Рішення від 19.03.2025 по справі 927/26/25

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/26/25 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агросем,

пр-т. Степана Бандери, буд. 9В, м. Київ, 04073;

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу Райдуга,

вул. Леніна, буд. 72, с. Тихоновичі, Сновський район, Чернігівська область, 15230;

предмет спору: про стягнення 1175655,75 грн;

без повідомлення (виклику) сторін

14.01.2025, Товариством з обмеженою відповідальністю Агросем (далі ТОВ Агросем) поданий позов до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Райдуга (далі СВК Райдуга) про стягнення 1175655,75 грн, з них: 891446,34 грн заборгованості зі сплати товару за договором поставки № 10.10.23-127 від 10.10.2023 (далі - Договір), 168537,07 грн скоригованої вартості товару відносно курсу іноземної валюти на підставі пунктів 3.6., 3.8., 3.9. Договору, 61090,15 грн пені за період з 26.10.2023 по 02.01.2025, 47690,80 грн 24% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 06.11.2023 по 02.01.2025 та 6891,39 грн 3% річних за період з 26.10.2023 по 02.01.2025, нарахованих на підставі п. 9.2. Договору та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд, після усунення заявником недоліків позовної заяви, прийняв її до розгляду, відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, про що постановив ухвалу від 22.01.2025.

На стадії підготовчого провадження, в строк установлений судом для подання відзиву на позов, від відповідача надійшла заява про врегулювання спору за участю судді, з проханням:

-призначити процедуру врегулювання спору за участю судді, шляхом проведення спільних нарад за участю сторін та їх представників;

-зупинити провадження в справі за позовом ТОВ Агросем до СВК Райдуга про стягнення 1175655,75 грн, до припинення процедури врегулювання спору за участю судді.

Повідомив, що попередньо звертався до позивача з гарантійним листом від 23.01.2025 № 23/01, яким гарантував погашення в добровільному порядку, впродовж лютого 2025 року, заборгованості за договором поставки № 10.10.23-127 від 10.10.2023, з урахуванням скоригованої вартості отриманого товару відносно курсу іноземної валюти, судових витрат та 3% річних.

Суд, ухвалою від 06.02.2025, зобов`язав позивача в строк у 7 (сім) календарних днів, з моменту отримання ухвали, письмово повідомити про наявність (відсутність) згоди на врегулювання спору за участю судді в порядку, визначеному главою 4 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

11.02.2025, від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції від 06.02.2025 № 95, на підтвердження сплати ТОВ Агросем у рахунок наявного боргу 360000,00 грн.

14.02.2025, від позивача надійшла письмова заява, якою висловив свою незгоду на врегулювання спору за участю судді в порядку, визначеному главою 4 розділу ІІІ ГПК України. Підтвердив факт часткової оплати відповідачем наявного боргу на суму 360000,00 грн, про що надав банківську виписку по своєму рахунку.

Ухвалою від 14.02.2025, беручи до уваги правову позицію позивача, суд відмовив у задоволенні клопотання СВК Райдуга про врегулювання спору за участю судді та зупиненні провадження в справі, в зв`язку з запровадженням даної процедури.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ :

10.10.2023, між ТОВ «Агросем» (постачальник, позивач) та СВК «Райдуга» (покупець) укладений договір поставки № 10.10.23-127, за умовами якого (пункти 1.1., 2.1., 2.2.) постачальник зобов`язався передати (поставити) в власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі товар), а покупець - прийняти та оплатити його. Погоджені сторонами найменування, асортимент, одиниця виміру та кількість товару, вказуються в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Кожна специфікація регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору та не скасовує чи не змінює попередні специфікації, якщо тільки інше не вказане в ній. Сторони в специфікації можуть вказати про не поширення на неї певних умов Договору або про застосування їх до певної специфікації на умовах, вказаних у такій специфікації. В випадку розходження між умовами Договору і певної специфікації, пріоритет мають умови специфікації.

Ціна за одиницю та загальна кількість товару визначається сторонами в специфікації (пункт 3.1. Договору).

Сторони в пункті 3.2. погодили, що протягом строку дії цього Договору, грошові зобов`язання покупця існують та підлягають сплаті в гривні. Оскільки товар має імпортну складову, сторони в специфікаціях визначають еквівалент ціни товару в іноземній валюті (долар США чи євро).

Коригування вартості товару здійснюється в порядку визначеному пунктами 3.6. - 3.9. Договору.

Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок постачальника. При перерахуванні коштів покупець зобов`язується вказувати в платіжному документі номер та дату рахунку, за яким здійснюється оплата. Сторони домовились, що в випадку відсутності такої інформації та наявності заборгованості, постачальник має право зарахувати отримані кошти в рахунок погашення будь-яких зобов`язань покупця, що виникли на підставі будь-яких додатків/специфікацій чи видаткових накладних (пункт 3.3. Договору).

Поставка товару здійснюється окремими партіями, на умовах та в строки, визначені в специфікації (пункт 4.1. Договору).

Право власності, а також пов`язаний з таким правом ризик випадкової загибелі або пошкодження (псування) товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною та підписання її повноважними представниками сторін (пункт 4.7. Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання обома сторонами і діє протягом одного року, з моменту його укладення, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору, за місяць до закінчення терміну його дії, Договір вважається пролонгованим на тих же умовах, на той же термін (пункт 11.1. Договору).

Виходячи з правової природи укладеного правочину, суд дійшов висновку, що між ТОВ «Агросем» та СВК «Райдуга» склались відносини з поставки товару, які врегульовані §1 Глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Суд, враховуючи зміст пункту 11.1. Договору встановив, що на момент вирішення спору цей Договір є чинним, за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження його припинення в установленому законом порядку.

Предметом позову в даній справі є стягнення вартості товару за Договором, коригування його ціни відносно курсу іноземної валюти (що збільшився на міжбанківському валютному ринку України, на момент звернення позивачем до суду), неустойки (в формі пені) за порушення виконання грошових зобов`язань по своєчасному розрахунку за спірний товар, відсотків за користування чужими грошовими коштами (за ставкою 24%) (стаття 536 ЦК України) та 3% річних за порушення грошових зобов`язань (частина 2 статті 625 ЦК України), з урахуванням узгоджених сторонами умов у пунктах 3.6. - 3.8., 9.2., 9.5. Договору, за умовами якого постачався спірний товар.

Тобто до обставин, які входять до предмету доказування в даній справі, належить наявність між сторонами договірних правовідносин; факт поставки товару, погодженого сторонами; порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати за поставлений та отриманий ним товар; наявність достатніх правових підстав для застосування до нього штрафних санкцій (неустойки), стягнення відсотків річних та відсотків за користування чужими грошовими коштами, в порядку статей 536, 549, 550, 625, 694 ЦК України.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, сторонами 10.10.2023 підписано специфікацію № 1, за якою погоджено поставку товару (насіння кукурудзи), в кількості 150 мішків, загальною вартістю 747803,52 грн (з ПДВ). Курс, що склався на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті укладення даної специфікації, складає 38,5923 грн 1 євро. До визначеного в даній специфікації товару, коригування вартості визначене пунктом 3.6. Договору, застосовується лише в разі збільшення курсу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

Сторонами в цій специфікації погоджений порядок та строки поставки товару, а також порядок та строки його оплати.

03.05.2024, сторонами внесені зміни до вказаної специфікації шляхом підписання додаткової угоди до неї, якою переглянуто (збільшено) обсяг товару до 270 мішків та відповідно його загальну вартість до 1346046,34 грн (з ПДВ). Погоджено наступний порядок оплати вартості товару: а) оплата товару в розмірі 5% загальної вартості товару, що постачається за даною специфікацією, здійснюється до 25.10.2023; б) решта вартості товару в розмірі 25% загальної вартості товару, - до 10.05.2024; в) решта вартості товару в розмірі 70% загальної вартості товару, - до 31.10.2024.

Поставка здійснюється постачальником на склад покупця: Чернігівська область, Корюківський район, с. Прибинь, вул. Центральна, буд. 2. Товар повинен бути поставлений покупцю в строк до 17.05.2024 включно, в разі здійснення покупцем попередньої оплати, якщо така передбачена умовами специфікації. Допускається поставка товару окремими партіями.

За видатковими накладними від 07.05.2024 № АГ-07/05264 та від 08.05.2024 № АГ-08/05330 позивачем поставлений, а відповідачем прийнятий товар на загальну суму 1346046,34 грн (з ПДВ), асортимент, кількість та ціна, якого попередньо погоджені в специфікації від 10.10.2023 № 1 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 03.05.2024 до неї).

Факт отримання обумовленого Договором товару відповідач визнав гарантійним листом від 23.01.2025 № 23/01.

У рахунок вартості отриманого товару відповідач сплатив 454600,00 грн, наступними платежами: 17.10.2023 37400,00 грн; 02.05.2024 28200,00 грн (з урахуванням зміни призначення платежу на підставі листа відповідача від 02.05.2024 № 2); 07.05.2024 128000,00 грн; 28.06.2024 20000,00 грн; 09.07.2024 7000,00 грн; 12.07.2024 20000,00 грн; 26.07.2024 40000,00 грн; 13.08.2024 10000,00 грн; 22.08.2024 20000,00 грн; 30.08.2024 10000,00 грн; 06.09.2024 18000,00 грн; 17.09.2024 30000,00 грн; 20.09.2024 36000,00 грн; 24.09.2024 50000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за період з 10.10.2023 по 02.01.2025 (та не заперечується відповідачем).

Матеріалами справи підтверджене прострочення відповідачем розрахунку за спірний товар у строки, погодженні сторонами в специфікації від 10.10.2023 № 1 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 03.05.2024 до неї).

На момент подачі позову до суду заборгованість відповідача за отриманий товар на підставі спірних видаткових накладних становила 891446,34 грн (1346046,34 грн 454600,00 грн).

Після відкриття провадження в справі (22.01.2025), відповідач, у рахунок наявного боргу перерахував позивачу 360000,00 грн, про що до матеріалів справи додав платіжну інструкцію від 06.02.2025 № 95. Факт часткової оплати за товар підтверджений позивачем у заяві від 13.02.2025.

Наведене є підставою для закриття провадження в справі в частині основного боргу в сумі 360000,00 грн, за відсутністю предмету спору, в порядку п. 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

В іншій частині за отриманий товар вартістю 531446,34 грн, відповідач на момент ухвалення рішення в цій справі не розрахувався, належних доказів до суду не надав.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача та задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 531446,34 грн як такого, що ґрунтується на належних та допустимих доказах, наявних у матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 526 ЦК України.

Нормами статей 193 ГК України та 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Сторони, в пунктах 3.6. 3.8. Договору, погодили наступне:

У разі зміни курсу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, якщо інші умови не визначені Договором чи специфікацією, покупець в день здійснення оплати за товар зобов`язаний самостійно визначити суму в гривнях, яку він повинен сплатити постачальнику, як скориговану вартість товару, за наступною формулою: Y = X * B/A, де X вартість / частина вартості товару в гривнях, зазначена в відповідній специфікації; A курс продажу іноземної валюти до гривні на дату, що передує даті підписання специфікації; В - курс продажу іноземної валюти до гривні на останній робочий день, що передує даті оплати; Y кінцева вартість неоплаченої частини товару, в гривнях.

Покупець вправі звернутись до постачальника з проханням провести розрахунок відповідно до вказаної формули та повідомити йому суму, що підлягає оплаті за товар (його частину). У разі коригування вартості товару, по факту здійснення оплати, з урахуванням проіндексованої / скоригованої вартості товару, сторонами підписується відповідний акт коригування вартості товару в 2-х примірниках.

В якості курсу іноземної валюти до гривні використовується курс продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, що склався на момент закриття торгів та який визначається згідно з інформацією, опублікованою за посиланням: https://minfin.com.ua/currency/mb/, якщо інше не визначено в Договорі чи специфікації. При цьому для розрахунку використовується курс гривні до однієї одиниці іноземної валюти з деталізацією до чотирьох знаків після коми. В друкованих формах документів вказується ціна та вартість товару з заокругленням до двох знаків після коми.

В разі виникнення суперечок щодо курсу іноземної валюти, достатнім доказом існування такого курсу на визначену дату, є роздруківка відповідної сторінки з сайту, що зроблена постачальником та засвідчена підписом його повноваженої особи та печаткою.

У випадку прострочення оплати вартості товару покупцем, постачальник з першого дня порушення набуває право в односторонньому порядку скоригувати вартість товару, відповідно до умов пункту 3.6. Договору, та вимагати негайної повної оплати за весь товар. Покупець має негайно виконати вказану вимогу. Коригування вартості товару, що буде оплачений з простроченням, здійснюється в разі збільшення курсу продажу іноземної валюти до гривні на дату оплати.

У випадку прострочення оплати товару/ його частини, при подачі постачальником позову до суду, для індексації (коригування) вартості товару, відповідно до умов пункту 3.6. Договору, датою або днем оплати товару, буде вважатись дата складання та підписання позовної заяви до суду. При цьому, коригування вартості ціни товару здійснюється з урахуванням умов пункту 3.8. цього Договору.

Позивач, виходячи з погоджених сторонами умов, провів перерахунок (коригування) вартості поставленого товару на суму 1346046,34 грн (у тому числі з урахуванням проведених відповідачем часткових платежів), відносно курсу іноземної валюти (євро) на міжбанківському валютному ринку України (який виріс у порівняні з днем, що передував дню підписання сторонами специфікації від 10.10.2023 № 1 до Договору) (згідно з відомостями опублікованими на сайті Мінфін України, за адресою: https://minfin.com.ua/currency/mb/), що за його перерахунком, склало 168537,07 грн по курсу 43,4244 грн за 1 євро станом на 01.01.2025 (даті, що передує даті складання позову).

Суд, виходячи з умов погоджених сторонами в унктах 3.6. 3.8. Договору та специфікації № 1 до нього, здійснив перевірку розрахунку позивача в частині коригування вартості поставленого товару, що є арифметично вірним, та дійшов висновку про задоволення позову в цій частині вимог.

Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій, процентів за користування чужими грошовими коштами та 3% річних за прострочення виконання грошових зобов`язань.

За статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

За частиною 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення в сфері господарювання (частина 1 статті 217, частина 1 статті 218 ГК України).

За частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4, 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються в розмірі передбаченому в договорі.

За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Сторонами в пунктах 9.2., 9.5. Договору погоджено, що в випадку порушення строків або умов оплати товару, покупець сплачує на вимогу постачальника пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати. Нарахування штрафних санкцій відповідно до умов цього Договору не обмежується шестимісячним строком, здійснюється та сплачується за весь час прострочення виконання зобов`язання, також збільшується позовна давність щодо стягнення неустойки до 3-х років.

Позивач, керуючись наведеними умовами Договору, заявив до стягнення з відповідача 61090,15 грн пені (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) за період з 26.10.2023 по 02.01.2025.

У постанові Верховного Суду від 28.01.2019 по справі № 922/3782/17 наведений наступний правовий висновок: «З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості».

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків оплати поставленого товару, суд, виходячи з умов Договору, погоджених сторонами, перевірив розрахунок пені та дійшов висновку про правомірність вимог у частині стягнення цих нарахувань у сумі 61090,04 грн у спірному періоді.

Суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення 0,11 грн пені з огляду на допущені в розрахунку позивача арифметичні помилки.

Згідно з частиною 3 статті 692 ЦК України в разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За приписами частини 1, 2, 5 статті 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлене договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до статті 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сторони в пункті 9.2. Договору (абзац 2) встановили, що в разі прострочення оплати товару понад 10 календарних днів, покупець зобов`язується додатково виплатити постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24 % річних від суми простроченої заборгованості, починаючи з 11-го дня прострочення до дня фактичної оплати.

Позивач, керуючись наведеними умовами Договору, заявив до стягнення з відповідача 47690,80 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами (за ставкою 24% річних) за період з 06.11.2023 по 02.01.2025.

Суд перевірив розрахунок позивача, дійшов висновку про правомірність вимог у частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 47690,72 грн у спірному періоді.

Суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення 0,08 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами (товарним кредитом), з огляду на допущені в розрахунку позивача арифметичні помилки.

Статтею 625 ЦК України врегульовані правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Проценти річних, про які йдеться у частині 2 статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Правова природа зазначених нарахувань різна.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договором та специфікацією № 1 до нього (з урахуванням внесених до неї змін), тому перевіривши розрахунок позивача суд установив, що позов є обґрунтований, правомірний та підтверджений належними доказами в частині вимог про стягнення 6891,37 грн у період з 26.10.2023 по 02.01.2025.

Суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення 0,02 грн 3% річних у спірному періоді, з огляду на допущені в розрахунку позивача арифметичні помилки.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

За статтею 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Суд дослідив наявні матеріали справи та встановив, що позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, в їх сукупності, довів порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо розрахунку за отриманий товар згідно з видатковими накладними від 07.05.2024 № АГ-07/05264 та від 08.05.2024 № АГ-08/05330, складеними на виконання умов специфікації від 10.10.2023 № 1 до Договору від 10.10.2023 №10.10.23-127, у зв`язку з чим ним правомірно нараховані та заявлені до стягнення з відповідача: 531446,34 грн суму основного боргу, 168537,07 грн коригування вартості поставленого товару до курсу іноземної валюти (на дату, що передує даті складання позовної заяви 01.01.2025), 61090,04 грн пені за період з 26.10.2023 по 02.01.2025, 47690,72 грн 24% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 06.11.2023 по 02.01.2025 та 6891,37 грн 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання за період з 26.10.2023 по 02.01.2025.

В іншій частині вимог суд відмовив у задоволенні позову.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За розгляд даного спору (за ціною 1175655,75 грн) позивачем сплачений до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 14107,87 грн (з урахуванням коригуючого коефіцієнту 0,8) згідно з платіжними інструкціями від 06.01.2025 № 169А та від 20.01.2025 № 1495А.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Таким чином, з огляду на часткове задоволення позову, суд поклав на відповідача відшкодування судових витрат по сплаті судового збору, що понесені позивачем при подачі позову, в сумі 9787,87 грн, пропорційно задоволеним вимогам. В іншій частині, з огляду на закриття провадження в справі, в частині вимог про стягнення 360000,00 грн основного боргу, судовий збір у сумі 4320,00 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, за наявності відповідного клопотання платника (за пункт 5 частин 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 129, пункт 2 частини 1 статті 231, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Закрити провадження в частині вимог про стягнення 360000,00 грн основного боргу.

2.Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агросем (пр-т. Степана Бандери, буд. 9В, м. Київ, 04073; код ЄДРПОУ 30967207) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Райдуга (вул. Леніна, буд. 72, с. Тихоновичі, Сновський район, Чернігівська область, 15230; код ЄДРПОУ 03800178).

3.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Райдуга (вул. Леніна, буд. 72, с. Тихоновичі, Сновський район, Чернігівська область, 15230; код ЄДРПОУ 03800178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агросем (пр-т. Степана Бандери, буд. 9В, м. Київ, 04073; код ЄДРПОУ 30967207) 531446,34 грн основного боргу, 168537,07 грн скоригованої вартості товару до курсу іноземної валюти, 61090,04 грн пені, 47690,72 грн 24% річних за користування чужими грошовими коштами, 6891,37 грн 3% річних та 9787,87 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко