Рішення

від 21.03.2025 по справі 388/141/24

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/141/24

провадження № 2/388/69/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2025м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Поліщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації до Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України», про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації речового права, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

за участі:

представника позивача, прокурора Семенюк В.І.,

встановив:

позивач перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області Т. Петров, що діє в інтересах Кіровоградської обласної державної адміністрації звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідачів: Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ДП «Ліси України», в якому (позові), крім іншого просив:

- визнати недійсним рішення Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 505 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» від 02.04.2021;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 загальною площею 1,5 га, вчинену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.05.2021 (реєстраційний номер об`єкта 236145843519, номер відомостей про речове право 42006482);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 загальною площею 1,5 га, вчинену в Державному земельному кадастрі від 17.02.2021;

- стягнути з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 9084,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі рішенням Братолюбівської сільської ради № 182 від 17.06.2020 «Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки власність» розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та 17.02.2021 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 для ведення особистого селянського господарства площею 1,500 га.

Рішенням Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 505 від 02.04.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 код 01.03 згідно КЦПВЗ для ведення особистого селянського господарства у власність загальною площею 1,5000 га в томі числі ріллі 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, на території Гурівської сільської ради, Кропивницького району, Кіровоградської області. Зазначеним рішенням передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 із земель комунальної власності, яка знаходиться за межами населеного пункту, на території Гурівської сільської ради, Кропивницького району, Кіровоградської області, загальною площею 1,5000 га.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на указану земельну ділянку зареєстроване 14.05.2021 (реєстраційний номер об`єкта 2361458435219).

Разом з тим, за матеріалами лісовпорядкування 2010 та 2020 років земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 3521980400:02:000:0066, є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка розташована у 12 кварталі Долинського лісництва філії «Долинське лісове господарство» ДП «Ліси України»

Таким чином, спірну земельну ділянку передано у приватну власність за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України (як правонаступника ДП «Долинське лісове господарство») без виключення їх з Державного лісового фонду України.

Ухвалою від 05.02.2024 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Від відповідача Гурівської сільської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування заперечень проти позовної заяви відповідач зазначив, що рішенням Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 505 від 02.04.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» з урахуванням обраної ОСОБА_1 земельної ділянки та виготовленого уповноваженою особою проекту землеустрою, розробленого з дозволу Братолюбівської сільської ради, на підставі чинних норм законодавства було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 та передано її у власність останнього.

Від позивачадо судунадійшла відповідьна відзив відповідача Гурівської сільської ради, у якому позивач висловив заперечення проти позиції відповідача, наведеної у відзиві. Зазначив, що формування земельної ділянки, якій було присвоєно кадастровий номер 3521980400:02:000:0066 було незаконним, а тому затверджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передавати її у власність було неправомірно.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку із його необґрунтованістю та безпідставністю.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 , у якому позивач висловив заперечення проти позиції відповідача, наведеної у відзиві.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення, у яких третя особа зазначила про обґрунтованість позовних вимог та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 05.12.2024 підготовче провадження у справі закрито та її призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Відповідачі Гурівська сільська рада, ОСОБА_1 та третя особа звернулися до суду із заявами, кожен окремо, про проведення судових засідань за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За наведених вищеобставин таположень цивільногопроцесуального законодавствасуд дійшоввисновку пророзгляд справиза відсутностіучасників,які нез`явились усудове засіданняна підставінаявних у суду матеріалів справи.

До початку розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання позову.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов аргументуючи свою позицію аналогічно викладеному у ньому та заявах по суті справи. Позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 11.03.2025 судом було оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що судове рішення буде проголошено (підписано) о 13 год. 00 хв. 21.03.2025.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази у справі і з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, враховуючи, зокрема, безумовне визнання відповідачем ОСОБА_1 позову, судом, з метою з`ясування чи не суперечить таке визнання закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, на підставі доказів, наданих учасниками справи, встановлено такі обставини.

Рішенням Братолюбівської сільської ради № 182 від 17.06.2020 «Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки власність» ОСОБА_1 за його заявою надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки власність код 01.03 згідно КЦПВЗ для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,5500 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, із земель запасу не наданих у власність та користування за межами населеного пункту с. Іванівка, Долинського району, Кіровоградської області.

На підставі зазначеного рішення розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та 17.02.2021 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 для ведення особистого селянського господарства площею 1,500 га.

Рішенням Гурівської сільської ради № 505 02.04.2021 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 код 01.03 згідно КЦПВЗ для ведення особистого селянського господарства у власність загальною площею 1,5000 га в томі числі ріллі 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, на території Гурівської сільської ради, Кропивницького району, Кіровоградської області. ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 із земель комунальної власності, яка знаходиться за межами населеного пункту, на території Гурівської сільської ради, Кропивницького району, Кіровоградської області, загальною площею 1,5000 га.

За даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 зареєстроване 14.05.2021 за № 42006482 (реєстраційний номер об`єкта 2361458435219) на підставі оспорюваного рішення Гурівської сільської ради.

Земельна ділянка, якій наразі присвоєно кадастровий номер 3521980400:02:000:0066, розташована на території Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області) згідно з рішення Кіровоградської обласної ради № 66 від 23.05.1999 «Про надання земельних ділянок лісового фонду» була передана у постійне користування Долинському державному лісогосподарському підприємству.

За данимипроєкта організаціїі розвиткулісового господарстваДП «Долинськелісове господарство»Долинськоголісництва від 2010 року (таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків), земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 3521980400:02:000:0066, розташована в межах кварталу 12 виділу 11, загальною площею 14,5 га, з характеристикою деревостанів, підросту, підліску, невкритих лісовою рослинністю і нелісових земель схил східної експозиції, 45 градусів, рекреаційна характеристика відкриті простори без дерев, 4 клас естетичної оцінки, передбачений господарський захід для створення лісових культур.

За даними проєкта організації і розвитку лісового господарства ДП «Долинське лісове господарство» Долинського лісництва від 2020 року земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 3521980400:02:000:0066, розташована в межах кварталу 12 виділу 15, загальною площею 1,7 га, з характеристикою деревостанів, підросту, підліску, невкритих лісовою рослинністю і нелісових земель галявина, схил південно-східної експозиції, 10 градусів, рекреаційна характеристика - відкриті простори без дерев, 4 клас естетичної оцінки, передбачений господарський захід для створення лісових культур.

Відповідно до листа ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 16.10.2023 № 431, згідно до матеріалів лісовпорядкування 2009 року земельна ділянка з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 знаходиться в межах кв.12 Долинського лісництва філії «Долинське лісове господарство» ДП «Ліси України», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 з межами кв. АДРЕСА_1 із землями Долинського лісництва філії «Долинське лісове господарство» ДП «Ліси України» 1,5 га загальної площі ділянки 1,5 га.

Також згідно до вказаного вище листа, згідно до матеріалів лісовпорядкування 2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 знаходиться в межах кв.12 Долинського лісництва філії «Долинське лісове господарство» ДП «Ліси України», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 з межами кв. АДРЕСА_1 із землями Долинського лісництва філії «Долинське лісове господарство» ДП «Ліси України» 1,5 га загальної площі ділянки 1,5 га.

За даними Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, указане підприємство зареєстроване 02.04.1998 та наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 838 від 28.10.2022 «Про припинення Державного підприємства «Долинське лісове господарство» та затвердження складу комісії припинення припинено (код ЄДРПОУ 00992177) шляхом реорганізації, а саме приєднання до державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 447683034).

Наказом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 14.12.2022 № 18 створено філії спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», зокрема створено філію «Долинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

За інформацією секретаріату Кабінету Міністрів України № 29126/0/2-23 від 13.11.2023, Кабінетом Міністрів рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення з користування, припинення права постійного користування ДП «Долинське лісове господарство» зазначеною земельною ділянкою не приймалось.

Згідно до інформації філії «Долинське лісове господарство» ДП «Ліси України» № 636/22.16-2023 від 13.11.2023 погоджень на вилучення зазначеної земельної ділянки ДП «Долинське лісове господарство» не надавало.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

За змістом ч. 2 ст. 3 ЗК України земельні відносини, що виникають при використанні лісів, регулюються цим Кодексом. Інші нормативні акти застосовуються у випадку, якщо вони не суперечать останньому.

Таким чином, Земельним кодексом України встановлено пріоритетність норм цього Кодексу для застосування до земельних відносин, що виникають при використанні лісів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються категорії, однією з яких є землі лісогосподарського призначення.

Положеннями ст. 55 ЗК України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

За приписами п. «ґ» ч. 4 ст. 84 ЗК України землі лісогосподарського призначення належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.

Згідно ст. 57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Відповідно до ст. 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Згідно зі ст. 7 ЗК України (у редакції, яка діяла на час передання земельних ділянок у постійне користування) користування землею було постійним або тимчасовим.

Постійним визначалося землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надавалася Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам.

Зі змісту пунктів 1, 7 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, отримані ними до 01.01.2002 у власність, тимчасове користування або на умовах оренди у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством.

Згідно із абз. 1 п. 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Верховний Суд у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 12.01.2021 у справі № 908/1947/19 дійшов висновку, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 906/706/19, від 12.02.2020 у справі № 914/748/19, від 31.01.2019 у справі № 914/839/18, а також від 10.10.2018 у справі № 907/916/17.

Право користування земельною ділянкою, як і будь-яке інше право юридичної особи (яка припиняється в результаті реорганізації) переходить до її правонаступника (постанови Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № 922/2310/16, від 15.01.2020 у справі № 925/361/19, від 06.02.2018 у справі № 911/46/15, від 02.04.2018 у справі № 910/3561/16, від 19.04.2018 у справі № 910/9322/16, від 26.04.2018 у справі № 914/1874/17, від 08.05.2018 у справі № 926/2346/16, від 27.06.2018 у справі № 920/676/1739).

Таким чином, земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 3521980400:02:000:0066, розташована на території Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області була передана у постійне користування спеціалізованого лісогосподарського підприємства за рішенням Кіровоградської обласної ради № 66 від 23.05.1999 «Про надання земельних ділянок лісового фонду».

Положеннями ст. 7 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

За статтями 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (у редакції від 29.03.2006) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (в діючій редакції), до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Таким чином, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.

Також Верховний Суд у складі КЦС у своїй Постанові від 24.05.2023 у справі № 367/3254/15-ц, звертає увагу на те, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аеро-знімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення. Тобто при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIIІ «Прикінцеві положення» ЛК України. Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 24.12.2014 № 6-212цс14, від 25.01.2015 № 6-224цс14, від 23.12.2015 № 6-377цс15.

Правова позиція, про те, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування підтверджують права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення викладена в постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 6-224цс14, від 01.07.2015 № 6-50цс15.

За матеріалами лісовпорядкування земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 3521980400:02:000:0066 розташована у 12 кварталі Долинського лісництва філії «Долинське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Право постійного користування ДП «Ліси України» (як правонаступника ДП «Долинське лісове господарство») землями лісогосподарського призначення у 12 кварталі Долинського лісництва, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

На час передачі Кіровоградською обласною радою цієї земельної ділянки у постійне користування Долинському державному лісогосподарському підприємству діяли положення Земельного кодексу України у редакції від 18.12.1990 та земельна ділянка була передана у користування відповідно до вимог чинного на той час земельного законодавства.

Отже, у силу положень статей 19, 55, 57, 84 ЗК України та статей 5, 7, п. 5 Прикінцевих положень ЛК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) спірна земельна ділянка відносилась до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Відповідно до ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт «ґ» ч. 4 ст. 84 ЗК України).

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 56 ЗК України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для заліснення.

За приписами ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Однак, право постійного користування на спірну земельну ділянку не припинялось в установленому законом порядку, підприємство згоди на їх вилучення, передачу у власність чи в оренду не надавало та не повідомлялось про прийняття будь-яких рішень стосовно земельних ділянок чи зміну їх цільового призначення.

Згідно, ч. 1 ст. 116 ЗК України визначено, що Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 9 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Отже, рішення про вилучення земельних ділянок за погодженням із землекористувачем має право приймати відповідний орган державної влади, який в силу вимог ст. ст. 6, 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, вилучення земельних лісових ділянок площею понад 1 гектар із постійного користування спеціалізованих лісогосподарських підприємств для нелісогосподарських потреб, які перебувають за межами населених пунктів Кропивницького району (колишнього Долинського району) та передача їх у власність відносилось до виключної компетенції Кабінету Міністрів України.

Окрім того вбачається, що прийняттям вищезазначеного рішення про надання у власність спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства порушено порядок зміни її цільового призначення, оскільки така зміна проведена всупереч вимог Земельного кодексу України.

Згідно зі ст. ст. 18, 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).

Крім того, ст. 57 ЛК України визначено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Положеннями ч. 2 та ч. 4 ст. 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Отже, процедура вилучення земельних лісових ділянок, а також зміна їх цільового призначення потребує обов`язкового погодженням органу з питань лісового господарства.

Аналогічна правова позиція, щодо погодженням органу з питань лісового господарства зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, наведена в постанові Верховного Суду України від 20.03.2013 у справі № 6-13цс13 та від 16.12.2015 у справі № 6-2510ц15.

Однак, погодження на вилучення та зміну цільового призначення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення не надавались.

Таким чином, рішення Гурівської сільської ради щодо відведення у приватну власність спірної земельної ділянки лісового фонду, розпоряджатися якою не уповноважений орган місцевого самоврядування, та яка не може бути вилучена із державної власності поза волею власника, - прийнято всупереч вимогам статей 20, 56, 84, 116, 122, 141, 142, 149 ЗК України, ст. 57 ЛК України.

Враховуючи, що уповноваженим органом державної виконавчої влади рішення про передачу, зміну цільового призначення земельної ділянки та передачу їх у приватну власність громадянина не приймалось, відтак право власника, постійного користувача та дійсного володільця спірної земельної ділянки до цього часу у законний спосіб не припинене, що вказує на те, що право власності спірною земельною ділянкою у відповідача, в силу законодавчо встановлених обмежень на оборот земель лісогосподарського призначення, не виникло, тому ефективним способом захисту, спрямованим на повернення земельної ділянки, є негаторний позов (ст. 391 ЦК України).

Така позиціясуду щодообрання прокуроромналежного способузахисту інтересівдержави шляхомзаявлення негаторногопозову управовідносинах стосовноземлі лісогосподарськогопризначення, яка у законний спосіб не вибували з державної власності, відповідає позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 367/4140/16.

Крім того, належним способом захисту права державної власності є скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірну земельну ділянку, що здійснено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки зазначена реєстрація разом з рішенням сільської ради створюють перешкоди власнику Державі Україна в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації в користуванні та розпорядженні своїм майном.

Такий спосіб судового захисту, як скасування судом державної реєстрації прав на нерухоме майно у практичному аспекті зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права. Така позиція суду відповідає висновкам, наведеним у постанові від 17.08.2022 Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 450/441/19.

Окрім того, без скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, землі лісогосподарського призначення у її складі будуть рахуватися як землі сільськогосподарського призначення, а status quo ante спірної землі залишиться невідновленим, що не відповідатиме ефективному способу захисту порушеного права держави.

Ухвалюючи рішення у справі, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін та їх представників у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи ними озвучені у судовому засіданні та зазначені ними у заявах по суті справи і заявах з процесуальних питань, які було подано до суду, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на субґєктивному трактуванні ними фактичних обставин справи і норм матеріального права, судової практики та процесуального закону, а тому такі доводи враховуючи, зокрема, практику Європейського суду з прав людини, не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред`явленого позову, беручи до уваги те, що земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 3521980400:02:000:0066 відноситься до земель лісогосподарського призначення правона постійнекористування якоюналежить ДП«Ліси України»(якправонаступнику ДП«Долинське лісовегосподарство»),тавраховуючи як наслідок неправомірність рішення Гурівської сільської ради № 505 02.04.2021 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 та передано її у власність останнього, - суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійснимрішення,скасування державноїреєстрації речовогоправа,скасування державноїреєстрації земельноїділянкиє обґрунтованими та доведеними, а тому такі вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведених вище мотивів, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту інтересів держави.

Питання розподілусудових витрату частинівитрат,понесених посплаті судовогозбору слідвирішити відповіднодо положеньстатті 141ЦПК України,якими,крім іншого,передбачено,що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням положень ст. 142 ЦПК України, якими, зокрема передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, на підставі чого, враховуючи, що один з відповідачів - ОСОБА_1 визнав позов у повному обсязі і такий позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем (Кіровоградською обласною прокуратурою) у розмірі 9084,00 грн., слід частково стягнути: з відповідача Гурівської сільської ради на користь позивача у розмірі 4542,00 грн.; з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у розмірі 2271,00 грн. (50%), а частину у розмірі 2271,00 грн. (50%) повернути позивачу з державного бюджету.

Керуючись статтями 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позов першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації до Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України», про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації речового права, скасування державної реєстрації земельної ділянки, - задовольнити.

Визнати недійсним рішення Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 505 від 02.04.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність».

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 загальною площею 1,5 га, вчинену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.05.2021 (реєстраційний номер об`єкта 236145843519, номер відомостей про речове право 42006482).

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3521980400:02:000:0066 загальною площею 1,5 га, вчинену в Державному земельному кадастрі від 17.02.2021.

Стягнути з Гурівської сільськоїради Кропивницькогорайону Кіровоградськоїобластінакористь Кіровоградськоїобласної прокуратури(кодЄДРПОУ 02910025,банк -Державна Казначейськаслужба України,м.Київ,МФО 820172,розрахунковий рахунокUА848201720343100001000004600,код класифікаціївидатків бюджету 2800) частину витрат, понесених по сплаті судового збору у розмірі 4542,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Кіровоградськоїобласної прокуратури(кодЄДРПОУ 02910025,банк -Державна Казначейськаслужба України,м.Київ,МФО 820172,розрахунковий рахунокUА848201720343100001000004600,код класифікаціївидатків бюджету 2800) частину витрат, понесених по сплаті судового збору у розмірі 2271,00 грн.

Повернути Кіровоградській обласнійпрокуратурі (кодЄДРПОУ 02910025,банк -Державна Казначейськаслужба України,м.Київ,МФО 820172,розрахунковий рахунокUА848201720343100001000004600,код класифікаціївидатків бюджету 2800) з державного бюджету частину сплаченого судового збору, згідно платіжної інструкції № 61 від 15.01.2024 у розмірі 2271,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач Знам`янська окружна прокуратура Кіровоградської області, місцезнаходження: вул. Братів Лисенків буд. 5, м. Знам`янка, Кіровоградська область, 27400, ЄДРПОУ 02910025;

- відповідач Гурівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, місцезнаходження: вул. Миру буд. 2а, с. Гурівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28540, ЄДРПОУ 04365661;

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: с. Іванівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28513, РНОКПП НОМЕР_1 ;

- третя особа Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України», місцезнаходження: вул. Шота Руставелі буд. 9а, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 44768034.

Суддя О.А. Кнуров