Ухвала

від 12.03.2025 по справі 677/1247/19

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1247/19

У Х В А Л А

12.03.2025 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересована особа: Хмельницький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), боржник ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду зі скаргою від 16.12.2024, в якій просить:

1.Визнати рішення державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо завершення виконавчих проваджень №№ 63369418, 63369644, 63369983, 63370225 неправомірними;

2.Скасувати постанови державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 29.02.2024 про закінчення виконавчих проваджень №№ 63369644, 63369983, 63370225;

3.Скасувати винесену державним виконавцем Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні № 63369418 постанову від 29.02.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу.

В обґрунтування скарги зазначив про те, що постанови від 29.02.2024 про закінчення ВП №№ 63369644, 63369983, 63370225 будуть вважатись правомірними, якщо у вказаних постановах державним виконавцем зазначено підставу закінчення виконавчого провадження з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, наслідки закінчення виконавчого провадження, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

Крім цього, рішення державного виконавця щодо завершення ВП № 63369418 та винесена державним виконавцем у ВП № 63369418 постанова від 29.02.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу є неправомірними.

Завершення ВП № 63369418 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірним та передчасним.

Дії державного виконавця щодо завершення ВП № 63369418 та повернення виконавчого документа стягувачу будуть вважатись правомірними, якщо:

1) Державним виконавцем у ВП № 63369418 з періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" проводились перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2 щодо виявлення рахунків боржника, щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника;

2) Державним виконавцем у ВП № 63369418 вжито всіх заходів, передбачених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання судового рішення;

3) Державний виконавець у ВП № 63369418 звертався до органів поліції із метою з`ясування, які заходи розшуку боржника (майна боржника) проведено, у матеріалах виконавчого провадження наявна постанова про закриття розшукової справи про розшук боржника (майна боржника), яка затверджена начальником органу внутрішніх справ;

4) У матеріалах ВП № 63369418 наявний акт державного виконавця, в якому з посиланням на підтверджуючі документи встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

5) У ВП № 63369418 державним виконавцем накладено арешти на належне боржнику майно, грошові кошти, відкриті банківські рахунки, які не зняті після винесення державним виконавцем постанови від 29.02.2024 про повернення виконавчого документ стягувачу.

Окрім вищезазначеного, постанова від 29.02.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № 63369418 буде вважатись правомірною, якщо у постанові державним виконавцем роз`яснено порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також державним виконавцем зазначено підстави повернення виконавчого документа стягувачу з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, наслідки повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

Також звертає увагу на те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження № 63030014 від 14.09.2020 неправильно відображено резолютивну частину виконавчого листа № 677/1247/19, виданого Красилівським районним судом Хмельницької області від 01.04.2020, а саме резолютивна частина цього виконавчого документа не містить безпідставно внесених державним виконавцем відомостей у текст цієї постанови про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 за договором позики в сумі 90618,18 грн., а містить лише відомості резолютивної частини рішення суду у справі № 677/1247/19 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в іноземній валютах - на загальну суму 1554,00 Євро та 1406,00 доларів США.

Ухвалою суду від 20.12.2024 скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання - повернуто заявнику без розгляду (через відсутність доказів надіслання заяви з додатками боржнику у виконавчих провадженнях).

Хмельницький апеляційний суд постановою від 06.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2024 року скасував, матеріали за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 27.02.2025 прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання. Розгляд скарги призначено в судовому засіданні.

ОСОБА_1 надіслав заяву про розгляд скарги з його відсутності, просив скаргу задовольнити.

Представник Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду письмові пояснення,

У вказаних поясненнях вказує, що в період з 14.09.2020 по 29.02.2024 на примусовому виконанні у Красилівському відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували:

1) в період з 22.10.2020 по 29.02.2024 виконавче провадження №63370225 по виконанню виконавчого листа Красилівського районного суду №677/1593/19 від 07.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 5598 доларів США.

29.02.2024 виконавче провадження №63370225 завершено на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду, яку направлено на адресу сторін виконавчого провадження.

2) в період з 22.10.2020 по 29.02.2024 виконавче провадження №63369644 по виконанню виконавчого листа Красилівського районного суду №677/1593/19 від 07.09.2020 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 9605,00 грн.

29.02.2024 виконавче провадження №63369644 завершено на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду, яку направлено на адресу сторін виконавчого провадження.

3) в період з 22.10.2020 по 29.02.2024 виконавче провадження №63369983 по виконанню виконавчого листа Красилівського районного суду №677/1593/19 від 07.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1790 євро.

29.02.2024 виконавче провадження №63369983 завершено на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду, яку направлено на адресу сторін виконавчого провадження.

Вказує, що вищезазначені виконавчі документи було завершено у зв`язку з передачею майна стягувачу в рахунок погашення боргу, що підтверджується заявою стягувача про бажання залишити за собою нереалізоване майна боржника ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу, а також постановою про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та актом державного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

Враховуючи вищезазначене, вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 в частині скасування постанов про закінчення виконавчого провадження №№63370225, №63369644 та №63369983.

Також, в період з 22.10.2020 по 29.02.2024 в Красилівському відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №63369418 по виконанню виконавчого листа Красилівського районного суду №677/1593/19 від 07.09.2020 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 66563 доларів США.

29.02.2024 виконавче провадження №63369418 завершено на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Проте 11.02.2025 начальником Хабалем Р.Я. винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, в результаті чого 12.02.2025 в автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) винесено постанову про скасування процесуального документа №63369418, якою скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №63369418 від 29.02.2024.

Враховуючи вищезазначене, вважає, відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 в частині скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу №63369418 у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо боржника ОСОБА_2 , то актуальне місце реєстрації такого невідоме. Останнім його зареєстрованим місцем проживання є квартира, яка була передана у рахунок погашення боргу ОСОБА_1 .

Засобів телефонного зв`язку/ електронної пошти матеріали справи не містять. Боржника було повідомлено шляхом виклику через сайт судової влади.

Пояснень від боржника не надходило.

Неявка учасників, які належним чином повідомлені про розгляд справи, не є перешкодою для розгляду даної скарги.

Дослідивши матеріали скарги, суд встановив такі обставини.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2020 року у справі №677/1247/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в сумі 1050,00 Євро та 950,00 доларів США, проценти за користування позикою в сумі 504,00 Євро та 456,00 доларів США, а всього 1554,00 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят чотири) Євро та 1406,00 (одна тисяча чотириста шість) доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 809 (вісімсот дев`ять) гривень 36 копійок..

01 квітня 2020 року Красилівським районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики, процентів за користування позикою на загальну суму 1554,00 Євро та 1406,00 доларів США.

Ухвалою від 03 липня 2020 року у справі № 677/1247/19 цей же суд постановив замінити стягувача ОСОБА_3 на ОСОБА_1 у виконавчих листах № 677/1247/19, виданих Красилівським районним судом Хмельницької області від 01.04.2020, до відкриття виконавчого провадження.

14 вересня 2020 року постановою державного виконавця Красилівського РВ ДВС ЦЗМУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкрито виконавче провадження № 63030014 з виконання виконавчого листа № 677/1247/19 виданого Красилівським районним судом Хмельницької області від 01.04.2020

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 11 березня 2020 року у справі № 677/1593/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 10000,00 доларів США, 7333,00 доларів США проценти за користування позикою, 49230,00 доларів США неустойки та процентів, а всього 66563 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят три) долари США.

Додатковим рішенням суду від 03.04.2020 року у цій доповнено резолютивну частину рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 11.03.202, ухваленому у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу таким змістом:

«Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики від 10.12.2018 в розмірі 1600 Євро, проценти за користування позикою в розмірі 160 Євро, а також 3% прострочення грошового зобов`язання - 30 Євро, а всього 1790 (одна тисяча сімсот дев`яносто) Євро.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики від 03.01.2019 в розмірі 5000 доларів США, проценти за користування позикою в розмірі 500 доларів США, а також 3% прострочення грошового зобов`язання - 98 доларів США, а всього 5598 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики від 08.04.2019 в розмірі 500 фунтів стерлінгів, проценти за користування позикою в розмірі 100 фунтів стерлінгів, а всього 600 (шістсот) фунтів стерлінгів».

07 вересня 2020 року Красилівським районним судом Хмельницької області видано наступні виконавчі листи:

- № 677/1593/19 про стягнення з з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики, процентів за користування позикою та неустойки на загальну суму 66563,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят три) долари США;

- № 677/1593/19 про стягнення з з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судового збору в сумі 9605,00 грн.;

- № 677/1593/19 про стягнення з з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 10.12.2018р., процентів за користування позикою та 3% прострочення грошового зобов`язання на загальну суму 1790,00 (одна тисяча сімсот дев`яносто) Євро;

- № 677/1593/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 03.01.2019 р., процентів за користування позикою та 3% прострочення грошового зобов`язання на загальну суму 5598,00 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) доларів США.

Ухвалою від 05 жовтня 2020 року у справі № 677/1593/19 Красилівський районний суд постановив замінити стягувача ОСОБА_3 на ОСОБА_1 у вищевказаних виконавчих листах, виданих Красилівським районним судом Хмельницької області 07.09.2020, до відкриття виконавчого провадження.

22 жовтня 2020 року державним виконавцем Красилівського РВ ДВС ЦЗМУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень №№ 63369418, 63369644, 63369983, 63370225 з виконання виданих 07 вересня 2020 року Красилівським районним судом Хмельницької області виконавчих листів у справі № 677/1593/19.

Враховуючи вищезазначене, загальний розмір заборгованості, яка має бути стягнута на користь скаржника з боржника ОСОБА_4 відповідно до рішень Красилівського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2020 року у справі №677/1247/19 та від 11 березня 2020 року у справі № 677/1593/19, а також ВП №№ 63369418, 63030014, 63369644, 63369983, 63370225 складає 73 567,00 дол. США, 3 344 Євро, 9 605 грн.:

ВП № 63369418 - 66 563,00 дол. США;

ВП № 63030014 - 1 554,00 Євро та 1 406,00 дол. США;

ВП № 63369644 - 9 605,00 грн.;

ВП № 63369983 - 1 790,00 Євро;

ВП № 63370225 - 5 598,00 дол. США.

З моменту відкриття ВП №№ 63369418, 63030014, 63369644, 63369983, 63370225 на користь скаржника з боржника ОСОБА_2 не стягнуто загальний розмір заборгованості відповідно до рішень Красилівського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2020 року у справі №677/1247/19 та від 11 березня 2020 року у справі № 677/1593/19 (докази іншого відсутні).

Скаржником долучено надані йому від АТ «Ощадбанк» копії платіжних доручень, з боржника ОСОБА_2 , на виконання рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2020 року у справі №677/1247/, у загальному було стягнуто 7 753,55 грн.

Також судом встановлено, що 18.01.2024 старшим державним виконавцем Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, а саме: про передачу стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості боржника ОСОБА_2 за виконавчим листом № 677/1247/19 від 01.04.2020 року, що видав Красилівський районний суд Хмельницької області.

18.01.2024 державним виконавцем складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а саме: про передачу стягувачу ОСОБА_1 , квартири АДРЕСА_1 в рахунок погашення суми боргу боржника ОСОБА_2 в розмірі 818412 грн., згідно з виконавчим документом виконавчим листом № 677/1247/19 від 01.04.2020 року, що видав Красилівський районний суду Хмельницької області.

29.02.2024 виконавчі провадження №63370225, №63369644 та №63369983 завершено на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідні постанови старшого державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

29.02.2024 виконавче провадження №63369418 завершено на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову старшого державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про повернення виконавчого документа стягувачу.

11.02.2025 начальником Хмельницького відділу ДВС винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження №63369418, в результаті чого 12.02.2025 винесено постанову про скасування процесуального документа №63369418, якою скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №63369418 від 29.02.2024.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Розмір суми, яка підлягає стягненню з божника, визначається рішенням суду, резолютивна частина якого, що передбачає заходи примусового виконання, відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», є обов`язковою складовою частиною виконавчого документа, який підлягає примусовому виконанню.

В свою чергу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У частинах шостій, восьмій, дев`ятій статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Як зазначалось, виконавчі провадження в цій справі відкрито на підставі виконавчих листів, загальний розмір заборгованості за якими складає 73 567,00 дол. США, 3 344 Євро, 9 605 грн. судового збору.

Тобто, визначаючи характер грошового зобов`язання, суд визначив розмір заборгованості (за винятком судового збору) саме в іноземній валюті.

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором абозаконом чи іншим нормативно-правовим актом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №500/5194/16 зазначила, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Оскільки в рішеннях суду, на підставі якого відкриті виконавче провадження, заборгованість за договором позики була визначена в іноземній валюті, сумою боргу є розмір заборгованості, визначений в іноземній валюті (за винятком судового збору), або її еквівалент на день платежу (або, у спірному випадку, відповідних дій із нерухомим майном).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, належним виконанням рішення суду є звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок заборгованості за договором позики, розмір якої визначається в іноземній валюті за курсом валюти на день виконання рішення суду.

Згідно облікової картки на зведене виконавче провадження про стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_2 слідує, що:

- у ВП № 63370225 вказано, що сума що підлягає стягненню - 5 598,00 дол. США, стягнуто - 158819,18 грн., статус ВП завершено (№10);

- у ВП № 63369983 вказано, що сума що підлягає стягненню - 1 790,00 Євро, стягнуто - 59972,88 грн., статус ВП завершено (№11);

- ВП № 63369644 вказано, що сума що підлягає стягненню - 9 605,00 грн., стягнуто - 9 605,00 грн., статус ВП завершено (№12);

- ВП № 63030014 вказано, що сума що підлягає стягненню - 90618,18 грн., стягнуто - 90618,18 грн., статус ВП - завершено (у той час як рішення суду передбачає стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в іноземній валютах - на загальну суму 1554,00 Євро та 1406,00 доларів США; водночас, виконавчий лист містить також зазначення у гривнях) (№14);

Надані матеріали не містять відомостей про те, яким чином здійснено погашення заборгованості, зокрема, з урахуванням якого курсу НБУ визначено розмір валютної заборгованості, та чи відповідав такий курс на день виконання рішення суду. Водночас, вказані відомості у обліковій картці, у разі дійсного їх використання (будь-які докази цього відсутні), свідчать про невідповідність такого курсу НБУ розрахунку валютної заборгованості.

Тому обґрунтованими є доводи скаржника про відсутність інформації про те, на якій підставі та в якому порядку стягнуті на його користь кошти в сумі 826 165,55 грн. зараховувались в рахунок стягнення заборгованості.

Крім цього, окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція), якою встановлено:

абзац 1 пункту 14 розділу ІІІ:

- у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження;

пункт 16 розділу ІІІ:

- за наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

Виходячи з наведених положень можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - це наявність підстав для завершення виконавчого провадження, що входить до повноважень виконавця, а суд такими повноваженнями не наділений.

Суду не надано доказів виведення виконавчого документа зі зведеного, хоча облікова картка свідчить про наявність зведеного виконавчого провадження. Відповідно, відсутні і відповідні висновки щодо підстав для завершення виконавчого провадження, що входить до компетенції саме державного виконавця.

Тому, за відсутності можливості прослідковування відповідних дій і мотивації, суд не вправі самостійно визначити обгрунтованість твердження державного виконавця про виконання рішення (у т.ч. й у ВП № 63369644, - де сума, що підлягає стягненню, визначена у гривні).

Як наслідок, слід визнати неправомірними та скасувати постанови від 29.02.2024 про закінчення виконавчих проваджень № 63369644, 63369983, 63370225.

Тому вимоги скаржника у цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується постанови від 29.02.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу (у виконавчому провадженні № 63369418), то 11.02.2025 начальником органу ДВС винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, в результаті чого 12.02.2025 таку самостійно було скасовано.

Згідно з п. 20 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Отже, станом на дату розгляду скарги документ, який є предметом оскарження за скаргою, скасовано державним виконавцем самостійно.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 643/6805/20, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (ч.9 ст.10 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Таким чином, виходячи з заявлених вимог скарги, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у цій частині скарги (у виконавчому провадженні № 63369418) відсутній предмет оскарження, внаслідок чого провадження у цій частині підлягає закриттю.

Розподіл судових витрат (на професійну правничу допомогу)

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Особливим різновидом адвокатського гонорару визнається "гонорар успіху" - додаткова винагорода, що є платою адвоката за досягнення конкретного результату, обумовленого сторонами. Чинне законодавство, хоча й не містить визначення такого виду гонорару, проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху", визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі такого виду винагороди, що відповідає принципу свободи договору та практиці Європейського суду з прав людини.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 06.12.2024 з адвокатом Лилик В.В. , детальний опис виконуваних робіт від 10.12.2024 (загальна вартість 20 000 грн., з яких: з`ясування обставин справи, консультації адвоката надані клієнту 1 год., 2000 грн.; вивчення наданих клієнтом документів 2 год. по 2000 грн, разом 4000 грн; вивчення актуальної практики, підготовка та складення скарги 7 год по 2000 грн., разом 14000 грн.), акт виконаних робіт від 10.12.2024 (загальна вартість 20 000 грн.).

Крім цього, відповідно до п. 4.7.1 договору про надання правової допомоги у разі повного чи часткового задоволення позовних вимог позивач зобов`язаний сплатити адвокату додатковий гонорар (премію) у розмірі 2 000 грн.

У п.4.7 договору вказано про обов`язок здійснення оплати не пізніше 30 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Отже, сумарні витрати на правничу допомогу, які підлягають розподілу, складають 22000 грн.

Водночас, згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, аналіз документів, підготовка скарги.

Водночас, суд враховує, що до позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.

Розгляд справи здійснювався за наявними у ній доказами, без подавання нових з боку скаржника.

Представництво інтересів скаржника адвокат не здійснював.

Для оскарження спірних рішень ДВС (враховуючи обставини справи) адвокату не потрібно опрацювання великої кількості законодавчих актів, які підлягають застосуванню; матеріали справи не містять великої кількості документів для дослідження; виконані адвокатом роботи для кваліфікованого юриста не передбачають складності та витрати значної кількості часу.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 22000 грн., який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.

Керуючись ст. ст. 447-452 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

скаргу ОСОБА_1 від 16.12.2024 задовольнити частково.

Визнати неправомірними та скасувати постанови старшого державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 29.02.2024 про закінчення виконавчих проваджень № 63369644, 63369983, 63370225.

Провадження у справі за скаргою в частині визнання неправомірною та скасування постанови від 29.02.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу (у виконавчому провадженні № 63369418) - закрити.

Стягнути з Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Учасники провадження (сторони):

Заявник (скаржник) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Хмельницький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) місцезнаходження: 29000, Україна, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця Тернопільська, будинок, 13/2, код ЄДРПОУ 35014284.

Божник: ОСОБА_2 , останнє відоме (зареєстроване) місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 18.03.2025.

Суддя С. В. Васільєв