Ухвала

від 20.03.2025 по справі 440/1793/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/1793/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Зіньківського районного суду Полтавської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Зіньківського районного суду Полтавської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Зінківського районного суду Полтавської області від 27 грудня 2024 року про передачу до іншого суду - Гадяцького районного суду Полтавської області цивільної справи, а саме: №535/139/15-ц (провадження №4-с/530/4/24) для розгляду її по суті;

- зобов`язати Зіньківський районний суд Полтавської області передати цивільну справу, а саме: №535/139/15-ц (провадження №4-с/530/4/24) до Котелевського районного суду Полтавської області для розгляду її по суті.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/1793/25, призначено розгляд справи в порядку статті 262 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

07 березня 2025 року до суду надійшло клопотання позивача, у якому вона просила встановити процесуальні терміни для подання до суду доповнень до позовної заяви, розглянути клопотання про витребування доказів, яке наявне у позовній заяві .

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до письмових заяв, клопотань, заперечень, які повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Заявлені у клопотанні від 07 березня 2025 року вимоги встановити процесуальні терміни для подання до суду доповнень до позовної заяви, є очевидно безпідставними, оскільки позивачем не зазначено окремого питання щодо якого вона просить подати до суду додаткові пояснення, а отже не зазначено підстав для подання позивачем до суду такого клопотання.

Крім того, Частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду. Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесено на розсуд суду, що розглядає справу. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, що має очевидно штучний характер (п. 3 ч. 2 ст. 45 КАС України).

Пунктом 1 частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення

На думку суду, клопотання про витребування доказів, яке наявне у позовній заяві є таким, що вже вирішено судом в ухвалі від 17 лютого 2025 року, за відсутності інших підстав або нових обставин, тому його подання розцінюється судом як зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Частиною 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтею 45, 167, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про встановлення процесуальних термінів для подання до суду доповнень до позовної заяви повернути без розгляду.

Клопотання ОСОБА_1 про розгляд клопотання про витребування доказів, яке наявне у позовній заяві повернути без розгляду.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяК.І. Клочко