Рішення

від 25.02.2025 по справі 760/540/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/540/24

Провадження № 2/752/1379/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Зінченко Д.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства`Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування шкоди, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача:

- 7 029, 89 грн. матеріальної шоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

- 5 000, 00 грн. в відшкодування моральної шкди.

Посилається в позові на те, що 08 квітня 2020 року на вул. Жилянській, 9-11 в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: Honda Accord, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та Toyoya Camry, р.н. НОМЕР_2 , який належить йому на праві власності, під керуванням ОСОБА_3 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний йому транспортний засіб Toyoya Camry, р.н. НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 15 травня 2020 року винним дорожньо-транспортній пригоді визнаний ОСОБА_4 .

З метою визначення розміру матеріального збитку він звернувся до ТОВ» ВіДі Автострада», яким після огляду транспортного засобу був виданий рахунок № НОМЕР_3 від 08 квітня 2020 року, відповідно до якого вартість відновлювальних робіт становить 8 856, 15 гр.

09 квітня 2020 рок ОСОБА_3 звернувся до відповідача з повідомленням про настання страхового випаку та долучив рахунок ТОВ`ВіДі Автострада».

Оскільки відповіді на дане звернення не було надано, він двічі звертався до відовідача з заявами, які також буи проігноровані.

Рішенням Солом`янского районного сду м.Києва від 24 травня 2021 року дії відповідача були визнані неправомірними та зобов`язано надати відповідь на його звернення.

Листом відповідача, отриманим ним 20 серпня 2021 року, йому було повідомлено про перерахування 09 серпня 2021 року на адресу ТОВ`ВіДі Авострада» 1 826, 26 грн., тобто невідшкодованими залишається 7 029, 89 гр.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 07 листопада 2022 року в його позові до винуватця ДТП ОСОБА_4 про відшкодування шкоди було відмовлено та стягнуто 5 000, 00 грн. витрат на правничу допомогу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Honda Accord, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 була застрахована відповідачем.

В серпні 2021 року він від відповідча отримав Звіт про оцінку вартості матеріального збитку від 19 квітня 2020 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту становить 1 826, 26 грн.

Вважаючи дану суму неспівмірною розміру завданої шкоди пошкодженням транспортного засобу, просить задовольнити позов.

Крім того, він поніс емоційні страждання внаслідок дій доповідача, йому та його сім`ї прийшлося пересісти на громадський транспорт, він не міг із сім`єю виїжджати у вихідні за місто на відпочинок.

Багато справ, пов`язаних з транспортним засобом, йому довелося відкласти, а від деяких відмовитися взагалі.

З урахування цього, і в цій частині просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 24 травня 2024 року після надходження за підсудністю із Солом`янського районного суду м.Києва та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 28 травня 2024 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу додатково копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до ст.187 ЦПК України відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позов.

12 червня 2024 року надійшов відзив відповідача, яким останній проти позову заперечує.

Посилається на те, що ОСОБА_4 є страхувальником ПАТ`УПСК`АСКА`відповідно до Полісу № АО-0780233, з вини якого 08 квітня 2020 року мала місце дорожньо-транспортна пригода.

05 серпня 2020 року за зверненням позивача було прийнято рішення по виплату страхового відшкодування в сумі 1 826, 26 грн., що підтврджуєься платіжними дорученнями № 7117, 7118.

Зазначає, що відповідно до п.22.1 ст.22 та ст..29 Закону України» Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує онінену шкоду з урахуванням зносу.

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом МЮ України №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Вартість матеріального збитку - це та сума, яку має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Після настання страхового випадку 14 квітня 2020 року був направлений оцінювач для огляду пошкодженого транспортного засобу.

Згідно Звіту № 21С/04/20 від 19 квітня 2020 року вартість матеріального збитку , завданого позивачу, становить 1 826, 26 грн.

З урахуванням цього вважає виконаними вимоги закону перед позивачем.

Щодо наданого позивачем рахунку ТОВ`ВіДі Автострада» зазначив, що він є недопустими та неналежним доказом.

Вказує на те, що відповідно до абз.10 ч.2 ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

З урахуванням цього, обов`язкового проведення оцінки, наданий позивачем рахунок не є належним та допустими доказом.

Крім того, в наданий позивачем рахунок включена сума ПДВ.

В той же час, відповідно до п.36.2 ст.36 Закону вказана сума податку здійснюється за умови факту оплати проведеного ремонту.

Крім того, відповідно до ст.196 ПК України надання послуг страхування не є об`єктом оподаткування на додану вартість.

Вартість ремонту оплачується страховиком після надання відповідних документів про це, в тому числі і ПДВ при наданні доказів про те, що особа, яка проводила ремонт, єплатником ПДВ.

Доказів проведення ремонтних робіт позивачем не надано.

Щодо моральної шкоди зазначив, що таке відшкодування за ст.26-1 Закону проводиться лише в разі завдання шкоди здоров`ю при наданні відповідних доказів.

Оскільки визначених законом доказів завдання шкоди здоров`ю внаслідок ДТП позивач не надав,підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

З урахуванням цього просить у позові відмовити.

Позивач при зверненні до суду просив розглянути справу у його відсутності

Представник відповідача після надання пояснень у справі та оголошеної перерви в судове засідання не з`явився.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові в справі № 918/539/16 від 07 липня 2022 року, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність спідстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Згідно зі ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі Закон).

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Згідно з ст. 5 даного Закону, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Судом встановлено, що позивач на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником транспортного засобу Toyoya Camry, р.н. НОМЕР_2 .

08 квітня 2020 року на вул. Жилянській, 9-11 в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: Honda Accord, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та Toyoya Camry, р.н. НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу, під керуванням ОСОБА_3 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Toyoya Camry, р.н. НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Голосіївського районного уду м.Києва від 15 травня 2020 року винним дорожньо-транспортній пригоді визнаний ОСОБА_4

( а.с.27 - 29; 35 )

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом.

Такими чином, вина ОСОБА_4 , в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Встановлено також, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність винної особи в ДТП була застрахована в ПрАТ» УАСК`АСКА».

09 квітня 2020 року ОСОБА_3 була подана заява про виплату страхового відшкодування.

14 квітня 2020 року пошкоджений транспортний засіб був оглянутий страховиком.

За результатами огляду був складений Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 21С/04/20 від 19 квітня 2020 року, відповідно до якого вартість збитку становить 1 826, 26 гр.

Платіжними дорученнями №7117 та 7118 від 05 серпня 2020 року на рахунок ТОВ» ВіДі Автострада» було перераховано 1 645, 01 гр. та 181, 25 гр. страхового відшкодування.

( а.с. 27 - 29; 33 - 35; 43; 181 - 197)

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.

Згідно зі ст.6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 9.1 ст.9 Закону визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з моменту отримання заяви про страхове відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

З матеріалів справи вбачається і не спростовується позивачем, дані вимоги закону відповідачем виконані.

Звертаючись до суду, позивачем до позову долучено рахунок № ВДис - 0016541 від 08 квітня 2020 року на 8 856, 15 гр.

В призначенні платежу зазначено: оплата за товари згідно рахунку № ВДис - 0016541 від 08 квітня 2020 року.

Відповідно до інформації на ньому рахунок дійсний до сплати у термін до 3 днів включно, після чого вартість та наявність товару необхідно узгоджувати.

( а.с. 30 )

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 30 жовтня 2019 року в справі №753/19288/14-ц, від 25 березня 2019 року в справі №591/3152/16-ц факт проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та проведення оплати за його проведення підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією про сплату грошових коштів.

В разі відсутності таких доказів,підстави для стягнення відшкодування відсутні.

Верховний Суд зазначає, що у такому разі звіт автотоварознавчого дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем.

Це також підкреслено і в п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»: якщо особа після ДТП виконала роботи по ремонту, то відшкодування збитків відбувається на підставі тих документів, що підтверджують перелік, обсяг і вартість робіт та витрачених матеріалів і саме ці витрати мають бути їй відшкодовані».

Докази проведеного ремонту транспортного засобу та його оплату позивачем при зверненні до суду не надані.

Крім того, в рахунку № ВДис № 0016541 від 08 квітня 2020 року сума 8 856, 15 грн. вказана з урахуванням ПДВ в розмірі 1 476, 03 грн.

Згідно з п.196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно дозакону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Таким чином, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Водночас, у разі, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарноматеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати страхового відшкодування повинен здійснюється без урахування сум податку на додану вартість.

У постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в справі № 523/5890/15ц зазначено, що всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані з компенсацією страховиком збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ.

В зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (пункт 36.4 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

У разі, якщо страхові суми спрямовуються безпосередньо на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарноматеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Зазначені зобов`язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ.

У випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов`язання не виникають.

При вирішенні спору в цій частині суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Враховуючи викладене, недоведеність позивачем вимог, зазначених у позові, долучений ним рахунок можливих витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу не можуть бути прийняті до уваги.

Щодо моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

В пунктах 3,5,9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 січня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Ообов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.2.1. ст. 2 Закону України» Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транеспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статтею 26-1 Закону передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г"і"ґ"пункту 41.1 та підпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

В матеріалах справи відсутні докази завдання позивачу шкоди здоров`ю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому підстави для задоволення вимог позивача і в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 979, 999, 1166, 1167 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства`Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення /виклику / учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В.Машкевич