Ухвала

від 28.04.2025 по справі 305/520/24

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 305/520/24

Номер провадження 1-кс/305/153/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахові заяву про відвід у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №120230711400000213 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області (головуюча ОСОБА_6 ) перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №120230711400000213 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 подав заяву про відвід судді ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні, яку мотивував тим, що обвинувачена ОСОБА_4 та сторона захисту, адвокат ОСОБА_5 під час судового розгляду даного кримінального провадження вбачають явні ознаки упередженості судді ОСОБА_6 , які призводять до неналежного та необ`єктивного розгляду справи. Суддею ОСОБА_6 за період судового провадження не було забезпечено проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участі сторони захисту, попри те, що стороною захисту неодноразово подавались клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції як з використанням власних технічних засобів, так із залученням Новодністровського міського суду, Чернівецької області. За весь період судового провадження судом було проведено судове засідання із залученням сторони захисту в режимі відеоконференції тільки один раз під час проведення підготовчого судового засідання, яке відбулося 20.05.2024 року. В інших випадках суд відмовляв у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції як з використанням власних технічних засобів, так із залученням Новодністровського міського суду Чернівецької області. Зокрема, ухвалою суду від 18.12.2024 року судом було задоволено клопотання сторони захисту про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Новодністровським міським судом Чернівецької області, дата судового засідання якого була призначена на 26.12.2024 року о 10:00 год. Натомість Рахівським районним судом Закарпатської області не було здійснено бронювання майданчика з Новодністровським міським судом, Чернівецької області. В режим відеоконференції Рахівський районний суд з Новодністровським міським судом не вийшов, про причини відсутності відеоконференції не повідомлено. Аналогічно ухвалою суду від 28.03.2025 року судом було задоволено клопотання сторони захисту про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Новодністровським міським судом Чернівецької області, дата судового засідання якого була призначена на 01.04.2025 року о 10:30 год. Однак, з невідомих причин (обставин) на відеозв`язок так і ніхто не вийшов, запрошення на відеоконференцію Рахівським районним судом не надіслано, що своєю чергою призвело до проведення судового засідання без участі сторони захисту. Крім того, ухвалами суду від 11.12.2024 року, 28.01.2025 року 21.03.2025 року в задоволенні клопотання сторони захисту про проведення судового засідання в режимі відеоконференції із залученням Новодністровського міського суду відмовлено. Підстави для відмови в задоволенні клопотань були різними, суддя ОСОБА_6 або посилалась на те, що стороною захисту під час подання клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не дотримано вимоги статті 336 КПК України та з порушенням вимог передбачених ч. 4 ст. 336 КПК України, або з підстав дискреційних повноважень суду. У клопотанні сторони захисту про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 30.01.2025 року, стороною захисту було висловлено заперечення на попередні ухвали суду щодо відмови у задоволенні клопотань про проведення с/з в режимі відеоконференції із залученням Новодністровського міського суду, та вказано на їх протиправність. Своїми діями суддя ОСОБА_6 фактично позбавляє сторону захисту на належну участь в судових засіданнях, чим самим позбавляє обвинувачену ОСОБА_4 права на належний захист. Ба більше, ухвалою суду від 11.04.2025 року суддя ОСОБА_6 відмовляючи у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції повторно виходила також зі своїх дискреційних повноважень. Крім цього, ухвалою суду від 24.03.2025 року суддею ОСОБА_6 було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 у призначенні повторної почеркознавчої експертизи. Під час розгляду вказаного клопотання, сторона обвинувачення (прокурор) наголошував в судовому засіданні на тому, що таке клопотання не подавалось обвинуваченою ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити. Вказане не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наявною постановою слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 05.02.2024 року про відмову у задоволенні клопотання, а також наявною ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 15.02.2024 року. За таких обставин сторона обвинувачення (прокурор) вказує в судових засіданнях на обставини, які не відповідають дійсності та спотворює очевидні факти. Упередженість судді ОСОБА_6 проявляється також і в тому, що судом під час розгляду даного кримінального провадження не було всебічно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи, в тому числі щодо наявного цивільного позову. Так, в судовому засіданні (23.10.2024 року) під час допиту потерпілої ОСОБА_7 остання підтвердила, що цивільного позову в рамках даного кримінального провадження не подавала. Однак, про наявність цивільного позову зазначено в обвинувальному акті, де серед іншого зазначено, що кримінальним правопорушенням завдана матеріальна шкода у сумі 10 407,03 грн, яка не відшкодована, заявлено цивільний позов. Також про наявність цивільного позову було зазначено прокурором під час виступу в судових дебатах, де прокурор просив суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 завдану матеріальну та моральну шкоду в розмірі 30 407,30 грн. З огляду на викладене, встановлено, що все ж таки цивільний позов наявний у матеріалах справи. Однак, за яких обставин та хто саме підписував та подав вказаний цивільний позов судом в судовому засіданні під час допиту потерпілої ОСОБА_7 не встановлено та проігноровано, що є порушенням порядку та обсягу дослідження доказів та з`ясування всіх обставин справи, а також cвідчить про необ`єктивність та упередженість в розгляді даної справи зі cторони суду. Надалі суддею ОСОБА_6 на заяву обвинуваченої ОСОБА_4 про повторний виклик в судове засідання потерпілої ОСОБА_7 з підстав наявних розбіжностей щодо цивільного позову, було здійснено повторний виклик та допитано в судовому засіданні 01.04.2025 року, потерпілу ОСОБА_7 . В ході допиту потерпілої за участю обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 , потерпіла вже підтвердила, що цивільний позов подавала. Натомість пояснити, чому її покази в попередньому судовому засіданні 23.10.2024 року та покази в судовому засіданні 01.04.2025 року щодо наявності (заявлення) цивільного позову відрізняються - пояснити не змогла. Крім цього, зазначали, що такий позов нею був заявлений на стадії досудового розслідування, позов був підготовлений слідчим Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області, де потерпіла його тільки підписала. Сторона захисту ОСОБА_5 під час допиту потерпілої ОСОБА_7 , здійснив за участю прокурора та потерпілої огляд письмових доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме відомості з Укрпошти за 2 доставною дільницею про виплату грошових коштів ОСОБА_7 за період 2022 року. Зокрема, під час дослідження вказаних відомостей сторона захисту зосередила увагу на наявні всі підписи потерпілої ОСОБА_7 , що містяться у відомостях про виплату коштів за період 2022 року. Під час дослідження вказаних підписів, потерпіла вказала про те, що у відомостях є підписи, що її не належать. Водночас стверджувала, що кошти за всі періоди 2022 року (окрім серпня місяця 2022 року) отримувала, претензії відсутні. З огляду на те, що у відомостях наявні підписи, які за твердженням потерпілої їй не належать та з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, стороною захисту було запропоновано суду за участю всіх учасників кримінального провадження, повторно дослідити відомості про виплату коштів за період 2022 року, зокрема в частині наявних підписів які проставлені в рядку « ОСОБА_7 ». Протокольною ухвалою в задоволенні клопотання сторони захисту суддею ОСОБА_6 відмовлено. Далі з метою з`ясування істини, встановлення всіх обставин справи та з урахуванням обставин які були встановлені в судовому засіданні 04.04.2025 року, щодо розбіжностей в підписах потерпілої ОСОБА_7 , стороною захисту було подано клопотання про призначення у справі додаткової судово-почеркознавчої експертизи. Ухвалою суду від 04.04.2025 року в задоволенні клопотання сторони захисту відмовлено. Тобто, суддя ОСОБА_6 (на твердження сторони захисту), вчиняє всі можливі від неї дії, які унеможливлюють отримання стороною захисту доказів на обґрунтування невинуватості ОСОБА_4 , або спростування доказів, які подані стороною обвинувачення (прокурором). Така поведінка суду призводить до нерівності учасників справи, у тому числі в частині подання доказів, які впливають на розгляд справи та як наслідок для ухвалення обґрунтованого та справедливого рішення по суті справи. За таких обставин вважає, що суддя ОСОБА_6 під час розгляду даної справи діяла упереджено, не об`єктивно, з порушенням вимог КПК України, що можуть в подальшому спричини наслідки, ухвалення незаконного та необгрунтованого рішення. В цій ситуації суддя ОСОБА_6 здійснює перешкоди стороні захисту в реалізації процесуальних прав в частині отримання належним чином доказів, зокрема висновку експерта. Тобто, суддя ОСОБА_6 вирішила покластись виключно на висновок почеркознавчої експертизи, який поданий стороною обвинувачення, що є порушенням рівності учасників судового процесу. Вважає, що суддею ОСОБА_6 вище вказані норми закону не дотримано під час розгляду даного кримінального провадження. А тому, з метою усунення протиріч та усунення будь-яких сумнівів щодо упередженості в розгляді даної справи просить здійснити відвід судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи №305/520/24, внесеного до реєстру досудових розслідувань за №12023071140000213 від 04.05.2023 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 заяву про відвід судді ОСОБА_6 підтримав та наполягав на задоволенні заяви, з підстав, наведених у заяві про відвід.

Суддя ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, 14.04.2025 надала суду заяву про розгляд заяви про відвід без її участі.

Представник потерпілого ОСОБА_8 15.04.2025 надіслав суду заяву, в якій просить відмовити у задоволенні заяви про відвід, зазначаючи при цьому, що як на підставу відводу заявник вказує на неодноразову відмову головуючої судді ОСОБА_6 у задоволенні його заяв про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції. Проте, як вбачається з таких заяв, та відповідних ухвал суду, заяви про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції адвокатом ОСОБА_5 систематично подавались в пропуском визначеного КПК п`ятиденного строку для подання відповідних заяв. За таких обставин суд обгрунтовано відмовив в задоволенні відповідних заяв. Організація відеоконференції та надсилання технічних запитів - запрошень не входить до функцій головуючого судді. Відтак, з врахуванням технічних можливостей Рахівського районного суду Закарпатської області щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференції, судом не було вчинено дій, які б свідчили про його необ`єктивність, упередженість чи викликали б сумнів в його об`єктивності. Також вважає, що процесуальне рішення щодо відхилення клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи не може бути підставою для відводу судді. Вважає, що у заяві про відвід судді, поданій адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 , відсутні підстави, визначені КПК для відводу судді, наведені аргументи не заслуговують на увагу, оскільки є необ`єктивними і не можуть бути підставою для відводу, а сама заява, на їх думку, є необгрунтованою і подана з метою безпідставного затягування строків розгляду справи.

Заслухавши заявника, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд дійшов до такого висновку.

Cтаття 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі Білуга проти України, від 28.10.98. у справі Ветштайн проти Швейцарії тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Обставини, що виключають участь судді або присяжного в кримінальному провадженні викладені у статтях 75, 76 Кримінального процесуального кодексу України, та їх перелік є вичерпним.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Крім того, статтею 76 КПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Нормами ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі у судовому провадженні.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено засади самостійності судді при здійсненні ним процесуальної діяльності, а саме те, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції України, Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

В ході розгляду заяви про відвід було встановлено, що заявлений адвокатом ОСОБА_5 відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України.

Покликання заявника на проігноровані заяви суддею ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 ,тобто незгода з процесуальними рішеннями судді, не може слугувати підставою для відводу судді, адже суддя, який розглядає відвід, не є судом вищестоящої інстанції, тобто норми КПК України, які регулюють порядок розгляду суддею відводу іншому судді, не передбачають можливості судді, який розглядає відвід, перевіряти на предмет законності прийняті суддею, якому заявлено відвід, процесуальні рішення, аналізувати порядок їх прийняття чи надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні.

Сторона вправі не погоджуватись із прийнятими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій судді під час розгляду справи.

З урахуванням наведеного, заявлений адвокатом ОСОБА_9 відвід головуючій судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_6 , який зводиться до незгоди з процесуальними діями судді, які вона приймала, не може бути підставою для відводу, заява про відвід є невмотивованою, будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану зацікавленість судді ОСОБА_6 в результатах розгляду даного провадження або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даного провадження, з матеріалів провадження та доводів клопотання про відвід не вбачається, заява ґрунтується лише на суб`єктивних переконаннях заявника та не містить належних підстав для відводу, що могли б свідчити про необ`єктивність та упередженість судді ОСОБА_6 , тому суд відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 75,76, 80, 81, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити узадоволенні заявипро відвідсудді у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №120230711400000213 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1