Постанова

від 19.03.2025 по справі 363/36/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 363/36/18 Головуючий у 1 інстанції: Донець В.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Ганечко О.М.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, що виразились у відмові врахувати стаж роботи ОСОБА_1 за період з 14.08.1986 по 18.09.1995 до стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі;

- зобов`язати Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, починаючи з 01.01.2016, здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 14.08.1986 по 18.09.1995, та заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо відмови врахувати стаж роботи ОСОБА_1 за період з 14.08.1986 по 18.09.1995 до стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області починаючи з 01.01.2016, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 14.08.1986 по 18.09.1995 та заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що при виконанні рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року у справі № 363/3376/16-а, пенсійним органом було враховано підтверджені довідками про розмір заробітної плати періоди з серпня 1986 року по грудень 1990 року та з січня 1992 року по вересень 1995 року, які в сумарному обчисленні становлять 96 місяців, та застосовано до них пільговий коефіцієнт 1,5, внаслідок чого, страховий стаж позивача був збільшений на 4 роки та склав 31 рік 0 місяців 18 днів. При цьому, апелянт зазначає, визначений виданими філією «Ухта бурение» ВАТ «Газпром» довідками № 116 від 08.10.2015 року та № 53 від 12.09.2016 року розмір заробітної плати позивача за період з серпня 1986 року по грудень 1990 року та з січня 1992 року по вересень 1995 року не може бути врахований, як базовий при визначенні розміру пенсії. Апелянт стверджує, що вказаними довідками не визначено безперервний стаж в 60 календарних місяців, а бажання врахувати заробітну плату за будь-які інші 60 календарних місяців підряд по 30 червня 2000 року позивачем не заявлялось.

В апеляційній скарзі відповідач просить витребувати у Вишгородського районного суду Київської області матеріали справи № 363/3376/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про витребування матеріалів справи - задоволено. Витребувано у Вишгородського районного суду Київської області матеріали адміністративної справи №363/3376/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії.

10 березня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Вишгородського районного суду Київської області надійшли матеріали справи № 363/3376/16-а.

18 березня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року у справі № 363/3376/16-а позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області та скасувати рішення за № 1608/02 від 29.03.2016 року та № 75/11-01 від 31.05.2016 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку та провести відповідні пенсійні виплати, починаючи з 01.01.2016 року.

На виконання вищевказаного рішення суду, з 01 січня 2016 року Управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області призначено ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

24 лютого 2017 року Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області ініціювало проведення зустрічної звірки та направило запит № 1133/02/05 до Управління Пенсійного фонду рф в м. Ухта Республіки Комі.

У відповідь на запит, Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області отримало відповідь з відповідними документами щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області від 13.03.2017 № 47.49/Н-01, за матеріалами пенсійної справи враховано всі періоди стажу згідно з наданими документами, страховий стаж становить 31 рік 0 місяців 18 днів (зарахований по 29.02.2012), в тому числі стаж роботи за списком № 2 - 8 років 9 місяців 26 днів за період з 14.08.1986 по 08.06.1995; коефіцієнт стажу - 0,31000 (372 міс.); коефіцієнт з урахуванням кратності 1,35 - 0,41850. Середньомісячна заробітна плата за період роботи з 01.07.2000 по 29.02.2012 складає 2307, 25 грн; індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складає 0,70700. Розмір пенсії станом на 01.03.2017 становить 1104, 49 грн (основний розмір пенсії).

ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області із заявою від 23.10.2017 щодо перерахунку з 01.01.2016 призначеної пенсії виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, з урахуванням отриманих доходів до 2000 р. (за період з 14.08.1986 р. по 18.09.1995 р.).

Листом від 25 жовтня 2017 року №170/Н-01 Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області відмовило у здійсненні перерахунку, та вказало, що, оскільки, у відмовній справі від 29.03.2016 року №1608/02 знаходяться копії довідок про заробітну плату № 116 від 08.10.2015 та №133 від 16.12.2015 (видані філією «Ухта бурение» ВАТ «Газпром бурение») за період з серпня 1986 по грудень 1990 та з серпня 1986 по грудень 1991, Управлінням не можуть бути взяті дані довідки до розрахунку.

Не погоджуючись з даною відмовою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV(далі також - Закон №1058-IV).

Згідно частини 4 статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Приписами пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону № 1058-ІV передбачено, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно частини 1 статті 40 Закону № 1058-ІV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року у справі № 363/3376/16-а, Управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області призначено ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

15 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області із заявою, в якій просив для обчислення пенсії врахувати його заробітну плату (дохід) за період до 30 червня 2006 та здійснити відповідний перерахунок пенсії з дня її призначення.

Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області листом від 13.03.2017 № 47.49/Н-01 повідомлено позивача про те, що за матеріалами пенсійної справи враховано всі періоди стажу згідно з наданими документами, страховий стаж становить 31 рік 0 місяців 18 днів (зарахований по 29.02.2012), в тому числі стаж роботи за списком № 2 - 8 років 9 місяців 26 днів за період з 14.08.1986 по 08.06.1995; коефіцієнт стажу - 0,31000 (372 міс.); коефіцієнт з урахуванням кратності 1,35 - 0,41850. Середньомісячна заробітна плата за період роботи з 01.07.2000 по 29.02.2012 складає 2307, 25 грн; індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складає 0,70700. Розмір пенсії станом на 01.03.2017 становить 1104, 49 грн (основний розмір пенсії).

В подальшому, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області із повторною заявою щодо перерахунку пенсії.

Разом з тим, Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області листом від 25 жовтня 2017 року №170/Н-01 відмовило у здійсненні перерахунку.

Підставою відмови вказано, що, оскільки, у відмовній справі від 29.03.2016 року №1608/02 знаходяться копії довідок про заробітну плату № 116 від 08.10.2015 та №133 від 16.12.2015 (видані філією «Ухта бурение» ВАТ «Газпром бурение») за період з серпня 1986 по грудень 1990 та з серпня 1986 по грудень 1991, Управлінням не можуть бути взяті дані довідки до розрахунку.

Так, апелянт зазначає, що при виконанні Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року у справі № 363/3376/16-а, пенсійним органом було враховано підтверджені довідками про розмір заробітної плати періоди з серпня 1986 року по грудень 1990 року та з січня 1992 року по вересень 1995 року, які в сумарному обчисленні становлять 96 місяців, та застосовано до них пільговий коефіцієнт 1,5, внаслідок чого, страховий стаж позивача був збільшений на 4 роки та склав 31 рік 0 місяців 18 днів.

Разом з тим, апелянт виходить з того, що визначений виданими філією «Ухта бурение» ВАТ «Газпром» довідками № 116 від 08.10.2015 року та № 53 від 12.09.2016 року розмір заробітної плати позивача за період з серпня 1986 року по грудень 1990 року та з січня 1992 року по вересень 1995 року не може бути врахований, як базовий при визначенні розміру пенсії, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-ІV, тільки за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

При цьому, апелянт стверджує, що вказаними довідками не визначено безперервний стаж в 60 календарних місяців, а бажання врахувати заробітну плату за будь-які інші 60 календарних місяців підряд по 30 червня 2000 року позивачем не заявлялось.

Отже, з вищевказаного вбачається, що пенсійним органом було враховано розмір заробітної плати позивача за період з серпня 1986 року по грудень 1990 року та з січня 1992 року по вересень 1995 року, разом з тим, відповідачем не враховано розмір заробітної плати позивача за період січня 1991 по грудень 1991 року.

Колегія суддів вважає такі дії відповідача безпідставними, оскільки, ОСОБА_1 на підтвердження отриманого розміру заробітної плати було надано відповідні довідки, а саме:

- від 08.10.2015 №116, яка містить відомості про розмір заробітної плати за період з серпня 1986 року по грудень 1990 року;

- від 16.12.2015 №133, яка містить відомості про розмір заробітної плати за період з серпня 1986 року по грудень 1991 року;

- від 12.09.2016 №53, яка містить відомості про розмір заробітної плати за період з січня 1992 року по вересень 1995 року;

- від 10.07.2017 №47, яка містить відомості про розмір заробітної плати за період з серпня 1986 року по грудень 1991 року;

- від 10.07.2017 №48, яка містить відомості про розмір заробітної плати за період з січня 1992 року по вересень 1995 року.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, надані довідки відповідають вимогам Додатку № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України за № 18-1 від 10.11.2006 року.

Таким чином, відповідачем безпідставно не враховано розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період з січня 1991 по грудень 1991 року при обчисленні розміру його пенсії.

Як наслідок, безпідставними є доводи апелянта про те, що наданими позивачем довідками не визначено безперервний стаж в 60 календарних місяців.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо відмови врахувати стаж роботи ОСОБА_1 за період з 14.08.1986 по 18.09.1995 до стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Щодо доводів апелянта про необхідність звернення в порядку статті 383 КАС України щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року у справі № 363/3376/16-а, слід зазначити наступне.

Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.

Згідно положень частин 1-2 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.

Колегія суддів зазначає, що резолютивна частина рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року у справі № 363/3376/16-а не містить зобов`язання відповідача щодо зарахування стажу роботи позивача в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 14.08.1986 по 18.09.1995 та заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000.

Таким чином, вищевказані вимоги в межах розгляду справи № 363/3376/16-а судом не розглядалися та не вирішувались.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача, починаючи з 01.01.2016, здійснити перерахунок пенсії позивача, з урахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 14.08.1986 по 18.09.1995 та заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000.

Решта доводів та заперечень апелянтів висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Ганечко О.М.

Ключкович В.Ю.

Повне судове рішення складено 21.03.2025 р.