Постанова
від 18.03.2025 по справі 904/1839/24
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1839/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від позивача: Ярличенко Ігор В`ячеславович (в залі суду) - від Дніпровської міської ради - витяг з ЄДР

від відповідача: Крюкова Дар`я Олександрівна (в залі суду) - від ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" - адвокат, ордер серія АЕ № 1231832 від 02.01.2023р.

від скаржника: Машталер Тамара Артемівна (в залі суду) - від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - витяг з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 про затвердження мирової угоди та закриття провадження) у справі №904/1839/24 (суддя Фещенко Ю.В.)

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" (м. Дніпро)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро)

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту по роботі з активами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро)

та за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро)

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- розірвати договір оренди земельної ділянки, яка розташована по шосе Донецькому в районі буд. № 2Д (Амур-Нижньодніпровський район), кадастровий номер 1210100000:01:236:0016, площею 0,4578 га, укладений між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс", державну реєстрацію якого проведено 23.10.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.10.2020, індексний номер 58858320, номер запису про інше речове право 38922033;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" повернути земельну ділянку, розташовану по шосе Донецькому в районі буд. № 2Д (Амур-Нижньодніпровський район), кадастровий номер 1210100000:01:236:0016, площею 0,4578 га, Дніпровській міській раді, привівши земельну ділянку у стан, не гірший порівняно з тим, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" одержало її в оренду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 у справі №904/1839/24:

Задоволено спільну заяву Дніпровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" про затвердження Мирової угоди у справі № 904/1839/24.

2. Затверджено мирову угоду від 22.08.2024, укладену між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" по справі №904/1839/24, у наступній редакції:

"Мирова угода

м.Дніпро 22 серпня 2024 року

Дніпровська міська рада, яка є позивачем у справі № 904/1839/24, що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області (далі - Сторона 1), в особі секретаря Дніпровської міської ради Санжари Олександра Олександровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та довіреності від 21.06.2023 № 7/10-1243, і Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс", яке є відповідачем справі №904/1839/24, що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області (далі - Сторона 2), в особі директора Кручініна Олександра Сергійовича, який діє на підставі Статуту, разом іменуються Сторони, домовились про укладення мирової угоди (далі - Угода) про врегулювання спору у справі № 904/1839/24, що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області.

Між Сторонами існує судовий спір за позовом Сторони 1 до Сторони 2 про розірвання договору оренди земельної ділянки, розташованої по шосе Донецькому, в районі буд. 2 Д (Амур-Нижньодніпровський район), кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:236:0016, площею 0,4578 га, укладеного між Стороною 1 та Стороною 2, державну реєстрацію якого проведено 27.10.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.10.2020 індексний номер 54858320, номер запису про інше речове право 38922033, та зобов`язання Сторони 2 повернути земельну ділянку Стороні 1, привівши у стан, не гірший порівняно з тим, у якому Сторона 2 одержала її в оренду.

За результатами земельних торгів відповідно до протоколу від 23.10.2020 № 1/10 проведення земельних торгів у формі аукціону між Стороною 1 та Стороною 2 було укладено договір оренди землі, функціональне використання - для будівництва будівель та споруд придорожньої інфраструктури, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164617812101, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:236:0016, площею 0,4578 га (далі - земельна ділянка).

Під час розгляду у судовому порядку адміністративних справ № 160/3882/22, №160/28581/23 було встановлено неможливість використання Стороною 2 земельної ділянки.

У результаті розгляду господарської справи № 904/2233/23 було встановлено наявність у Сторони 2 підстав для звільнення від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у зв`язку із неможливістю її використання.

Дніпровська міська рада визнає, що відповідно до судових рішень у адміністративній справі № 160/27056/23 "змінено режим забудови території, припинено вид користування земельної ділянки для будівництва будівель та споруд придорожньої інфраструктури, територія Набережної по вул. Шолохова - Донецьке шосе по р. Дніпро віднесена до земельних ділянок, які не підлягають забудові", а тому будівництво Стороною 2 на земельній ділянці є неможливим.

За інформацією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (лист від 08.08.2024 № 37162/5/04-36-04-02-12), з 27.10.2020 по 08.08.2024 Стороні 2 нараховано кошти зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 3 226 010 грн. 24 коп., пені - 977 грн. 87 коп. донараховано штрафних санкцій (за невчасну сплату) - 5 318 грн. 88 коп., сплачено Стороною 2 - 1 755 891 грн. 91 коп. Податковий борг з орендної плати за земельну ділянку Сторони 2 становить 1 470 118 грн. 33 коп.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума податкового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Також згідно з пунктом 124.1 статті 124 Кодексу в разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, розмір штрафу - 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, розмір штрафу - 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зважаючи на істотні зміни обставин, якими Сторони керувалися під час укладення договору, керуючись статтею 652 Цивільного кодексу України, статтею 192 Господарського процесуального кодексу України, Сторони погодились урегулювати існуючий спір на підставі взаємних поступок і домовились про укладення у годи на таких умовах.

1. Сторони домовились, що:

1.1. Сума коштів, що підлягає сплаті Стороною 1 Стороні 2, становить 3 670 197 грн. 89 коп. та складається 3:

1.1.1. Суми коштів у розмірі 1 825 017 грн. 41 коп., внесеної (сплаченої) Стороною 2 орендної плати за користування земельною ділянкою з 27.10.2020 по 08.08.2024:

- 345 008 грн. 07 коп. - гарантійний внесок, що дорівнює 30% від стартового розміру річної орендної плати;

- 816 519 грн. 10 коп. - розмір коштів річної орендної плати, сплачених за результатами проведення земельних торгів у формі аукціону за вирахуванням гарантійного внеску;

- 594 364 грн. 74 коп. - інші платежі, сплачені Стороною 2 за договором оренди земельної ділянки;

- 1 098 грн. 50 коп. - реєстраційний внесок за участь в аукціоні № 28441 (лот № 56899);

- 34 027 грн. 00 коп. - відшкодування витрат з підготовки лоту до земельних торгів;

- 34 000 грн. 00 коп.- винагорода за проведення земельних торгів.

1.1.2. Суми коштів у розмірі 1 846 180 грн. 48 коп. - заборгованості Сторони 2 зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка складається з:

- 1 476 415 грн. 69 коп. - заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка зазначена у листі Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 08.08.2024 № 37165/5/04-36-04-02-12;

- 100 965 грн. 40 коп. - донарахування суми заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою станом на 31.10.2024, яка порахована за формулою: 594147,57/12*4, де 594 147 грн. 57 коп. - задекларовані Стороною 2 податкові зобов`язання з плати за користування земельною ділянкою за 2024 рік, 12 - кількість місяців у році, 4 - кількість місяців, за які донараховано суму заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою станом на 31.10.2024;

- 167 834 грн. 59 коп. - сума штрафу (пені), що становить 10% від загальної суми заборгованості та порахована за формулою: 1 476 415,069 + 100 965,40 = 1678345,89/100*10.

1.2. Суми коштів, зазначені у підпункті 1.1 Угоди, сплачуються Стороною 1 Стороні 2 у строк до 20.10.2024.

1.3. Сума коштів, що підлягає сплаті Стороною 2 Стороні 1, становить 1 846 180 грн. 48 коп. та складається з суми коштів 1 678 345 грн. 89 коп. - заборгованість Сторони 2 зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою та штраф (пеня) - 167 834 грн. 59 коп.

1.4. Сума коштів, зазначена у підпункті 1.3 Угоди, сплачується Стороною 2 Стороні 1 у строк до 30.10.2024.

2. За умови виконання Сторонами пункту 1 Угоди договір оренди землі від 27.10.2020, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:236:0016, площею 0,4578 га, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С. В., зареєстрований у реєстрі за номером 597, припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою Сторін шляхом укладення та нотаріального посвідчення договору про розірвання цього договору оренди землі, а право користування Сторони 2 земельною ділянкою визнається таким, що припинилось. Під час укладення договору про розірвання договору оренди землі державному реєстратору разом із ухвалою суду про затвердження Угоди повинні бути надані платіжні інструкції, що підтверджують виконання Сторонами пункту 1 Угоди.

Договір про розірвання договору оренди землі повинен бути укладений не пізніше 31.10.2024.

Усі витрати щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору про розірвання договору оренди землі покладаються на Сторони в рівних частинах.

3. Сторони підтверджують, що ні у процесі укладення Угоди, ні у процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі держави. Укладення Угоди відповідає дійсним намірам, інтересам та волевиявленню Сторін. Угода укладається на взаємовигідних для Сторін умовах і не є результатом впливу тяжких чи інших суттєвих для Сторін обставин, за наявності яких Угода не могла бути укладеною.

Сторони мають належне уявлення про суть Угоди і всіх її елементів. Не існує жодних факторів, які могли б вплинути на їх уявлення про мету Угоди.

Наслідки укладення Угоди і затвердження її судом Сторонам відомі та вони з ними погоджуються.

Жодна зі Сторін не вправі в односторонньому порядку розірвати Угоду або змінити її умови.

Сторони домовилися, що у разі належного виконання умов Угоди не матимуть жодних майнових претензій одна до одної щодо спору у справі № 904/1839/24 та сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

4. Сторона 2 зобов`язується протягом семи робочих днів з моменту затвердження судом Угоди відшкодувати Стороні 1 шляхом перерахування на поточний рахунок, зазначений в Угоді, 50% від суми судових витрат, понесених Стороною 1 у справі № 904/1839/24, у розмірі 3 028 грн. 00 коп. Стовідсотковий розмір судових витрат становить 6 056 грн. 00 коп. за подання позовної заяви.

5. У разі зміни поточного банківського рахунку, на який на виконання Угоди має бути сплачено кошти, Сторони письмово повідомляють одна одну засобами поштового зв`язку за адресами, зазначеними в Угоді.

6. Сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов Угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких зустрічних претензій.

7. Після укладення та нотаріального посвідчення договору про розірвання договору оренди землі (пункт 2 цієї Угоди) Сторона 2 зобов`язується протягом трьох робочих днів відкликати касаційну скаргу, подану у справі № 160/27056/23, яка покладена в основу позовних вимог у справі № 904/1839/24.

Сторона 2 погоджується з фактом віднесення земельної ділянки до земель, що не підлягають забудові, виключно після повного виконання Сторонами умов Угоди, укладення та нотаріального посвідчення договору про розірвання договору оренди землі.

Жодна зі Сторін не може використати умови Угоди на свою користь у справі №160/27056/23 або будь-якій іншій справі, яка розглядається або може бути предметом судового розгляду.

8. Сторони підтверджують, що особи, які підписали від імені Сторін Угоду, мають усі необхідні повноваження на підписання Угоди та не мають будь-яких застережень та/або обмежень таких повноважень, та/або своєї правоздатності, та/або дієздатності.

9. Сторони погодили, що у разі реорганізації, зміни підпорядкованості чи форми власності будь-якої зі Сторін під час виконання Угоди вона зберігає чинність для правонаступника такої Сторони.

10. Угоду підписано у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для Сторони 1, Сторони 2 та для суду.

11. Угода набирає чинності з моменту набрання законної сили ухвали про затвердження мирової угоди (далі - ухвала) та діє до повного виконання Сторонами зобов`язань, передбачених Угодою.

12. Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського процесуального кодексу України У хвала є виконавчим документом.

У разі невиконання затвердженої судом Угоди ухвала може бути подана з метою її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

13. Реквізити для сплати коштів до спеціального фонду бюджету Дніпровської міської територіальної громади за Угодою:

Дніпровська міська територіальна громада

Код отримувача: 37988155

Банк отримувача: Казначейство України

Номер рахунку (IBAN): UA618999980314161921000004569

Код класифікації доходів бюджету: 24170000

Реквізити для сплати коштів на користь Сторони 2

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс"

Код отримувача: 43449235

Банк отримувача: Акціонерне товариство "ПУумб"

МФО банка отримувача: 334851

Номер рахунку (IBAN): НОМЕР_1

Підставою для здійснення платежів на виконання Угоди є ухвала, посилання на яку має бути в призначенні платежу.

14. Реквізити та підписи Сторін".

3. Закрито провадження у справі № 904/1839/24 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс", за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку.

4. Повернуто з Державного бюджету України на користь Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 26510514) частину сплаченого судового збору у сумі 3 028 грн. 00 коп., перераховану згідно з платіжною інструкцією № 689 (внутрішній номер 341400353) від 22.04.2024, яка знаходиться в матеріалах справи.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 05.09.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

5. Ухвала є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання у строк до 06.09.2027.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що умови укладеної між сторонами мирової угоди від 22.08.2024 не суперечать чинному законодавству України, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є виконуваними, а також стосуються лише прав та обов`язків сторін щодо предмета спору.

Мирова угода від 22.08.2024 укладена у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством, а тому підлягає прийняттю та затвердженню господарським судом та підписана:

- зі сторони позивача - Дніпровської міської ради - секретарем Дніпровської міської ради Олександром Санжарою, повноваження якого підтверджуються залученою до матеріалів справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 189-194, на а.с. 193 у томі 2);

- зі сторони відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" - директором Олександром Кручініним, повноваження якого підтверджуються залученим до матеріалів справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 177 у томі 1).

Представники сторін у судовому засіданні 05.09.2024 підтвердили наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 у справі № 904/1839/24 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі. Винести нову ухвалу, якою в затвердженні мирової угоди відмовити. Зупинити виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 у справі № 904/1839/24 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі до закінчення розгляду справи в порядку апеляційного провадження.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт зазначачає, що Мирова угода порушує інтереси місцевого бюджету Дніпровської територіальної громади та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як держаного органу, до повноважень якого входить адміністрування питання погашення податкового боргу платників податків, що знаходяться на податковому обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області.

Так, ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» перебуває на податковому обліку в головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Станом на поточну дату згідно з даними інформаійно-комунікаційних систем контролюючого органу за вказаним платником обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 1493539,90 грн., який виник у результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, нарахованих самостійно платником податків, контролюючим органом та пені, нарахованої згідно ст. 129 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Враховуючи напрямок зарахування коштів за Мировою угодою, податковий борг підприємства не буде погашений, кошти на належний бюджетний рахунок не надійдуть, що призведе до порушень прав місцевого бюджету щодо надходжень податкових платежів.

Вважає, що в даному випадку сторони вийшли за предмет спору, урегулювавши правовідносини із сплати Відповідачем податкового боргу, в той час як Позивач не є органом стягнення у податкових правовідносинах. Так, пп. 19-1.1.2 п. 19-1 ст. 19 ПКУ передбачено таку функцію контролюючих органів як контроль повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Питання погашення податкового боргу Відповідача не могло бути предметом врегулювання Мирової угоди, укладеної виключно між Позивачем та Відповідачем, оскільки Позивач не наділений компетенцією щодо врегулювання цього питання. А належний орган, до компетенції якого належить вирішення такого питання, не є стороною по справі і не був залучений до укладання Мирової угоди як її сторона.

Отже, фактично, у разі виконання умов Мирової угоди кошти, що належить сплатити Відповідачу в рахунок погашення його податкового боргу, надійдуть не на належний казначейський рахунок, відкритий для надходжень орендної плати як податку, а на інший рахунок, що не має відношення до податкових надходжень.

Крім того, як вбачається з інформації, що міститься в інтегрованій картці Відповідача з орендної плати, сума податкового боргу, зазначена у Мировій угоді, а саме, 1476415,69 грн., обліковувалась за підприємством станом на 31.07.2024р. На момент укладення мирової угоди сума податкового боргу Відповідача із вказаного податку зросла та складала 1493539,90 грн.

Вважає, що суд першої інстанції при затвердженні Мирової угоди в існуючій редакції порушив ст. 192 ГПК, вийшовши за межі спору, порушивши інтереси іншої особи та не врахувавши наведені вище норми матеріального права. Отже, судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Дніпровською міською радою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає апеляційну скаргу необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 у справі № 904/1839/24 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ СЕРВІС" за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 у справі № 904/1839/24 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ СЕРВІС" за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку залишити без змін.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Дармін М.О. (доповідач), судді Кощеєв І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/1839/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/1839/24.

26.09.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 у справі № 904/1839/24 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у даній справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її проголошення) або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Матеріалами справи встановлено, що в судовому засіданні 05.09.2024, за участю представників позивача, відповідача, та третіх осіб 1,2 було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали (повний текст ухвали складено 10.09.2024). Відтак останній день звернення з апеляційною скаргою припадає на 21.09.2024.

Відповідно до ч. 7 ст 116 ГПК України, процесуальний строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала отримана Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 11.09.2024р., вказаний у ч. 2 ст. 256 ГПК України 10-денний строк закінчується 21.09.2024р., проте, враховуючи, що цей день є вихідним (субота), останнім днем такого строку є перший після нього робочий день, а саме, 23.09.2024р.

23.09.2024 апеляційна скарга сформована в системі «Електронний суд», 24.09.2024 апеляційну скаргу зареєстровано в автоматизованій системі документообігу у Центральному апеляційному господарському суді, отже правові підстави на поновлення процесуального строку відсутні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 11.03.2025 о 10:00 годин, зал засідань №207. Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65.

Відповідно до акту Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2025р. у зв`язку з встановленою відсутністю зв`язка з центральним сервером ВКЗ судове засідання, призначене на 11.03.2025, не відбулось.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2025 розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 (про закриття провадження) у справі №904/1839/24 призначено в судове засідання на 18.03.2025 о 12:50 год.

18.03.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:

« Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».

Звертаючись до суду першої інстанції з позовними вимогами про розірвання договору оренди земельної ділянки, яка розташована по шосе Донецькому в районі буд. № 2Д (Амур-Нижньодніпровський район), кадастровий номер 1210100000:01:236:0016, площею 0,4578 га, який укладено між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс", державну реєстрацію якого проведено 23.10.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.10.2020, індексний номер 58858320, номер запису про інше речове право 38922033 та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" повернути вищезазначену земельну ділянку Дніпровській міській раді, привівши земельну ділянку у стан, не гірший порівняно з тим, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" одержало її в оренду, позивач наводив наступні фактичні і правові підстави позову : « … Дніпровська міська рада, відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є представницьким органом місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування, які одночасно здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства України, у земельних правовідносинах виступають як представницькі органи суб`єкта власності - народу України, територіальної громади власників землі щодо права розпорядження, притаманного власнику.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Нормами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їх компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

Як суб`єкт владних повноважень, орган місцевого самоврядування - Дніпровська міська рада вирішує в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу (далі - ЗК) України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю. Отже, право комунальної власності на землю (земельні ділянки) виникає без реєстрації в силу спеціальних вимог закону. Виходячи із вимог статті 83 ЗК України презюмується належність земельних ділянок на території міста Дніпро територіальній громаді міста з визначенням їх власником Дніпровської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктом права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують своє право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договорами оренди землі.

Нормами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З урахуванням цього увагу суду необхідно звернути на таке.

Так, 23.10.2020 між Дніпровською міською радою та ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» за результатами земельних торгів відповідно до протоколу № 1/10 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності від 23.10.2020 та рішення міської ради від 02.09.2020 від 237/60 було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С. В., зареєстрований в реєстрі за номером 597, функціональне використання - для будівництва будівель та споруд придорожньої інфраструктури та зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 29.10.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164617812101, кадастровий номер 1210100000:01:236:0016, площа 0,4578 га, строком оренди до 23.10.2030.

Відповідно до пункту 15 Договору оренди земельна ділянка передається в оренду: для будівництва будівель та споруд придорожньої інфраструктури.

З урахуванням цього, необхідно звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. 1 рішення Дніпропетровської міської ради від 08.12.2004 № 41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» було затверджено перелік земельних ділянок, які не підлягають забудові, як такі, що мають благоустрій та дерева цінних порід, дворової території житлових будинків з дитячими та спортивними майданчиками та ділянки, які не підлягають забудові відповідно до законодавства (парки, сквери, бульвари, захисні смуги водоймищ, охороні зони пам`яток і т.д.)

Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 року по справі №200/20946/17 визначив правову природу рішення відповідача від 08.12.2004 року № 41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові», а саме; «п.35. Відповідно до cm. 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV документація із землеустрою (землевпорядна документація) затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.; п.36. Судами встановлено, що частина бажаної для відведення ділянки розташована в межах території, яку рішенням міської ради №41/22 віднесено до переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові (має статус скверу). Цим рішенням визначено не лише перелік, але й місця розташування відповідних ділянок у графічних матеріалах, що додаються. Тобто зазначене рішення з додатками належить до документації із землеустрою.».

Відповідно до п.п. 5.4. п. 5 додатку до рішення від 08.12.2004 № 41/22 Дніпропетровської міської ради «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» визначено, в тому числі земельні ділянки Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе по р. Дніпро, як такі, що не підлягають забудові.

Відповідно до п. 1. рішення Дніпровської міської ради від 19.02.2020 № 215/54 «Про внесення змін до рішення від 08.12.2004 № 41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» внесено зміни до рішення міської ради від 08.12.2024 № 41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові», а саме:

1.1. Стосовно уточнення меж земельних ділянок

Підпункт 5.4 Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе до р. Дніпро.

Відповідним рішенням було зменшено межі земельних ділянок, що не підлягають забудові зокрема, земельної ділянки Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе до р. Дніпро.

У Дніпровської міської ради виникли підстави для звернення до суду з вимогою припинення цього Договору шляхом його розірвання беручи до уваги наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 160/27056/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської міської ради №215/54 від 19.02.2020 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» в частині підпункту 5.4 - Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе до р. Дніпро.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 у справі № 160/27056/23 апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2023 - залишено без змін.

Ураховуючи, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 160/27056/23 скасовано рішення Дніпровської міської ради №215/54 від 19.02.2020 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» в частині підпункту 5.4 Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе по р. Дніпро та фактично змінено режим забудови території, а також припинено вид користування земельної ділянки для будівництва будівель та споруд придорожньої інфраструктури.

Отже, територія Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе по р. Дніпро віднесена до земельних ділянок, які не підлягають забудові, а тому відсутня підстава для користування ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» земельною ділянкою для будівництва будівель та споруд придорожньої інфраструктури, що розташована по шосе Донецькому в районі буд. № 2Д з кадастровим номером 1210100000:01:236:0016.

Оскільки, земельна ділянка була передана для забудови, а з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 передана земельна ділянка не підлягає забудові, то мети договору досягти неможливо.

Крім того, подальше користування ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» земельною ділянкою шляхом будівництва будівель та споруд придорожньої інфраструктури, що розташована по шосе Донецькому в районі буд. № 2Д з кадастровим номером 1210100000:01:236:0016 буде порушенням статті 96 Земельного кодексу України.

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад; організація землеустрою.

Відповідно до частин першої та третьої статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з частинами першою, другою, шостою та сьомою статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк, зокрема визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування; повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

За правилами частини восьмої наведеної вище норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом ЗО днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до п. 26 Договору орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 28 договору, орендар земельної ділянки має право зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження, за письмовою згодою орендодавця.

Ураховуючи положення п. 28 Договору та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі Xs 160/27056/23, передана в оренду земельна ділянка не підлягає забудові, тому неможливо досягнути мету договору, для якої він укладався з відповідачем.

Крім того, Дніпровська міська рада на теперішній час позбавлена можливості надати письмову згоду на забудову вищезазначеної території території.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі», зокрема, установлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

За приписами статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов 'язаний виконувати встановлені щодо об 'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Правові підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання визначені у статті 32 Закону України «Про оренду землі». Так, згідно з частиною першою цієї норми на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. З ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Згідно з пунктом 34 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однією із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно пункту «ґ» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3)виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, передбачених законодавством). Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду 21.12.2022 у справі № 375/274/20.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Аналогічні висновки сформульовані у подібних правовідносинах у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17, провадження № 12-216гс18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, провадження № 12-136гс19, від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, провадження № 12-38гс20.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що реалізація позивачем належного йому права вимагати в судовому порядку розірвання договору оренди землі залежить від настання чи ненастання обставин, які зумовлюють виникнення такого права відповідно до договору чи вказівки закону і пов`язується з моментом виникнення таких обставин.

На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання такого зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Подібна позиція щодо суті істотної зміни обставин була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17.

Оскільки, земельна ділянка була отримана у користування ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» за наслідками проведення аукціону саме для будівництва, а з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18Л2.2023 передана земельна ділянка не підлягає забудові.

Можна дійти висновку, що у зв`язку із істотною зміною обставини, а саме зміни цільового призначення земельної ділянки та скасуванням рішення Дніпровської міської ради №215/54 від 19.02.2020 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» в частині підпункту 5.4 - Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе до р. Дніпро, що тягне за собою не можливість надання містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва, сторони не можуть досягти кінцевої мети з якою договір оренди укладався, а тому Договір оренди підлягає розірванню.

Надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов`язком позивача, тому недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 ГК України щодо обов`язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення), і не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони

Правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 12.02.2019 у справі №914/2649/17.

Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо моменту виникнення підстав для захисту права сторони договору на внесення змін або розірвання такого договору в судовому порядку, визначивши, що право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає визначеним статтею 16 ЦК України способам захисту і не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони щодо внесення змін або розірвання такого договору.

Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожним праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин.

Правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 08.09.2020 у справі № 920/418/19.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» встановлено, що питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред`явлення позову про розірванню договору.

Пунктом 2. 20. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6 окреслено, що під час вирішення спорів про розірвання договору і оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. 2. 23. вказаного Пленуму ВГСУ суди, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, мають мати на увазі, що згідно зі статтями 1,13 Закону основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отриманню останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що скасування рішення про зміну режиму забудови земельної ділянки є обставиною, яка може бути підставою для розірвання договору оренди землі.

Крім цього, зазначаємо наступне.

Пунктом ґ частини 1 статті 143 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Приписами статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В рішенні у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Leias v. Croatia), пункт 74).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Ураховуючи вищевикладеного, а також на виконання рішення суду Договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню.

Щодо необхідності залучення третьої особи

Вважаємо за необхідне залучити до розгляду у справі третіх особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради та Головне управління Державної податкової служби України з огляду на наступне.

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Рішенням міської ради від 23.02.2022 № 84/16 затверджено Положення про департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (далі - Положення № 84/16).

Відповідно до п. 3.2 Положення № 84/16 основними завданнями Департаменту є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто офіційне визнання і підтвердження фактів набуття, змін або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Саме департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради буде здійснювати реєстраційні дії припинення користування на вказаний об`єкт нерухомого майна.

Враховуючи це, міська рада вважає, що департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради повинен бути залучений до розгляду даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача.

Рішенням міської ради від 19.10.2022 № 52/28 «Про затвердження Положення про департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради» затверджено Положення про департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - Положення № 52/28).

Відповідно до п. 2. 1 Положення № 52/28 метою діяльності Департаменту Метою Департаменту є сприяння міській раді у виконанні визначених Конституцією і законами України повноважень щодо ефективного вирішення питань землеустрою, містобудування міста Дніпра.

Відповідно до п. 2. 2 Положення № 52/28 основними завданнями Департаменту є:

-формування та реалізація стратегії розвитку і використання земель у межах міста Дніпра, оптимізація правовідносин у земельній сфері;

-облік та ведення реєстру договорів земельних ділянок комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади;

-здійснення контролю за діяльністю комунальних підприємств, які підпорядковані Департаменту;

-створення у межах компетенції умов для притоку інвестицій, сприяння покращенню інвестиційної привабливості міста Дніпра та розвитку територіальної громади і її територій;

-реалізація повноважень міської ради та її виконавчих органів у сфері містобудування та архітектури, заходів, пов`язаних зі створенням та веденням містобудівної документації.

Відповідно до п. З Наказу Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»

Основними завданнями ГУ ДПС (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій (далі - ДПІ)) є: забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Отже, ураховуючи вищевикладене вважаємо за необхідне залучити департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради та Головне управління Державної податкової служби України до розгляду даної справи в якості третіх осіб, які не заявляєють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача.

Дніпровська міська рада повідомляє суд, що нею не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих причин.

На виконання п. 10 ч. З ст. 162 ГПК України, Позивач підписанням цього позову, підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання п. 6 ч. З ст. 162 ГПК України, Позивач підписанням цього позову, підтверджує, що заходи досудового врегулювання спору, не є обов`язковими та не здійснювались.

На виконання п. 7 ч. З ст. 162 ГПК України, заходи забезпечення позову не вживалися. …».

Колегія суддів наголошує, що підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги, а саме факти, які мають значення для судового захисту суб`єктивного цивільного права.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і докази, що підтверджують позов. Підстави позову, які підтверджують, що спірне право належить позивачу, а на відповідача покладено певні обов`язки, становлять активну підставу. До їх складу входять також факти, які обґрунтовують належність доказів до справи, те, що позивач і відповідач є суб`єктами прав та обов`язків спірних правовідносин. Пасивну підставу позову становлять факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на заперечення права позивача або утвердження за собою права, яке йому не належить. Ці факти обґрунтовують потребу подання позову та захисту прав чи інтересів позивача. Вони свідчать, що право позивача порушене, оспорене чи невизнане, є загроза його порушення чи потреба у зміні існуючих між сторонами правовідносин.

Не вдаючись до теоретичних дискусій з надмірно ускладненою проблемою поняття про підставу позову, колегія суддів зауважує, що для потреб практичної діяльності, позивачу досить усвідомлювати, що на підтвердження своїх вимог потрібно подати фактичні дані (відомості про факти), тобто те, що можна назвати матеріально-правовою складовою підстави позову. Але при цьому такі дані мають встановлюватись передбаченими та дозволеними процесуальним законом засобами, вичерпний перелік яких вміщено в Главі 5. «Докази та доказування» Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що в якості підстав позову у даній справі, позивачем не зазначалося про наявність у спірних правовідносинах юридичних фактів, які входять до предмету доказування у справах про розірвання договорів оренди з підстав систематичної, тобто неодноразової (два та більше випадки) або повної несплати орендної плати у строки, визначені договором, сплати орендної плати у меншому розмірі, ніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати, і таке порушення умов договору є істотним. Порядок застосування норм матеріального права в таких спорах визначено постаноою Великою Палатою Верховного Суду від 20.11.2024р.

Відподвіно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, положення оспорюваної мирової угоди в частині : « …За інформацією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (лист від 08.08.2024 № 37162/5/04-36-04-02-12), з 27.10.2020 по 08.08.2024 Стороні 2 нараховано кошти зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 3 226 010 грн. 24 коп., пені - 977 грн. 87 коп. донараховано штрафних санкцій (за невчасну сплату) - 5 318 грн. 88 коп., сплачено Стороною 2 - 1 755 891 грн. 91 коп. Податковий борг з орендної плати за земельну ділянку Сторони 2 становить 1 470 118 грн. 33 коп.

… 1. Сторони домовились, що:

1.1. Сума коштів, що підлягає сплаті Стороною 1 Стороні 2, становить 3 670 197 грн. 89 коп. та складається 3:

- 345 008 грн. 07 коп. - гарантійний внесок, що дорівнює 30% від стартового розміру річної орендної плати;

- 594 364 грн. 74 коп. - інші платежі, сплачені Стороною 2 за договором оренди земельної ділянки;

- 1 098 грн. 50 коп. - реєстраційний внесок за участь в аукціоні № 28441 (лот № 56899);

- 34 027 грн. 00 коп. - відшкодування витрат з підготовки лоту до земельних торгів;

- 34 000 грн. 00 коп.- винагорода за проведення земельних торгів.

1.2. Суми коштів, зазначені у підпункті 1.1 Угоди, сплачуються Стороною 1 Стороні 2 у строк до 20.10.2024.

1.4. Сума коштів, зазначена у підпункті 1.3 Угоди, сплачується Стороною 2 Стороні 1 у строк до 30.10.2024…» визнаються колегією суддів такими, що не заявлялися в якості підстав позову та, відповідно, не входили до предмету доказування у даній справі.

Доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що : «… під час укладання Угоди сторонами не вірно зазначено рахунок на який необхідно зараховувати кошти.

Варто відзначити, що згідно з пунктом 5 Угоди у разі зміни поточного банківського рахунку, на який на виконання Угоди має бути сплачено кошти, сторони письмово повідомляють одна одну засобами поштового зв`язку за адресами, зазначеними в Угоді.

Отже, Сторонами передбачено, що у разі невірного зазначеного рахунку, Сторони можуть змінити рахунок, а тому вважаємо, що це не є підставою для скасування ухвали суду про затвердження мирової угоди.

Щодо суми заборгованості зазначаємо наступне.

За інформацією Головного управління Державної податкової служби у

Дніпропетровській області (лист від 08.08.2024 № 37162/5/04-36-04-02-12), з 27.10.2020 по 08.08.2024 ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» нараховано кошти зі сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою у сумі 3 226 010,24 (три мільйони двісті двадцять шість тисяч десять грн 24 коп.) грн, пені 977,87 (дев`ятсот сімдесят сім грн 87 коп.) грн, донараховано штрафних санкцій (за невчасну сплату) 5 318,88 (п`ять тисяч триста вісімнадцять грн 88 коп.) грн, сплачено Стороною 2 1 755 891,91 (один мільйон сімсот п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто одна грн 91 коп.) грн. Податковий борг з орендної плати за Земельну ділянку ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» становить 1 470 118,33 (один мільйон чотириста сімдесят тисяч сто вісімнадцять грн 33 коп.) грн.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (далі Кодекс) передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Також згідно з пунктом 124.1 статті 124 Кодексу в разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, розмір штрафу 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, розмір штрафу 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Виходячи з розрахунку платежів по орендній платі та відповідно до податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), поданих ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» яка вважається узгодженою згідно з пунктом 54.1 статті 54 Кодексу, податкові зобов`язання становлять: 2020 рік 221 689,32 (двісті двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят дев`ять грн 32 коп.) грн, за 2021 рік 1 287 099,96 (один мільйон двісті вісімдесят сім тисяч дев`яносто дев`ять грн 96 коп.) грн, за 2022 рік 1 161 527,17 (один мільйон сто шістдесят одна тисяча п`ятсот двадцять сім грн 17 коп.) грн, за 2023 рік 288 092,97 (двісті вісімдесят вісім тисяч дев`яносто дві грн 97 коп.) грн, за 2024 рік 302 896,17 (триста дві тисячі вісімсот дев`яносто шість грн 17 коп.) грн.

Згідно пункту 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Розрахунок заборгованості за 2024 рік робився із розрахунку визначення суми оплати за кожний місяць користування та помноження на кількість місяців користування…» спростовуються фактичними обставинами даної справи, встановленими вище колегією суддів апеляційного суду, що, в свою чергу дозволяє прийняти до уваги доводи апеляційної скарги в частині :

: « … ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» перебуває на податковому обліку в головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Станом на поточну дату згідно з даними інформаійно-комунікаційних систем контролюючого органу за вказаним платником обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 1493539,90 грн., який виник у результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, нарахованих самостійно платником податків, контролюючим органом та пені, нарахованої згідно ст. 129 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПКУ винесено рішення керівника контролюючого органу про стягнення коштів з рахунків боржника від 14.08. 2023 № 54064/6/04-36-13¬06-22. На виконання рішення керівника до установ банків направляються платіжні інструкції. Відповідно до ст. 89 ПКУ у податкову заставу описано рухоме майно ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС».

Відповідно до п. 1.3 затвердженої судом Мирової угоди сума коштів, що підлягає сплаті ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» на користь Дніпровської міської ради, становить 1846180,48 грн. та складається з суми коштів 1678345,89 грн. - заборгованість Сторони 2 зі сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою та штраф (пеня) - 167834,59 грн.

При цьому, як зазначено у п. 1.1.2 Мирової угоди, вказана вище сума складається, зокрема, з суми податкового боргу у розмірі 1476415,69 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою, яка зазначена у листі Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 08.08.2024 № 37165/5/04-36-04-02-12.

Як розуміється з п. 13 Мирової угоди, вказані кошти повинні бути сплаченими до спеціального фонду бюджету Дніпровської міської територіальної громади за Угодою за такими реквізитами:

Дніпровська міська територіальна громада

Код отримувача: 37988155

Банк отримувача: Казначейство України

Номер рахунку (IBAN): UA618999980314161921000004569

Код класифікації доходів бюджету: 24170000

Згідно із наказом Мінфіну від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зазначений у вказаних вище реквізитах код класифікації доходів бюджету 24170000 передбачає «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту».

Таким чином, відповідно до умов вказаної Мирової угоди податкова заборгованість Відповідача з орендної плати фактично підлягає сплаті на спеціальний рахунок Позивача як надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

В той час, як відповідно до ст. 64-1 Бюджетного кодексу України та Наказу Мінфіну від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» орендна плата з юридичних осіб сплачується до місцевого бюджету за кодом бюджетної класифікації 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб».

Так, належними реквізитами для надходження коштів в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати є наступні:

Дніпровська міська територіальна громада

Код отримувача: 37988155

Банк отримувача: Казначейство України

Номер рахунку (IBAN): UA168999980334179812000004569

Код класифікації доходів бюджету: 18010600

Отже, враховуючи напрямок зарахування коштів за Мировою угодою, податковий борг підприємства не буде погашений, кошти на належний бюджетний рахунок не надійдуть, що призведе до порушень прав місцевого бюджету щодо надходжень податкових платежів.

Вважаємо, що в даному випадку сторони вийшли за предмет спору, урегулювавши правовідносини із сплати Відповідачем податкового боргу, в той час як Позивач не є органом стягнення у податкових правовідносинах. Так, пп. 19-1.1.2 п. 19-1 ст. 19 ПКУ передбачено таку функцію контролюючих органів як контроль повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо, зокрема, дотримання законодавств з питань оподаткування.

Згідно із п. 41.4 ст. 41 ПКУ органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, затверджене наказом ДПС України від 12.11.2020 № 643, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 2 цього Положення Головне управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечення контролю за надходженнями до бюджетів податків є одним з основних завдань цього органу. Згідно із пп. 15 п. 4 вказаного Положення Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснює погашення податкового боргу.

З огляду на наведене вище, питання погашення податкового боргу Відповідача не могло бути предметом врегулювання Мирової угоди, укладеної виключно між Позивачем та Відповідачем, оскільки Позивач не наділений компетенцією щодо врегулювання цього питання. А належний орган, до компетенції якого належить вирішення такого питання, не є стороною по справі і не був залучений до укладання Мирової угоди як її сторона.

Таким чином, вважаємо, що суд першої інстанції при затвердженні Мирової угоди в існуючій редакції порушив ст. 192 ГПК, вийшовши за межі спору, порушивши інтереси іншої особи та не врахувавши наведені вище норми матеріального права. Отже, судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору…» відповідні доводи апеляційної скарги приймаються до уваги колегією суддів як такі, що відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, в тому числі, якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Оскільки умови оспорюваної мирової угоди порушують права / охоронювані інтереси Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо погашення податкового боргу, яке не входить до компетенції Позивача, суд першої інстанції повинен був відмовити в затверджені мирової угоди.

Інші доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу « … умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і вони не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.01.2021 у справі № 916/661/20 зазначила, що одним зі способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав та обов`язків сторін щодо предмета позову. Право сторін на укладення мирової угоди встановлено Господарським процесуальним кодексом України. Подібний висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 914/3014/20, від 12.05.2021 у справі № 910/11213/20.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 1- 4 статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Статтею 193 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства свідчить про те, що мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони припиняють наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Спір може бути врегульовано укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу, у тому числі на стадії виконання судового рішення.

На відміну від звичайного договору мирова угода в позовному провадженні укладається у процесі розгляду справи в господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/661/20 та постановах Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 914/3014/20, від 12.05.2021 у справі № 910/11213/20…» відхиляються колегією суддів як такі, що містять посилання на порядок застосування норм права щодо затвердження мирової угоди у випадках її відповідності нормам процесуального права.

Відповідно до пункту 6 частнини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1,4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 про закриття провадження в зв`язку з затвердженням мирової угоди у справі №904/1839/24 підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, яка, відповідно, підлягає спрямуванню до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду. Апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідно, підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат:

Оскільки в даному випадку справа не розглядалася та не вирішувалася по суті, то відповідно до положень ст.129 ГПК України суд апеляційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 (про затвердження мирової угоди та закриття провадження) у справі №904/1839/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 (про затвердження мирової угоди та закриття провадження) у справі №904/1839/24 скасувати.

Справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.03.2025

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	18.03.2025
Оприлюднено	26.03.2025
Номер документу	126083971
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 18.03.2025 по справі 904/1839/24ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —904/1839/24

Постанова від 18.03.2025

Постанова
від 18.03.2025 по справі 904/1839/24
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД