Ухвала

від 17.03.2025 по справі 916/983/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/983/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Рога Н.В., розглянув подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (вх.№2-345/24 від 14.03.2025р.) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи у справі №916/983/23

За позовом: Дочірнього підприємства МОНОЛІТ-СЕРВІС (6800, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд.48, код ЄДРПОУ 32922758, електронна адреса: tretyak1970@ukr.net; elatiy@gmail.com)

За участю третіх осіб на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (65007, Одеська область, м. Одеса, в. Мала Арнаутська, буд. 88, код ЄДРПОУ- 42114410, електронна адреса: kanc@ooek.od.ua) та Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (65031, Одеська область, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28, код- ЄДРПОУ- 00131713, електронна адреса: kanc-ooe@dtek.com)

До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН (Одеська обл., Одеський р-н, місто Чорноморськ, вул. Радісна, будинок 21, код ЄДРПОУ 44613622, електронна адреса: greg.gcn@gmail.com)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа за позовом Дочірнього підприємства МОНОЛІТ-СЕРВІС до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН про стягнення заборгованості у розмірі 982 318 грн 52 коп., пені у розмірі 38 887 грн 15 коп., інфляційних втрат у розмірі 53 463 грн 98 коп., 3% річних у розмірі 19 981 грн 60 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.05.2024р. у справі №916/983/23 позовну заяву Дочірнього підприємства МОНОЛІТ-СЕРВІС про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН заборгованості у розмірі 982 318 грн 52 коп., пені у розмірі 38 887 грн 15 коп., інфляційних втрат у розмірі 53 463 грн 98 коп., 3% річних у розмірі 19 981 грн 60 коп. задоволено частково, стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН (Одеська обл., Одеський р-н, місто Чорноморськ, вул. Радісна, будинок 21, код ЄДРПОУ 44613622) на користь Дочірнього підприємства МОНОЛІТ-СЕРВІС (6800, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд.48, код ЄДРПОУ 32922758) заборгованість у розмірі 299 598 грн 71 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 497 грн 99 коп., у задоволенні решти позову відмовлено.

21 червня 2024р. вищезазначене рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим видано відповідний наказ.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024р. по справі №916/983/23 рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024р. у справі №916/983/23 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

14 березня 2025р. до Господарського суду Одеської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (вх.№2-345/24 від 14.03.2025р.) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи у справі №916/983/23, в обґрунтування якого заявник зазначає, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича перебуває виконавче провадження №75395090 із примусового виконання судового наказу по справі №916/983/23, виданого Господарським судом Одеської області 21.06.2024р. про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» на користь Дочірнього підприємства «Моноліт-Сервіс» заборгованості у розмірі 299 598 грн 71 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 497 грн 99 коп.

25 червня 2024р. приватним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №75395090 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцію з повідомленням про вручення.

Також, у день винесення приватним виконавцем постанови про відкриття провадження була винесена постанова про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН».

Заявник зазначає, що незважаючи на те, що вказані постанови були надіслані до банківських установ, станом на сьогодні із рахунків боржника, відкритих у АТ КБ «Приват Банк» були списані лише кошти у розмірі 1 505 грн 35 коп. (25.07.2024р.) та 1 386 грн 54 коп. (15.07.2024р.), яких недостатньо для виконання рішення суду

Приватний виконавець стверджує, що боржник є об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, який веде комплексне обслуговування об`єктів, що передбачає укладання певних договорів із контрагентами та перерахування коштів за вказаними договорами. Між тим, вже майже рік жодні кошти на рахунки боржника, відомі приватному виконавцю, не надходять, із чого він робить висновок про те, що боржник приховує власні фінансові операції із метою уникнення списання коштів у примусовому порядку на виконання рішення суду.

Приватний виконавець заявляє, що боржник обізнаний про розпочате примусове виконання, але рішення суду не виконує.

В обгрунтування заяви приватний виконавець також зазначив, що згідно із ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

За переконанням приватного виконавця, приховування боржником власних фінансових операцій, які за даними банківських установ, нібито, не проводяться, але фактично не можуть не вчинятись боржником, враховуючи вид його діяльності, і є діями із навмисного, свідомого невиконання боржником своїх обов`язків, що є підставою для тимчасового обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України у судовому порядку.

Враховуючи зазначене, на підставі ст. 337 ГПК України, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович просить суд тимчасово обмежити керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» (код ЄДРПОУ 44613622) громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України.

Розглянув матеріали справи, подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника у справі №916/983/23, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.п. 1-2 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2024р. вх.№2207 Дочірнє підприємство «Моноліт-Сервіс» звернулося з заявою до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Одеської області від 21.06.2024р. у справі №916/983/23.

На підставі зазначеної заяви, постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 25.06.2024р. відкрито виконавче провадження №75395090.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

За приписами ч. 1, 2 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

З матеріалів справи вбачається, що в межах виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович було здійснено наступні дії: постановою про арешт коштів боржника від 25.06.2024р. накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику: Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН», у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 331 675 грн 37 коп.; отримано відповідь на запити №212063354 від 25.06.2024р., №243154434 від 04.12.2024р., №248501139 від 01.02.2025р., №252140588 від 18.02.2025р.,№255579813 від 06.03.2025р. від Державної фіскальної служби України; отримано відповідь на запити №256916517 від 13.03.2025р. від Міністерства внутрішніх справ. При цьому, приватним виконавцем не виявлено жодного майна (у тому числі, нерухомого та будь-якого рухомого майна), за рахунок якого можливо виконати рішення суду, за виключенням коштів у розмірі 1 505 грн 35 коп. та 1 386 грн 54 коп., що були списані з рахунку боржника, відритого в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК»;

Однак, не дивлячись на вищенаведені заходи, вжиті у межах виконавчого провадження №75395090 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/983/23, судове рішення боржником так і не було виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, боржником не здійснено.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 р. передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За приписами ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Верховним Судом у постанові від 19.08.2020р. по справі №910/8130/17 наголошено, що Закон України Про виконавче провадження є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто, вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак, якщо спеціальною нормою права (п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження) передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України Про виконавче провадження. Також, зазначено, що ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність у приватного виконавця права на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи до виконання зобов`язань за судовим рішенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. N 11-рп/2012).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019р. у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги ст.ст. 3, 8, ч.ч.1,2 ст. 55, ч.ч.1, 2 ст. 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Також, у вищевказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Таким чином, виходячи з того, що станом на даний час боржник - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН», ухиляється від виконання рішення суду у справі №916/983/23, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (вх.№2-345/24 від 14.03.2025р.) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі №916/983/23 керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» (код ЄДРПОУ 44613622) громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до повного виконання рішення Господарського суду Одеської від 21.05.2024р. у справі №916/983/23.

Керуючись ст.ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (вх.№2-345/24 від 14.03.2025р.) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» у справі №916/983/23 - задовольнити.

2. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» (код ЄДРПОУ 44613622) громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до повного виконання рішення Господарського суду Одеської від 21.05.2024р. у справі №916/983/23.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Рога Наталія Василівна