Постанова від 18.03.2025 по справі 299/3885/24

Справа № 299/3885/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 березня 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,

суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дидинська Богдана Миронівна, на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2025 року про закриття провадження в справі, постановлену головуючим суддею Леньо В.В., в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб без самостійних вимог: органу опіки та піклування виконавчого комітету Виноградівської міської ради, Виноградівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів

встановив:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Виноградівської міської ради, Виноградівський відділ державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини.

Просив суд визначити місце проживання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та залишити її на утриманні, самостійному вихованні та проживанні з батьком. Припинити з 05 квітня 2024 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які присуджені за рішенням Виноградівського районного суду від 09.10. 2019 року у справі №299/2569/19.

Відкликати з Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виконавчий лист, виданий Виноградівським районним судом на виконання рішення суду від 09.10.2019.

Стягувати аліменти з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої на АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі по 4000 гривень щомісячно, з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову посилався на те, що ухвалою Виноградівського районного суду від 13.04.2023 затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у цивільній справі за № 299/7224/22 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, визначення способу участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини батьком, який проживає окремо.

Згідно мирової угоди визначено місце проживання дитини з матір`ю.

Стверджує, що на даний час виникли обставини, які перешкоджають проживанню дитини з матір`ю, а тому просив визначити її місце проживання разом з ним, припинити стягнення аліментів та вирішити питання про стягнення з відповідачки аліментів на його користь на утримання доньки.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрито на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав судом постановлено рішення, яке набрало законної сили.

Ухвала мотивована тим, що зі змісту відповідних судових рішень слідує, що підстави та предмет позову у цій справі є тотожними підставам та предмету позову у справі № 299/7224/22, в якій суд затвердив мирову угоду укладену між сторонами та закрив провадження у справі. Адже в обох випадках предметом спору є визначення місця проживання дитини одним із батьків.

Таким чином, вже існує рішення, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Не погоджуючисьіз вказаноюухвалою суду, ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат ДидинськаБ.М.,подав апеляційнускаргу в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказує, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції припустився помилки щодо тотожності спору. Зазначає, що після постановлення ухвали суду від 13.04.2023 щодо затвердження мирової угоди, їх донька проживає з ним та перебуває на його утриманні. Оскільки мирова угода не виконується і донька відмовляється проживати з матір`ю, виникла необхідність у захисті його прав на виховання та утримання спільної доньки. Оскаржуваною ухвалою, суд позбавляє його права на звернення до суду за захистом прав неповнолітньої доньки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Закриваючи провадження у справі за позовом, суд першої інстанції керувався п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України та виходив з того, що є таке, що набрало законної сили, рішення у справі у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитись під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» («Brumarescu v. Romania»), пункт 61).

Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), пункт 52).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19 (провадження № 61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20 (провадження № 61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21 (провадження № 61-13906св21), від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20 (провадження № 61-14440св21).

Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядалися судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Судом встановленота підтверджуєтьсяматеріалами справи, ухвалою Виноградівського районного суду від 13.04.2023 затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у цивільній справі за № 299/7224/22 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, визначення способу участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини батьком, який проживає окремо за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

Згідно п.2 вказаної мирової угоди, сторони визначили місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2016 року народження з матір`ю ОСОБА_4 .

Судом роз`яснено сторонам, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набрала законної сили 01.05.2023.

Звернувшись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказував, що малолітня донька ОСОБА_3 , 2016 року народження проживає з ним та перебуває на його утриманні, у зв`язку з чим він просив визначити місце проживання доньки з ним, припинити стягнення аліментів з нього на користь відповідачки та стягнути аліментів на його користь на утримання доньки.

Отже, сторони, предмет та підстави позову у цивільній справі № 299/7224/22, у якій було ухвалено судове рішення і у даній цивільній справі №299/3885/24 не є тотожними.

З огляду на вищевказане, апеляційний суд дійшов до висновку, що ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд першої дійшов передчасного та помилкового висновку про закриття провадження в справі.

Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 376 ЦПК, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381-384, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дидинська Богдана Миронівна, задовольнити.

Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2025 року про закриття провадження в справі у частині позову, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 березня 2025 року.

Суддя-доповідач:

Судді: