Постанова

від 06.03.2025 по справі 910/2764/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/2764/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Огородніка К. М., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

за участю представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Лозовський В. М.,

АТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Головіна О. І.,

АТ "Правекс Банк" - Попов Є. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024

(про задоволення скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на бездіяльність арбітражного керуючого Мельника М.А.)

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024

(про скасування ухвали про затвердження звіту керуючого реалізацією)

у справі № 910/2764/20

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність, -

ВСТАНОВИВ

На розгляд суду постало питання здійснення керуючим реалізацією майна боржника всієї повноти дій в процедурі погашення боргів та, як наслідок, наявності підстав для затвердження звіту та закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/2764/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

2. 01.03.2021 постановою Господарського суду міста Києва боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього процедуру погашення боргів та призначено керуючим реалізацією боргів банкрута арбітражного керуючого Мельника М. А.

3. 07.12.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва затверджено звіт керуючого реалізацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , звільнено останнього від боргів, завершено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 та закрито провадження у справі №910/2764/20 про неплатоспроможність боржника.

4. 03.04.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "Укрексімбанк" та ГУ ДПС у місті Києві задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі №910/2764/20 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію процедури погашення боргів боржника.

5. 24.08.2023 ухвалою Верховного Суду закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі № 910/2764/20.

6. 28.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт керуючого реалізацією про виконану роботу.

7. Суд першої інстанції встановив, що керуючим реалізацією арбітражним керуючим Мельником М.А. задля дослідження зазначених у постанові Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 обставин було вжито відповідні заходи та встановлено таке:

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 не належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 , вона належить громадянці ОСОБА_2 про, що підтверджується інформаційною довідкою № 353674238 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Зазначена квартира належить громадянці ОСОБА_2 на підставі мирової угоди по цивільній справі №2-6544/2010 затвердженої ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2010.

ОСОБА_2 , не являється членом сім`ї боржника, що досліджувалось під час аналізу повноти та достовірності заповненої декларації. Згідно Рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2010 року у цивільній справі №2-6544/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, встановлено, що сторони у серпні 2009 року припинили подружні стосунки, проживають окремо, не ведуть сумісного господарства, не мають спільного бюджету, і цим же рішенням шлюб між сторонами розірвано.

Фізична особа ОСОБА_1 в шлюбі не перебуває, спільно не проживає та не веде спільного господарства з колишньою дружиною.

Згідно відповіді Печерської районної у м. Києві державної адміністрації №105/01 3320/1 від 22.08.2022 ОСОБА_2 не зареєстрована та не проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Факт реєстрації місця проживання та проживання можливо встановити виключно на підставі даних органів реєстрації на території територіальної громади відповідного виконавчого органу сільської, селищної або міської ради.

Крім того, згідно інформації отриманої на підставі запиту вих. №02-02/910/2764/20/199 від 08 вересня 2023 року ОСОБА_2 проживає у будинку АДРЕСА_3 з 01 березня 2019 року, що підтверджується договором оренди б.н. від 01.03.2019 та платіжними документами за договором.

Боржник ОСОБА_1 проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 на праві постійного користування.

Тягар на утримання квартири щодо сплати комунальних платежів несе боржник ОСОБА_1 , зазначенні обставини підтверджуються довідкою №903 від 16 жовтня 2023 року житлово-експлуатаційної компанії фірмам "Т.Т.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 14073675, 04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3). Згідно довідки з ОСОБА_1 укладено договір №41ж/3в59 про те, що по квартирі АДРЕСА_4 , станом на 16 жовтня 2023 року заборгованості за отриманні експлуатаційні послуги не має, також актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 15.10.2023 між Фірма "Т.Т.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_1 за договором №41ж/3в59 від 17.01.2010. Оплата боржником комунальних послуг підтверджується платіжними документами та особовими рахунками щодо сплати комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_4 .

8. Суд апеляційної інстанції встановив, що за період з 03.04.2023 по 03.11.2023 арбітражним керуючим Мельником М.А. були вчинені наступні дії:

- квітень 2023 року - жодних дій не вчинялось;

- травень 2023 року - жодних дій не вчинялось;

- червень 2023 року - жодних дій не вчинялось;

- липень 2023 року - жодних дій не вчинялось;

- серпень 2023 року - жодних дій не вчинялось;

- вересень 2023 року - 05.09.2023 направлено на адресу ОСОБА_1 запит про надання інформації №02-02/910/2764/20/198; 08.09.2023 направлено на адресу ОСОБА_2 запит про надання інформації №02-02/910/2764/20/199;

- жовтень 2023 року - жодних дій не вчинялось;

- листопад 2023 року - 03.11.2023 року проводились збори кредиторів боржника шляхом опитування щодо питання схвалення звіту про нарахування основної грошової винагороди.

9. 22.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Акціонерного Товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") на бездіяльність керуючого реалізацією боржника арбітражного керуючого Мельника М. А., в якій в якій кредитор просив визнати неправомірною бездіяльність арбітражного керуючого Мельника М.А. при виконанні ним обов`язків керуючого реалізацією у процедурі погашення боргів боржника ОСОБА_1 у справі №910/2764/20 за період з 03.04.2023 по 03.11.2023 та відсторонити його від виконання ним обов`язків керуючого реалізацією у справі №910/2764/20.

10. АТ "Укрексімбанк", в обґрунтування поданої скарги, зазначає, що арбітражним керуючим не вчинено жодних дієвих заходів з виконання процедури погашення боргів боржника за період з 03.04.2023 по 03.11.2023, а також не вжито всіх заходів стосовно встановлення майнового стану боржника та членів його сім`ї.

11. Банк вказував, що арбітражним керуючим не проведений належний аналіз майнового стану матері боржника, щодо виділення частки боржника із спільного майна.

12. Також кредитор вказує, що матеріали справи містять докази, які викликають сумнів у висновках керуючого реалізацією щодо відсутності підстав вважати ОСОБА_2 членом сім`ї боржника в розумінні ч. 5 ст. 116 КУзПБ та відсутність між ними усталених відносин, що притаманні подружжю, оскільки боржник зареєстрований та проживає в квартирі, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та несе тягар утримання цього майна; боржник разом з ОСОБА_2 приймали участь у спортивних змаганнях (сімейному гольф-турнірі) в якості сімейної пари, подружжя. За доводом АТ "Укрексімбанк" керуючим реалізацією не вжито жодних заходів, зокрема, щодо складання акту обслуговуючою організацією (ОСББ, ЖЕК тощо) про осіб, які фактично мешкають та ведуть спільне господарство за адресою: АДРЕСА_2 ; щодо направлення запитів до банківських установ України про витребування відомостей про те, чи випускалися на ім`я боржника платіжні картки та/або інші електронні платіжні засоби, як на довірену особу власника рахунку, що дають право такій довіреній особі користуватися/розпоряджатися відповідним банківським рахунком; якщо відповідні платіжні засоби випускалися на ім`я боржника, то надати відомості про власників таких рахунків, номери рахунків, щодо проведених операцій тощо.

13. Крім того, Банк доводив, що керуючим реалізацією не вжито жодних заходів щодо пошуку та реалізації майнових активів боржника, перелік яких визначено мировою угодою по цивільній справі № 2-6544/2010 від 30.09.2010.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

14. 10.06.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/2764/20 відмовлено у задоволенні скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на дії та бездіяльність керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Мельника М. А.

15. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги та відсторонення арбітражного керуючого, оскільки останнім вжито всіх необхідних заходів щодо у процедурі погашення боргів фізичної особи.

16. 10.06.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/2764/20 затверджено звіт керуючого реалізацією у справі № 910/2764/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Дію мораторію припинено.

Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, а саме від подальшого виконання грошових вимог кредиторів:

- Акціонерного товариства "Правекс Банк" з грошовими вимогами на суму 6 811 881,60 грн, з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 5 859 106,31 грн - вимоги другої черги, 948 571,29 грн. - вимоги третьої черги;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінком ЮА" з грошовими вимогами на суму 115 399 509,90 грн, з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 115 395 305,90 грн - вимоги другої черги;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" з грошовими вимогами на суму 5 176 664,99 грн, з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 4 977 203,75 грн - вимоги другої черги, 195 257,24 грн - вимоги третьої черги;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція повернення боргів" з грошовими вимогами на суму 19 290 814,08 грн., з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 19 286 610,08 грн - вимоги другої черги;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укртехфінанс" з грошовими вимогами на суму 3 068 915,52 грн., з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 3 064 711,52 грн - вимоги другої черги;

- Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами на суму 58 176 552 грн, з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 58 172 348,00 грн - вимоги забезпечені заставою фізичної особи;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" з грошовими вимогами на суму 4 493 648,59 грн, з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 4 489 444,59 грн - вимоги другої черги;

- Головного управління ДПС у м. Києві з грошовими вимогами на суму 13 686,11 грн, з яких 2 748,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 9 146,11 грн - вимоги другої черги.

Постановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Завершено процедуру погашення боргів.

Провадження у справі №910/2764/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - закрито.

17. Закриваючи провадження у справі про неплатоспроможність, місцевий господарський суд виходив з того, що керуючим реалізацією були вжиті всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна банкрута та повністю виконані покладені на нього КУзПБ обов`язки, а тому наявні підстави для завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції

18. 03.10.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/2764/20 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/2764/20. Прийнято нове рішення, яким скаргу АТ "Укрексімбанк" на бездіяльність керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Мельника М.А. задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність арбітражного керуючого Мельника М.А. при виконанні ним обов`язків керуючого реалізацією у процедурі погашення боргів боржника ОСОБА_1 у справі №910/2764/20 за період з 03.04.2023 по 03.11.2023. Відсторонено арбітражного керуючого Мельника М. А. від виконання ним обов`язків керуючого реалізацією у справі №910/2764/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Покладено на арбітражного керуючого Мельника М. А. виконання обов`язків керуючого реалізацією майна боржника до призначення господарським судом міста Києва нового керуючого реалізацією в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

19. За висновком суду апеляційної інстанції, відсутні підстави стверджувати про повноту вчинення арбітражним керуючим Мельником М.А. дій у процедурі погашення боргів боржника ОСОБА_1 в частині пошуку, виявлення та повернення майна з метою належного формування ліквідаційної маси та її подальшу реалізацію, що в свою чергу, свідчить про факт протиправної бездіяльності арбітражного керуючого за період з 03.04.2023 по 03.11.2023. Відтак, суд вирішив відсторонити арбітражного керуючого Мельника М.А. від виконання ним обов`язків керуючого реалізацією боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

20. 03.10.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/2764/20 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/2764/20. Матеріали справи № 910/2764/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію погашення боргів боржника.

21. Враховуючи невчинення арбітражним керуючим всієї повноти дій у процедурі погашення боргів боржника ОСОБА_1 щодо пошуку, виявлення та повернення майна з метою належного формування ліквідаційної маси та подальшої її реалізації, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність затвердження звіту керуючого реалізацією та закриття провадження у справі №910/2764/20.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

22. 22.11.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:

- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 (про визнання неправомірною бездіяльності арбітражного керуючого Мельника М. А.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 (про скасування ухвали про затвердження звіту керуючого реалізацією) у справі № 910/2764/20;

- залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 (про відмову у задоволенні скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на бездіяльність арбітражного керуючого Мельника М. А.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 (про затвердження звіту керуючого реалізацією у справі № 910/2764/20).

23. Касаційна скарга подана з підстав, визначених у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України.

24. Щодо касаційного оскарження постанови апеляційного гос подарського суду про визнання неправомірною бездіяльності арбітражного керуючого, скаржник доводить, що така прийнята з застосуванням норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Вер ховного Суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19, від 26.11.2019 у справі №902/201/19, від 15.10.2019 у справі №908/1090/18 щодо правил про преюдицію.

25. ОСОБА_1 при цьому доводить, що Північний апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржуване судове рішення ставить під сумнів коло членів сім`ї боржника, припинення у серпні 2009 року подружніх стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проживання окремо та відсутність сумісного господарства, спільного бюджету, вдається до переоцінки повноти дій керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Мельника М.А., оцінку яким (діям) було надано у постанові від 20.03.2023, при цьому взявши до уваги подане суду апеляційної інстанції клопотання АТ "Правекс-Банк" з доданою до нього Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон на від чуження об`єктів нерухомого майна від 16.07.2024, тобто новий доказ. Також скаржник зазначає, що суд не міг переглядати факти і правовідносини, які встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023, яка набрала законної сили.

26. Скаржник також стверджує про застосування судом апеляційної інстанції статті 269 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду викладених у постановах від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15 та від 13.01.2021 у справі №264/949/19 оскільки судом прийнято докази на стадії апеляційного розгляду без надання АТ "Правекс-Банк" обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції.

27. Щодо підстав касаційного оскарження постанови Північного апеляційного гос подарського суду про скасування затвердження звіту керуючого реалізацією скаржник вказує на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування ст. 65 КУзПБ, викладених в постановах від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 09.07.2019 у справі № 15/55/2011/5003, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 31.01.2023 у справі №904/1334/18, від 29.07.2021 у справі №910/23011/16 тощо.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

28. 04.02.2025 до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Правекс-Банк" на касаційну скаргу, в якому кредитор просить відмовити в її задоволенні, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою.

29. Кредитор стверджує, що арбітражним керуючим не було взято до уваги інтерес АТ "Правекс-Банк" щодо задоволення його вимог за рахунок іпотечного майна та не вжито жодних заходів щодо пошуку та спрямування майнових активів боржника на задоволення кредиторських вимог у даній справі, зокрема, грошових коштів в розмірі 27 млн грн, відповідно до мирової угоди по цивільній справі №2-6544/2010, не досліджено питання джерел походження коштів, що використовуються боржником для розрахунку адвокатом для представлення його інтересів в суді.

30. 21.02.2025 від АТ "Укрексімбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу з проханням закрити касаційне провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України, оскільки скаржник посилається на неврахування висновків Верховного Суду у неподібних правовідносинах, або залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Твердження скаржника про неврахування обставин, встановлених у постанові суду апеляційної інстанції у цій справі від 20.03.2023 кредитор вважає безпідставним, оскільки у вказаній постанові та оскаржуваній здійснювався аналіз та надавалась правова оцінка діям керуючого реалізацією - арбітражного керуючого Мельника Миколи Анатолійовича за різні проміжки часу. Кредитор також не погоджується із доводами скаржника про порушення судом ст. 269 ГПК України та вказує, що поданий АТ "Правекс-Банк" документ до суду апеляційної інстанції не виступав підставою для прийняття оскаржуваного судового рішення. Банк вважає, що Аргументи боржника про ненадання апеляційним судом належної оцінки усім наявним у матеріалах справи доказам за своєю суттю зводяться до переоцінки доказів.

31. Арбітражний керуючий Мельник М. А. у своєму відзиві, який надійшов до суду 21.02.2025, підтримує доводи касаційної скарги та просить скасувати постанови суду апеляційної інстанції про визнання неправомірною бездіяльності арбітражного керуючого та про скасування затвердження звіту керуючого реалізацією, а ухвали суду першої інстанції залишити в силі.

32. 04.03.2025 від арбітражного керуючого Мельника М. А. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та просить задовольнити касаційну скаргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

33. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

34. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання постало питання здійснення керуючим реалізацією майна боржника всієї повноти дій в процедурі погашення боргів та, як наслідок, наявності підстав для затвердження звіту та закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

35. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

36. Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

37. Згідно зі статтями 1, 6 КУзПБ до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника (застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника) та погашення боргів боржника (застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом). Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

38. Колегія суддів звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, згідно з якими у спеціальних нормах КУзПБ законодавець закріпив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

39. Задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника. Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.

40. Відповідно до положень ст. 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право: отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством; здійснювати огляд майна боржника. Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість; сформувати ліквідаційну масу; погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна; якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дня такого продажу.

41. Своєчасне та належне виконання арбітражним керуючим завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг (постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 916/1584/21).

42. У цій справі постановою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито відносно нього процедуру погашення боргів та призначено керуючим реалізацією боргів банкрута арбітражного керуючого Мельника М. А.

43. Відповідно до ч. 1-3, 8 ст. 131 КУзПБ майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством. Продаж майна банкрута здійснюється відповідно до умов та в порядку, визначених цим Кодексом для юридичних осіб. Поряд з цим стаття 132 вказаного Кодексу передбачає також випадки виключення окремих майнових об`єктів боржника із складу ліквідаційної маси.

44. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство у разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

45. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №922/2817/18, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15).

46. КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Верховним Судом зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі №918/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16.

47. Завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14).

48. Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (зазначений висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15).

49. Верховний Суд звертає увагу, що хоча вищезазначені висновки було сформовано Верховним Судом щодо здійснення процедури ліквідації юридичних осіб, разом з тим врахування зазначеного принципу також при розгляді справ про неплатоспроможність фізичних осіб є доцільним, враховуючи, що відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 915/2487/19, від 18.10.2022 у справі № 903/393/21, 25.06.2024 у справі № 916/1584/21, від 14.11.2024 у справі № 908/1235/21).

50. У цій справі постановою суду апеляційної інстанції від 03.04.2023 було скасовано ухвалу місцевого господарського суду від 07.12.2022 про затвердження звіту керуючого реалізацією майна боржника та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію процедури погашення боргів з підстав передчасного затвердження такого звіту без урахування оцінки повноти виконаної роботи арбітражного керуючого.

51. Керуючись принципом безсумнівної повноти дій керуючого реалізацією майна боржника, суд апеляційної інстанції вірно зауважив, що після повернення цієї справи на стадію погашення боргів, арбітражний керуючий зобов`язаний був вжити всю повноту дієвих та належних заходів з метою максимально повного задоволення вимог кредиторів.

52. Апеляційний господарський суд, дослідивши звіт керуючого реалізацією про виконану роботу у процедурі погашення боргів боржника за період з 03.04.2023 по 03.11.2023, встановив такі обставини:

- у вересні 2023 року, тобто через 5 місяців після прийняття апеляційним судом постанови від 03.04.2023, арбітражний керуючий направив два запити про надання інформації та 03.11.2023 провів збори кредиторів шляхом опитування,

- отже, фактично за період з 03.04.2023 по 03.11.2023 арбітражний керуючий виконував відповідні дії у даній справі лише 3 календарних дня, з яких: 2 дня - направленні ідентичних запитів до боржника та його колишньої дружини, а 1 день - скликання зборів кредиторів боржника;

- арбітражним керуючим не вжито заходів щодо встановлення, чи дійсно боржник спільно не проживає та не веде спільного господарства з ОСОБА_2 , чи є вона членом сім`ї боржника та, у разі встановлення таких обставин - виділення частки боржника із спільного майна та його реалізацію у процедурі погашення боргів боржника. В контексті наведеного суд апеляційної інстанції звернув увагу на наявність сумнівів щодо висновку арбітражного керуючого про відсутність підстав вважати ОСОБА_2 членом сім`ї боржника та відсутність між ними усталених відносин, притаманних подружжю, зважаючи на: участь зі спільною дитиною у спортивних змаганнях в якості сімейної пари, подружжя; реєстрацію місця проживання та проживання у квартирі ОСОБА_2 , а також утримання цього майна божником; здійснення підприємницької діяльності Головко М. В. за адресою реєстрації та проживання боржника;

- арбітражним керуючим не вжито заходів щодо складання акту обслуговуючою організацією (ОСББ, ЖЕК тощо) про осіб, які фактично мешкають та ведуть спільне господарство за адресою: АДРЕСА_2 , щодо направлення запитів до банківських установ про витребування відомостей про те, чи випускались на ім`я боржника платіжні картки та/або інші електроні платіжні засоби, як на довірену особу власника рахунку (третьої особи - клієнта банку), що дають право такій довіреній особі користуватися/розпоряджатися відповідним банківським рахунком; якщо відповідні платіжні картки та/або інші електроні платіжні засоби випускались на ім`я боржника, то надати відомості про осіб власників таких рахунків, номери рахунків, а також операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта його довіреною особою за допомогою платіжної картки та/або іншого електронного платіжного засобу виданого на ім`я боржника за період з 01.01.2017 по поточну дату (в частини витрачання коштів з використанням картки, випущеної на ім`я боржника);

- не вжито заходів щодо виявлення можливого вчинення боржником, а також особами, які є членами сім`ї боржника фраудаторних правочинів та встановлення обставин наявності/відсутності підстав для їх оспорення;

- арбітражним керуючим не вжито заходів щодо пошуку, виявлення та повернення до ліквідаційної маси грошових коштів в сумі 27 000 000 грн, належних боржнику на підставі мирової угоди по цивільній справі № 2-6544 або встановлення обставин їх витрачання, їх доцільності та необхідності.

53. Відтак, за встановлених судом апеляційної інстанції обставин бездіяльності арбітражного керуючого Мельника М. А. під час виконання ним обов`язків керуючого реалізацією боргів боржника у цій справі за період з 03.04.2023 по 03.11.2023 та не вчинення ним всіх залежних від нього заходів щодо пошуку та виявлення майна фізичної особи-банкрута з метою якнайбільшого погашення вимог кредиторів, Верховний Суд вважає вірними висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення скарги АТ "Укрексімбанк" на дії арбітражного керуючого.

54. Як наслідок, враховуючи неповноту вчинення арбітражним керуючим Мельником М. А. дій у процедурі погашення боргів боржника ОСОБА_1 щодо пошуку, виявлення та повернення майна з метою належного формування ліквідаційної маси та подальшої її реалізації, обґрунтованими є висновки апеляційного господарського суду про передчасність затвердження звіту керуючого реалізацією та також закриття провадження у справі №910/2764/20.

55. Скаржник доводить порушення судом апеляційної інстанції правил про преюдицію (ч. 4 ст. 75 ГПК України) із посиланням на судову практику Верховного Суду, оскільки суд, на думку скаржника, переглянув факти та обставини, встановлені в постановах апеляційного господарського суду від 20.03.2023, від 03.04.2023.

56. Аналізуючи положення частини сьомої статті 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18, пункт 32) дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

57. Верховний Суд відхиляє вказані доводи скаржника як необґрунтовані, адже у вказаних скаржником та оскаржуваній у цій справі постановах надавалася саме оцінка діям та бездіяльності арбітражного керуючого у різний період виконання ним своїх повноважень у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

58. В касаційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи затвердження звіту керуючого реалізацією майна боржника, не врахував висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 31.01.2023 у справі №904/1334/18, від 29.07.2021 у справі №910/23011/16 тощо в контексті застосування ст. 61 КУзПБ, ст. 13, 74 ГПК України щодо того, що на особу, яка має сумніви щодо належного виконання ліквідатором передбачених законом дій та заходів у ліквідаційній процедурі, покладений обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.

59. Колегія суддів відхиляє зазначені аргументи скаржника, оскільки такі не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, АТ "Укрексімбанк" в обґрунтування неповноти здійснених арбітражним керуючим дій у процедурі погашення боргів, наводило конкретний перелік заходів із наданням відповідних доказів, які, на думку кредитора, слід було вжити арбітражним керуючим з метою виявлення активів задля включення їх до ліквідаційної маси, а судом апеляційної інстанції була надана їм належна оцінка.

60. Натомість такі твердження скаржника спрямовані на переоцінку наявних у справі доказів та встановлення обставин справи, що в силу вимог ст. 300 ГПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції та не доводять порушення судом апеляційної інстанції ст. 61 КУзПБ, ст. 13, 74 ГПК України, а тому Суд їх відхиляє.

61. Щодо стверджень скаржника про застосування судом апеляційної інстанції статті 269 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду викладених у постановах від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15 та від 13.01.2021 у справі №264/949/19 оскільки судом прийнято докази на стадії апеляційного розгляду без надання АТ "Правекс-Банк" обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначає таке.

62. В оскаржуваних постановах від 03.10.2024, прийнятих за результатом перегляду ухвал Господарського суду міста Києва від 10.06.2024, апеляційним господарським судом було взято до уваги подане суду апеляційної інстанції клопотання АТ "Правекс-Банк" з доданою до нього Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.07.2024.

63. Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

64. Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, на які посилається скаржник).

65. Водночас, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанови Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 924/232/18, від 16.04.2024 у справі № 922/331/23).

66. Отже, суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги поданий АТ "Правекс-Банк" апеляційному господарському суду доказ, який не був предметом дослідження судом першої інстанції, мав першочергово з`ясувати чи існував це й доказ на час прийняття оскаржуваної ухвали суду чи є новим та вирішити питання можливості прийняття його до уваги судом апеляційної інстанції.

67. Отже прийняття апеляційним господарським судом до уваги Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.07.2024, яку суд першої інстанції не досліджував, та яка по суті є новим доказом є порушенням приписів ст. 269 ГПК України.

68. Проте, враховуючи, що такий доказ не був покладений в основу оскаржуваних постанов суду апеляційної інстанції та не вплинув на висновки, що їх дійшов суд під час розгляду скарги на бездіяльність арбітражного керуючого та звіту керуючого реалізацією майна боржника, Верховний Суд дійшов висновку, що таке процесуальне порушення не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

69. Отже Верховний Суд дійшов висновку, що висновки апеляційного суду в оскаржуваних постановах про задоволення скарги АТ "Укрексімбанк" на бездіяльність арбітражного керуючого Мельника М.А. та про скасування ухвали про затвердження звіту керуючого реалізацією зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, оскільки у спірних правовідносинах має місце недотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора.

70. Відтак Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних постанов апеляційного господарського суду.

71. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть різнитися залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 указаної Конвенції, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23).

72. Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

74. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 КПУ України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанови апеляційного господарського суду від 03.10.2024 про задоволення скарги АТ "Укрексімбанк" на бездіяльність арбітражного керуючого Мельника М. А. та про скасування ухвали про затвердження звіту керуючого реалізацією - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

75. У зв`язку з тим, що Верховний Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 (про задоволення скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на бездіяльність арбітражного керуючого Мельника М. А.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 (про скасування ухвали про затвердження звіту керуючого реалізацією) у справі № 910/2764/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді К. Огороднік

В. Погребняк