Рішення від 24.03.2025 по справі 141/32/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2025 р. Cправа № 141/32/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:

прокурора - Гупяк О. В.,

представника відповідача-2 - Чернілевської Р. В. (ордер серії АВ № 1150955 від 30.08.2024),

інші учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Господарського суду Вінницької області матеріали справи

за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Оратівської селищної ради (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 78, с-ще Оратів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22600; ідентифікаційний код юридичної особи: 04327985)

до відповідача-1: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

до відповідача-2: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 )

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі.

15.01.2024 до Оратівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Оратівської селищної ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

23.07.2024 рішенням Оратівського районного суду Вінницької області позов задоволено. Розірвано договір оренди землі від 08.02.2010, укладений між Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області та ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути Оратівській селищній раді Вінницького району Вінницької області земельну ділянку водного фонду площею 13,6785 га, яка знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами села Животівка (на даний час територія Оратівської селищної ради), передану в оренду на підставі договору оренди землі від 08.02.2010, шляхом підписання акту приймання-передачі з Оратівською селищною радою.

19.11.2024 постановою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану його представницею - адвокатом Чернівлевською Р. В., задоволено. Рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 23 липня 2024 року скасовано, а провадження у справі за позовом Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки закрито.

При цьому, у постанові Вінницького апеляційного суду від 19.11.2024 колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, тому справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Позивачеві роз`яснено про його право протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови звернутися до Вінницького апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією в порядку частини четвертої статті 377 Цивільного процесуального кодексу України.

26.11.2024 від керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області надійшла відповідна заява, в якій він просив надіслати вказану справу за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Вінницької області.

За результатами розгляду вказаної заяви, апеляційний суд постановив ухвалу від 28.11.2024, якою задовольнив заяву керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про передачу справи за встановленою юрисдикцією.

04.12.2024 до Господарського суду Вінницької області надійшла справа № 141/32/24.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024 справу № 141/32/24 розподілено судді Виноградському О. Є.

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області про відкриття провадження у справі від 09.12.2024 справу № 141/32/24 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.12.2024. Цим же судовим рішенням встановлено відповідачам строк для надання відзивів на позовну заяву.

30.12.2024 до суду через систему ЄСІТС "Електронний суд" звернулась представниця відповідача-2 адвокат Чернілевська Р. В. із заявою б/ від 30.12.2024 про відкладення розгляду справи (вх. канц. суду № 01-34/12788/24).

Також 30.12.2024 до суду надійшла заява представника Оратівської селищної ради б/н від 30.12.2024 про проведення засідання за відсутності представника позивача (вх. канц. суду № 01-34/12794/24).

В судовому засіданні, 30.12.2024, яке відбулось за участю прокурора Кравчука О. Л., суд, з метою забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 27.01.2025.

За наслідками підготовчого засідання 27.01.2025, виконавши завдання підготовчого провадження, Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу, якою закрив таку стадію судового процесу у справі № 141/32/24, призначив справу до судового розгляду по суті на 24.02.2025.

Разом з тим, 24.02.2025, судове засідання у справі № 141/32/24 не відбулось у зв`язку із призупиненням роботи Господарського суду Вінницької області внаслідок надходження до суду повідомлення про мінування адміністративної будівлі суду та подальшої евакуації працівників суду та учасників судових проваджень для проведення оперативно-слідчих дій для пошуку вибухонебезпечних пристроїв, що підтверджується Службовою запискою № 34/2025 від 24.02.2025, наявною у матеріалах справи.

25.02.2025 суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 24.03.2025, про що повідомив прокурора та сторони відповідною ухвалою.

Судове засідання, призначене на 24.03.2025, відбулось за участю прокурора Гупяк О. В. та представниці відповідача-2 Чернілевської Р. В., позивач та відповідач-1, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представниця відповідача-2 щодо задоволення позовних вимог заперечила, надала свої пояснення щодо обставин справи.

За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та орієнтовний час проголошення рішення у цьому судовому засіданні.

Після перерви, в порядку статті 240 ГПК України, суд проголосив скорочене рішення.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Позов мотивовано тим, що 08.02.2010 між Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області та ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі б/н (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку водного фонду площею 13,6785 га, яка знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області (на даний час територія Оратівської селищної ради).

Право оренди вказаного водного об`єкту зареєстровано 07.05.2010 в Державному реєстрі земель за № 041001700334 у Вінницькій регіональній філії ДП "ЦДЗК".

Відповідно до довідки № 66 від 08.02.2010 земельній ділянці площею 11,4538 га присвоєно кадастровий номер 0523181300:02:002:0004; земельній ділянці площею 1,3790 га - кадастровий номер 0523181300:02:002:0003; земельній ділянці площею 0,6047 га - кадастровий номер 0523181300:02:002:0112; земельній ділянці площею 0,2410 га - кадастровий номер 0523181300:02:002:0113.

Надалі, згідно з даними Державного земельного кадастру відомості про вищевказані земельні ділянки перенесені до архівного шару Національної кадастрової системи у зв`язку з допущенням технічної помилки та повторно кадастрові номери вказаним ділянкам не присвоювались.

Пунктами 9 та 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1014 грн за 1 га земель водного фонду в рік щоквартально, до 5 числа наступного кварталу.

Однак, всупереч умовам Договору ОСОБА_1, як орендарем, востаннє було здійснено орендну плату за землю 30.06.2021.

Таким чином, станом на 19.12.2023 у ОСОБА_1 наявна заборгованість по орендній платі за землю у сумі 57203,15 грн, оскільки у період з 01.07.2021 по 19.12.2023, тобто упродовж останніх двох років або більш ніж 10 періодів сплати, орендну плату орендарем не було сплачено.

Також 08.06.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області було подано до Вінницького окружного адміністративного суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 43063,64 грн (справа № 120/7379/23). За результатами розгляду вказаної позовної заяви Вінницьким окружним адміністративним судом 11.09.2023 прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 43063,64 грн.

Окрім цього, після одержання ОСОБА_1 земельної ділянки водного фонду площею 13,6785 га, яка знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами села Животівка в оренду, між ним та ОСОБА_2 01.06.2010 укладено Договір суборенди щодо спірної земельної ділянки терміном на 35 років, який зареєстровано в Державному реєстрі земель 03.08.2010 за №04100170051 у Вінницькій регіональній філії ДП "ЦДЗК".

Оскільки, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати орендної плати за договором оренди землі, укладеного 08.02.2010 щодо земельної ділянки водного фонду площею 13,6785 га, яка знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами села Животівка, становить 57203,15 грн, що свідчить про систематичне порушення відповідачем-1 взятих на себе обов`язків щодо своєчасного внесення орендної плати та несплати ним до місцевого бюджету коштів протягом останніх двох років, наявні підстави для дострокового розірвання договору оренди за користування землями водного фонду і повернення земельної ділянки розпоряднику землі.

Таким чином, прокурор просить суд розірвати договір оренди землі від 08.02.2010, укладений між Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області та ОСОБА_1, зобов`язати відповідачів повернути Оратівській селищній раді Вінницького району Вінницької області земельну ділянку водного фонду, площею 13,6785 га, яка знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами села Животівка (на даний час територія Оратівської селищної ради), передану в оренду на підставі договору оренди землі від 08.02.2010, шляхом підписання акту приймання-передачі з Оратівською селищною радою, а також стягнути солідарно з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

З матеріалів справи № 141/32/24 (а. с. 92, т. 1), а саме із заяви ОСОБА_1 б/н від 05.03.2024, яку зареєстрованого канцелярією Оратівського районного суду Вінницької області № 492/24-Вх від 05.03.2024, слідує, що відповідач-1 позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Також в матеріалах справи № 141/32/24 наявне клопотання б/н від 04.07.2024, яке зареєстровано канцелярією Оратівського районного суду Вінницької області № 1354/24-Вх від 04.07.2024 (а. с. 128-132, т. 1), в якому ОСОБА_2 повідомив суд, що він, як суборендар земельної ділянки для рибогосподарських потреб, згідно з договором оренди від 08.02.2010 і договором суборенди від 01.06.2010, добросовісно сплачував орендну плату 12 років. Останній платіж ним було внесено 30.06.2021. Згідно з договором оренди плата повинна вноситись поквартально.

Після передачі земельних ділянок у власність ОТГ змінились реквізити для оплати оренди. Він звернувся в Оратівську ДПІ для уточнення, де отримав відмову в нарахуванні платежів, у зв`язку з відсутністю в кадастровій карті земельних ділянок. Також було вказано про необхідність поновлення кадастрової технічної оцінки землі, яка повинна поновлятись кожні 7 років. Про відсутність даних є відповідні витяги у справі, про технічні помилки, які не усунуто до цього часу. До кінця 2021 року через карантин документація також не була поновлена.

На початку 2022 року він звернувся до Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та 11.02.2022 уклав договір на виготовлення технічної документації на спірні ділянки. Однак, 24.02.2022 почались військові дії і кадастрові карти були закриті.

Надалі, підрядник відмовився продовжувати роботи так як згідно із Законом України № 963-ІХ від 04.11.2020 потрібно водний паспорт об`єкта, розроблення і виготовлення якого ініціює селищна рада. До цього часу документація не зроблена, у зв`язку із відсутністю коштів у селищній раді.

Окрім того, після погіршення погодних умов (зливи) була пошкоджена гідроспоруда та більше року води у водоймі не було, про що у селищній раді є акти перевірки по скаргах населення. Однак, ОСОБА_2 своїми силами гідроспоруду відремонтував та водойма наповнена водою.

Відтак, через відсутність документації, а саме водного паспорта об`єкта, проводити рибогосподарську діяльність неможливо. По цій причині звітність № 1-А-риба не проводилась за останні два роки.

Після виготовлення належної документації ОСОБА_2 зобов`язується сплатити орендну плату після її нарахування, про що він повідомив селищну раду гарантійним листом.

З огляду на вказані обставини, відповідач-2 просить суд зобов`язати Оратівську селищну раду привести документацію спірної водойми згідно із Законом України № 963-ІХ від 04.11.2020, відмовити у задоволенні позову Немирівської окружної прокуратури, а також задовольнити заяву орендаря відповідача-1 з перереєстрацією Договору.

Фактичні обставини, які встановив суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 05.07.1995 і з цього часу вказаний статус не припинено. Одним із видів діяльності ОСОБА_1, як суб`єкта підприємницької діяльності, є прісноводне рибальство (а. с. 235, т. 1).

08.02.2010 між Оратівською районною державною адміністрацією (далі також - Орендодавцем) та жителем с-ща Оратів Вінницької області ОСОБА_1 (далі також - Орендар) було укладено Договір оренди землі.

Відповідно до пункту 1 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає на основі розпорядження голови Оратівської райдержадміністрації № 426 від 20 вересня 2007 року, № 407 від 16 листопада 2009 року, № 37 від 4 лютого 2010 року в строкове, платне користування земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами с. Животівка.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 13,6785 га, в тому числі: земельна ділянка під гідроспорудою 1,3790 га, земельна ділянка під водою 11,4538 га, під болотами 0,6047 га, під сіножатями 0,2410 га (пункту 2 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 462333,3 грн (пункт 5 Договору).

Відповідно до пункту 8 Договору останній укладено на 35 (тридцять п`ять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1014,00 грн за 1 га земель водного фонду в рік (пункт 9 Договору).

Орендна плата вноситься у такі строки щоквартально, до 5 числа наступного кварталу (пункт 11 Договору).

Земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб (пункт 15 Договору).

Цільове призначення земельної ділянки землі водного фонду (пункт 16 Договору).

Відповідно до пункту 37 Договору його дія припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також і в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 38 Договору його дія припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

За невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору (пункт 41 Договору).

Згідно з пунктом 43 Договору останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Також відповідно до змісту Договору його зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07 травня 2010 року за №041001700334 (а. с. 18-22, т. 1).

Згідно з довідкою № 66 про правовий статус земельної ділянки, виданої 08.02.2010 відділом Держкомзему у Оратівському районі Вінницької області, земельним ділянкам водного фонду, які розташовані на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами с. Животівка присвоєно кадастрові номери, зокрема: площею 1,3790 га кадастровий номер 0523181300:02:002:0003, площею 11,4538 га кадастровий номер 0523181300:02:002:0004, площею 0,6047 га кадастровий номер 0523181300:02:002:0112; площею 0,2410 га кадастровий номер 0523181300:02:002:0113 (а. с. 23, т. 1).

Надалі, 01 червня 2010 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ОСОБА_2 (далі - суборендарем) було укладено Договір суборенди землі (далі також - Договір суборенди), згідно з умовами якого орендодавець надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку земель водного фонду, яка знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами с. Животівка. В суборенду передається земельна ділянка земель водного фонду Животівської сільської ради загальною площею 13,6785 га, в тому числі: земельна ділянка під гідроспорудою 1,3790 га, земельна ділянка під водою 11,4538 га, під болотами 0,6047 га, під сіножатями 0,2410 га (пункт 1 та пункт 2 Договору суборенди).

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 25.07.1995 і з цього часу вказаний статус не припинено. Основним видом діяльності ОСОБА_2 є оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (а. с. 234, т. 1).

Відповідно до пункту 8 Договору суборенди його укладено на 35 (тридцять п`ять) років, згідно розпорядження Оратівської райдержадміністрації від 17 травня 2010 року № 150 "Про погодження надання суборенди". Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі та становить 300,00 грн за 1 га земель водного фонду в рік Орендна плата вноситься у такі строки щоквартально, до 5 числа наступного кварталу (пункт 9 та пункт 11 Договору суборенди).

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (пункт 41 Договору суборенди)

Згідно пункт 43 договору суборенди, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір суборенди засвідчено печаткою ФОП ОСОБА_2

Також відповідно до змісту Договору суборенди, договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 серпня 2010 року за № 041001700501.

29.11.2023 керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся з листом № 54/1-4937вих-23 до виконувача обов`язків голови Оратівської селищної ради про надання інформації щодо злісного невиконання істотних умов договорів оренди, що пов`язані із несплатою орендної плати.

Згідно з інформацією Оратівської селищної ради № 3763/03.01-17 від 13.12.2023, наданої у відповідь на запит прокурора, на території колишньої Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області наявна земельна ділянка водного фонду площею 13,6785 га, якою користується ОСОБА_1, як орендар, на підставі договору від 08.02.2010, укладеного із Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області терміном на 35 років, що був зареєстрований у Вінницькому регіональному центрі ДЗК (а. с. 31-32, т. 1).

За погодженням із Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір суборенди, згідно з яким останній приймає в строкове платне користування вищевказану земельну ділянку водного фонду загальною площею 13,6785 га. Зазначений договір був укладений 01.06.2010 та зареєстрований у Вінницькому регіональному центрі ДЗК.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Вінницькій області № 16744/5/02-32-24-12-29 від 13.12.2023, станом на 12.12.2023, згідно з інформаційно-комунікаційною базою даних податкового органу, платником орендної плати за землю за користування водним об`єктом площею 13,6785 га, що розташований на території колишньої Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області є ФОП ОСОБА_1, який самостійно подає декларації по платі за землю та декларує нарахування орендної плати. Підставою для нарахування платник зазначає договір оренди земельної ділянки, дата державної реєстрації від 15.05.2010 за № 150. Заборгованість по орендній платі складає 57203,15 грн.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 357611503 від 08.12.2023, вищевказаний договір оренди не зареєстрований в Державному реєстрі речових прав. Інформація щодо укладення договору суборенди земельної ділянки водного фонду площею 13,6785 га між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ГУ ДПС у Вінницькій області не надходила.

11.09.2023 Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 120/7379/23 про задоволення позовних вимог ГУ ДПС у Вінницькій області та стягнуто з ФОП ОСОБА_1 податковий борг із орендної плати з фізичних осіб (відповідно коду бюджетної класифікації 18010900) в сумі 43063,64 грн. Рішення суду набрало законної сили, виконавчий лист направлено на виконання до Оратівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

По платнику ОСОБА_2 орендна плата за землю не нараховується, заборгованість відсутня (а. с. 43-44, т. 1).

Також, як убачається з інформації Головного управління ДПС у Вінницькій області № 16934/5/02-32-13-09-14 від 19.12.2023, станом на 19.12.2023 згідно з інформаційно-комунікаційною базою даних податкового органу по платнику ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі з фізичних осіб (відповідно коду бюджетної класифікації 18010900) становить 57203,15 грн.

ФОП ОСОБА_1 протягом 2021-2023 років подавались податкові декларації з плати за землю та декларували податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб, а саме:

- за 2021 рік № 1401 від 22.02.2021 на суму 22035,61 грн (щомісячні нарахування 1836,3 грн);

- за 2022 рік № 9035131176 від 21.02.2022 на суму 24239,17 грн (щомісячні нарахування 2019,93 грн);

- за 2023 рік № 9029000241 від 20.02.2023 на суму 24239,17 грн (щомісячні нарахування 2019,93 грн).

При цьому, остання щомісячна сплата ФОП ОСОБА_1 здійснена 30.06.2021 в розмірі 1961,42 грн, відповідно заборгованість виникла 30.07.2021 (а. с. 38-40, т. 1).

Згідно з інформацією Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області № 1-16-9/1623-23 від 14.12.2023 суб`єктом господарювання, який здійснює виробництво рибопосадкового матеріалу та товарної риби в умовах аквакультури подається до територіального органу рибоохорони Держрибагенства щорічна звітність про виробництво продукції аквакультури. Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звітність про виробництво продукції аквакультури за 2022 рік до управління не подавалась. Відповідно до діючого законодавства звітність за 2023 рік подається суб`єктами аквакультури до 10 січня 2024 року (а. с. 50, т. 1).

Відповідно до листа Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг № 2015/02 від 19.12.2023, звіт про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) через портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України за 2022 рік користувачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не подавали. Щодо подачі звіту за 2023 рік повідомлено, що згідно п.1.5 Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженим наказом Мінприроди № 78 від 16.03.2015, звітний період триває з 1 січня до 1 лютого року, наступного за звітним (а. с. 47, т. 1).

Також відповідно до інформації відділу № 2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 1316/14-23 від 20.12.2023, відповідно до даних Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 0523181300:02:002:0003 перенесені 29.08.2016 до архівного шару Національної кадастрової системи з внесенням до додаткових відомостей підстав "відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 0523181300:02:002:0003 відсутні у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, державні акти не друкувались. Поземельна книга на неї не відкривалась, державний акт або договір оренди на земельну ділянку до 01.01.2013 не видавався".

Проте, у відділі відсутні підтверджуючі документи, на підставі яких ділянка перенесена до архівного шару, в т.ч. тих, які б підтверджували інформацію, вказану у додаткових відомостях Державного земельного кадастру.

Інформація про земельні ділянки з кадастровими номерами 0523181300:02:002:0004, 0523181300:02:002:0112, 0523181300:02:002:0113 в Державному земельному кадастрі відсутня (за пошуком за даними кадастровими номерами не знайдено геометрію земельних ділянок) (а. с. 53, т. 1).

Отже, оскільки відповідач-1 ОСОБА_1 допустив систематичне порушення взятих на себе обов`язків щодо своєчасного внесення орендної плати за користування землями водного фонду шляхом несплати ним до місцевого бюджету коштів за користування землями водного фонду протягом останніх двох років, прокурор звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Предметом позову у справі № 141/32/24 є матеріально-правові вимоги прокурора до відповідача-1 про розірвання Договору оренди землі від 08.02.2010, укладений між Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області та ОСОБА_1 та зобов`язання відповідачів повернути позивачу земельну ділянку водного фонду площею 13,6785 га, яка знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами села Животівка (на даний час територія Оратівської селищної ради), передану в оренду на підставі договору оренди землі від 08.02.2010, шляхом підписання акту приймання-передачі з Оратівською селищною радою.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Статтею 4 Водного кодексу України (далі - ВК України), в редакцій, чинній на дату укладення Договору, встановлено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Статтею 85 ВК України у редакцій, чинній на дату укладення Договору, передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 4 зазначеної редакції Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.

Відповідно до частини третьої статті 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (частина п`ята статті 122 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Отже, з урахуванням викладеного, станом на час укладення договору оренди землі від 08.02.2010, органом, уповноваженим розпоряджатись спірною земельною ділянкою була Оратівська районна державна адміністрація.

Надалі, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423 від 28.04.2021 розділ X Земельного Кодексу України "Перехідні положення" доповнено пунктом 24.

Відповідно до пункту 24 вказаного закону, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Як слідує з матеріалів справи спірна земельна ділянка та розташовані на ній водні об`єкти належать до комунальної власності Оратівської територіальної громади.

З урахуванням викладеного, органом, уповноваженим на даний час розпоряджатись спірною земельною ділянкою водного фонду є Оратівська селищна рада.

Разом з тим, у цій справі прокурор здійснює представництво інтересів держави, оскільки уповноваженим органом не вжито заходи щодо повернення земельної ділянки.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави судом враховано таке.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

11.01.2024 керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся з листом № 54/1-180вих-24 до виконувача обов`язків голови Оратівської селищної ради щодо надання останньою інформації про намір звернутися до суду з позовом про розірвання Договору оренди, укладеного між Оратівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки водного фонду площею 13,6785 га, що розташовується на території колишньої Животівської сільської ради Оратівського району (а. с. 54-58, т. 1).

Листом № 161/03.01-16 від 11.01.2024 виконувач обов`язків Оратівського селищного голови, секретар селищної ради повідомила керівнику Немирівської окружної прокуратури, що Оратівська селищна рада до суду з позовом про розірвання спірного договору оренди не зверталась і найближчим часом не планує звертатись. Кошти у місцевому бюджеті на 2024 рік на вказані витрати не передбачені (а. с. 59, т. 1).

Враховуючи, що Оратівською селищною радою Вінницького району Вінницької області не вжито жодних заходів до захисту інтересів держави ні як розпорядником спірної земельної ділянки щодо розірвання спірного договору оренди землі від 08.02.2010, ні шляхом реалізації наданих законом повноважень як органом місцевого самоврядування, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді з урахуванням вищезазначених норм.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин судом враховано таке.

Причиною виникнення спору у цій справі стало систематичне порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати орендної плати за Договором оренди землі від 08.02.2010.

Відповідно до частини четвертої статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних

захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду землі", у відповідній редакцій, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути:

а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об`єднання та організації, а також іноземні держави.

Згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у постанові Вінницького апеляційного суду від 19.11.2024 у справі № 141/32/24 колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ встановила, що обидва відповідачі мали статус фізичної особи-підприємця на час укладення договору оренди та договору суборенди.

Крім того, підставою нарахування орендної плати, несплата якої ФОП ОСОБА_1 і стала причиною для розірвання договору оренди, нарахована йому на підставі поданої ним декларації як фізичної особи-підприємця.

Відтак, Договір, укладений між Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області та ОСОБА_1, та Договір суборенди, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, цієї ж земельної ділянки укладені з метою ведення підприємницької діяльності, а позов мотивовано порушенням прав позивача на користування належним йому майном.

Тобто між сторонами існують правовідносини, які притаманні господарській діяльності.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд враховує таке.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Частина перша статті 14 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною першою статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строку володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Згідно зі статтею 8 вказаної редакції Закону України "Про оренду землі", орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Передача в суборенду земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, забороняється.

Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Відповідно до статті 13 вказаної редакції Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 14 вказаної редакції Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до статті 15 вказаної редакції Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з пунктом "в" частини статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю". Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній чи відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Статтею 24 вказаної редакції Закону України "Про оренду землі" встановлено права та обов`язки орендодавця, у тому числі вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати тощо.

Положеннями статті 32 вказаної редакції Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 34 вказаної редакції Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17: "Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема справедливість, добросовісність та розумність."

У постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що "у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Судом установлено, що у пункті 9 та у пункті 11 Договору оренди землі від 08.02.2010 сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1014,00 грн за 1 га земель водного фонду в рік. Орендна плата вноситься у такі строки щоквартально, до 5 числа наступного кварталу.

Натомість, як убачається з матеріалів справи № 141/32/24, а саме: листів Головного управління ДПС у Вінницькій області № 16744/5/02-32-24-12/29 від 13.12.2023 та № 16934/5/02-32-13-09-14 від 19.12.2023 щодо сплати орендної плати відповідачем-14 (а. с. 43-44 та 38-40, т. 1), - ОСОБА_1, починаючи з 01.07.2021, тобто упродовж останніх двох років або більш ніж на 10 періодів сплати, належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання та систематично в установлений договором строк не сплатив орендну плату за користування належною позивачу земельною ділянкою водного фонду, чим порушив умови договору та вимоги земельного законодавства. При цьому, зміни в договір оренди землі від 08.02.2010 щодо умов оплати орендної плати не вносились.

Ухвалюючи дане рішення суд також враховує, що відповідачем-1 визнано позовні вимоги (а. с. 92, т. 1) та у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати обставини систематичної несплати орендної плати за Договором недостовірними, оскільки означені обставини не спростовано, доказів щодо своєчасної та у відповідному розмірі внесення орендної плати за користування землями водного фонду відповідачами до суду не надано.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що наявні у справі докази в сукупності підтверджують обставини систематичної несплати відповідачем-1 орендної плати за Договором.

Суд критично оцінює доводи відповідача-2 щодо наявності прострочення кредитора, Оратівської селищної ради (у зв`язку із відсутністю технічної документації на спірну земельну ділянку), через яке ОСОБА_2 не міг виконати свого обов`язку щодо сплати орендної плати, з огляду на таке.

Матеріалами справи стверджується, що підставою нарахування орендної плати за користування спірною земельною ділянкою є нараховані зобов`язання згідно з декларацією, поданою ФОП ОСОБА_1, як фізичною особою-підприємцем. Відтак, невиконанням орендарем, ОСОБА_1, вимог Договору оренди землі б/н від 08.02.2010, а саме систематична несплата орендної плати є самостійною підставою для розірвання договору оренди землі.

Також суд відхиляє надані ОСОБА_2 гарантії щодо сплати заборгованості після виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку, з огляду на усталену практику Верховного Суду, згідно з якою: "...сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться." (постанова Верховного Суду від 31.07.2020 у справі №479/1073/18-ц).

Враховуючи вищевикладене, вимога прокурора щодо розірвання договору оренди з причини систематичного порушення орендарем взятих на себе обов`язків щодо своєчасного внесення орендної плати за користування землями водного фонду та несплати ним до місцевого бюджету коштів протягом останніх двох років, є істотним порушенням договірних умов, відтак позовні вимоги в цій частині є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Розглянувши вимоги про повернення позивачу земельної ділянки водного фонду площею 13,6785 га, яка знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами села Животівка (на даний час територія Оратівської селищної ради), передану в оренду на підставі договору оренди землі від 08.02.2010, шляхом підписання акту приймання-передачі з Оратівською селищною радою, суд дійшов таких висновків.

Вимога прокурора щодо зобов`язання відповідачів повернути Оратівській селищній раді Вінницького району Вінницької області спірну земельну фактично є похідною від первісної вимоги і має на меті відновлення прав позивача після розірвання договору оренди землі від 08.02.2010.

Пунктом 20 Договору сторонами погоджено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Як вже зазначалось, у відповідності до статті 8 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Відповідно до частини другої статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 08.02.2010, а спірна земельна ділянка фактично перебуває у відповідача-2 на праві суборенди, вимоги про повернення позивачу земельної ділянки водного фонду площею 13,6785 га, яка знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами села Животівка (на даний час територія Оратівської селищної ради), передану в оренду на підставі договору оренди землі від 08.02.2010, шляхом підписання акту приймання-передачі з Оратівською селищною радою також підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Суд враховує, що у висновках стосовно застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17, наголошено на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Що стосується тверджень відповідача ОСОБА_2, викладених у клопотанні від 04.07.2024, то суд оцінює їх критично та до уваги не бере, оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами у справі й спростовуються установленими судом фактичними обставинами, наведеними висновками суду та наданими прокурором доказами, які містяться в матеріалах справи № 141/32/24.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення статей 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо судових витрат.

З аналізу норм Закону України "Про судовий збір" та статті 129 ГПК України вбачається, що солідарне стягнення суми судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, судового збору, законом не передбачено.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20 та від 13.01.2022 № 910/6341/21.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн слід покласти на відповідача-1.

Керуючись статтями 8, 18, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 326, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі від 08.02.2010, укладений між Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області та ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) повернути Оратівській селищній раді Вінницького району Вінницької області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04327985; місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 78, с-ще Оратів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22600) земельну ділянку водного фонду площею 13,6785 га, яка знаходиться на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами села Животівка (на даний час територія Оратівської селищної ради), передану в оренду на підставі договору оренди землі від 08.02.2010, шляхом підписання акту приймання-передачі з Оратівською селищною радою.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи: 02909909; місцезнаходження: вул. Монастирська, буд. 33, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21050; Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р 568201720343110002000003988, МФО 820172, отримувач: Вінницька обласна прокуратура) витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 6056,00 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Згідно з частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів, а за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також Немирівській окружній прокуратурі на адресу електронної пошти: nemyrivprok02@gmail.com.

Повне рішення складено 25 березня 2025 р..

Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

3, 4 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_5 )