальності за його порушення, покликана захистити інтереси кредитора і стимулювати боржника до належного виконання.

Згідно з принципами цивільного права (ст. 509 ЦК України), зобов`язання повинні ґрунтуватися на добросовісності, розумності та справедливості. Якщо неустойка є надмірною і призводить до несправедливого тягаря для боржника, суд може її зменшити, щоб уникнути зловживання правом. Цей підхід підтверджений судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, що підкреслює важливість справедливості в цивільних відносинах.

Таким чином, суди мають право зменшувати неустойку або штрафні санкції за умови, що їх розмір не відповідає реальним збиткам і суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності. Це допомагає забезпечити баланс інтересів сторін і запобігти зловживанню правом.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, місцевий господарський суд, об`єктивно оцінивши даний конкретний випадок, урахував всі обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язання, надавши оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, врахувавши інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, прийняв до уваги, наступні обставини:

1. З листопада 2022 по березень 2023 року відповідач сплатив близько 66% суми заборгованості (30 908 159 грн з 46 833 924 грн).

2. Суд врахував, що відповідач не є кінцевим споживачем газу за договором. Тому його здатність розрахуватися залежить від платіжної дисципліни кінцевих споживачів. Газ постачався переважно для виробництва теплової енергії та надання послуг населенню та бюджетним установам, які часто не сплачують своєчасно.

3. Суд також врахував, що відповідач не заперечував прострочення і лише просив врахувати обставини, які ускладнили виконання зобов`язань.

4. Позивач заявив вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних, що частково компенсують втрати від прострочення.

5. Суд зазначив, що пеня є санкцією, а не частиною основного боргу, тому її зменшення не завдасть значної шкоди фінансовому стану позивача.

Також, місцевим господарським судом було враховано інтереси позивача, який мав правомірні очікування щодо оплати поставленого ним природного газу у повному обсязі та у строки, узгоджені сторонами в договорі, а також те, що діяльність ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» має важливе значення для надійного і безпечного функціонування газотранспортної системи.

Враховуючи правове призначення штрафних санкцій та оцінюючи всі обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зменшення визнаного позивачем до стягнення розміру пені на 30%, що становить 2778623,73 грн (3969462,47 грн - 30%). Таке зменшення пені сприятиме досягненню розумного та оптимального балансу інтересів сторін у спорі, що дозволить уникнути негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення суми пені правомірно та обґрунтовано задоволено судом першої інстанції частково в сумі 2778623,73 грн.

З урахуванням вищенаведеного, після всебічної оцінки обставин справи та доводів апеляційної скарги, колегія суддів відхиляє кожен з наведених доводів позивача з огляду на наступне:

Щодо порушення норм матеріального права позивач стверджує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, оскільки, на його думку, розмір пені не перевищував збитків і не потребував зменшення. Однак, відповідно до вищезазначених норм, суд має право зменшити розмір пені, якщо вона значно перевищує розмір збитків, що в даному випадку було встановлено. Суд першої інстанції правильно взяв до уваги всі обставини справи, включаючи фінансову ситуацію сторін, характер порушення зобов`язань та обставини, що вплинули на прострочення.

Щодо порушення норм процесуального права позивач стверджує, що суд не з`ясував належним чином всі факти, які мають значення для справи, зокрема щодо відсутності об`єктивних причин для зменшення пені. Проте, суд першої інстанції ретельно дослідив всі факти, у тому числі фінансові аспекти справи та обставини, що вплинули на виконання зобов`язань відповідачем. Зокрема, суд врахував, що відповідач не є кінцевим споживачем і тому не може цілком покладати відповідальність за прострочення на платіжну дисципліну кінцевих споживачів.

Доводи позивача, що суд не врахував важливість своєчасного виконання зобов`язань для стабільності газотранспортної системи України, колегія суддів відхиляє, оскільки при прийнятті рішення судом були враховані інтереси обох сторін, і зменшення пені на 30% є збалансованим та обґрунтованим кроком, який сприяє досягненню справедливого результату. Суд також врахував, що пеня є лише санкцією, а не основним боргом, а тому її зменшення не має суттєво негативного впливу на фінансове становище позивача.

Доводи позивача про неправильне тлумачення судом умов договору щодо виконання зобов`язань відповідачем, зокрема щодо обставин, які вплинули на прострочення, колегія суддів також відхиляє, зменшення пені на 30% не призводить до порушення принципу компенсації, оскільки це дозволяє забезпечити справедливий баланс інтересів сторін.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та залишає без змін рішення суду першої інстанції. Суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, врахувавши всі обставини справи та досягнувши справедливого балансу інтересів сторін.

6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних вище обставин, з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

7. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2024 у справі № 904/3603/24 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18.03.2025.

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

Судді:Т.А. Верхогляд

О.Г. Іванов