Постанова

від 18.03.2025 по справі 520/4366/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року

м. Київ

справа №520/4366/21

адміністративне провадження № К/990/32792/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Макаренко Я.М. (головуючий), суддів: Жигилія С.П., Любчич Л.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:

- визнати протиправною відмову Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у видачі довідки про суддівську винагороду працюючого судді Верховного Суду станом на 19 лютого 2020 року;

- зобов`язати Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці про те, що станом на 19 лютого 2020 року, її суддівська винагорода, яка вираховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 374 418, 75 грн, у тому числі: посадовий оклад з урахуванням регіонального коефіцієнта: 197 062, 50 грн, доплата за вислугу років 157 650, 00 грн, доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 19 706, 25 грн.

2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 16 травня 2023 року позов задовольнив.

3. 17 листопада 2023 року відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 грудня 2023 року залишив апеляційну скаргу без руху в зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору, а апелянту запропонував виправити недоліки апеляційної скарги та в строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, надати докази сплати судового збору.

5. 11 січня 2024 року Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою повернув скаржнику апеляційну скаргу у зв`язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги.

6. 26 січня 2024 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ вдруге звернувся до суду із апеляційною скаргою. Також, апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. Поважною причиною пропуску строку зазначав те, що кошторисом на 2024 рік для ВССУ не було передбачено видатки за КЕКВ 2800 "Інші виплати населенню", а кошти головним розпорядником, тобто Верховним Судом, виділено тільки в середині січня 2024 року згідно довідок про зміни до кошторису на 2024 рік від 17 січня 2024 року №1.

7. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 8 квітня 2024 року в задоволенні заяви Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про поновлення строку відмовив, визнав неповажними причини пропуску строку, апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися із заявою про поновлення строку із зазначенням поважних причин його пропуску.

8. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 квітня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки не усунуті недоліки апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

9. Не погоджуючись з ухвалою Другого апеляційного суду від 30 квітня 2024 року, скаржник просить її скасувати, а справу направити до цього ж суду на новий розгляд для відкриття провадження та розгляду по суті.

9.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що апеляційну скаргу було подано з обґрунтованим клопотанням про поновлення пропущеного строку. Уважає, що апеляційний суд безпідставно та незаконно визнав неповажними причини пропуску строку оскарження рішення суду першої інстанції.

10. Позивач відзив на касаційну скаргу не подала. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 3 жовтня 2024 року надіслано 7 жовтня 2024 року.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

11. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

12. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що серед основних засад судочинства є зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

13. З цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

14. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну на рішення суду першої інстанції.

15. За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

16. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

17. Обставиною, з якою скаржник пов`язує поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, є той факт, що кошторисом на 2024 рік для ВССУ не було передбачено видатки за КЕКВ 2800 «Інші виплати населенню». Кошти головним розпорядником, тобто Верховним Судом, виділено тільки в середині січня 2024 року згідно довідок про зміни до кошторису на 2024 рік від 17 січня 2024 року № 1.

18. За усталеною практикою Верховного Суду, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, у частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору (постанови Верховного Суду від 1 серпня 2019 року, 30 листопада 2021 року, 14 квітня 2022 року, 5 квітня 2023 року, 21 березня, 5 червня 2024 року (справи №№ 1440/1822/18, 560/6797/20, 420/3670/20, 300/8677/21, 200/16530/21, 240/29715/23, відповідно).

19. Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

20. Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що апеляційну скаргу подано відповідачем з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження, вказані в заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

21. Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних причин, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

22. Отже, наведені відповідачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

23. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач пропустив строк звернення до суду з апеляційною скаргою, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

24. Так, колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

25. До того ж, Верховний Суд уважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

26. Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з його висновком.

27. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскарженого судового рішення, що згідно статті 350 КАС України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: Я.О. Берназюк А.А. Єзеров