Постанова

від 19.03.2025 по справі 635/8871/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 635/8871/20 Номер провадження 22-ц/814/288/25Головуючий у 1-й інстанції Потетій А.Г. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Панченка О.О.

секретар: Сальна Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Бочарової Олени Миколаївни

на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06 грудня 2023 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог вимог щодо предмета спору державний нотаріус Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Кормілець Юлія Миколаївна, ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний нотаріус Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Кормілець Юлія Миколаївна про визнання права власності на будинок в порядку спадкування.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , якій на праві приватної власності належала 3/10 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 185,20 кв. м., житловою площею 110,00 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

27 листопада 2004 року позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не надано документів, які підтверджують факт наявності спадкового майна на вищевказаний житловий будинок.

З огляду на те, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , а спірне нерухоме майно знаходиться на території смт. Бабаї, тому належним відповідачем у даній справі є Бабаївська селищна рада Харківської області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 травня 2021 року замінено первісного відповідача на належного відповідача Височанську селищну раду Харківського району Харківської області та залучено у якості третьої особи ОСОБА_4 .

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 2/0/9-22 від 08.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» у зв`язку з неможливістю судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Харківського районного суду Харківської області, підсудність яких визначено Полтавському районному суду Полтавської області.

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 06 грудня 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 3/10 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудам загальною площею 185,20 кв.м., житловою площею 110,00 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погодившись з даним рішенням суду його в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які небрали участіу справі, адвокат Бочарова Олена Миколаївна, просила його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є синами ОСОБА_4 , який в свою чергу був спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 , та який прийняв спадщину шляхом постійного проживання за однією адресою разом зі спадкодавцем на день її смерті.

Оскільки третя особа у справі ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до моменту прийняття оскаржуваного рішення, суд повинен був вирішити питання щодо заміни сторони правонаступниками.

Таким чином, суд першої інстанції вирішив питання про права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємців ОСОБА_4 , які не були залучені до участі у справі, чим порушив права та законні інтереси апелянтів.

Від ОСОБА_3 до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази родинних зв`язків її матері ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду не відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка була матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується копіями відповідних свідоцтв (т. 1, а.с. 10, 12).

27 листопада 2004 року позивач звернулася до Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 13).

З листа КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» від 19.02.2020 вбачається, що за архівними матеріалами бюро станом на 31.12.2012 за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району 16.11.1985 року, реєстраційний № 3-794, зареєстровано право власності на 3/10 частини житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 16).

Постановою державного нотаріуса Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 21 жовтня 2020 року відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що не надано документів, що підтверджують факт наявності спадкового майна на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 14).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про їх доведеність та обгрунтованість, оскільки ОСОБА_3 , як єдиний спадкоємець за законом щодо майна померлої ОСОБА_5 , має об`єктивні перешкоди для оформлення своїх спадкових прав в позасудовому порядку.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Згідно зістаттею 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першоюстатті 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статтях1216,1217 ЦК Українипередбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно достатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною першоюстатті 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Згідно зістаттею 1261 ЦКу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина першастатті 1270 ЦК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 2 ЦК Українивстановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (схожі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17).

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Статтею 175 ЦПК Українивстановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Тобто, саме позивач, звертаючись з позовом до суду, визначає коло відповідачів та визначає предмет та підстави позову.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі 203/2/19, від 21 листопада 2022 року у справі № 754/16978/21).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Із змісту зазначених норм права вбачається, що залучення у справі співвідповідача і заміна неналежного відповідача належним можливі лише за клопотанням позивача на певній стадії процесу, а саме, до закінчення підготовчого провадження у справі.

В постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 520/2056/15-ц зазначено, що у разі пред`явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року у справі № 947/6589/21 (провадження № 61-10253св23)).

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року в справі № 234/17030/18 (провадження № 61-12859св21), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2023 року в справі № 199/1204/21 (провадження № 61-4074св23)).

Звертаючись до суду з позовом до Бабаївської селищної ради Харківської області, яку в подальшому було замінено на Високочанську селищну раду Харківської області, ОСОБА_3 посилаючись на те, що вона є єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_5 , просила визнати за нею право власності на належну спадкодавцю частину житлового будинку.

Разом з тим, з відповіді Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 08.07.2021 вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , яка проживала на час своєї смерті в АДРЕСА_1 , з заявами про прийняття спадщини на протязі шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця звернулась дочка померлої ОСОБА_6 , про фактичне прийняття спадщини після спливу шестимісячного строку звернувся син померлої ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 84).

Згідно довідки Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області від 23.06.2014 № 1144 на день смерті, громадянка ОСОБА_5 була зареєстрована по АДРЕСА_1 , разом з нею проживав та був зареєстрований її син ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 89 (зворотня сторона).

Відповідно до ч. 3ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, якщо він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, ОСОБА_4 відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , тому він є належним відповідачем у даній справі.

В подальшому представником ОСОБА_3 адвокатом Сурковим В.М. було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив визнати за позивачем право власності на 3/20 частини спірного житлового будинку, оскільки ознайомившись з відзивом на позовну заяву та спадковою справою встановлено, що ОСОБА_3 не є єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 128-129).

Разом з тим, клопотання про залучення ОСОБА_4 , як іншого спадкоємця, до участі у справі в якості відповідача не заявлено.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року у справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову необхідно відмовити в зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача.

Оскаржуваним рішенням фактично вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_4 , який не був залучений до участі в справі у якості відповідача.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 (т. 2, а.с. 25).

Таким чином, суд прийняв судоверішення проправа,свободи,інтереси та(або)обов`язки апелянтів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є спадкоємцями померлого ОСОБА_4 та не були залучені до участі у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 376 ЦПК Українипорушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Отже, наведені обставини відповідно до ч. 3ст. 376 ЦПК Україниє безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення (п.п. 113,114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду у справі підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимогст. 376 ЦПК Українипідставами для його скасування з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови у задоволенні позову на позивача.

За розгляд справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 5670 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 710686 (т. 2, а.с. 80).

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_3 відноситься до переліку осіб, які, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнені від сплати судового збору, тому понесені ОСОБА_2 судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376 ч. 1 п. 3, 4, ч. 3 п. 4, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката БочаровоїОлени Миколаївни задовольнити.

Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог вимог щодо предмета спору державний нотаріус Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Кормілець Юлія Миколаївна, ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування відмовити.

Компенсувати ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 5670 грн. за рахунок держави.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: Г. Л. Карпушин

О. О. Панченко