Постанова

від 19.03.2025 по справі 904/5626/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2025 року м. Дніпро Справа № 904/5626/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: Дерило В.Г.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дніпровської міської ради

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 р.

(суддя Загинайко Т.В., м. Дніпро ),

прийняту за результатами розгляду заяви Дніпровської міської ради

про забезпечення позову

у справі

за позовом

Дніпровської міської ради

( м. Дніпро )

до відповідача-1:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила"

( м. Дніпро )

до відповідача-2:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріна-Строй"

( м. Дніпро )

про стягнення 10 023 496 грн. 35 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, про стягнення 10 023 496 грн. 35 коп. - безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави та просить стягнути: з Відповідача -1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" 2 620 879 грн. 12 коп. - коштів, набутих без достатньої правової підстави внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою; з Відповідача -2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріна-Строй" 7 402 617 грн. 23 коп. - коштів, набутих без достатньої правової підстави внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

До позовної заяви Позивачем було додано заяву про забезпечення позову, у якій Позивач просив: 1) накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" (ідентифікаційний код 32876358), а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Люблянська, буд. 12 (РНОНМ 434107712101) в межах суми позовних вимог: 2 620 879 грн. 12 коп., до набрання рішенням по справі законної сили; 2) накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" (ідентифікаційний код 32876358) у розмірі 2 620 879 грн. 12 коп. до набрання рішенням по справі законної сили; 3) накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріна-Строй" (ідентифікаційний код 39937736), у розмірі 7 402 617 грн. 23 коп. до набрання рішенням по справі законної сили.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 р. у справі № 904/5626/24 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" у розмірі 2 620 879 грн. 12 коп. Накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріна-Строй" у розмірі 7 402 617 грн. 23 коп. В решті вимог за заявою - відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Дніпровська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду в частині відмови у задоволенні вимоги про накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "СТРОЙСИЛА", а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Люблянська, буд. 12, в межах суми позовних вимог - 2 620 879,12 грн., до набрання рішенням по справі законної сили. Накласти арешт на нерухоме майно ТОВ "СТРОЙСИЛА", а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Люблянська, буд. 12, в межах суми позовних вимог - 2 620 879,12 грн., до набрання рішенням по справі законної сили.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду, що враховуючи накладення арешту на грошові кошти Відповідача -1 в межах суми позовних вимог 2 620 879 грн. 12 коп., суд не вбачає підстав для накладення арешту на нерухоме майно Відповідача -1, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Відповідача-1 забезпечить у подальшому виконанню судового рішення у випадку задоволення позовної заяви та стане запобіганню відчуженню такого майна на користь третіх осіб. Поряд з цим, наразі невідомо чи достатньо на рахунку Відповідача -1 коштів для їх подальшого стягнення у випадку задоволення позовних вимог.

Водночас, на думку Скаржника, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

При цьому, Скаржник зазначає, що оскільки предметом спору є стягнення орендної плати, накладення арешту на об' єкт нерухомого майна, який на праві приватної власності належать ТОВ «СТРОЙСИЛА», мінімально впливатиме на повсякденну роботу Відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що предметом позову є майнова вимога Позивача до Відповідача про стягнення грошових коштів. З розміром нарахованих збитків Відповідач не погоджується, вважає, що розрахунок Позивача невірний та завищений приблизно вдвічі, що довів до відома суду першої інстанції. При цьому, безпосередні причини невиконання зобов`язань Відповідачем, а також обґрунтованість позовних вимог наразі не входять до предмета дослідження та мають бути з`ясовані під час розгляду справи по суті.

Крім того, Товариство зазначає про те, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежать від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову (грошову) можливість для виконання рішення суду. Тому, застосування обраного Позивачем заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог безпосередньо пов`язане з предметом позову та є допустимим. Щодо вимоги Позивача про накладення арешту на нерухоме майно Відповідача -1, суд також справедливо доходить висновку, що в даному випадку має місце порушення принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Відповідач -2 не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/5626/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 р. у справі №904/5626/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали оскарження ухвали у справі № 904/5626/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025 р. апеляційну скаргу приватного виконавця Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 р. у справі № 904/5626/24 залишено без руху, надано Апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначити апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 19.03.2025 р..

Відповідачі не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідачів.

У судовому засіданні 19.03.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, про стягнення 10 023 496 грн. 35 коп. - безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави та просить стягнути: з Відповідача -1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" 2 620 879 грн. 12 коп. - коштів, набутих без достатньої правової підстави внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою; з Відповідача -2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріна-Строй" 7 402 617 грн. 23 коп. - коштів, набутих без достатньої правової підстави внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

До позовної заяви Позивачем було додано заяву про забезпечення позову, у якій Позивач просив: 1) накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" (ідентифікаційний код 32876358), а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Люблянська, буд. 12 (РНОНМ 434107712101) в межах суми позовних вимог: 2 620 879 грн. 12 коп., до набрання рішенням по справі законної сили; 2) накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" (ідентифікаційний код 32876358) у розмірі 2 620 879 грн. 12 коп. до набрання рішенням по справі законної сили; 3) накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріна-Строй" (ідентифікаційний код 39937736), у розмірі 7 402 617 грн. 23 коп. до набрання рішенням по справі законної сили.

Вказана заява обґрунтована тим, що: предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога Дніпровської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріна-Строй" 10 023 496 грн. 35 коп.; між сторонами існує спір щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів в розмірі 10 023 496 грн. 35 коп., а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості; оскільки предметом спору є стягнення орендної плати, накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, який на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройсила", мінімально впливатиме на повсякденну роботу Відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність; разом з цим, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується відсутність права власності на нерухомість, зареєстровану за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріна-Строй".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 р. у справі № 904/5626/24 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" у розмірі 2 620 879 грн. 12 коп. Накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріна-Строй" у розмірі 7 402 617 грн. 23 коп. В решті вимог за заявою - відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що вимоги Позивача про накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила", - порушує принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими Позивачем вимогами. Так, предметом спору є стягнення, зокрема, з Відповідача -1 грошової суми, а застосування заходів забезпечення позову стосується нерухомого майна Відповідача -1, що свідчить про порушення принципу адекватного підходу до забезпечення позову. Отже, враховуючи накладення арешту на грошові кошти Відповідача -1 в межах суми позовних вимог 2 620 879 грн. 12 коп., суд не вбачає підстав для накладення арешту на нерухоме майно Відповідача -1.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного розгляду є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 р. у справі № 904/5626/24 в частині відмови у задоволені заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" в межах суми позовних вимог - 2 620 879,12 грн.

Предметом позову у цій справі, також є вимога майнового характеру, про стягнення з Відповідача -1 грошових коштів, у розмірі 2 620 879 грн. 12 коп..

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17 ).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові суми, цінні папери тощо ), яке є у Відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини 3 ст. 13 ГПК України ).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 23 постанови від 03.03.2023 р. у cправі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

У п. 24. Вказаної постанови, Верховний Суд не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на майно має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору, з таких підстав.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову ( аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 р. у справі № 910/12404/21).

Разом з тим, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову про накладення арешту на нерухоме майно, помилково не звернув увагу на те, що обраний Позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки майно фактично залишиться у володінні та користуванні титульного власника ( Відповідача ), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.

За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів Позивача у майбутньому, заява Дніпровської міської ради підлягає задоволенню.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття процесуального документу в оскаржуваній частині знайшли свого підтвердження.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимоги про накладення арешту на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила".

10. Судові витрати.

Судові витрати за розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову розподіляються за наслідками розгляду справи по суті.

Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - задовольнити.

Скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 р. у справі № 904/5626/24 в частині відмови у задоволенні вимоги про накладення арешту на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" (код ЄДРПОУ 32876358), а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Люблянська, буд. 12 (РНОНМ 434107712101) в межах суми позовних вимог - 2 620 879, 12 грн., до набрання рішенням по справі законної сили.

Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсила" (код ЄДРПОУ 32876358), а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Люблянська, буд. 12 (РНОНМ 434107712101) в межах суми позовних вимог - 2 620 879,12 грн., до набрання рішенням по справі законної сили.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 р. у справі № 904/5626/24 - залишити без змін.

Стягувачем за цією постановою є:

Дніпровська міська рада

(49000 , м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75;

ідентифікаційний код 26510514)

Боржником за цією постановою є:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсила"

( 49098, м. Дніпро, вул. Білостоцького, буд. 159;

ідентифікаційний код 32876358)

Постанова підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом трьох років - до 19.03.2028 р. ( включно ).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.03.2025 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін