Ухвала

від 19.03.2025 по справі 925/397/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 925/397/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій"

на рішення Господарського суду Черкаської області

у складі судді Гладуна А. І.

від 05.09.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

від 04.02.2025

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" в інтересах Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів"

до директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" до директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича про стягнення 450 000,00 грн збитків, завданих внаслідок укладення та виконання договорів безповоротної фінансової допомоги.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 у справі № 925/397/24 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича на користь Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" 450 000,00 грн збитків. Присуджено до стягнення з директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" 6 750,00 грн витрат зі сплати судового збору та 30 250,00 грн витрат на правничу допомогу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" в інтересах Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Черкаської області № 925/397/24 від 05.09.2024 в частині зменшення суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича на користь позивача 60 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою від 04.02.2025 Північний апеляційний господарський суд змінив рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 у справі № 925/397/24, виклавши його мотивувальну частину у редакції даної постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 у справі № 925/397/24 залишив без змін.

06 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить поновити строк на звернення з касаційною скаргою; скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 925/397/24 в частині зменшення суми відшкодування судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" на професійну правничу допомогу адвоката; ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" 60 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; стягнути з директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" судові витрати, пов`язані з розглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій; розгляд справи провести за участю представника заявника - адвоката Батюка Олега Олександровича в режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку через підсистему "Електронний суд".

Також 06 березня 2025 року на адресу Суду надійшли "заперечення на відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 року в справі № 925/397/24", в яких директор Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицький Ярослав Євгенійович зазначає, що до вказаної касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а тому касаційна скарга є такою, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, відтак, відповідно до частини 2 статті 292 цього Кодексу має бути залишена без руху.

Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення 450 000,00 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 514 000,00 грн).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій", зокрема, зазначає, що "Для розгляду цієї касаційної скарги, суду касаційної інстанції треба буде насамперед вирішити наступні питання:

- Чи є правомірним зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката, яка підлягає розподілу між сторонами за результатами розгляду спору, судом апеляційної інстанції в тому разі, якщо суд першої інстанції не скористався своїм правом та з власної ініціативи не зменшив вказаний розмір витрат з підстав, передбачених пунктами 1-4 частини 5 статті 129 ГПК України?

- Відповідно до абзацу 2 частини 10 статті 129 ГПК України, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства, судові витрати, понесені акціонером (акціонерами) у зв`язку з поданням позову в інтересах такого акціонерного товариства про відшкодування збитків, заподіяних акціонерному товариству його посадовими особами, відшкодовується таким товариством незалежно від результатів розгляду справи у суді. Чи є вказана норма підставою для зменшення судом розміру ви витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу, за власною ініціативою з врахуванням положень частин 4-6 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України?

- Чи є перешкодою правовий висновок суду, щодо зменшення витрат акціонера на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу, пов`язаних з поданням похідного позову в інтересах акціонерного товариства до керівника цього акціонерного товариства, у зв`язку з неповною їх відповідністю критеріям обґрунтованості та пропорційності у розумінні частини 5 статті 129 ГПК України, у задоволенні позову такого акціонера до акціонерного товариства про стягнення з нього судових витрат на підставі абзацу 2 частини 10 статті 129 ГПК України?

Судова практика Верховного Суду з вказаних питань відсутня, та має, на думку заявника, фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.".

Натомість якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - то це є виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас Суд звертає увагу, що виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" стосовно фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики необхідності формулювання висновків Верховного Суду з наведених ним питань, Суд вважає за потрібне наголосити на наступному.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

При цьому, фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики може мати спірне правове питання, яке тривалий час неоднаково вирішується судами.

Формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.

Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

Натомість, за висновком Суду, скаржник не навів обґрунтованих доводів та аргументів, що формулювання висновків Верховного Суду стосовно наведених ним в касаційній скарзі питань має чи матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 925/397/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

У зв`язку із відмовою у відкритті касаційного провадження, Суд не розглядає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" про поновлення строку на звернення з касаційною скаргою, а також про проведення розгляду справи № 925/397/24 за участю представника заявника - адвоката Батюка Олега Олександровича в режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку через підсистему "Електронний суд".

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 925/397/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова