Постанова

від 30.11.2010 по справі 2а-16128/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2010 року 12:05 № 2а-16128/10/2670

Окружний адміністрати вний суд міста Києва у складі : головуючого судді Кармазін а О.А., при секретарі судового засідання Руденко Н.В.

за участю представників:

позивача: Скакун О.П. (довіреність від 24.11.2919 р.)

відповідача: не з' яви вся

розглянувши у відкритом у судовому засіданні адмініс тративну справу

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Креатон-Біз несстар»

до Державної податкової інс пекції у Шевченківському рай оні м. Києва

про визнання незаконними дій, відміну рішень про невизнанн я звітності та зобов' язання прийняти податкову звітніст ь, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адмініст ративного суду м. Києва зверн улось товариство з обмеженою відповідальністю «Креатон-Б ізнесстар»з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Ки єва про визнання протиправни ми дій щодо невизнання в якос ті податкової звітності пода ткових декларацій з податку на додану вартість за квіт ень 2010 р., за травень 2010 р ., за червень 2010 р., за лип ень 2010 р., за серпень 2010 р ., а також з вимогами про відмі ну рішення ДПІ у Шевченківсь кому районі м. Києва про невиз нання зазначених декларацій та про зобов' язання відпов ідача прийняти вищенаведені декларації.

Позивач зазначає, що у зв' я зку з відмовою податкової сл ужби у прийнятті його податк ових декларацій з ПДВ за пері од квітень - липень 2010 ро ку, він направив вищенаведен і декларації поштою. При цьом у надалі від контрагентів йо му стало відомо, що податкова служба не визнала зазначені декларації податковою звітн істю.

Позивач зазначає, що 17.09.2010 рок у під час подачі декларації з ПДВ за серпень 2010 року та повторної подачі декларацій за квітень - липень 2010 року, йо му було відмовлено у прийнят ті звітності, у зв' язку з чим він листом від 17.09.2010 р. № 500 направ ив лист-скаргу на ім' я начал ьника ДПІ із доданням всіх ви щенаведених декларацій у від повідь на яку отримав пові домлення від 28.09.2010 року № 7187/10/28321 пр о невизнання податкової звіт ності позивача у зв' язку з тим, що вона, на думку податк ового органу, містить недост овірну інформацію про місцез находження позивача.

Таким чином позивач вважає , що він виконав всі вимоги зак онодавства щодо складання та подання звітності, а отже дії відповідача щодо невизнання звітності є протиправними т а просить задовольнити позов .

Відповідач в судове засіда ння 30 листопада 2010 року не з' я вився, заперечень проти позо ву не подав, причин неявки не п овідомив, про день, час і місце розгляду справи був повідом лений належним чином, про що с відчить повідомлення про вру чення поштового відправленн я від 15.11.2010 року.

Враховуючи вищенаведене т а керуючись ч. 4 ст. 128 КАС Україн и розгляд справи не відклада вся і справу розглянуто на пі дставі в наявних в ній доказі в.

Позиція відповідача щодо н евизнання податкової звітно сті позивача, як вбачається з його повідомлення від 28.09.2010 рок у № 7187/10/28321, полягає у тому, що декл арації позивача містять недо стовірну інформацію щодо міс цезнаходження позивача. Як з азначено у цьому повідомленн і, під час опрацювання податк ової звітності позивача було встановлено, що фактичне міс цезнаходження позивача не вс тановлено, про що свідчить ін формація про стан в реєстрац ійних даних підприємства «На правлено повідомлення про ві дсутність за місцезнаходжен ням».

На підставі частини третьо ї статті 160 Кодексу адміністра тивного судочинства України в судовому засіданні 30 листоп ада 2010 року проголошено вступ ну та резолютивну частини по станови.

Розглянувши подані позива чем докази, заслухавши поясн ення представника позивача, з' ясувавши фактичні обстав ини, на яких ґрунтується позо в, оцінивши докази, які мають з начення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з ур ахуванням додаткових поясне нь позивача, наданих під час р озгляду справи, суд встанови в наступне.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Креатон-Бізн есстар», зареєстроване як юр идична особа Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 13.08.2007 року (свід оцтво про державну реєстраці ю № 131636), йому присвоєно ідентиф ікаційний код 35332340. Підприємст во зареєстроване за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 7 оф іс 1.

Відповідно до Витягу з Єдин ого державного реєстру юриди чних осіб та фізичних осіб пі дприємців від 04.11.2010 року адреса підприємства співпадає з ад ресою у свідоцтві про держав ну реєстрацію та довідці з ор ганів статистики від 15.08.2007 року , а також у довідці про взяття на облік платника податків ф орми № 4-ОПП від 15.08.2007 р. № 30205/29-207, відп овідно до якої позивач зареє стрований як платник податкі в в ДПІ у Шевченківському рай оні м. Києва.

Відповідно до цього витягу статус відомостей про юриди чну особу - «підтверджено », стан юридичної особи « зареєстроване».

Вирішуючи спір суд виходит ь з наступного.

Згідно із статтею 9 Закону У країни «Про систему оподатку вання»платники податків і зб орів (обов' язкових платежів ) зобов' язані, зокрема, вести бухгалтерський облік, склад ати звітність про фінансово- господарську діяльність і за безпечувати її зберігання пр отягом термінів, встановлени х законами; подавати до держа вних податкових органів та і нших державних органів відпо відно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, п ов' язані з обчисленням і сп латою податків і зборів (обов ' язкових платежів).

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 За кону № 2181 під податковою декла рацією розуміється документ , що подається платником пода тків до контролюючого органу у строки, встановлені законо давством, на підставі якого з дійснюється нарахування та/а бо сплата податку, збору (обов ' язкового платежу).

Що стосується спірних прав овідносин стосовно обставин подання позивачем податк ової декларації з ПДВ за квіт ень 2010 року, суд зазначає на ступне.

У зв' язку з відмовою відпо відача у прийнятті зазначено ї декларації, що не було спрос товано відповідачем під час розгляду справи, позивач нап равив зазначену декларацію п оштою 21.05.2010 р. (п' ятниця).

Зазначена декларація напр авлена цінним листом з описо м вкладення та повідомленням про вручення, на підтверджен ня чого надано також фіскаль ний чек від 21.05.2010 року. відповід но до опису вкладення позива чем також була направлена ві дповідачу заява від 20.05.2010 року № 20/05/2010-1 про неприйняття звітнос ті.

Відповідно до п/п. 4.1.2. Закону № 2181 прийняття податкової декл арації є обов'язком контролю ючого органу.

Податкова декларація прий мається без попередньої пере вірки зазначених у ній показ ників через канцелярію.

Відмова службової (посадов ої) особи контролюючого орга ну прийняти податкову деклар ацію з будь-яких причин або ви сування нею будь-яких переду мов щодо такого прийняття (вк лючаючи зміну показників так ої декларації, зменшення або скасування від'ємного значе ння об'єктів оподаткування, с ум бюджетних відшкодувань, н езаконного збільшення подат кових зобов'язань тощо) забор оняється та розцінюється як перевищення службових повно важень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальніс ть у порядку, визначеному зак оном.

Якщо службова (посадова) ос оба контролюючого органу пор ушує норми абзацу першого цього підпункту, платник под атків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання деклараці ї надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомлен ням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповід ного контролюючого органу, с кладена у довільній формі, із зазначенням прізвища с лужбової (посадової) особи, як а відмовилася прийняти декла рацію, та/або із зазначенням д ати такої відмови. При цьому д екларація вважається подано ю в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний с трок, встановлений для пошто вих відправлень підпунктом 4 .1.7, не застосовується.

Тобто, подання вищенаведен ої заяви є засвідченням факт у неприйняття податкової дек ларації, в якій фіксується аб о певна посадова особа, яка ві дмовила у прийнятті декларац ії, та/або дата коли платнику в ідмовлено у прийнятті деклар ації.

Оскільки в даному випадку п озивач направив зазначену де кларацію (від 19.05.2010 р.) поштою після закінчення граничн ого строку її подання (21.05.2010 р оку замість 20.05.2010 р.), то, виходячи з положень п/п. 4.1.2., п/п. «а»п/п. 4.1.4., п/п. 4.1.7. Закону № 2181, декларація з ПДВ за квітень 2010 року не може вважатися поданою своєчасно (граничний с трок - 20.05.2010 р.), виходячи з чого да тою її подання до податковог о органу є дата фактичного на дходження цієї декларації до податкового органу від орга ну поштового зв' язку.

З огляду на вищенаведене у в заємозв' язку з вимогами про визнання протиправними дій відповідача по невизнанню зв ітності позивача та про відм іну рішення ДПІ про невизнан ня декларації з ПДВ за квітен ь 2010 року, суд зазначає наступн е.

Відповідно до абзацу 5 п/п. 4.1.2. закону № 2181 податкова звітніс ть, отримана контролюючим ор ганом від платника податків як податкова декларація, що з аповнена ним всупереч правил ам, зазначеним у затверджено му порядку її заповнення, мож е бути не визнана таки м контролюючим органом як по даткова декларація, якщо в ні й не зазначено обов'язкови х реквізитів, її не під писано відповідними поса довими особами, не скріпле но печаткою платника под атків.

У цьому випадку, якщо контро люючий орган звертається до платника податків з письм овою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйн яття попередньої), то такий пл атник податків має право: над ати таку нову декларацію раз ом зі сплатою відповідного ш трафу; оскаржити рішення податкового органу в поряд ку апеляційного узгодження.

Згідно з п. 4.3. Порядку заповн ення та подання податкової д екларації з податку на додан у вартість, затвердженого на казом ДПА України від 30.05.1997 р. № 16 6 (із змінами) та зареєстровано го в Мінюсті України 30.06.2005 р. за № 702/10982 (надалі - Порядок), таке зв ернення надсилається поштою з повідомленням про його вру чення.

Тобто, законом визначено ви черпний перелік підстав, а са ме: відсутність обов'язкових реквізитів, непідписання зв ітності відповідними посадо вими особами, відсутність ві дтиску печатки на звітності платника податків, які дають податковому органу право не визнати податкову деклараці ю, а також порядок інформуван ня платника податків про при йняте податковим органом ріш ення.

Зазначені підстави не підл ягають розширеному тлумачен ню з огляду на приписи ч. 2 ст. 19 К онституції України.

При цьому, вирішуючи спір су д також виходить з того, що пис ьмове повідомлення про невиз нання звітності з пропозиціє ю подати нову декларацію, від повідно до положень п/п. 4.1.2. Зак ону, є формою рішення ор гану державної податкової сл ужби, яке може бути оска ржено в порядку апеляційн ого узгодження, який, відпо відно до п/п. 1.20 Закону № 2181, включ ає в себе процедури адміні стративного (в системі орг анів ДПС) або судового о скарження.

В даному випадку, з огляду п оложення п. 4.5. внутрівідомч их Методичних рекомендац ій, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 р. (із змінам и), таке повідомлення направл яється протягом трьох дні в від дня отримання звітно сті.

Як встановлено під час розг ляду справи, відповідач впро довж до 28.09.2010 р. будь-яких р ішень про невизнання де кларації позивача з ПДВ за кв ітень 2010 року не приймав та не н аправляв.

Лише 28.09.2010 року, у відповідь на лист-скаргу позивача від 17.09.2010 року № 500 разом з направленням якого позивач продублював п одачу декларацій з ПДВ за пер іод квітень - липень 2010 року, в ідповідач ухвалив рішення у формі листа № 7187/10/28321 відповідно до якого податковим органом не визнано податковою зві тністю податкові декларації позивача з ПДВ за період кв ітень - серпень 2010 року у зв' язку з тим, що, за виснов ком податкового органу, пода ткові декларації містять нед остовірну інформацію про міс цезнаходження позивача.

У взаємозв' язку з вищенав еденим, суд зазначає, що обо в' язковими реквізитами у правовому розумінні визнаю ться обов'язкові дані, я кі мають бути в будь-якому док ументі для визнання його дій сним, таким, що має юридичну си лу.

Загальновизнаними елемен тами обов' язкових реквізит ів документа у правозасто совній практиці є: назва доку мента (форми), дата складання, назва особи (платника), яка скл ала документ, адреса цієї осо би, підпис (найменування поса ди) особи, що подає документ, в ідтиск печатки (у визначених законом випадках), та інші дан і, без яких неможливо ідент ифікувати за зовнішніми озна ками документ та особу, яка йо го склала.

Як встановлено судом під ч ас розгляду справи, податков а декларація з ПДВ за квіте нь 2010 року (від 19.05.2010 р.) підписа на уповноваженою особою пози вача, скріплена печаткою та м істить всі обов' язкові рекв ізити.

Зазначена декларація забе зпечує вільне читання тексту , в ній відсутні підчистки, пом арки, виправлення та дописки , в ній не має тексту або цифр, я кі неможливо прочитати внасл ідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнило м чи іншою рідиною.

Як встановлено під час розг ляду справи, в цій декларації зазначено місцезнаходження позивача - м. Київ, вул. Волод имирська, 7 офіс 1, що відпові дає адресі позивача, визначе ній у Витязі з Єдиного держав ного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 04.11.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєст рацію юридичних осіб та фізи чних осіб - підприємців»якщ о відомості, які підлягають в несенню до Єдиного державног о реєстру, були внесені до ньо го, то такі відомості вважают ься достовірними і можу ть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З урахуванням наведеного, п ід час розгляду справи в поря дку ч. 2 ст. 71 КАС України відпов ідач не довів того, що місцезн аходження позивача, вказане в декларації з ПДВ за квітень 2010 року, є недостовірним по від ношенню до інформації, яка мі ститься в ЄДР.

Як зазначено вище, відповід но до Витягу з ЄДР статус відо мостей про позивача є підтве рдженим, у т.ч. щодо місцезнахо дження на час подання деклар ації.

За цією ж адресою позивач от римав повідомлення відповід ача про невизнання звітності , а також направлену судом пов істку.

В сукупності наведене дає с уду підстави для висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для невизн ання податкової декларації п озивача з ПДВ за квітень 2010 р оку, у зв' язку з чим рішен ня відповідача про невизнанн я цієї декларації податковою звітністю не ґрунтується на вимогах законодавства та ух валено без врахування фактич них обставин, є протиправним , а отже, враховуючи, що зазнач ена декларація направлена по зивачем з порушенням граничн ого строку її подання (заміст ь 20.05.2010 р. - 21.05.2010 року), зазначена д екларація підлягає врахуван ню податковим органом датою її фактичного надходження до податкового органу при перв инному її направленні поштою .

При цьому, в контексті засто сування належного способу за хисту прав позивача, суд зазн ачає, що оскільки в даному вип адку позивач одночасно проси ть визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання звітності та одночасно відм інити рішення відповідача що до невизнання звітності, бер учи до уваги те, що, як зазначе но вище, повідомлення про нев изнання звітності з пропозиц ією подати нову декларацію, в ідповідно до положень п/п. 4.1.2. З акону, є формою рішення под аткової служби, суд, виходя чи з повноважень, наданих ст. 1 1 КАС України, вважає за необхі дне застосувати той спосіб з ахисту порушеного права пози вача, який відповідає фактич ним обставинам справи і відн овлює порушене право особи, а саме суд - визнати протипра вним рішення відповідача в ч астині невизнання податково ї декларації з ПДВ позивача з а квітень 2010 року, викладене у ф ормі листа від 28.09.2010 року № 7187/10/28321 .

Щодо позовних вимог стосов но зобов' язання відповідач а прийняти зазначену декл арацію, суд зазначає насту пне.

Оскільки рішення відповід ача про невизнання податково ї декларації з ПДВ за квітень 2010 року визнається судом прот иправним, вона не набула стат усу невизнаної, і зазначена д екларація фактично надійшла до податкового органу та під лягає врахуванню останнім да тою її фактичного надходженн я до податкового органу при ї ї первинному направленні поз ивачем поштою, підстав для зо бов' язання відповідача п овторно прийняти ту саму з вітність немає, а отже в цій ча стині позовних вимог слід ві дмовити.

При цьому та обставина, що з листом від 17.09.2010 р. позивач прод ублював подачу цієї декларац ії, не спростовує висновків с уду щодо оцінки обставин пер винного подання декларації т а висновків щодо протиправно го невизнання цієї деклараці ї при первинному поданні.

Що стосується спірних прав овідносин щодо обставин пода ння позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 201 0 року, суд зазначає наступ не.

Як зазначає позивач, у прийн ятті зазначена декларація йо му було відмовлено у зв' язк у з чим позивач направив зазн ачену декларацію поштою 17.06.2010 р . цінним листом з описом вклад ення та повідомленням про вр учення. Факт направлення ціє ї декларації підтверджуєтьс я описом вкладення та фіскал ьним чеком від 17.06.2010 р. Факт вруч ення 22.06.2010 р. даної декларації п одатковому органу підтвердж ується повідомленням про вру чення, яке залучено до матері алів справи.

Як зазначено вище, у випадку відмови у прийнятті деклара ції, платник податків відпов ідно до п/п.4.1.2. Закону № 2181, зоб ов' язаний направити так у декларацію поштою та додат и до неї заяву, в якій заз начається особа, яка відмови ла у прийнятті декларації та /або дата такої відмови.

Така заява, є підтвердження м факту відмови у прийнятті д екларації і за її відсутност і факт відмови у прийнятті де кларації не може вважатися д оведеним.

Як встановлено судом, до вищ енаведеної декларації позив ач не надав вказаної заяви у з в' язку з чим вона, в силу поло жень п/п. 4.1.2., п/п. 4.1.7., п/п. «а»п/п. 4.1.4. З акону № 2181, не може вважатися п оданою податковому органу в момент вручення поштового ві дправлення органу поштового зв' язку і підлягає врахува нню податковим органом за да ти її фактичного надходження до податкового органу (22.06.2010 р.).

Щодо обставин невизнання ц ієї декларації податковим ор ганом, суд зазначає, що впродо вж до 28.09.2010 р. будь-яких ріш ень про невизнання декл арації позивача з ПДВ за трав ень 2010 року відповідач не прий мав та не направляв.

Лише 28.09.2010 року, у відповідь на лист-запит позивача від 17.09.2010 р оку № 500 разом з яким позивач пр одублював подачу декларацій з ПДВ за період квітня - липн я 2010 року, відповідач ухвалив р ішення у формі листа № 7187/10/28321 від повідно до якого податковим органом не визнано податк овою звітністю податкові дек ларації позивача з ПДВ за пер іод квітня - серпня 2010 року у зв' язку з тим, що, за виснов ком податкового органу, пода ткові декларації містять нед остовірну інформацію про міс цезнаходження позивача.

Тобто, щодо декларації з ПДВ за травень 2010 року відповідач визначив ті самі підстави не визнання, що і стосовно декла рацій з ПДВ за період квітня - серпня 2010 року.

Як встановлено судом під ча с розгляду справи, податкова декларація з ПДВ за травень 20 10 року підписана уповноважен ою особою позивача, скріплен а печаткою та містить всі обо в' язкові реквізити.

Як встановлено під час розг ляду справи, в цій декларації зазначено місцезнаходження позивача - м. Київ, вул. Володим ирська, 7 офіс 1, що відповідає а дресі позивача, визначеній у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фі зичних осіб підприємців від 04.11.2010 року.

З урахуванням наведеного, п ід час розгляду справи в поря дку ч. 2 ст. 71 КАС України відпов ідач не довів того, що місцезн аходження позивача, вказане в декларації з ПДВ за травень 2010 року, є недостовірним по ві дношенню до інформації, яка м іститься в ЄДР.

В сукупності наведене дає с уду підстави для висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для невизн ання податкової декларації п озивача з ПДВ за травень 2010 р оку, у зв' язку з чим вищез гадане рішення відповідача п ро невизнання цієї деклараці ї не ґрунтується на вимогах з аконодавства та ухвалено без врахування фактичних обстав ин та, відповідно до положень ст. 11 КАС України, визнається с удом в цій частині протиправ ним, а декларація підлягає вр ахуванню податковим органом датою її фактичного надходж ення до податкового органу п ри первинному її направленні позивачем поштою.

Щодо позовних вимог стосов но зобов' язання відповідач а прийняти зазначену декл арацію, суд зазначає насту пне.

Оскільки рішення відповід ача про невизнання податково ї декларації з ПДВ за травень 2010 року визнається судом прот иправним, оскільки вона не на була статусу невизнаної, і за значена декларація фактично надійшла до податкового орг ану та підлягає врахуванню о станнім датою її фактичного надходження до податкового о ргану при її первинному напр авленні позивачем поштою, пі дстав для зобов' язання відп овідача повторно прийн яти ту саму звітність не має, а отже в цій частині позовних в имог слід відмовити.

При цьому та обставина, що з листом від 17.09.2010 р. позивач прод ублював подачу цієї декларац ії, не спростовує висновків с уду щодо оцінки обставин пер винного подання декларації т а висновків щодо протиправно го невизнання цієї деклараці ї при первинному поданні.

Що стосується спірних прав овідносин щодо обставин пода ння позивачем податкової дек ларації з ПДВ за червень 2010 р оку, судом встановлено, що зазначена декларація підпис ана/складена позивачем 19.07.2010 ро ку.

Як зазначає позивач, у прийн ятті зазначена декларація йо му було відмовлено, у зв' язк у з чим позивач направив зазн ачену декларацію поштою 20.07.2010 р . цінним листом з описом вклад ення та повідомленням про вр учення. Факт направлення ціє ї декларації підтверджуєтьс я описом вкладення та фіскал ьним чеком від 20.07.2010 р.

Як зазначено вище, у випадку відмови у прийнятті деклара ції, платник податків відпов ідно до п/п. 4.1.2. Закону № 2181, зоб ов' язаний направити так у декларацію поштою та дод ати до неї заяву, в якій заз начається особа, яка відмови ла у прийнятті декларації та /або дата такої відмови.

Така заява, є підтверджен ням факту відмови у прийня тті декларації і за її відсут ності факт відмови у прийнят ті декларації не може вважат ися доведеним.

Як встановлено судом, до вищ енаведеної декларації позив ач не надав вказаної заяви у з в' язку з чим вона, в силу поло жень п/п. 4.1.2., п/п. 4.1.7., п/п. «а»п/п. 4.1.4. З акону № 2181, не може вважатися п оданою в момент вручення пош тового відправлення органу п оштового зв' язку і підлягає врахуванню податковим орган ом за дати її фактичного надх одження до податкового орган у.

Щодо обставин невизнання в ідповідачем цієї декларації податковою звітністю, суд за значає, що впродовж до 28.09.2010 р . будь-яких рішень про не визнання декларації пози вача з ПДВ за червень 2010 року ві дповідач не приймав та не нап равляв.

Лише 28.09.2010 року, у відповідь на лист-запит позивача від 17.09.2010 р оку № 500 разом з яким позивач пр одублював подачу декларацій з ПДВ за період квітня - липн я 2010 року, відповідач ухвалив р ішення у формі листа № 7187/10/28321 від повідно до якого податковим органом не визнано податк овою звітністю податкові дек ларації позивача з ПДВ за пер іод квітня - серпня 2010 року у зв' язку з тим, що, за виснов ком податкового органу, пода ткові декларації містять нед остовірну інформацію про міс цезнаходження позивача.

Тобто, щодо декларації з ПДВ за червень 2010 року відповідач визначив ті самі підстави не визнання, що і стосовно декла рацій з ПДВ за період квітня - серпня 2010 року.

Як встановлено судом під ча с розгляду справи, податкова декларація з ПДВ за червень 20 10 року підписана уповноважен ою особою позивача, скріплен а печаткою та містить всі обо в' язкові реквізити.

Як встановлено під час розг ляду справи, в цій декларації зазначено місцезнаходження позивача - м. Київ, вул. Володим ирська 7 офіс 1, що відповідає а дресі позивача, визначеній у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фі зичних осіб підприємців від 04.11.2010 року.

З урахуванням наведеного, п ід час розгляду справи в поря дку ч. 2 ст. 71 КАС України відпов ідач не довів того, що місцезн аходження позивача, вказане в декларації з ПДВ за червень 2010 року, є недостовірним по ві дношенню до інформації, яка м іститься в ЄДР.

В сукупності наведене дає с уду підстави для висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для невизн ання податкової декларації п озивача з ПДВ за червень 2010 р оку, у зв' язку з чим вищез гадане рішення відповідача п ро невизнання цієї деклараці ї не ґрунтується на вимогах з аконодавства та ухвалено без врахування фактичних обстав ин та, відповідно до положень ст. 11 КАС України, визнається с удом в цій частині протиправ ним, а декларація підлягає вр ахуванню податковим органом датою її фактичного надходж ення до податкового органу п ри первинному її направленні позивачем поштою.

Щодо позовних вимог стосов но зобов' язання відповідач а прийняти зазначену декл арацію, суд зазначає насту пне.

Оскільки рішення відповід ача про невизнання податково ї декларації з ПДВ за червень 2010 року визнається судом прот иправним, вона не набула стат усу невизнаної, і зазначена д екларація фактично надійшла до податкового органу та під лягає врахуванню останнім да тою її фактичного надходженн я до податкового органу при ї ї первинному направленні поз ивачем поштою, підстав для зо бов' язання відповідача п овторно прийняти ту саму з вітність немає, а отже в цій ча стині позовних вимог слід ві дмовити.

При цьому та обставина, що з листом від 17.09.2010 р. позивач прод ублював подачу цієї декларац ії, не спростовує висновків с уду щодо оцінки обставин пер винного подання декларації т а висновків щодо протиправно го невизнання цієї деклараці ї при первинному поданні.

Що стосується спірних прав овідносин щодо обставин пода ння позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2010 р оку, судом встановлено, що зазначена декларація підпис ана/складена позивачем 19.08.2010 ро ку.

Як зазначає позивач, у прийн ятті зазначена декларація йо му було відмовлено, у зв' язк у з чим позивач направив зазн ачену декларацію поштою 20.08.2010 р . цінним листом з описом вклад ення та повідомленням про вр учення. Факт направлення ціє ї декларації підтверджуєтьс я описом вкладення та фіскал ьним чеком від 20.08.2010 р. Факт вруч ення 26.08.2010 року цієї декларації відповідачу підтверджуєтьс я повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як зазначено вище, у випадку відмови у прийнятті деклара ції, платник податків відпов ідно до п/п. 4.1.2. Закону № 2181, зоб ов' язаний направити так у декларацію поштою та дод ати до неї заяву в якій заз начається особа, яка відмови ла у прийнятті декларації та /або дата такої відмови.

Така заява, є підтверджен ням факту відмови у прийня тті декларації і за її відсут ності факт відмови у прийнят ті декларації не може вважат ися доведеним.

Як встановлено судом, до вищ енаведеної декларації позив ач не надав вказаної заяви у з в' язку з чим вона, в силу поло жень п/п. 4.1.2., п/п. 4.1.7., п/п. «а»п/п. 4.1.4. З акону № 2181, не може вважатися п оданою в момент вручення пош тового відправлення органу п оштового зв' язку і підлягає врахуванню податковим орган ом за дати її фактичного надх одження до податкового орган у (26.08.2010 р.).

Щодо обставин невизнання ц ієї декларації податковим ор ганом, суд зазначає, що впродо вж до 28.09.2010 р. будь-яких ріш ень про невизнання декл арації позивача з ПДВ за липе нь 2010 року відповідач не прийм ав та не направляв.

Лише 28.09.2010 року, у відповідь на лист-запит позивача від 17.09.2010 р оку № 500 разом з яким позивач пр одублював подачу декларацій з ПДВ за період квітень - лип ень 2010 року, відповідач ухвали в рішення у формі листа № 7187/10/28321, відповідно до якого податко вим органом не визнано под атковою звітністю податкові декларації позивача з ПДВ за період квітня - серпня 2010 рок у у зв' язку з тим, що, за вис новком податкового органу, п одаткові декларації містять недостовірну інформацію про місцезнаходження позивача.

Тобто, щодо декларації з ПДВ за липень 2010 року відповідач в изначив ті самі підстави, що і стосовно декларацій з ПДВ за період квітня - серпня 2010 рок у.

Як встановлено судом під ча с розгляду справи, податкова декларація з ПДВ за липень 2010 р оку підписана уповноваженою особою позивача, скріплена п ечаткою та містить всі обов' язкові реквізити.

Як встановлено під час розг ляду справи, в цій декларації зазначено місцезнаходження позивача - м. Київ, вул. Волод имирська, 7 офіс 1, що відпові дає адресі позивача, визначе ній у Витязі з Єдиного держав ного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 04.11.2010 року.

З урахуванням наведеного, п ід час розгляду справи в поря дку ч. 2 ст. 71 КАС України відпов ідач не довів того, що місцезн аходження позивача, вказане в декларації з ПДВ за липень 2010 року, є недостовірним по від ношенню до інформації, яка мі ститься в ЄДР.

В сукупності наведені обст авини дають суду підстави дл я висновку, що у відповідача б ули відсутні правові підстав и для невизнання податкової декларації позивача з ПДВ за липень 2010 року, у зв' язку з чи м вищезгадане рішення відпов ідача про невизнання цієї де кларації не ґрунтується на в имогах законодавства та ухва лено без врахування фактични х обставин та, з урахуванням п оложень ст. 11 КАС України, визн ається судом в цій частині пр отиправним, а декларація під лягає врахуванню податковим органом датою її фактичного надходження до податкового органу при первинному її нап равленні позивачем поштою.

Щодо позовних вимог стосов но зобов' язання відповідач а прийняти зазначену декл арацію, суд зазначає насту пне.

Оскільки рішення відповід ача про невизнання податково ї декларації з ПДВ за липень 20 10 року визнається судом проти правним, оскільки вона не наб ула статусу невизнаної, і заз начена декларація фактично н адійшла до податкового орган у та підлягає врахуванню ост аннім датою її фактичного на дходження до податкового орг ану при її первинному направ ленні позивачем поштою, підс тав для зобов' язання відпов ідача повторно прийнят и ту саму звітність не має, а о тже в цій частині позовних ви мог слід відмовити.

При цьому та обставина, що з листом від 17.09.2010 р. позивач прод ублював подачу цієї декларац ії, не спростовує висновків с уду щодо оцінки обставин пер винного подання декларації т а висновків щодо протиправно го невизнання цієї деклараці ї при первинному поданні.

Що стосується спірних прав овідносин щодо обставин пода ння позивачем податкової декларації з ПДВ за серпень 201 0 року, судом встановлено, щ о зазначена декларація підпи сана/складена позивачем 17.09.2010 р оку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під ча с розгляду справи, зазначена декларація не була прийнята у позивача відповідачем, з ог ляду на що позивач направив з азначену декларацію поштою 1 7.09.2010 року з листом-скаргою № 500 ( на підтвердження факту відм ови у прийнятті декларації ), направлення яких підтверд жується описом вкладення до поштового відправлення, фіск альним чеком від 17.09.2010 року та п овідомленням про вручення ць ого відправлення відповідач у 27.09.2010 року.

Беручи до уваги те, що на під твердження факту неприйнятт я декларації позивачем була подана відповідна заява разо м з декларацією, виходячи з по ложень п/п. «а»п/п. 4.1.4., 4.1.2. Закону № 2181, зазначена декларація вва жається своєчасно поданою, а саме в момент її вручення пош ті - 17.09.2010 року.

Щодо обставин невизнання ц ієї декларації податковим ор ганом, суд зазначає, що 28.09.2010 рок у відповідач ухвалив рішення у формі листа № 7187/10/28321 відповідн о до якого податковим органо м не визнано податковою зв ітністю податкові деклараці ї позивача з ПДВ за період кві тня - серпня 2010 року у зв' я зку з тим, що, за висновком под аткового органу, податкові д екларації містять недостові рну інформацію про місцезнах одження позивача.

Тобто, щодо декларації з ПДВ за серпень 2010 року відповідач визначив ті самі підстави, що і стосовно декларацій з ПДВ з а період квітня - липня 2010 рок у.

Як встановлено судом під ча с розгляду справи, податкова декларація з ПДВ за серпень 20 10 року підписана уповноважен ою особою позивача, скріплен а печаткою та містить всі обо в' язкові реквізити.

Як встановлено під час розг ляду справи, в цій декларації зазначено місцезнаходження позивача - м. Київ, вул. Волод имирська, 7 офіс 1, що відпові дає адресі позивача, визначе ній у Витязі з Єдиного держав ного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 04.11.2010 року.

З урахуванням наведеного, п ід час розгляду справи в поря дку ч. 2 ст. 71 КАС України відпов ідач не довів того, що місцезн аходження позивача, вказане в декларації з ПДВ за серпень 2010 року, є недостовірним по ві дношенню до інформації, яка м іститься в ЄДР як достовірна інформація.

В сукупності наведене дає с уду підстави для висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для невизн ання податкової декларації п озивача з ПДВ за серпень 2010 р оку, у зв' язку з чим вищез гадане рішення відповідача п ро невизнання цієї деклараці ї не ґрунтується на вимогах з аконодавства та ухвалено без врахування фактичних обстав ин та, з урахуванням положень ст. 11 КАС України, визнається с удом в цій частині протиправ ним, а декларація підлягає вр ахуванню податковим органом з дати її подання, якою вважає ться дата подання її пошті, а с аме 17.09.2010 р.

Щодо позовних вимог стосов но зобов' язання відповідач а прийняти зазначену декл арацію, суд зазначає насту пне.

Оскільки дана декларація є своєчасно та фактично подан ою і не набула статусу невизн аної, підстав для зобов' яза ння відповідача повторно прийняти ту саму звітніст ь немає, а отже в цій частині п озовних вимог слід відмовити .

Крім того, оцінюючи ту обст авину, що відповідач лише 28.09.2010 року ухвалив рішення про нев изнання всіх декларацій пози вача з ПДВ за період квітня -серпня 2010 року, суд зазнача є, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС У країни, суд перевіряє, зокрем а, чи прийнято рішення прот ягом розумного строку, що в даному випадку поширюється і на перевірку дій відповіда ча стосовно своєчасності пов ідомлення позивача про рішен ня про невизнання звітності. Даний критерій-принцип оцін ювання дій/рішення відповіда ча передбачає, що прийняття р ішення, вчинення дії своєчас но, тобто протягом розумно го строку, означає не лише необхідність дотримання час ових рамок, що визначені у нор мативно-правових актах, а й ух валення рішення або вчинення дії протягом розумного стро ку, без невиправданого для ко нкретної ситуації зволіканн я.

В даному випадку, суд приход ить до висновку, що відповіда ч невиправдано затягував нап равлення позивачу рішення пр о невизнання його звітності з ПДВ за період квітня-серпня 2010 року.

Внаслідок такої бездіяльн ості відповідача порушено пр ава позивача на отримання пр отягом розумного строку інфо рмації про невизнання звітно сті, на підставі якої відбу вається зміна у структурі по даткових зобов' язань платн ика податків в інформаційних системах (базах) органів Д ПС, який (позивач) в даному вип адку був позбавлений пр отягом строку надіслання йом у відповідного рішення права на захист своїх прав на досто вірну та повну інформацію що до його податкових зобов' яз ань перед бюджетом, а отже в да ному випадку суд приходить д о висновку про протиправну б ездіяльність відповідача що до направлення позивачу ріше ння про невизнання його пода ткової звітності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну податк ову службу в Україні" посадов і особи органів державної по даткової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших норма тивних актів, прав та охороню ваних законом інтересів гром адян, підприємств, установ, ор ганізацій, забезпечувати вик онання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою вико ристовувати надані їм права.

Відповідно до пункту 2 статт і 71 Кодексу адміністративног о судочинства України передб ачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважен ь обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності поклад ається на відповідача, якщо в ін заперечує проти адміністр ативного позову.

Враховуючи наведене в суку пності та виходячи з встанов лених судом обставин, оцінив ши надані позивачем докази, с уд дійшов висновку, що під час розгляду справи не доведено правомірності невизнання по даткової звітності позивача , у зв' язку з чим суд, з урахув анням положень ст. 11 КАС Украї ни, приходить до висновку про задоволення позову та засто сування такого способу захис ту порушеного права позивача , який відповідає фактичним о бставинам справи, відновлює порушене право особи та коре спондується з приписами п/п. 4. 1.2. Закону № 2181 щодо оскарження р ішень (не дій) податкового орг ану про невизнання звітності , а саме: про визнання протипра вним рішення відповідача про невизнання податкових декла рацій позивача з ПДВ за періо д квітня-серпня 2010 року, яке вик ладене у формі листа від 28.09.2010 р оку № 7187/10/28321. В частині зобов' яз ання відповідача прийняти за значену звітність суд приход ить до висновку, як зазначено вище, про відмову в задоволен ні позову в цій частині з тих п ідстав, що дана звітність є фа ктично поданою і прийнятою в ідповідачем та підлягає врах ування відповідачем в електр онних базах даних з огляду на встановлену судом протиправ ність рішення про їх невизна ння. На поверненні судового з бору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами ст. ст. 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністрати вного судочинства України, О кружний адміністративний су д міста Києва:

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з об меженою відповідальністю «К реатон-Бізнесстар»задоволь нити частково.

2. Визнати протиправним р ішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, викладене у ф ормі листа від 28.09.2010 року № 7187/10/28321, п ро невизнання як податкової звітності податкових деклар ацій товариства з обмеженою відповідальністю «Креатон-Б ізнесстар»(код з ЄДР 35332340; адрес а: 01004, м. Київ, вул. Володимирська 7 офіс 1) з податку на додану вар тість за квітень 2010 року, за тра вень 2010 року, за червень 2010 року, за липень 2010 року, за серпень 2010 року.

3. У задоволенні решти по зовних вимог відмовити.

Постанова набирає зако нної сили в строк і порядку, пе редбачені статтею 254 Кодексу а дміністративного судочинст ва України.

Постанова може бути оскарж ена за правилами, встановлен ими ст. ст. 185-187 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 02 грудн я 2010 р.