Рішення від 18.03.2025 по справі 619/9980/24

справа № 619/9980/24

провадження № 2/619/343/25

Рішення

Іменем України

18 березня 2025 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/9980/24,

імена (найменування) учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа: ОСОБА_3 ,

вимоги позивача: про встановлення батьківства,

представниця позивача: Рябченко Є.А.

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Рябченко Є.А., у системі «Електронний суд» 09.12.2024 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати його батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести відповідні зміни до актового запису про народження. У обґрунтування позову зазначено, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 з 22.02.2022. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який був зареєстрований 22 липня 2011 року. Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 13 червня 2019 року по справі № 631/365/19 шлюб між ними розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 . Матір`ю ОСОБА_4 зазначена ОСОБА_5 , батьком записаний ОСОБА_2 . Оскільки на час народження дитини не сплив 10-місячний термін після припинення шлюбу, то реєстрація народження дитини здійснювалась на підставі ч. 2 ст. 122 СК України. Він є біологічним батьком ОСОБА_4 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_3 від ОСОБА_3 . ОСОБА_2 надав нотаріально завірену заяву про згоду на усиновлення дитини, що підтверджує його бажання відмовитись від прав на дитину і передати його біологічному батькові.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 13.12.2024 судом було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 17.12.2024 отримано відповідь.

Ухвалою суду від 20.12.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.01.2025.

Відповідно до ухвали суду від 30.01.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 18.03.2025.

У судове засідання представниця позивача - адвоката Рябченко Є.А. не з`явилася, матеріали справи містять заяву, у якій вона просить здійснити розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача (а.с. 44).

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, матеріали справи містять заяву, у якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, підтримує позовні вимоги (а.с. 45).

Відповідач ОСОБА_2 надіслав заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 22.07.2011, який розірвано відповідно до рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 13 червня 2019 року по справі №631/365/19 та відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_7 (а.с. 24-27).

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його матір`ю записана - ОСОБА_8 , батьком - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 13).

ОСОБА_1 22.02.2022 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , яка змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с. 14).

ОСОБА_2 08.08.2023 компетентним органам надав нотаріально засвідчену заяву про те, що він надає згоду на усиновлення його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).

Частиною 1 ст. 124 СК України визначено, що якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. 3. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства (ч. 1 ст. 129 СК України).

Відомостями, що засвідчують батьківство, є будь-які докази, зібрані відповідно до положень ЦПК України, а також наявність даних за те, що батько дітей у Книзі реєстрації народжень записаний відповідно до частини 1 ст. 135 СК України.

Так, у цій справі відомості про батька записані відповідно до ч. 2 ст. 122 СК України, яка передбачає, шо дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Водночас, сторони не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків.

Визнання батьківства - це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків.

Як роз`яснено в п. 4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у частині 3 статті 128 Сімейного кодексу України, приймаються до судового розгляду, якщо: - дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (частина 1 статті 135 Сімейного кодексу України). Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №277/836/16-ц, від 08.03.2023 року у справі №205/5698/21 тощо викладено висновок про те, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною четвертою, пунктів 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд зазначає, що жодного доказу, що засвідчують батьківство позивача стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надано, окрім нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 , у якій він надає згоду на усиновлення свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловіком його колишньої дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_1 (а.с. 15).

З урахуванням того, що на підтвердження позовних вимог не надано жодного об`єктивного доказу відповідно до положень ст. 77-80 ЦПК України, що засвідчує батьківство позивача, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. 4, 5, 12 ,13, 81, 141, 259-263, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства.

Надіслати представнику позивача копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачу надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. М. Нечипоренко