Ухвала

від 21.03.2025 по справі 522/1975/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/1975/24

Провадження № 1-кс/522/1522/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна по матеріалам кримінального провадження № 22024160000000020 від 17.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 1ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-2, ч. 3 ст. 332, ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У ході досудового слідства виявлено протиправну схему з надання за грошову винагороду послуг, що сприяють незаконному перетину державного кордону України особами, що підлягають призову на військову службу до ЗС України. Крім того, ході вчинення таких дій, осіб, що підлягають мобілізації, переховують від співробітників ТСЦ та СП, чим спричиняють перешкоджання законній діяльності ЗСУ.

Проведеним комплексом оперативно-розшукових заходів та слідчих дій встановлено, що група осіб здійснює пошук осіб віком від мобілізаційного віку, які намагаються ухилитись від призову та яким необхідно перетнути державний кордон України, проте на даний час законним шляхом цього зробити не можуть. В ході спілкування з такими особами учасники групи пропонують надати допомогу у незаконному перетині державного кордону України до Словацької Республіки за грошову винагороду у розмірі до 12000 доларів США, шляхом виготовлення документів, на підставі яких зазначених осіб буде знято з військового обліку.

За результатами проведеного досудового розслідування станом на теперішній час встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення можливо причетний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 25.02.2025, на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси проведено обшук за місцем фактичного проживання громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone IMEI НОМЕР_1 ; мобільний телефон Iphone в корпусі блакитного кольору; мобільний телефон марки RedMi M1908 C316 IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 ; мобільний телефон чорного кольору IMEI1 НОМЕР_4 , IMEI2 НОМЕР_5 ; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КЕ54814715А; купюра номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США серії МL14179456B; предмет ззовні схожий на пістолет з маркування ПМ-ФТ ВБ0667; предмети ззовні схожі на набої у кількості 127 (сто двадцять сім) штук; магазин від пістолета; 4 (чотири) магазини від автомата.

Відповідно до ст. 167 КПК України майно у вигляді речей та документів, щодо яких є Вищевказані речі містять інформацію, яка потребує дослідження в ході проведення досудового розслідування, у тому числі експертного, можливо використовувались причетними особами в ході вчинення кримінального правопорушення.

Зазначені предмети та речі мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів, та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-виховного характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, тобто критеріям речових доказів.

За ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, вилучені предмети можуть бути визнані в якості речових доказів у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим потребують додаткового поглибленого дослідження, в тому числі при проведенні судових експертиз.

Таким чином, всі вилучені в ході обшуку предмети, речі та документи, мають бути збережені для проведення подальших слідчих дій у кримінальному провадженні, для чого слідчий, прокурор, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, повинні вжити необхідних заходів.

Обставини кримінального провадження містять достатні підстави вважати, що без вилучення і арешту у встановленому законом порядку перелічених речей, предметів та документів, вони можуть бути приховані для унеможливлення їх використання в якості речових доказів у кримінальному провадженні.

Вилучені речі, предмети та документи, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.

Крім того, вилучені речі, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном та постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 22024160000000020 від 17.01.2024, на предмети, які були вилучені 25.02.2025, в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-мобільний телефон Iphone IMEI НОМЕР_1 ;

-мобільний телефон Iphone в корпусі блакитного кольору;

-мобільний телефон марки RedMi M1908 C316 IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 ;

-мобільний телефон чорного кольору IMEI1 НОМЕР_4 , IMEI2 НОМЕР_5 ;

-купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КЕ54814715А;

-купюра номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США серії МL14179456B;

-предмет ззовні схожий на пістолет з маркування ПМ-ФТ ВБ0667;

-предмети ззовні схожі на набої у кількості 127 (сто двадцять сім) штук;

-магазин від пістолета;

-4 (чотири) магазини від автомата.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

21.03.2025