Постанова

від 17.03.2025 по справі 910/17335/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2025 р. Справа№ 910/17335/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Пирогівський В.В. - в порядку самопредставництва;

за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2025

у справі № 910/17335/23 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД"

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

про стягнення 2 000 000,00 грн.

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених позовних вимог та руху справи

Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про стягнення заборгованості за договором № 3-8 від 02.09.2020 про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 000 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" заборгованість у розмірі 2 000 000 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 30 000 грн 00 коп.

15.04.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 видано наказ.

11.12.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства "Завод 410 ЦА" надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17335/23, строком на один рік.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у задоволенні заяви Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання рішення у справі №910/17335/23 - відмовлено.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з постановленою ухвалою, Державне підприємство "Завод 410 ЦА" 03.02.2025 (засобами поштового зв`язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 06.02.2025), в якій просить прийняти до розгляду апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у справі № 910/17335/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у справі № 910/17335/23 залишено без руху. Запропоновано скаржнику сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (3 028,00 грн), про що надати суду докази в десятиденний строк.

20.02.2025 (через Електронний суд) до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків (була зареєстрована 21.02.2025), до якої сторона долучила докази сплати судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 779 від 20.02.2025. Заяву подано в строк, встановлений судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у справі № 910/17335/23; розгляд якої призначено на 17.03.2025.

В судове засідання 17.03.2025 з`явився лише представник боржника, який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, задовольнивши подану заяву. Представник кредитора в судове засідання 17.03.2025 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про отримання 24.02.2025 стороною ухвали суду від 24.02.2025 в особистий кабінет Електронного Суду.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Скаржник не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, зазначив про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що обґрунтовується наступним.

Так, апелянт зазначив, що загалом станом на теперішній час по ДП «ЗАВОД 410 ЦА» в органах Державної виконавчої служби України знаходиться 276 виконавчих провадження щодо стягнення коштів із Підприємства на користь інших осіб на загальну суму боргу 157 757 242,17 грн.

Вказане зумовило неможливість ДП «ЗАВОД 410 ЦА» використовувати банківські рахунки, відкриті в установах інших банків у зв?язку із їх блокуванням та арештом на підставі зведеного виконавчого провадження, яке сформувалося, в більшій мірі, у зв?язку з фактично повною зупинкою підприємства через воєнний стан.

Окрім вищезазначених обставин, скаржник зазначив, що не можна не брати до уваги неодноразові випадки обстрілів та пошкоджень майна підприємства через дії рф на території України. Постійні обстріли території України призвели до неодноразового оголошення простою на підприємстві, а саме через неможливість виконання завдань та існування загрози нанесення чергових ракетно-бомбових ударів по підприємствам оборонно-промислового комплексу України, з виникненням ситуації, небезпечної для життя та здоров`я працівників підприємству.

У свою чергу, з метою відновлення діяльності і для забезпечення можливості розрахунків з контрагентами відповідачем вживається низка заходів по отриманню відповідних сертифікатів на обслуговування інших категорій повітряних суден та розширення переліку можливих для виконання робіт. Окрім того, відповідачем здійснюється претензійно-позовна робота щодо заборгованості контрагентів перед ДП «ЗАВОД 410 ЦА».

А тому, на думку апелянта, відстрочення виконання рішення суду першої інстанції матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності підприємства критичної інфраструктури.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач своїм правом на подання відзиву в порядку ст. 263 ГПК України не скористався.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України).

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Так, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 4 вказаної статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При винесенні ухвали про відстрочку виконання рішення суд бере до уваги не тільки доводи відповідача про те, що виконання судового рішення може привести боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, а й матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, а також той факт, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об`єктивних, незалежних від відповідача обставин.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що відстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

В основу судової ухвали про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

В цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в даному випадку посилання відповідача на скрутне становище, ускладнення підприємницької діяльності у зв`язку з початком бойових дій, не можуть бути підставою для покладення фінансового тягаря на стягувача, оскільки останній знаходиться з боржником у рівних економічних умовах (правовий режим воєнного стану) і в одній державі.

Більше того, позивачем було заявлено до стягнення виключно основну суму боргу, без нарахування штрафних санкцій, передбачених як договором, так і законодавством.

Крім того, при вирішенні питання про надання відстрочки необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини відповідача у зв`язку з невиконанням останнім своїх зобов`язань за договором. А тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком про відсутність виняткового випадку, який би свідчив про наявність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України однорічний строк обраховується з дня ухвалення такого рішення, а не з дати набрання таким рішенням законної сили.

За викладених обставин, заява Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/1917/22 в силу імперативних положень ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України правомірно не була задоволена судом першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст. 331 ГПК України, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування ухвали суду першої інстанції.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Отже, на підставі ст. 2, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 336 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

8. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283, 331 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у справі № 910/17335/23 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у справі № 910/17335/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд даної апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.03.2025.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім