Ухвала

від 18.03.2025 по справі 320/19103/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2025 року

Київ

справа № 320/19103/24

адміністративне провадження № К/990/6665/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 320/19103/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІУМ-ПРОМ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2025 до суду надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - скаржник, Центральне МУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 18.02.2025.

Верховний Суд ухвалою від 27.02.2025 касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі, а її доводи мають узгоджуватись з фактичними обставинами справи з наданням документів, які це підтверджують, зокрема, копію спірного наказу про призначення фактичної перевірки, а також копії оскаржуваних у цій справі рішень суб`єкта владних повноважень; навести обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); у разі наявності підстав, надати платіжний документ про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI, з наданням відповідних документів для перевірки правильності його розрахунку.

На виконання вимог цієї ухвали суду Центральне МУ ДПС надало уточнену касаційну скаргу, до якої долучило, зокрема, наказ про проведення фактичної перевірки від 06.02.2024 та податкові повідомлення-рішення № 523/ж 10/31-00-07-05-01-24 (на суму 1020 грн); № 524/ж 10/31-00-07-05-01-24 (на суму 560000 грн); № 525/ж 10/31-00-07-05-01-24 (на суму 2040 грн); № 526/ж 10/31-00-07-05-01-24 (на суму 550000 грн).

В уточненій касаційній скарзі Центральне МУ ДПС цитує пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з окремим виділенням підпунктів «а» (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики) і «г» (суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково). Зазначає, що судами попередніх інстанцій приймаються протилежні рішення в аналогічних справах, тобто існує неоднакова судова практика, а релевантні спірним у цій справі правовідносинам норми застосовуються судами по-різному, що однозначно потребує формування Верховним Судом єдиного правозастосування у справах подібної категорії. При цьому, неврахування судами попередній інстанцій правових позицій Верховного Суду в подібних правовідносинах на які посилається Відповідач призвело до неправильного застосування норм права у справі, яка розглядається, а отже й до ухвалення незаконних судових рішень.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Зміни до КАС України, які набрали чинності 19.07.2024, не змінили правового регулювання віднесення справ до категорії справ незначної складності, позивачами у яких є юридичні особи.

Зокрема, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, їх розгляд здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.

На підставі наведеного, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа дійсно є справою незначної складності, а тому, розглядаючи цю справу в порядку спрощеного позовного провадження, судом не було порушено норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Колегія суддів вважає незмістовними приведені у касаційній скарзі доводи щодо наявності у цій справі винятків, передбачених підпунктами «а» і «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Так, посилання Центрального МУ ДПС на підпункт «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не містить свого обґрунтування, а посилання на підпункт «а» цієї норми зводиться до невідповідності судових рішень в межах одного з декількох висновків судів, які стали підставою для задоволення позову, висновкам Верховного Суду. Центральне МУ ДПС вважає необхідним формулювання висновку для єдиного правозастосування у справах подібної категорії.

Натомість, у питаннях застосування підпунктів 80.2.2 і 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в аспекті перевірки достатності відображення в наказі підстав для її проведення (абзац третій пункту 81.1 статті 81 ПК України) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду (постанови від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, від 28.05.2024 у справі №280/1431/23) вже сформулював правові висновки, які мають забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок.

Варто зауважити, що питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Тобто слово "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш істотними для такої практики та формування її однаковості. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.

Відповідно, приведені у касаційній скарзі доводи не узгоджуються із правовим змістом підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а тому не можуть сприйматися як виключний випадок.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 320/19103/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІУМ-ПРОМ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко