Ухвала

від 24.03.2025 по справі 305/520/24

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 305/520/24

Номер провадження 1-кп/305/142/25

УХВАЛА

24.03.2025. Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

зт участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченої про проведення повторної судової почеркознавчої експертизи

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР №12023071140000213 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 подала письмове клопотання про проведення повторної судово-почеркознавчої експертизи, яке мотивує тм, що серед іншого органом досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження у якості доказу долучено Висновок виконаний старшим судовим експертом Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_5 . Вважає зазначений висновок експерта за результатами проведення судової-почеркознавчої експертизи від 26.10.2023 року №4298-Е8 необгрунтованим, з огляду на те, що з усіх вилучених під час тимчасового доступу документів вільні зразки підпису обвинуваченої відсутні. За встановлених у кримінальній справі обставин, під час підготовки висновку експерта від 26.10.2023 року №4298-Е у обвинуваченої виникли сумніви у його обґрунтованості у зв`язку з отриманням експертом затребуваних від органу досудового розслідування згідно з відповідними клопотаннями порівняльних зразків безпосередньо від зацікавленої в проведенні експертизи особи позивача у справі, висновки щодо чого відображено у висновку експерта від 26.10.2023 року №4298-Е в даній справі. Висновок експерта, який проводив судово-почеркознавчу експертизу у кримінальному провадженні за ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, без дослідження вільних зразків підпису обвинуваченої, є недопустимим доказом. Наведені обгрунтування узгоджуються з виснуванням Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові по справі №686/24376/20 від 7 вересня 2023 року. Позиція Верховного Суду Касаційний кримінальний суд ВС залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій. ККС перевірив, що з усіх вилучених під час тимчасового доступу документів, обвинуваченою підписані лише два документи, які і були предметом експертного дослідження, а вільні зразки підпису обвинуваченої взагалі були відсутні. Відсутність вільних зразків підпису особи при проведенні судово-почеркознавчої експертизи тягне визнання зробленого висновку судово-почеркознавчої експертизи недопустимим доказом через його неповноту та проведення з порушенням вимог п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз. У зв`язку з наведеним просила суд призначити у даній справі повторну експертизу з тими ж питаннями, які ставилися перед старшим судовим експертом Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_5 . Висновок експерта від 26.10.2023 року» №4298-Е долучено до матеріалів справи. Проведення судової-почеркознавчої експертизи просила доручити Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, який знаходиться за адресою 36004, м. Полтава, пров. Рибальський, 8. Одночасно просила задовольнити клопотання про відвід старшого судового експерта Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_5 від участі в справі № 305/520/24 та визнати необгрунтованим підготовлений ним висновок за результатами проведення судової-почеркознавчої експертизи документів №4298-Е від 26.10.2023 року. Оплату проведення повторної судової-почеркознавчої експертизи покласти на неї.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 клопотання підтримала, просила таке задовольнити, з підстав зазначених у клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої, при цьому ствердив що заявлення такого направлено лише на затягування судового розгляду кримінального провадження, адже в ході досудового слідства обвинувачена ОСОБА_4 взагалі відмовилася надавати вільні зразки підпису.

Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно положень ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до положень ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до вимог ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру та спеціальної конфіскації.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Також, відповідно до ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За п.4 ч.1 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, у відповідності до загальних засад кримінального провадження та основних засад судочинства, закріплених у законі, сторони кримінального провадження повинні самостійно обґрунтувати у судовому засіданні правову позицію, що викладена у клопотанні.

Разом з тим, у клопотанні про призначення експертизи не вказано на підтвердження, спростування чи з`ясування яких саме обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України слід встановити, необхідно провести вказану експертизу і яке значення для справи мають висновки такої експертизи.

Між тим, з доводів клопотання обвинуваченої слідує, що вона вважає, що висновок експерта за результатами проведення судової-почеркознавчої експертизи від 26.10.2023 №4298-Е є необгрунтованим, з огляду на те, що з усіх вилучених під час тимчасового доступу документів вільні зразки підпису обвинуваченої відсутні.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 в ході досудового слідства відмовилася від надання вільних зразків підпису необхідних для проведеннясудово почеркознавчої експертизи .

За змістом ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч.2 ст.89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

При наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.

На час розгляду даного клопотання конкретних ознак очевидної недопустимості доказів суду не наведено, крім того, оцінка судом законності проведених у ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих слідчим чи прокурором рішень виключно на підставі доказів, наданих стороною захисту, порушить засаду змагальності, згідно з якою сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи, наведені у клопотанні обвинуваченої підлягають дослідженню та оцінці судом під час ухвалення остаточного рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження.

З огляду на викладене підстав для задоволення клопотання обвинуваченої про призначення судової почеркознавчої експертизи в рамках даного кримінального провадження немає, отже у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 242, 369-371 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про проведення повторної судової почеркознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: ОСОБА_1