Рішення від 21.03.2025 по справі 440/2241/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2241/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі позивач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /надалі відповідач/ про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження від 05 лютого 2025 року у виконавчому провадженні №77076105 з примусового виконання виконавчого листа №440/4842/23, виданого 18 квітня 2024 року Полтавським окружним адміністративним судом /а.с. 1-10/.

Позов обґрунтований тим, що 05 лютого 2025 року прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №77076105 з примусового виконання виконавчого листа №440/4842/23 від 18 квітня 2024 року, виданого Полтавським окружним адміністративним судом на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області коштів на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення, у сумі 126091,68 грн. З вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження №77076105 позивач не погоджується, посилаючись на те, що такі виконавчі документи як виконавчі листи про стягнення коштів з боржника, який є органом державної влади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, шляхом безспірного списання коштів з рахунків боржника за правилами, визначеними Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року №4901-VI та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а не органами державної виконавчої служби (державними виконавцями) в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/2241/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" /надалі третя особа, КП "1-А МКЛ ПМР"/, витребувано докази.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №440/2241/25 забезпечено адміністративний позов №440/2241/25 та зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №77076105 на підставі виконавчого листа №440/4842/23 від 18 квітня 2024 року, виданого Полтавським окружним адміністративним судом - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративний справі №440/2241/25.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 31-34/ зазначив, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 77076105 з примусового виконання виконавчого листа № 440/4842/23, виданого 18 квітня 2024 року Полтавським окружним адміністративним судом, за яким необхідно стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення, у сумі 126091,68 грн. 05 лютого 2025 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувач, Комунальне підприємство "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", за своєю організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, засновником якого є Полтавська міська рада. Отже, дія Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не поширюється на виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду №440/4842/23 від 18 квітня 2024 року, адже стягувачем за ним є комунальне підприємство. При прийнятті рішення про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що на виконавчому листі наявна відмітка Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області від 18 червня 2024 року, згідно якої виконавчий лист був пред`явлений на виконання до Управління, однак у його прийнятті відмовлено у відповідності до підпункту 1 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845.

У письмових поясненнях /а.с. 47-49/ третя особа зазначила, що листом від 06 червня 2024 року вих. № 1529 КП "1-А МКЛ ПМР" звернулось до Головного управління державної казначейської служби України в Полтавській області із заявою про примусове виконання рішення суду з відповідними додатками. Листом від 18 червня 2024 року вих. № 04-17-10/6703 Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області повідомило про неможливість виконання за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою, так як в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Полтавській області відсутні рахунки Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, на яких можуть обліковуватись кошти безпосередньо цього органу і з яких можна здійснити безспірне списання коштів та рекомендовано звернутися до органів державної виконавчої служби для подальшого виконання судового рішення. Листом від 30 липня 2024 року вих. № 2195 КП "1-А МКЛ ПМР" звернулось із заявою про примусове виконання рішення суду до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з відповідними додатками. Згідно із повідомленням від 05 серпня 2024 року Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, виконавчий документ про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири тисячі грн. 00 коп.) пред`явлено не за підвідомчістю. Одночасно державним виконавцем в повідомленні від 05 серпня 2024 року зазначено, що згідно пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції № 512/5 від 02 квітня 2012 року (зі змінами), рішення, за якими боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи, підвідомчі Відділу примусового виконання рішень Управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. В даному випадку рішення, де боржником є Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, підлягає виконанню Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. КП "1-А МКЛ ПМР" звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з відповідними заявами про примусове виконання рішення суду від 29 січня 2025 року вих. № 289 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області коштів на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення, у сумі 126091,68 грн та від 12 лютого 2025 року вих. № 421 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн. Постановами Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05 лютого 2025 року відкрито виконавче провадження №77076105.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262, статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року у справі №440/4842/23 адміністративний позов Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 13 грудня 2022 року № 208 "Про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду" в частині повернення страхових коштів Фонду у сумі 84061,12 грн та застосування штрафних санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду у сумі 42030,56 грн; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення, у сумі 126091,68 грн (сто двадцять шість тисяч дев`яносто одну гривню 68 коп); стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №440/4842/23 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року у справі №440/4842/23 залишено без змін.

18 квітня 2024 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий листі №440/4842/23 /а.с. 37-зворот 38/, яким визначено: "стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення, у сумі 126091,68 грн (сто двадцять шість тисяч дев`яносто одну гривню 68 коп)". У вказаному виконавчому листі визначено боржником Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 13967927), а стягувачем - Комунальне підприємство "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" (вул. Олеся Гончара, буд. 27А, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 01999655).

Комунальним підприємством "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" подано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про примусове виконання рішення суду від 29 січня 2025 року за вих. №289 (вх. №657 від 04 лютого 2025 року) /а.с. 36-зворот 37/, в якій підприємство просить про примусове виконання виконавчого листа №440/4842/23, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 18 квітня 2024 року.

05 лютого 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенком Станіславом Васильовичем розглянуто таку заяву про примусове виконання та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №77076105 /а.с. 39/, якою керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/4842/23, виданого 18 квітня 2024 року Полтавським окружним адміністративним судом про: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення, у сумі 126091,68 грн (сто двадцять шість тисяч дев`яносто одну гривню 68 коп)"; зобов`язано боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно супровідного листа № 2334 від 05 лютого 2025 року /а.с. 26, 38-зворот/ постанова про відкриття виконавчого провадження №77076105 від 05 лютого 2025 року направлена, зокрема, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області (вх. 440/14 від 13 лютого 2025 року).

Також 05 лютого 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенком Станіславом Васильовичем у виконавчому провадженні №77076105 винесено постанови:

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження /а.с. 40-зворот 41/, якою керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, визначено для боржника, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у загальній сумі мінімальних витрат 247,18 грн;

- про стягнення виконавчого збору /а.с. 42/, якою керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», стягнуто з боржника, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, виконавчий збір у розмірі 12609,17 грн.

Вказані постанови направлені, зокрема, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області супровідними листами № 2336 від 05 лютого 2025 року /а.с. 40/ та № 2337 від 05 лютого 2025 року /а.с. 41-зворот/.

Не погодившись із постановою про відкриття виконавчого провадження №77076105 від 05 лютого 2025 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, викладеним у заявах по суті та які мають значення для вирішення спору, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року /надалі Закон № 1404-VІІІ (у відповідній редакції)/.

Статтею 1 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що виконавчий документ підлягає примусовому виконанню за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець здійснює перевірку відповідності виконавчого документа вимогам Закону № 1404-VIII та у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIII, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Водночас згідно із частинами другою та четвертою статті 6 Закону № 1404-VІІІ рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215 /надалі - Положення №215/, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення №215 передбачено, що казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI /надалі Закон № 4901-VI/ встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Статтею 3 Закону № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача. У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.

Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Разом із тим, частиною другою статті 2 Закону № 4901-VI передбачено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону № 4901-VI терміни в цьому Законі вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України і Законі України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до положень частин першої та другої статті 15 Закону № 1404-VІІІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Таким чином, Законом №4901-VI передбачено гарантії держави та особливості виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є, серед іншого, державний орган чи підприємство, однак дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган чи орган місцевого самоврядування або їх підприємства.

Тобто зазначеним законом держава гарантує виконання рішень перед стягувачами, у яких відсутній "державний елемент". При цьому таке виключення "державного елементу" у стягувача узгоджується з передумовами прийняття цього Закону.

Так, відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", необхідність прийняття проекту цього Закону обґрунтована тим, що "15 жовтня 2009 року Європейський суд з прав людини (далі Європейський суд) виніс «пілотне» рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», яке набуло статусу остаточного 15 січня 2010 року. У рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» Європейський суд визнав порушення Україною її зобов`язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (п. 1 статті 6 «Право на справедливий суд» та стаття 1 «Захист права власності» Першого протоколу до Конвенції) в зв`язку з систематичним невиконанням державою рішень національних судів. Крім того, було визнано порушення статті 13 «Право на ефективний засіб юридичного захисту» Конвенції в зв`язку з відсутністю у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту від такого невиконання. З огляду на суть порушення Європейський суд зобов`язав державу, зокрема, невідкладно не пізніше ніж упродовж одного року від дати, на яку це рішення набуває статусу остаточного (тобто до 15 січня 2011 року), запровадити ефективний засіб юридичного захисту (або комплекс таких засобів), який би забезпечив адекватний та достатній захист від невиконання або затримки у виконанні рішення національного суду, за виконання якого вона несе відповідальність відповідно до принципів, встановлених практикою Європейського суду. Метою вказаного проекту Закону є приведення положень чинного законодавства у відповідність з Конвенцією шляхом запровадження комплексу ефективних засобів, які б забезпечили безумовне виконання рішень суду вказаної категорії. Досягнення вказаної мети передбачається шляхом запровадження механізму, за яким виконання судових рішень про стягнення коштів з державних органів, підприємств, установ чи організацій, боржника-юридичної особи, примусова реалізація майна якого забороняється, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, у разі якщо неможливо виконати рішення за рахунок боржника. Крім того, метою проекту є вирішення питання щодо погашення вже існуючої заборгованості за судовими рішеннями, відповідальність за виконання яких несе держава. Погашення такої заборгованості здійснюватиметься в порядку та строки, встановлені Кабінетом Міністрів України з урахуванням результатів аналізу наявних фінансових ресурсів держави."

Таким чином, Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" прийнятий для забезпечення безумовного виконання державою рішень суду перед стягувачами, які не є державними органами чи органами місцевого самоврядування, задля недопущення порушення Конвенції.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке виступає боржником у виконавчому листі №440/4842/23, виданому Полтавським окружним адміністративним судом від 18 квітня 2024 року, яким визначено: "стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення, у сумі 126091,68 грн (сто двадцять шість тисяч дев`яносто одну гривню 68 коп)", за організаційно-правовою формою є органом державної влади.

Водночас згідно даних цього ж реєстру Комунальне підприємство "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", яке виступає стягувачем у виконавчому листі №440/4842/23, виданому Полтавським окружним адміністративним судом від 18 квітня 2024 року, яким визначено: "стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення, у сумі 126091,68 грн (сто двадцять шість тисяч дев`яносто одну гривню 68 коп)", за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, а засновником є Полтавська міська рада.

Оскільки Закон №4901-VI передбачає особливості виконання рішення суду, боржником за яким є державний орган, однак дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за яким є підприємство, що належить до комунальної власності, виконання виконавчого листа №440/4842/23, виданого Полтавським окружним адміністративним судом від 18 квітня 2024 року, яким визначено: "стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення ,у сумі 126091,68 грн (сто двадцять шість тисяч дев`яносто одну гривню 68 коп)", не може здійснюватися згідно Закону №4901-VI.

З огляду на викладене, суд вважає помилковим довід позивача щодо можливості виконання виконавчого листа №440/4842/23, виданого Полтавським окружним адміністративним судом від 18 квітня 2024 року, яким визначено: "стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення, у сумі 126091,68 грн (сто двадцять шість тисяч дев`яносто одну гривню 68 коп)" відповідно до Закону №4901-VI.

Проте, суд не може залишити поза увагою те, що пунктом 9 Розділу VI Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Відповідно до пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 03 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року №45) затвердив Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників /надалі Порядок №845/, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до пункту 2 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні, зокрема:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";

стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Податковому кодексі України, Законах України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про виконавче провадження" та актах Кабінету Міністрів України, що регулюють бюджетні відносини.

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Порядку №845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Отже, Бюджетний кодекс України та Порядок №845 передбачає виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виключно органами Казначейства. При цьому на відміну від норм Закону №4901-VI немає значення за якою організаційно-правовою формою є стягувач, тобто відповідні норми Бюджетного кодексу України та Порядку №845 поширюються на всіх стягувачів без виключення, в тому числі й на стягувачів, які є підприємствами комунальної форми власності.

Таким чином, виконавчий лист №440/4842/23, виданий Полтавським окружним адміністративним судом 18 квітня 2024 року, яким визначено: "стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", повинен виконуватися органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що узгоджується з частиною другою статті 6 Закону №1404-VІІІ, пунктом 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, пунктом 3 Порядку №845 та повноваженнями Казначейства.

Відтак, виконавчий лист №440/4842/23, виданий Полтавським окружним адміністративним судом 18 квітня 2024 року, підлягав поверненню стягувачу відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VІІІ як такий, що не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Оскільки виконавчий лист №440/4842/23, виданий Полтавським окружним адміністративним судом 18 квітня 2024 року, підлягав поверненню, то постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №77076105 від 05 лютого 2025 року, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/4842/23, виданого 18 квітня 2024 року Полтавським окружним адміністративним судом, про "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення у сумі 126091,68 грн (сто двадцять шість тисяч дев`яносто одну гривню 68 коп)", є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що правомірність/неправомірність дій Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області щодо повернення без виконання виконавчого листа №440/4842/23, виданого 18 квітня 2024 року Полтавським окружним адміністративним судом, про "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення у сумі 126091,68 грн (сто двадцять шість тисяч дев`яносто одну гривню 68 коп)", не є предметом спору у цій справі.

Інші доводи відповідача та третьої особи не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Героїв пожежників, буд. 13, м. Полтава, Полтавська область, 36014), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" (вул. Олеся Гончара, буд. 27А, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 01999655) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №77076105 від 05 лютого 2025 року, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/4842/23, виданого 18 квітня 2024 року Полтавським окружним адміністративним судом, про "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Комунального підприємства "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного рішення у сумі 126091,68 грн (сто двадцять шість тисяч дев`яносто одну гривню 68 коп)".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк