Ухвала

від 20.03.2025 по справі 640/18205/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 березня 2025 року

м. Київ

справа №640/18205/22

адміністративне провадження №К/990/7289/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Цимбали Ірини Зіновіївни

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року

у справі № 640/18205/22

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офіса Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури

про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадженя (Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення від 21 вересня 2022 року № 152дп-22 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 », прийняте Відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження;

- визнати протиправними та скасувати наказ Офісу Генерального прокурора № 26дк від 05 жовтня 2022 року та наказ Офісу Генерального прокурора № 27дк від 10 жовтня 2022 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури;

- стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 жовтня 2022 року по дату прийняття рішення у справі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісія прокурорів, Офіс Генерального прокурора та Львівська обласна прокуратура подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офіса Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Цимбали Ірини Зіновіївни на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі № 640/18205/22.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Смокович М. І. (суддя-доповідач), Мацедонська В. Е., Радишевська О. Р.

Разом з цим, суддею Смоковичем М.І. заявлено самовідвід на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, який ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2025 року заяву судді Смоковича М. І. про самовідвід задоволено. Відведено суддю Смоковича М. І. від розгляду справи № 640/18205/22 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офіса Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Передано матеріали справи № 640/18205/22 (провадження № К/990/7289/25) до Секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення складу суду в установленому порядку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: судді-доповідач - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи, що судом апеляційної інстанцій не враховано висновки Верховного Суду викладені в постановах від 15 серпня 2019 року у справі №826/3356/13-а та від 06 вересня 2022 року у справі №640/10625/21 щодо питання застосування частини 6 статті 78 КАС України.

Крім того, скаржник вказує, що апеляційним судом не враховано висновки Верховного Суду викладені в постанові від 29 листопада 2023 року у справі №589/4601/21 щодо питання застосування частини 1 статі 73 КАС України.

Серед іншого, скаржник підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Так, на переконання сторони позивача, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми права, а саме: частина 6 статті 266 КУпАП, пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, пункту 8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (у системному взаємозв`язку із пунктом 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 13 квітня 2017 року № 111).

Скаржник вказує, що у подібних правовідносинах (з аналогічними предметом та підставам позову, фактичними обставинами та матеріально-правовим регулюванням) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання того, що саме слід вважати відмовою від проходження медичного огляду саме за умови, коли особа висловлювала згоду на проходження такого та, водночас, не отримувала направлення за формою 1 до Інструкції № 1452/735.

Тобто, на переконання Скаржника, доцільним є формування висновку ВС щодо умов констатації наявності факту відмови у проходженні огляду у закладі охорони здоров`я.

Крім цього, як зазначає сторона позивача, за подібного нормативного регулювання спірних відносин та обставин, як впливають на юридичну оцінку діянь особи в аспекті вчинення проступку, Верховний Суд не висловлював правового висновку стосовно преюдиційності фактів, які встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, та його юридичних наслідків у рамках процедури, покликаної встановити обставини та/ чи оцінити діяння у сфері професійної діяльності прокурора, за які може настати відповідальність. Так само, на думку скаржника, суд касаційної інстанції за схожого нормативного регулювання і фактологічних умов не висловлював позиції щодо підстав звільнення від доказування обставин з підстав, визначених у частині шостій статті 78 КАС України, головно у контексті юридичного оцінювання одних діянь особи у площині різних процедур.

Поряд з цим, скаржник зазначає, що у подібних правовідносинах (з аналогічними предметом та підставам позову, фактичними обставинами та матеріально-правовим регулюванням) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування п. 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (щодо строків розгляду висновку в межах дисциплінарного провадження та винесення рішення у такому).

Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Цимбали Ірини Зіновіївни на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі № 640/18205/22.

2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

3. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №640/18205/22.

4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду