Ухвала

від 21.03.2025 по справі 927/84/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"21" березня 2025 р. Справа№ 927/84/16(927/872/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення

у справі №927/84/16(927/872/24) (суддя Сидоренко А.С.)

за позовом 1.ПАТ Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича

2.Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк (далі - ПАТ АБ) «Укргазбанк»

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Український Нафтопродукт»

2. ОСОБА_1

про визнання недійсним правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння поданої, в межах справи №927/84/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» ЛТД

до боржника ПАТ Трест «Київміськбуд 1» імені М.П.Загороднього

про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.12.2024р. у справі №927/84/16(927/872/24) позов ПАТ Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича та ПАТ АБ "Укргазбанк" до ТОВ "Український Нафтопродукт" та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу №3367, укладеного між ПАТ Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього та ТОВ "Український Нафтопродукт", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левашовим Олександром Геннадійовичем 08.10.2015р. та витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ПАТ Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього об`єкт нерухомого майна із реєстраційним номером 14723980000 - машиномісце НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, площею 10,1 м2, залишено без задоволення.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, 10.01.2025р. ліквідатор ПАТ Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього задовольнити в повному обсязі.

Постановою Північний апеляційний господарський суд від 10.03.2025р. апеляційну скаргу ліквідатора ПАТ Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича залишено без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 26.12.2024р. у справі №927/84/16(927/872/24) - без змін.

17.03.2025р. до апеляційної інстанції (через «Електронний суд») від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з позивачів на користь відповідача-2 судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 40 000 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді від 17.03.2025р., розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №927/84/16(927/872/24) передано колегії суддів у складі головуючого судді: Пантелієнка В.О., суддів: Остапенка О.М., Отрюха Б.В.

19.03.2025р. до апеляційної інстанції від ліквідатора ПАТ Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича надійшли заперечення на заяву представника ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, мотивоване тим, що заявником порушено вимоги ч.8 ст.129 ГПК України, а саме - не надано відповідні докази (договори, розрахунки, акти тощо) протягом встановлено строку (5 днів після ухвалення рішення суду). Крім того, ліквідатором зазначено про неспівмірність заявлених представником ОСОБА_1 до стягнення витрат на професійну правничу допомогу із часом, що був витрачений залученим адвокатом для надання адвокатських послуг відповідачу у цій справі, обсягом наданих адвокатських послуг та виконаних робіт, а також предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення заяви без розгляду, з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У силу положень п.12 ч.3 ст.12 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частиною 1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас, за змістом ч.4 ст.126 ГПК Українм розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За положенням ч.2 ст.2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення і зазначає про це в резолютивній частині (п.5 ч.1 ст.237, п.2 ч.5 ст.238 ГПК України).

Водночас, ч.1 ст.221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Така норма кореспондується з ч.8 ст.129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Наведені вище положення статей 124, 126, 129 ГПК України у сукупності з положеннями ст.221 ГПК України дають підстави дійти висновку, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву суд може вирішити питання про судові витрати, шляхом ухвалення додаткового рішення.

При цьому за аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Водночас докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

Наведені вище положення ГПК України у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021р. у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022р. у справі №921/221/21 та від 31.05.2022р. у справі №917/304/21);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15- ц, постанова Верховного Суду від 07.02.2024р. у справі №904/1377/22);

- потрібно розрізняти наслідки несвоєчасного подання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру. Так неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Водночас неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18, від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22);

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021р. у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №775/9215/15ц).

Колегією суддів встановлено, що у відзиві (подано до суду 17.02.2025р.) на апеляційну скаргу ліквідатора ПАТ Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього арбітражномого керуючого Демчана О.І. ОСОБА_1 зазначено суду, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат відповідача буде залежати від загальної кількості наданих адвокатом послуг, а тому розмір понесених судових витрат буде наданий безпосередньо під час розгляду справи.

10.03.2025р. у судовому засіданні представником Павлючик Г.А. повідомлено апеляційний суд про те, що відповідачем-2, відповідно до вимог ст.124 Господарського процесуального кодексу України, буде подана заява щодо судових витрат, як зазначено у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник ОСОБА_1 адвокат Лісовський С.В. свою заяву про ухвалення додаткового рішення підтвердив лише копією Додаткової угоди №1 від 03.02.2025р. до Договору про надання професійної правничої допомоги №11/09/24.

Відповідно до пп.2.1, 2.2 п.2 Додаткової угоди №1 від 03.02.2025р. до Договору про надання професійної правничої допомоги №11/09/24, Сторони погодили, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує на користь Адвоката гонорар в фіксованому розмірі 40 000,00 грн., який за обопільною домовленістю Сторін сплачується Клієнтом на користь Адвоката у наступним чином: - 20 000,00 грн. оплачуються Адвокатом авансом - до початку надання правової допомоги; - 20 000,00 грн. сплачується на користь Адвоката впродовж 3-ьох банківських днів після постановлення постанови Північним апеляційним господарським судом по справі №927/84/16(927/872/24).

Тобто, станом на дату подання до апеляційного суду представником ОСОБА_1 відзиву на апеляційну скаргу (17.02.2025р.) та судового засідання 10.03.2025р., відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 03.02.2025р. до Договору про надання професійної правничої допомоги №11/09/24, останньому вже було відомо про фіксований розмір гонорару (40 000,00 грн.) та відповідно отримано аванс в розмірі 20 000,00 грн., про що зазначено не було.

В той же час, представником ОСОБА_1 адвокатом Лісовським С.В. при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення не подано до суду: Договору про надання професійної правничої допомоги №11/09/24 від 11.09.2024р. (такий Договір відсутній в матеріалах справи); детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; акту приймання-передачі правової (правничої) допомоги; доказів оплати авансу/гонорару тощо.

А тому, оскільки заявником не було подано відповідних доказів протягом встановленого ч.8 ст.129 ГПК України строку, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 123, 124, 128, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

1.Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №927/84/16(927/872/24).

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх