Рішення
від 17.03.2025 по справі 420/38089/24
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» (21 км Старокиївського шосе, 38, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 34380660) до Київської митниці (бульв. Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555) про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» до Київської митниці, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 21.03.2024 №UA100000/2024/000057/2;

стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» (місцезнаходження: 21 км. Старокиївського шосе, 38, м. Одеса, 65025, ідентифікаційний код юридичної особи 34380660) понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням уточненої позовної заяви) позивач зазначив, що на виконання контракту від 20.05.2022 № RD/F/2005, продавцем було здійснено ТОВ «ФАСТІМПЕКС» поставку засобів кріплення, у зв`язку з чим ТОВ «ФАСТІМПЕКС» звернулося до Київської митниці для оформлення вантажу за митною декларацією від 21.03.2024 № 24UA100300322507U8.

Митна вартість була заявлена декларантом шляхом подання декларації митної вартості за основним методом визначення митної вартості, а саме - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Цей показник було заявлено у декларації митної вартості від 21.03.2024, до якої було додано усі документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення згідно переліку, визначеному МК України.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД від 21.03.2024 №24UA100300322507U8 посадовою особою Київської митниці в Рішенні про коригування митної вартості від 21.03.2024 №ІІА100000/2024/000057/2 зазначено про перелік необхідних документів для підтвердження митної вартості. Водночас, рішенням Київської митниці від 21.03.2024 №UA100000/2024/000057/2 митну вартість імпортованих товарів №1 було скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, а саме за резервним методом до рівня 2,35 доларів США за 1 кг відповідно.

Керуючись ч. 8 ст. 55 МК України для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються згідно митної декларації №24UA100300322720U8, листом №SRL23N1295 від 06 червня 2024 року до Київської митниці були надані додаткові документи. Листом від 17.06.24 №7.8-2/15-02/13/11363 Київська митниця повідомила, що у митниці немає підстав для визнання заявленої митної вартості.

На думку позивача, у митного органу не було підстав витребовувати додаткові документи, перелік яких наведений у ч. З ст. 53 М К України. Наявність права на витребування додаткових документів не означає безапеляційного права його застосування.

Щодо аргументів митного органу, що підтверджують розбіжності в поданих документах, а саме щодо транспортних витрат, позивач зазначає, що ТОВ «Сірейтс Юкрейн» за замовленням ТОВ «Фастімпекс» організувало переміщення товарів «Ланцюги», що було виконано на підставі транспортних документів. Товар було прийнято до перевезення на умовах FOB Shanghai-порт Гданськ у складі збірного контейнера, який вміщував також товари інших учасників ЗЕД. У порт Гданськ із збірного контейнера було перевантажено у тентований автотранспортний засіб за маршрутом Гданськ-Київ, який також перевозив товари інших учасників ЗЕД. Щодо перевезення між портом Гданськ та містом Гдиня, то на внутрішнє перевезення (в межах Польщі) CMR не оформлюється. Було надане транспортне замовлення на перевезення Гданськ-Гдиня. ТОВ «Сірейтс Юкрейн» надали послуги з організації перевезення вище вказаного товару ГОВ «Фастімпекс» згідно Рахунку від 06.03.2024 № 0000-000115, де вказано розподіл витрат за статтями, що застосовані саме для збірного вантажу (а не повного контейнерного переміщення). Щодо посилання митного органу на пункт 7.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 25.10.2022 №25/10/2022, то його текст не містить твердження про те, що заявки є невід`ємною частиною договору. Зауваження митного органу є вигаданими. Для даного перевезення будь-які інші постачальники послуг ТОВ «Сірейтс Юкрейн» не залучалися. Інші транспортні договори ТОВ «Сірейтс Юкрейн» не укладалися.

Щодо посилання митного органу на відсутність підписів та печаток в платіжній інструкції від 06.03.2024 №131, то позивач зазначив, що ця платіжна інструкція надана на підтвердження розрахунків між ГОВ «Сірейтс Юкрейн» та ТОВ «Бокслайн юкл Україна», які не мають відношення до формування митної вартості за спірною митною декларацією а також вона була сформована в електронному вигляді, а тому використання печатки платником не є обов`язковим.

Щодо зауваження митного органу до заповнення реквізиту «Призначення платежу», то відповідно до пункту 41 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Законодавство України не містить вимог щодо обов`язкового зазначення в призначенні платежу дати та номера договору. Крім того, обидва рахунки - від 05.03.202/) №1236 та №1222, містять в своєму тексті посилання на договір від 25.10.2024 №25/10/2022.

Щодо зауваження митного органу про відсутність в рахунку від 05.03.2024 №1222 посилання на договір від 25.10.2024 №25/10/2022, то слід пояснити, що така ситуація склалась через збій в роботі програмного забезпечення. Водночас, на розгляд митного органу був наданий акт здачіприймання робіт (надання послуг) від 25.03.2024 №1678 в якому наявне посилання на рахунок від 05.03.2024 №1222 та на договір від 25.10.2024 №25/10/2022.

При цьому позивач зазначив, що розрахунки між ТОВ «Сірейтс Юкрейн» та ТОВ «Бокслайн юкл Україна» не мають відношення до формування митної вартості за спірною митною декларацією.

Також позивач наголосив, що наведені митницею розбіжності не стосуються числового значення заявленої митної-контрактної вартості товару.

Ухвалою суду від 16.12.2024 року адміністративний позов було залишено без руху.

18.12.2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, якою недоліки позову усунуто в повному обсязі.

Ухвалою судді від 14.01.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами а також витребувано від Київської митниці належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості від 21.03.2024 №UA100000/2024/000057/2.

12.02.2025 року до суду від представника відповідача за допомогою системи «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

12.02.2025 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого Київська митниця вважає адміністративний позов ТОВ «Фастімпекс» необґрунтованим та невмотивованим з наступних причин.

До відділу митного оформлення №2 митного поста «Спеціалізований» декларантом ФОП ОСОБА_1 (далі декларант) 21.03.2024 до митного оформлення подано електронну митну декларацію (далі МД), якій присвоєно № 24UA100300322507U8, товар: вироби з чорних металів: ланцюги із зварними кільцями, DIN763 довголанковий, (поверхня обробка - цинк), розмірами поперечного перерізу (мм): 2- 200м./бухта-90 бухт, 3-100м./бухта-240 бухт, 5- 50м./бухта-66 бухт, 8-20м./бухта-120 бухт, ланцюги із зварними кільцями, DIN766 коротколанковий, (поверхня обробка - цинк), розмірами поперечного перерізу (мм): 2-200м./бухта-20 бухт, 10-10м./бухта-110 бухт, використовуються у цивільному будівництві. Торгова марка METALVIS. Країна виробництва - Китай. Виробник "RUDONG CHAIN WORKS".

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за МД від 21.03.2024 № 24UA100300322507U8 встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема, за результатами опрацювання наданих до митного оформлення документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів за митною декларацією виявлено розбіжності. Як зазначив митний орган, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, а також відсутні числові значення складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, зокрема витрат на розвантаження, завантаження у порту призначення та доставку до місця відвантаження автомобільним транспортом, що суперечить положенням: п. 2 ч. 2 ст. 52 Кодексу, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 Кодексу.

Керуючись положеннями ч. 2, 3 ст. 53 та ч. 5 ст.54 Кодексу, а також положеннями Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, декларанту направлене електронне повідомлення із пропозицією надати до митного органу додаткові документи.

21.03.2024 на вимогу митного органу декларантом було надіслано наступні документи: рахунок на оплату від 05.03.2024 № 1236, платіжну інструкцію від 06.03.2024 № 131, лист ТОВ «Сірейтс Юкрейн» від 21.03.2024 № 772. Також, декларантом була надана заява від 21.03.2024 № 21-03/2024, в якій зазначено, що інші документи протягом 10-денного терміну встановленого ч. 3 ст. 53 Кодексу надсилатися не будуть та повідомлено про необхідність винесення рішення без встановленого законодавством терміну.

За підсумками контролю відповідно до ч. 2 ст. 54 Кодексу та п. 2.2.7 Методичних рекомендацій встановлено відсутність числових значень складових митної вартості у повному обсязі, зокрема даних щодо перевантаження контейнеру у порту призначення, надані недостовірні дані про вартість морського перевезення та не надано документів від перевізників, залучених до перевезення та зазначених у транспортних документах, а також транспортних перевізних документів у повному обсязі. Крім цього, декларантом під час митного оформлення для підтвердження дійсної вартості не надано жодного із документів, які вимагались митницею.

Як зазначив відповідач, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. За основу для визначення митної вартості використано рівень митної вартості подібного за характеристиками товару «Ланцюги з чорних металів із зварними кільцями», походженням з Китаю, ввезеного на схожих комерційних умовах FOBQINGDAO (Китай) та обсягу партії (26 тон), оформленого за МД від 16.01.2024 № 24UA806020000374U1 за рівнем митної вартості 2,35 дол. США за кг, заявленим декларантом самостійно за резервним методом.

З урахування викладеного, на думку відповідача, відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості товару за 21.03.2024 № 24UA100300322507U8. Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані Позивачем.

У відзиві на позовну заяву заявник, серед іншого, клопотав про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін задля повного та всебічного встановлення обставин справи та дослідження повноти доказів, які надавалися позивачем при поданні позовної заяви, та доказів, що надаються Київською митницею у відзиві на позовну заяву.

18.02.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач повторно наголосив, що у митного органу не було підстав витребовувати додаткові документи, перелік яких наведений у ч. 3 ст. 53 МК України, наявність права на витребування додаткових документів не означає безапеляційного права його застосування та вказує, що наведені митницею розбіжності не стосуються числового значення заявленої митної-контрактної вартості товару.

Ухвалою суду від 20.02.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.

Ухвалою суду від 20.02.2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» до Київської митниці про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості відмовлено.

21.02.2025 року до суду від Київської митниці надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого правову позицію митниця не змінює в суді та підтверджує її також шляхом подання Заперечення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

У ході здійснення господарської діяльності Позивача між ТОВ «ФАСТІМПЕКС» (Покупець) та «RUDONG CHAIN WORKS» (Продавець) 20.05.2022 року було укладено зовнішньоекономічний договір № RD/F/2005, відповідно до предмету якого Продавець продає, а покупець купує на умовах FOB Китай /ІНКОТЕРМС 2010/ засоби кріплення походженням з КНР, тут і далі по тексту іменуються як - товар, в кількості, асортименті, якості та за цінами, які вказані в додатках (проформа-інвойсах, інвойсах) до цього контрасту, які с його невід`ємною частиною.

Пунктами 2.1, 2.2 контракту встановлено, що ціна товару, що поставляється за даним контрактом, встановлюється в доларах США (USD) та розуміється на умовах FOB Китай, включаючи вартість упаковки, маркування, оформлення відваїттажувальнмх документів і навантаження на борт транспортного засобу (судна). Загальна сума цього контракту становить загальну вартість товару, поставленого по інвойсах протягом дії договору.

Оплата за товар здійснюється покупцем в доларах США (USD) за допомогою безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, зазначений в цьому контракті, у формі 100% передоплати, часткової передоплати або оплата по факту відвантаження. Підставою для платежу с контракт, проформа-інвойс або інвойс наданий продавцем (п. 3.1. Контракту).

Відповідно п. 4.1. Контракту Поставка товару за цим контрактом здійснюється партіями.

На виконання умов Контракту виставлено Інвойс № SRL23N1295 від 28.12.2023 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість Товару. Загальна вартість товару становить 12623,94 дол.

З метою митного оформлення імпортованого товару 21.03.2024 року декларантом позивача до Київської митниці подано митну декларацію № 24UA100300322507U8 на:

Товар 1. Вироби з чорних металів: Ланцюги із зварними кільцями,DIN763 довголанковий, (поверхня обробка - цинк), розмірами поперечного перерізу (мм): 2-200м./бухта-90 бухт, 3-100м./бухта-240 бухт, 5-50м./бухта-66 бухт, 8- 20м./бухта-120 бухт, Ланцюги із зварними кільцями,DIN766 коротколанковий, (поверхня обробка - цинк), розмірами поперечного перерізу (мм): 2- 200м./бухта-20 бухт, 10-10м./бухта-110 бухт, Використовуються у цивільному будівництві. Торгова марка METALVIS. Країна виробництва - Китай; CN. Bhpo6hhk:"RUDONG CHAIN WORKS".

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 08.12.2023 року;

- Рахунок-Фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SRL23N1295 від 08.12.2023 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 28022024BL/1 від 29.02.2024 року;

- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 24С3206А0243/00007 від 04.01.2024 року;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA100300322459U1.1 від 15.03.2024 року;

- Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комериійного призначення №UА100300/2024/000197 від 15.03.2024 року;

- Номерний товаросупровідний документ, який є договором на перевезення кожного окремого міжнародного експрес-відправлення № 00000000107954032 від 28.02.2024 року;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару 741 від 14.12.2023 року;

- Рахунок-фактура про надання транспортноекспедииійних послуг від виконавия договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 0000-000115 від 06.03.2024 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх ) договорів № RD/F/2005 від 20.05.2022 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № FAST/01-10/22 від 01.10.2022 року;

- Договір (контракт) про перевезення № 14092020/01 від 14.09.2020 року;

- Меморандум Фастєксім від 15.08.2014 року;

- Копія митної деклараиії країни відправлення № 223120230004687331 від 31.12.2023 року.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що надані документи містять не містять всіх відомостей що містять числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме:

1) поставка товару здійснюється згідно положень зовнішньоекономічного контракту від 20.05.2022 № RD/F/2005 (далі Контракт), укладеного з «RUDONG CHAIN WORKS» (NO.88 LISHEN ROAD, CHANE TOWN, RUDONG COUNTY, JIANGSU, CHINA). Відповідно до п. 1.1, 4 Контракту товар постачається на умовах поставки FOB SHANGHAI (Китай). Згідно положень ІНКОТЕРМС, термін FOB означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення. Відповідно до ч. 10 ст. 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі Наказ № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: - рахунок-фактура; - акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортноекспедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Також, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі Закон № 1955-IV) договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Відповідно до положень п. 2.2.7 Методичних рекомендацій митний орган під час проведення контролю за правильністю заявленої декларантом митної вартості перевіряє документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчає маршрут транспортування та перевіряє достовірність декларування витрат на транспортування. На підставі проведення перевірки відповідно до п. 2.2.7 Методичних рекомендацій встановлено наступне:

- Переміщення товарів здійснювалось на підставі транспортних документів: коносаменту (морське перевезення) від 04.01.2024 № AMIGL23057857F та автотранспортної накладної (CMR) від 29.02.2024 № 28022024BL/1. Відповідно до наданих транспортних документів маршрутом перевезення вантажу морським транспортом є порт SHANGHAI (Китай) порт GDANSK (Польща), автомобільним транспортом м. GDYNIA (Польща) с. Білогорівка (Київська обл., Україна). До митного оформлення для підтвердження транспортних витрат надано: рахунок від 06.03.2024 № 0000-000115 від ТОВ «Сірейтс Юкрейн», платіжна інструкція від 14.03.2024 № 62, договір доручення щодо надання транспортно-експедиційних послуг від 14.09.2020 № 14092020/01 (далі Договір № 14092020/01), укладений між ТОВ «Сірейтс Юкрейн» (Виконавець) та ТОВ «ФАСТІМПЕКС» (Замовник), договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 25.10.2022 № 25/10/2022 (далі Договір № 25/10/2022), укладений між ТОВ «Бокслайн юкл Україна» (Експедитор) та ТОВ «Сірейтс Юкрейн» (Клієнт). Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 3.1.4, 4.1.7 Договору № 25/10/2022 на кожне окреме перевезення Клієнт надає Експедиторові заявку, в якій узгоджуються всі умови перевезення, зокрема: вид вантажу, вид транспорту, маршрут перевезення заплановану дату надання вантажу перевізником, місце завантаження та розвантаження, вартість послуг Експедитора та інші умови. Заявка до цього Договору № 25/10/2022 не надана, отже не можливо встановити обсяг та вартість послуг з перевезення, наданих ТОВ «Бокслайн юкл Україна», зокрема вартість з перевезення морським транспортом та портові витрати (розвантаження з судна, зберігання на складі в GDANSK, перетарка контейнера, тобто перевантаження товару з контейнеру до автотранспортного засобу, доставка вантажу від порту GDANSK до місця завантаження згідно із CMR GDYNIA та інші витрати.

- Митним органом під час оформлення товару було встановлено, що згідно з декларацією митної вартості до митної вартості додано наступні числові значення складових митної вартості на підставі даних рахунку від 06.03.2024 № 0000-000115: - компенсація витрат третіх осіб на фрахт у розмірі 15 252,22 грн.; - компенсація витрат третіх осіб на автоперевезення у розмірі 48 321,21 грн. Разом із тим, таких складових митної вартості як: вищенаведені портові витрати, доставка вантажу від порту GDANSK до місця GDYNIA, оформлення документації на експорт та інші витрати, пов`язані із відправленням товару у Польщі не було додано до митної вартості. Крім того, у рахунку від 06.03.2024 № 000-000115 наведено транспортноекспедиторські послуги та послуги третіх осіб на митній території України у сумі 27 746,74 грн., а також окремо зазначені послуги з перевезення автомобільним транспортом по території України, яка складає 41 495,17 грн. Разом із тим, не зазначено, які саме витрати включено до транспортно-експедиторських послуг та послуг третіх осіб на митній території України, а також дана витрата майже вдвічі перевищує витрати на морський фрахт, що викликає сумніви у достовірності наданої інформації.

- Також, за даними сайту searates.com оцінювана партія товару у контейнері № OOCU8040280 вивантажена з борту судна у порту GDANSK (Польща) 20.02.2024 та зберігалась в порту GDANSK до 27.02.2024. Тобто, задекларований товар зберігався у порту протягом 7 днів. Підтверджуючі документи щодо витрат пов`язаних із зберіганням товару у порту до митного органу надано не було. Отже, дані витрати не додано до митної вартості товару, не визначено кількісно та не підтверджено документально. Таким чином, числові значення складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності, що суперечить положенням ч. 2, 10, 21 ст. 58 Кодексу.

2) Також, відповідно до п. 3.1 Договору 14092020/1 розмір будь якої агентської винагороди за цим договором обумовлюється додатково в письмовому вигляді у додатках/доповненнях до цього Договору в якості його невід`ємної частини. Вартість Договору залежить від обсягу робіт та послуг. Наданих Замовнику Виконавцем та зазначаються у додатках/доповненнях до цього Договору та рахунках, а також у актах виконаних робіт. Додатків/доповнень до цього Договору № 14092020/1 де обумовлюється обсяг та вартість узгоджених послуг. Також не надано актів виконаних робіт де зазначаються додаткові витрати понесені у повному обсязі.

Надана платіжна інструкція від 14.03.2024 № 62 на суму 1 094 895,84 грн, разом із тим, призначенням платежу наведено компенсацію витрат 3-х осіб та зазначено 11 рахунків, серед яких наявний рахунок з № 115. Разом із тим, за даним документом не можливо перевірити сплачену саме за цим рахунком суму та чи відносить інші рахунки до перевезення оцінюваного товару, оскільки згідно із положеннями Договору № 14092020/1 за додатково понесені послуги Виконавець виставляє Замовнику окремі рахунки. Наведені у зазначеній платіжній інструкції рахунки не надано. Також відсутні дати рахунків у графі «призначення платежу» зазначеної платіжної інструкції, що унеможливлює ідентифікацію зазначених у ній документах;

3) Компаніями залученими до перевезення оцінюваного товару є - згідно із коносаментом від 04.01.2024 № AMIGL23057857F - компанії «BOXLINE UCL D.O.O. Z.O.O» (WARSZAWA) та «AMASS GLOBAL NETWORK GROUP CO, LTD» (агент з перевезення морським видом транспорту); - згідно з CMR від 29.02.2024 № 28022024BL/1 - компанії «BOXLINE UCL D.O.O. Z.O.O» (WARSZAWA) та CCL MAKARTRANS (Україна), NP GLOBAL LL. При цьому згідно із CMR від 29.02.2024 № 28022024BL/1 відправником товару є компанія «BOXLINE UCL D.O.O. Z.O.O», одержувачем - NP GLOBAL LL. Від зазначених компаній, залучених до перевезення оцінюваного товару жодного документу, зокрема які містять числові значення складових митної вартості не надано. Разом із тим, відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», підтвердженням витрат експедитора є надання документів (рахунків, накладних тощо), виданих суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, зокрема: рахунків на перевезення, банківських платіжних документів щодо оплати товару, актів виконаних робіт. Отже, не надано документів, передбачених умовами наказу №599 та статтею 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність», зокрема не надано договорів транспортного перевезення разом із Заявками від безпосередніх перевізників, документів (рахунків, накладних тощо), виданих суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, рахунків на перевезена, банківських платіжних документів щодо оплати товару, актів виконаних робіт.

4) В копії митної декларації країни відправлення від 31.12.2023 № 223120230004687331 зазначено інший номер коносаменту COSU6371672600, який не надано до митного оформлення.

Отже, як зазначено в оскаржуваному рішенні, не можливо повною мірою дослідити маршрут транспортування та понесені витрати. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, а також відсутні числові значення складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, зокрема витрат на розвантаження, завантаження у порту призначення та доставку до місця відвантаження автомобільним транспортом, що суперечить положенням: п. 2 ч. 2 ст. 52 Кодексу, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 Кодексу. Пунктом п. 4.4 Контракту передбачено надане копії експортної МД Митна декларація країни відправлення надана без дотримання вимог ст.. 254 Кодексу, що не дозволяє повною мірою перевірити зазначені у ній відомості.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: транспортні перевізні документи (коносамент наведеній у митній декларації країни відправлення), документи про вартість перевезення відповідно до переліку згідно із Наказом № 599, які містять числові значення на всьому маршруті прямування від місця завантаження товару у порту SHANGHAI (Китай) до порту GDANSK (Польща), від порту GDANSK до місця завантаження автомобільним транспортом у порту GDYNIA (Польща) та автомобільним транспортом - м. GDYNIA (Польща) - м/п Чоп (Україна), враховуючі портові витрати (розвантаження з судна, зберігання на складі в порту GDANSK, перетарка контейнера, (перевантаження товару з контейнеру до автотранспортного засобу), доставка вантажу від порту GDANSK до місця завантаження згідно із CMR - GDYNIA, оформлення документації на експорт та інші витрати пов`язані із відправленням товару у Польщі, з урахуванням документів від перевізників, зазначених у транспортних документах: компанії «BOXLINE UCL D.O.O. Z.O.O» (WARSZAWA) та «AMASS GLOBAL NETWORK GROUP CO, LTD» (агент з перевезення морським видом транспорту); CCL MAKARTRANS (Україна), NP GLOBAL LL, передбачені статтею 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», які містять перелік та вартість понесених послуг; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару неадресний, надані незалежному колу покупців; копію митної декларації країни відправлення (з перекладом згідно з вимогами ст. 254 Кодексу); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларанта повідомлено, що згідно з пунктом 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи.

Декларантом 21.03.2024 на вимогу митного органу надіслано наступні документи: рахунок на оплату від 05.03.2024 № 1236, платіжну інструкцію від 06.03.2024 № 131, лист ТОВ «Сірейтс Юкрсйн» від 21.03.2024 № 772, заява ТОВ «Фастімпекс» від 21.03.2024 № 21-03/2024, в якому зазначено що декларантом інші документи протягом 10-денного терміну встановленого ч.З ст.53 Кодексу надсилатися не будуть та повідомлено про необхідність винесення рішення без встановленого законодавством терміну.

Щодо додатково наданих документів митниця зазначила наступне:

1) Наданий рахунок на оплату від 05.03.2024 № 1236 виставлений компанією ТОВ «Бокслайн ЮКЛ Україна» на компанію ТОВ «Сіарейтс» та містить наступний перелік послуг та витрат: - компенсація витрат третіх осіб за межами України (морський фрахт) 15 252,22 грн.; - компенсація витрат третіх осіб за межами України на автоперевезення 48 321,21 грн.; - міжнародні транспортні послуги за маршрутом м/п Чоп с. Білогорівка 41 495,17 грн.; - транспортно-експедиційні послуги на території України, включаючи експедиторську винагороду та інші послуги (не зазначено які саме) - 13 970,61 грн.

Також, згідно наданих рахунків на оплату від 06.03.2024 № 0000-000115, від 05.03.2024 № 1236 вартість послуг за маршрутом порт SHANGHAI м/п Чоп складає 63 573,43 грн. (фрахт порт SHANGHAI - порт GDANSK, розвантаження з судна, зберігання у порту GDANSK, доставка до м. GDYNIA, перевантаження з контейнера та завантаження на транспортний засіб, автомобільна доставка м. GDYNIA м/п Чоп близько 900 км), проте вартість послуг по Україні (тільки автомобільна доставка близько 800 км) складає 69 242,91 грн., що перевищує витрати за межами території України. З огляду на зазначене, вартість перевезення товарів за межами митної території України враховуючи обсяг понесених витрат, а також безпосередні витрати на авто доставку поза межами території України значно менша, ніж вартість перевезення товарів на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країнах, через які здійснювалось перевезення товарів.

2) Рахунок від 05.03.2024 № 1236 наданий від компанії ТОВ «Бокслайн ЮКЛ Україна», в той час, безпосереднім виконавцем послуг згідно транспортних перевізних документів є «BOXLINE UCL D.O.O. Z.O.O» (WARSZAWA, Польща) та «AMASS GLOBAL NETWORK GROUP CO, LTD» (агент з перевезення морським видом транспорту). Від зазначених перевізників жодного документу не надано.

3) Платіжна інструкція від 06.03.2024 № 131 на суму 135 250,74 грн. у графі «призначення платежу» посилається на рахунки від 05.03.2024 № 1236 та № 1222. Разом із тим, рахунок від 05.03.2024 № 1222 не наданий до митного оформлення. Також, не була надана Заявка до Договору № 25/10/2020, яка передбачена його положеннями як невід`ємна частина. Отже, не можливо перевірити повний обсяг понесених витрат. Крім цього, дана платіжна інструкція не посилається на договір, відповідно до якого здійснюється оплата за надані послуги (Договір № 25/10/22) та не містить печаток та підписів платника, що суперечить інструкції.

4) У листі ТОВ «Сірейтс Юкрейн» від 21.03.2024 № 772 міститься інформація, що товар у контейнері № OOCU8040280 переміщується у складі збірного вантажу згідно з коносаментом від 04.01.2024 № AMIGL23057857F. Разом із тим, відповідна інформації у самому коносаменті щодо переміщення товару як частини контейнера, відсутня. Крім цього, зазначений лист був наданий від експедитора, проте від компаній, зазначених у коносаменті від 04.01.2024 № AMIGL23057857F: «BOXLINE UCL D.O.O. Z.O.O» (WARSZAWA) та «AMASS GLOBAL NETWORK GROUP CO, LTD» документів надано не було. Тобто, не було надано документи, які містять числові значення витрат на перевезення від компаній, наведених у CMR від 29.02.2024 № 28022024BL/1, а саме: «BOXLINE UCL D.O.O. Z.O.O» (WARSZAWA), CCL MAKARTRANS (Україна), NP GLOBAL LLЮ, отже твердження у листі ТОВ «Сірейтс Юкрейн» від 21.03.2024 № 772 щодо витрат на перевантаження з контейнера та доставки з порту GDANSK до м. GDYNIA не підтверджуються документами від залучених перевізників. Також, не зазначено витрат пов`язаних із розвантаженням контейнера з судна у порту GDANSK. Дані витрати повинні підтверджуватися документально, відповідно до ч.10 ст. 58 Кодексу, так як вони повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Крім того, оцінюваний товар важить близько 12 тон та за обсягом займає не менш половини контейнера, що не пояснює заявлені витрати на фрахт у розмірі 15 252,22 грн. Отже, заявлена сума морського фрахту у розмірі 15 252,22 грн. за 11 777,00 кг ваги брутто у 40-футовому контейнеру не відповідає ринковим цінам на даний вид послуг, які склалися на ринку морського перевезення, що підтверджується довідковими даними наведеними у відкритих джерелах інформації, зокрема на сайтах перевізників та інших інформаційних ресурсах, наприклад: на сайті searates.com (від 4423 до 7200 дол. США за переміщення 40-футового контейнера за вказаним маршрутом).

5) У митного органу наявна інформація щодо числових значень вартості морського фрахту (складових митної вартості), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, про яку зазначено у гр. 33 Рішення відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 55 Кодексу. Зокрема, згідно з МД від 20.03.2024 № 24UA100330505110U7 вартість перевезення подібного товару «ланцюги роликові металеві» у кількості 11 971 кг на умовах поставки FOB SHANGHAI (Китай) у 20-футовому контейнері (частина контейнеру) складали 163 787,32 грн., при цьому згідно з долученими до МД документів вартість морського фрахту повного 20-футового контейнера склала 138 669,88 грн. Отже, заявлений за МД від 21.03.2024 № 24UA100300322507U8 фрахт у розмірі 15 252,22 грн. з врахування частини контейнера не відповідає дійсній ринковій вартості за даний вид перевезення.

6) Також, у накладній NOVA POSTA Global від 28.02.2024 № NPG0000000107954032 пунктом відправлення зазначено JIANGSU, а також зазначено транспортний документ № BXU61402023, який не надано до митного оформлення.

7) У копії митної декларації країни відправлення від 31.12.2023 № 223120230004687331 зазначено інший номер коносаменту COSU6371672600, який не надано до митного оформлення на запит митного органу. Також, зазначений інший номер інвойсу JRC23N1295. Отже, митному органу не видається можливим ідентифікувати наданий документ із поставкою оцінюваного товару.

8) Дана митна декларація складена 31.12.2023, в той час як відвантаження згідно із коносаментом відбулося 04.01.2024, отже можливі додаткові витрати в порту відвантаження на демередж (додаткові стягнення за зберігання вантажу, простій).

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, За результатами консультації декларанту надіслано повідомлення з обгрунтуванням не застосування заявленого ним методу визначення митної вартості та пропозицією визначити митну вартість оцінюваних товарів за резервним методом згідно з вимогами ст. 64 Кодексу на підставі рівня митної вартості подібних за характеристиками, країною виробництва, країною відправлення та комерційними рівнями товарів. Обґрунтування не застосування методів визначення методів визначення митної вартості: Метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосований відповідно до ст. VII ГАТТ, ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Кодексу у зв`язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст. 53 Кодексу, не містять документально підтверджених відомостей щодо числових значень складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка сплачена, а також не відповідають поняттю дійсної вартості товару. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку із тим, що відсутні митні оформлення ідентичних товарів за ціною угоди за основним методом відповідно до умов, зазначених у ст. 59 Кодексу та не можливо зробити відповідні коригування на різницю у комерційних умовах. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку із тим, що відсутні митні оформлення подібних товарів за ціною угоди за основним методом відповідно до умов, зазначених у ст. 60 Кодексу та не можливо зробити відповідні коригування на різницю у комерційних умовах та розміру партії. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень ст. 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у ст. 63 Кодексу. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митну вартість визначено із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівці, яка щонайбільшою мірою грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях на підставі рівня митної вартості подібного за характеристиками товару «Ланцюги з чорних металів із зварними кільцями», походженням з Китаю, ввезеного на схожих комерційних умовах FOB- Qingdao (Китай) та обсягу партії (26 тон) оформленого за МД від від 16.01.2024 № 24UA806020000374U1, за рівнем митної вартості 2,35 дол. США за кг заявленим декларантом самостійно за резервним методом. Розрахунок митної вартості товару №1 : 2,35 дол. США за кг х 11118 кг 26127,30 дол. США. Джерело інформації: МД від 16.01.2024 № 24UA806020000374U1.

Отже, 21.03.2024 №UA100000/2024/000057/2 Київська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000057/2 , яким скориговано митну вартість товару за резервним методом.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця 21.03.2024 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2024/000210.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що надані документи містять не містять всіх відомостей що містять числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Що стосується зауважень митного органу про те, що декларантом не надано достатніх документів на підтвердження транспортних витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, надання транспортних (перевізні) документів для підтвердження митної вартості товару вимагається тоді, коли за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України, витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Як вже було зазначено поставка задекларованої до митного оформлення товару здійснювалась на умовах FOB.

Умови поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) термін Інкотермс 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Продавець за умовами поставки FOB зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту, переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

За таких обставин, умови FOB (FREE ON BOARD) відповідно до правил «Інкотермс 2010», включають до обов`язків покупця укладення договору перевезення товару від названого порту відвантаження за власний рахунок. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. Після завантаження товару на борт, ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад, розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця.

Судом встановлено, що позивачем для підтвердження витрат на транспортування при митному оформленні товару були надані:

- Договір-доручення від 14.09.2020 №14092020/01;

- Рахунок від 06.03.2024 №0000-000115;

- Акт надання послуг №128 від 25.03.2024;

- Рахунок від 11.03.2024 №0000-000128;

- Акт надання послуг №141 від 15.03.2024;

- Рахунок від 11.03.2024 №0000-000130;

- Акт надання послуг №143 від 15.03.2024;

- Рахунок від 11.03.2024 №0000-000131;

- Акт надання послуг №144 від 15.03.2024;

- Рахунок від 11.03.2024 №0000-000129;

- Акт надання послуг №142 від 12.03.2024;

- Рахунок від 07.03.2024 №0000-000124;

- Акт надання послуг №137 від 14.03.2024;

- Рахунок від 07.03.2024 №0000-000125;

- Акт надання послуг №138 від 19.03.2024;

- Рахунок від 08.03.2024 №0000-000127;

- Акт надання послуг №140 від 14.03.2024;

- Рахунок від 08.03.2024 №0000-000126;

- Акт надання послуг №139 від 08.03.2024;

- Рахунок від 11.03.2024 №0000-000133;

- Акт надання послуг №146 від 11.03.2024;

- Платіжна інструкція №62 від 14.03.2024;

- Лист №07-06/24/2 від 07.06.2024 року;

- Лист №772 від 21.03.2024 р.;

- Договір №25/10/2022 про транспортно-експедиторське обслуговування від 25.10.2022 р.;

- Рахунок №1222 від 05.03.2024 р.; Рахунок №1236 від 05.03.2024 р.;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1678 від 25.03.2024 р.;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1680 від 25.03.2024 р.;

- Платіжна інструкція №131 від 06.03.2024;

- Лист компанії ТОВ «Сірейтс Юкрейн» від 06.06.2024 №787;

- Декларація складу від 26.02.2024 р. № 24DSR009QB00000000IF3N;

- Електронна накладна ТОВ "НП ГЛОБАЛ" від 28.02.2024 р.;

- CMR №28022024BL/1;

- CMR №28022024BL/2;

- Довіреність від 11.01.2024 р.;

- Лист №07-06/24 від 07 червня 2024 р.;

- Пояснення RUDONG CHAIN WORKS від 07 червня 2024 р.

Зазначені документи містять реквізити сторін контракту, номери коносаментів та контейнерів, кореспондують між собою, а також в достатній мірі підтверджують транспортні витрати від місця завантаження товару у порту SHANGHAI (Китай) до порту GDANSK (Польща), від порту GDANSK до місця завантаження автомобільним транспортом у порту GDYNIA (Польща) та автомобільним транспортом - м. GDYNIA (Польща) - м/п Чоп (Україна). Суд зазначає, що вказані документи містить данні про вартість перевезення, маршрути перевезення, містять номери контейнерів та номер коносаменту і автотранспортної накладної.

Наявність перелічених документів у відповідача при прийнятті оскаржуваних рішень підтверджується їх зазначенням у рішенні про коригування митної вартості товарів, а також матеріалами доданими відповідачем до відзиву на позовну заяву .

Суд зауважує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14 дійшов правового висновку, що, оскільки МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

На підставі викладеного, суд вважає, що коригування митної вартості товару з підстав не надання документів, що підтверджують вартість перевезення, є необґрунтованим, не відповідає п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України та умовам поставки, визначеними сторонами зовнішньоекономічного контракту.

Що стосується наступних зауважень митного органу, зокрема щодо оформлення платіжних інструкцій, які підтверджують витрати пов`язані з отриманими від третіх осіб послугами, щодо відсутності документів на підтвердження витрат експедитора, щодо зауважень до копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що вони не впливають на визначення митної вартості товару. Суд повторно наголошує, що стаття 53 МК України визначає, які документи подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості і перераховані вище документи за змістом статті 53 МК України до таких документів не належать.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що вищенаведені посилання митного органу, як на обставини, які впливають на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару, та виключає можливість застосування основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору), є необґрунтованими та безпідставними.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено та не обґрунтовано належними та достатніми доводами й доказами наявність у поданих йому зазначених у частині 2 статті 53 Митного кодексу України документів розбіжностей, ознак підробки, відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, що унеможливлює законне витребовування додаткових документів за частиною 3 статті 53 Митного кодексу України.

На виконання встановленого статті 8 Митного кодексу України принципу додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Для висновку про наявність розбіжностей між документами, поданими на підтвердження митної вартості товарів, необхідно правильно встановити зміст цих документів як доказів у митній справі.

Системний аналіз приписів митного законодавства вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду, зокрема у справах № 815/6827/17 від 29.01.2019, №821/1617/17 від 14.08.2018.

Однак, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висловлені відповідачем зауваження щодо розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення придбаного позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту та Інвойсу, не спростовують визначення митної вартості за першим методом - ціною контракту.

Висловлені митним органом зауваження та розбіжності мають логічне пояснення, товаросупровідні документи узгоджуються між собою та містять відомості про партію товару, що поставляється та заявлена до митного оформлення за ціною договору.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

З аналізу частин 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що додаткові документи, які декларанту запропонував надати митний орган, відносяться до додаткових документів, що надаються на вимогу митного органу за наявності у декларанта.

Відповідач не обґрунтував яким чином витребувані митним органом документи впливають на підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ФАСТІМПЕКС» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Київська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Застосування відповідачем резервного методу було обумовлено неможливістю застосування митним органом попередніх методів, в тому числі і методу за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань. Між тим, відповідачем вказано лише номер, дату, вагу та ціну по митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті 55 МК України.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Суд зазначає, що дії Київської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «ФАСТІМПЕКС», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA100000/2024/000057/2 від 21.03.2024 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100000/2024/000057/2 від 21.03.2024 року, у зв`язку з чим вони належить до скасування.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача в даному випадку є належним та достатнім.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві представником позивача зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 50 000,00 гривень, що включає складання та подача позовної заяви до суду (в тому числі, аналіз матеріалів справи і документів, поданих клієнтом та надання консультацій з даного предмету): 36000,00 гривень; участь у одному судовому засіданні в режимі відеоконференції, в том у числі поза межами приміщення суду: 2000,00 грн./судодень; участь у одному судовому засіданні в межах міста Києва та Київської області: 4000,00 грн./судодень; участь у одному судовому засіданні за межами міста Києва та Київської області (відрядження за межі регіону): 7000,00 грн./судодень; складання процесуальних та інш их документів - 4000,00 грн./година, без ПДВ; витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м`яких вагонах поїздів, суден морського та річкового транспорту) та відрядження за межі регіону.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

копію Договору про надання правової допомоги № 34380660 від 01.03.2019 року, укладеного між адвокатом Погорілець Р.В., який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС № 7185/10 від 07.12.2018 року, виданого Радою адвокатів Київської області (Адвокат), та ТОВ «ФАСТІМПЕКС» (Клієнт). Відповідно до розд. 5 Договору, формою винагороди за здійснення професійної правничої (правової) допомоги клієнту за цим договором є гонорар. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), порядок його сплати, визначаються сторонами в додатках до цього договору.

копію акту наданої правової допомоги від 05.12.2024 року, згідно якого Адвокат надав правову допомогу відповідно до додаткового договору від 27.11.2024 №57 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2019 №34380660 згідно з розрахунком розміру гонорару адвоката за надання правової допомоги. Розмір гонорару за надання правової допомоги 30 000,00 гривень, без ПДВ в тому числі: складання та подача позовної заяви до суду (в тому числі, аналіз матеріалів справи і документів, поданих клієнтом та надання консультацій з даного предмету): 30 000,00 гривень, без ПДВ.

копію платіжної інструкції № 528 від 05.12.2024 року на суму 30 000,00 гривень, перерахованої ТОВ «ФАСТІМПЕКС» на користь адвоката Погорілець Р.В.

У матеріалах справи наявний Ордер серії АІ №1676599 від 08.08.2024 року на надання правничої допомоги ТОВ «ФАСТІМПЕКС» адвокатом Погорілець Р.В. на підставі Договору про надання правової допомоги № 34380660 від 01.03.2019 року.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання правової допомоги ТОВ «ФАСТІМПЕКС» у справі №420/38089/24 адвокатом Погорілець Р.В.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

При цьому, за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує, що даний спір не є занадто складним, не потребує значного витрачання часу для підготовки правової позиції, складання відповідних процесуальних документів та інших заяв по суті справи, справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, суд доходить висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Відтак, суд вважає клопотання представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу частково обґрунтованим та що його слід задовольнити в частині стягнення з Київської митниці на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Київської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» (21 км Старокиївського шосе, 38, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 34380660) до Київської митниці (бульв. Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555) про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 21.03.2024 року №UA100000/2024/000057/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульв. Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» (21 км Старокиївського шосе, 38, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 34380660) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульв. Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» (21 км Старокиївського шосе, 38, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 34380660) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук


Суд	Приморський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення	17.03.2025
Оприлюднено	21.03.2025
Номер документу	125962102
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —420/38089/24

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 17.03.2025 по справі 420/38089/24ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Судовий реєстр по справі —420/38089/24

Рішення від 17.03.2025

Рішення
від 17.03.2025 по справі 420/38089/24
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ