Ухвала від 19.03.2025 по справі 925/397/24

УХВАЛА

19 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 925/397/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича

на рішення Господарського суду Черкаської області

у складі судді Гладуна А. І.

від 05.09.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

від 04.02.2025

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" в інтересах Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів"

до директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" до директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича про стягнення 450 000,00 грн збитків, завданих внаслідок укладення та виконання договорів безповоротної фінансової допомоги.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 у справі № 925/397/24 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича на користь Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" 450 000,00 грн збитків. Присуджено до стягнення з директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" 6 750,00 грн витрат зі сплати судового збору та 30 250,00 грн витрат на правничу допомогу.

Постановою від 04.02.2025 Північний апеляційний господарський суд змінив рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 у справі № 925/397/24, виклавши його мотивувальну частину у редакції даної постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 у справі № 925/397/24 залишив без змін.

04 березня 2025 року директор Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицький Ярослав Євгенійович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 925/397/24.

07 березня 2025 року на адресу Суду надійшли заперечення, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство сучасних технологій" просить відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 925/397/24 та зауважує, що в касаційній скарзі відсутнє зазначення та обґрунтування випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, для відкриття касаційного провадження у справі, ціна позову якої не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Перевіривши касаційну скаргу директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення 450 000,00 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 514 000,00 грн).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

В касаційній скарзі директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича зазначено, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 925/397/24 є наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Так, скаржник зауважує, що:

- суд апеляційної інстанції застосував статтю 16 Цивільного кодексу України без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц; суди не врахували правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 щодо застосування практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України" (заява № 42758/05), рішення у справі "Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки" (заява № 29010/95 ), рішення у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01); суди порушили пункт 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16; суди застосували статтю 14 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 990/150/23; суд апеляційної інстанції застосував статтю 16 Цивільного кодексу України без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18; суди порушили частину 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України та не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19; суд апеляційної інстанції застосував статтю 22 Цивільного кодексу України без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20; суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 та у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 904/3852/18, згідно із якими протиправна поведінка відповідної посадової особи має полягати у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїми посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень; суди порушили статтю 79 Господарського процесуального кодексу України та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18; суд апеляційної інстанції застосував статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21;

- вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", викладеного у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 910/20422/21, та викладає обґрунтування необхідності такого відступлення;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 54 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку із пунктом 32 частини 2 статті 39, частини 6 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" у подібних правовідносинах; щодо застосування статті 54 Господарського процесуального кодексу України у правовідносинах, в яких стягується лише частина шкоди, нанесена юридичній особі її посадовою особою; щодо застосування статті 14 Господарського процесуального кодексу України (принцип диспозитивності) у взаємозв`язку із статтями 54, 162, 172 Господарського процесуального кодексу України; щодо застосування статей 224, 225 Господарського кодексу України у взаємозв`язку із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах.

Водночас в касаційній скарзі директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича не зазначено про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу, що саме пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність обґрунтування/посилання на наявність випадків, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 925/397/24 за касаційною скаргою директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

У зв`язку із відмовою у відкритті касаційного провадження, Суд не розглядає клопотання директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича про зупинення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 925/397/24, а також про розгляд справи № 925/397/24 за присутності представника директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича - адвоката Нікітчука Ігоря Івановича, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 925/397/24 за касаційною скаргою директора Приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" Левицького Ярослава Євгенійовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова