Ухвала від 18.03.2025 по справі 1-292/11

Справа №1-292/11

Номер провадження 1-о/710/1/25

УХВАЛА

іменем України

18.03.2025 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю :

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами,

УСТАНОВИВ:

03травня 2022року доШполянського районногосуду Черкаськоїобласті,на підставіухвали Черкаськогоапеляційного судувід 26квітня 2022року,надійшла заявазасудженого ОСОБА_6 про переглядвироку Золотоніськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 15серпня 2012року занововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви ОСОБА_6 зазначив, що підставами звернення є те, що відповідно до п. 1 п. 5 ст. 459 КПК України, нововиявленими обставинами, які доводять безумовні підстави неправильності судового рішення вироку від 15.08.2012 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області в частині кваліфікації діяння за ст. 115, ч.2 п. 1 КК України, що встановлює помилкове застосування відповідної норми закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, внаслідок чого встановлюється юридична складова, неправильне застосування суду першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність згідно до ст. 413 КПК України. Згідно до ч. 1 ст. 461 КПК України нововиявлені обставини, які встановлюють фактичні та правові наслідки, що істотно вплинуло на судове рішення, яке належить переглянути, йому суб`єкту права ( засудженому), який перебуває в місцях позбавлення волі стали відомі 13.09.2016 року, внаслідок надсилання через канцелярію СІЗО-30 суддями смт. Чорнобай ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ухвалу в межах чого було виявлено, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку передбаченому ст.ст. 459-463 КПК України. відповідно до ч. 1 ст. 463 КПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, як до суду який допустив помилку та яка встановлює правовий характер протиправності судового рішення першої інстанції, що належить переглянути. По предмету свого звернення вказав наступне: обставини справи судове рішення про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява; вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2012 року в частині ствердження нововиявлених обставин фактичного та правового характеру, які встановлюють судову помилку в застосуванні відповідної норми закону України про кримінальну відповідальність. за наявністю правових підстав для скасування судового рішення у зв`язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність ст. 413 КПК України. Внаслідок чого має місце істотне порушення інтересів правосуддя щодо законності судового рішення. Юридичною складовою, що підтверджує наявний факт неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність є постанова Верховного суду України №53902408 від 09 листопада 2015 року у справі «Яренменко проти України». Звернення з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, які належить переглянути, вироком від 15.08.2012 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, він був засуджений за п.п. 1,6,12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі; за ч. 4 ст. 187 КК України до 15 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено йому покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Вироком він був визнаний винним у скоєнні злочину за таких обставин:

11 червня 2010року близько 18 години ОСОБА_6 та ОСОБА_11 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи за попередньою змовою між собою, з метою відкритого заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу проникли в приміщення домоволодіння односельців сім`ї ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що знаходиться по АДРЕСА_1 , де умисно з корисливих мотивів, діючи спільно та узгоджено, з метою заволодіння грошовими коштами та іншим майном сім`ї ОСОБА_14 , здійснили на них розбійний напад та умисно убили цих двох осіб. При цьому, ОСОБА_6 перебуваючи в кухонній кімнаті вищевказаного домоволодінн, застосовуючи необережне для життя і здоров`я потерпілих насильство наніс кулаками рук декілька ударів по голові та тулубу ОСОБА_13 , вимагаючи при цьому розповісти про місце знаходження майна останньої. У результаті цього ОСОБА_13 , віддала ОСОБА_6 та ОСОБА_11 гроші в загальній сумі 50 гривень, однак ОСОБА_6 та ОСОБА_11 було недостатньо даної суми грошей тому, ОСОБА_6 сказав ОСОБА_11 привести до кухонної кімнати з подвір`я ОСОБА_15 з метою дізнатися про місце знаходження майна потерпілих. Після чого ОСОБА_11 завів до кухонної кімнати будинку ОСОБА_15 , де ОСОБА_6 наніс близько двох ударів кулаком правої руки по лівій частині голови ОСОБА_15 від чого останній впав на підлогу. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_15 були спричиненні тілесні ушкодження у виді синців та ран на голові, крововиливів слизової оболонки обох губ, а також закрита травма шиї зліва, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, яка ускладнилась розвитком механічної асфіксії, внаслідок чого власне і наступила смерть ОСОБА_15 … Потім ОСОБА_6 почав знову вимагати майно потерпілих вже у ОСОБА_13 під час чого перейшли до іншої кімнати будинку, де ОСОБА_6 наніс декілька ударів по голові та тулубу ОСОБА_13 від чого остання впала на підлогу та намагалась встати, однак ОСОБА_11 підійшов до ОСОБА_13 та почав її душити, а саме: тиснув своєю ногою на шию та грудну клітку останньої. Під час цього ОСОБА_6 дістав ножа, якого приніс з собою та спричинив чисельних ударів лезом ножа в область шиї зліва ОСОБА_13 . Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_13 були спричиненні, окрім тілесних ушкоджень у виді синців на кінцівках, закритої травми грудної клітки у вигляді чисельних двох-сторонніх переломів ребер, також тілесні ушкодження ту виді чисельних поранень шиї з пошкодженням судинно-нервового пучка зліва, щитоподібної залози лівої загальної сонної артерії черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під м`які покриви черепа, ран та синців на голові, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких саме і настала смерть ОСОБА_13 .

Однак, як стало йому відомо з іншого судового рішення, а саме: Постанова Верховного Суду України від 09 листопада 2015 року у справі № 53902408 стосовно громадянина Яременка, з якої вбачається: подібне суспільно небезпечне діяння кваліфікується за відповідною нормою ст. 121 закону про кримінальну відповідальність, як тяжкі тілесні ушкодження, що потягли смерть потерпілого і не містять ознаки складу злочину у виді умисного вбивства. За наявністю даного судового рішення вважає, що суд першої інстанції повинен скасувати вирок та постановити новий , а діяння ОСОБА_6 стосовно померлого ОСОБА_15 кваліфікувати за ст. 121 КК України.

При цьому звертає увагу суду на наступне: постанова Верховного Суду України від 09.11.2015 у справі № 53902408, з якої вбачається, що ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, зустріли потерпілого ОСОБА_18 , з метою заволодіння майном вчинили на нього напад. При цьому ОСОБА_16 зі значною силою ліктем правої руки вдарив потерпілого у праву частину обличчя, після чого той впав на землю, а ОСОБА_17 завдав потерпілому удар ногою у голову, від чого ОСОБА_18 втратив свідомість. Спільними діями ОСОБА_16 та ОСОБА_17 потерпілому ОСОБА_18 , були заподіянні тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть. Дії ОСОБА_16 та ОСОБА_17 кваліфіковані за ст. 101 КК України ( в редакції 1960 року). Як вбачається з матеріалів кримінальної справи №1-292/11 «суспільно небезпечне діяння ОСОБА_6 по відношенню до потерпілого ОСОБА_15 » та діяння ОСОБА_16 та ОСОБА_17 по відношенню до потерпілого ОСОБА_18 є аналогічними по кількості завданих ударів, характеру ушкоджень, суб`єктивних та об`єктивних елементів складу злочину. Тому він вважає, що суспільно небезпечні діяння по відношенню до потерпілого ОСОБА_15 має кваліфікуватися за ст. 121 КК України. З положення ст. 115 ч. 2 п.1 КК України кримінальну відповідальність передбачено за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах. Згідно до закону про кримінальну відповідальність під умисним вбивством слід розглядати умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Згідно Постанови ПВС України №2 від 07.02.2003 року умисне позбавлення життя двох і більше осіб кваліфікуються за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України. вирішуючи питання про наявність або відсутність у винного умислу на вбивство, треба виходити з сукупності всіх обставин справи і брати до уваги ті, які можуть свідчити про бажання чи свідоме припускання винним смерті потерпілого. При цьому перш за все потрібно враховувати спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину, кількість, характер та локалізацію спричинених дій з боку винної особи, її взаємовідносини з потерпілими, поведінку обох, яка передувала події злочину. Про умисел на позбавлення життя свідчить умисне нанесення ушкоджень у життєво важливі органи потерпілого, в результаті чого настає його смерть. Склад злочину, який утворює умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, відповідальність за яке передбачене ст. 121 КК України, відрізняється від складу злочину передбаченого ст. 115 КК України. Об`єктивна сторона злочину включає діяння, шо потягло два наслідки, а саме тяжке тілесне ушкодження і викликану ним смерть потерпілого. Суб`єктивна сторона злочину характеризується подвійною формою вини умислом (злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю) щодо смерті. Ч. 2 ст. 121 КК України застосовується коли є наявність щодо факту смерті потерпілого. Для відмежування умисного вбивства від заподіяних тяжких тілесного ушкодження внаслідок якого настала смерть потерпілого, слід керуватись суб`єктивним становищем винного до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного у випадку заподіянню тяжкого тілесного ушкодження внаслідок якого сталась смерть потерпілого, ставлення до настання смерті проявляється необережністю. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, його дії, ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_15 наніс потерпілому декілька ударів в обличчя, після чого потерпілий упав. Смерть потерпілого ОСОБА_15 настала внаслідок закритої травми шиї, яка ускладнилась розвитком механічної асфіксії, даний факт підтверджується експертизою від 15.10.2010 року № 442/14. Крім цього, його дії настали тільки після того як потерпілий ОСОБА_15 наніс йому декілька ударів палицею по голові, дані висновки підтверджуються експертизою від 17.06.2010 №152. Тобто його дії не мали попереднього умислу. При нанесені ударів потерпілому ОСОБА_15 він не передбачував настання смерті, а тому в його діях відсутні ознаки суб`єктивної сторони злочину у виді умисного вбивства. При нанесені ударів він усвідомлював, що спричиняє тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, що кваліфікуються за ч. 2 ст. 121 КК України. Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи не було встановлено жодного елементу, який свідчить про бажання чи свідоме припускання ним смерті потерпілого.

Норми кримінального закону вважаються порушеннями, якщо суд застосував кримінальний закон, який не підлягає застосуванню ст. 413 КПК України. Як видно з вищевикладених обставин, колегія Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області допустила неправильне застосування норм ст. 115 КК України, що має правовий наслідок, порушення норм кримінального закону стосовно особи ОСОБА_6 та є юридично судова помилка стосовно його діянь в будинку Манвалерових. На підставі вище наведених обставин у відповідності до ст. 62 Конституції України; виходячи з постанови Верховного Суду України від 9 листопада 2015 року у справі №53902408 громадянина Яременко безумовно підлягає виправленню, яке можливе лише шляхом повного всебічного і об`єктивного розслідування, тобто ретельному з`ясуванню і дослідженню всіх обставин справи.

На підставі вище викладеного ОСОБА_6 просить скасувати вирок від 15.08.2012 року Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

04.05.2022 Шполянським районним судом Черкаської області відкрито провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами.

У судовому засіданні ОСОБА_6 подав заяву про відмову від заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами в порядку ст. 465 КПК України. Зазначив, що наслідки такої заяви йому зрозумілі.

Захисник, адвокат ОСОБА_7 , підтримав заяву ОСОБА_6 про відмову від заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що подання заяви про відмову від заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами є правом засудженого.

Згідно зіст. 26 КПК Українисторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 465 КПК України особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, має право відмовитися від заяви до початку судового розгляду. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває кримінальне провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.

Положеннями ч.2 наведеної норми встановлено, що особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не має права повторно звертатися до суду з такою самою заявою з тих самих підстав.

У судовому засіданні заявнику роз`яснені положення частини другої ст. 465 КПК України.

За вказаних обставин, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне прийняти відмову засудженого ОСОБА_6 від заяви та закрити кримінальне провадження за нововиявленими обставинами.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.465 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову ОСОБА_6 від заяви про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами.

Провадження у справі закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом 7 днів.

Повний текст ухвали проголошений 19 березня 2025 року об 11.00 годині.

Головуючий-суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3