Ухвала

від 19.03.2025 по справі 915/920/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про заміну сторони в наказі суду

м. Київ

19.03.2025Справа № 915/920/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О., при секретарі судового засідання Осьмак Ю.Р., розглянувши заяву Фермерського господарства "КОРМИШКІН" про заміну сторони (стягувача) в наказі суду від 19.12.2024 у справі №915/920/24

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"СИНТЕЗ."

(57350, Миколаївська область, Баштанський район, с. Першотравневе,

вул. Вишнева, буд. 1; ідентифікаційний код: 41495211)

до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації

(119991, російська федерація, м. москва, вул. Житня, будинок 14,

будівля 1)

про стягнення 22 599 060, 73 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Синтез." звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Російської Федерації в особі міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення збитків в розмірі 22599060,73 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2024, не погоджуючись із доводами позивача щодо підсудності даної справи Господарському суду Миколаївської області позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез." до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування збитків в розмірі 22 599 060,73 грн. направлено для розгляду за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

04.09.2024 матеріали справи №915/920/24 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2024, матеріали справи №915/920/24 були передані для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 відкрито провадження у справі №915/920/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 23.10.2024.

23.10.2024 представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 позов задоволено повністю; стягнуто з держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ." 22 599 060,73 грн. збитків, 3 600, 00 грн. витрати, пов`язані із підтвердженням розташування земельних ділянок в районі проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточені (блокуванні внаслідок збройної агресії російської федерації) та 24 000,00 грн. витрат, пов`язаних із проведенням експертизи; стягнуто з держави російська федерація в особі Міністерства юстиції російської федерації в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі України 338 985,91 грн.

19.12.2024 на виконання рішення від 20.11.2024 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

12.03.2025 до суду від Фермерського господарства "КОРМИШКІН" надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому документі - наказі суду від 19.12.2024 у справі №915/920/24, яким стягнуто з держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ." 22 599 060,73 грн. збитків, 3 600, 00 грн. витрати, пов`язані із підтвердженням розташування земельних ділянок в районі проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточені (блокуванні внаслідок збройної агресії російської федерації) та 24 000,00 грн. витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 розгляд заяви Фермерського господарства "КОРМИШКІН" про заміну сторони (стягувача) в наказі суду від 19.12.2024 у справі №915/920/24 призначено на 19.03.2025.

14.03.2025 до суду надійшли письмові пояснення позивача (стягувача) - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ." в яких заявник подану Фермерським господарством "КОРМИШКІН" про заміну сторони заяву підтримує та просить суд провести розгляд заяви без участі уповноваженого представника позивача.

19.03.2025 у судове засідання представники учасників судового процесу не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні 19.03.2025 заяву Фермерського господарства "КОРМИШКІН" про заміну сторони (стягувача) в наказі суду від 19.12.2024 у справі №915/920/24 суд дійшов висновку про достатність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч.3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Фермерське господарство "КОРМИШКІН" у своїй заяві зазначає, що 04.03.2025 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ." та Фермерським господарством "КОРМИШКІН" укладено Договір відступлення права вимоги №04/03/2025 від 04.03.2025 (копія міститься у матеріалах справи) (далі - Договір №04/03/2025 від 04.03.2025).

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 3 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, ч. 2 цієї ж статті встановлено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до п. 1.1. Договору №04/03/2025 від 04.03.2025, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові і стає новим Кредитором за:

- вимогою про стягнення з держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації (119991, російська федерація, місто москва, вулиця житня, будинок 14; russian federation код ISO ru/rus 643) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ." (Україна, 57350, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с. Першотравневе, вул. Вишнева, буд. 1, код за ЄДРПОУ:41495211) 22 599 060, 73грн. збитків, 3 600,00 грн. витрат, пов?язаних із підтвердженням розташування земельних ділянок в районі проведення воєнних (бойових) дій, артилерійських або ракетних обстрілів, у тимчасовій окупації, оточені (блокуванні внаслідок збройної агресії російської федерації) та 24 000,00 грн. витрат, пов?язаних із проведенням експертизи, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 20 листопада 2024 року по справі №915/920/24 та наказу Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2024 року.

Всього до Фермерського господарства «КОРМИШКІН» переходить право вимоги на загальну суму 22 626 660, 73 грн. (двадцять два мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот шістдесят гривень 73 копійки).

Відповідно до умов Договору, Первісним кредитором передано Новому кредитору усі необхідні документи та інформація, яка важлива для його здійснення, що підтверджується Актом приймання - передачі документації до Договору про відступлення права вимоги за №04/03/2025 від 04.03.2025. Доказом зазначеної обставини є Акт приймання - передачі документації до Договору про відступлення права вимоги за №04/03/2025 від 04.03.2025, копія якого додається до заяви.

На виконання умов Договору, Фермерським господарством «КОРМИШКІН» сплачено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «СИНТЕЗ.» 1 000, 00 грн. (одну тисячу гривень 00 копійок) за право вимоги до боржника. Доказом зазначеної обставини є Платіжна інструкція кредитового переказу коштів №8810665665 від 05.03.2025, копія якої додається до заяви.

Згідно п. 1.5. Договору, Новий кредитор зобов?язується за власний рахунок повідомити Боржника (Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації) про відступлення прав вимог шляхом направлення відповідного повідомлення Боржнику протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня підписання цього Договору. На виконання даного пункту Договору Фермерським господарством «КОРМИШКІН» повідомлено боржника про відступлення прав вимоги. Доказом зазначеної обставини є повідомлення про відступлення прав вимог від 05.03.2025 за №05/03-01 з нотаріально засвідченим перекладом на російську мову, фіскальний чек АТ «УКРПОШТА» з номером відправлення, скріншот з сайту посольства російської федерації в Республіці Польща з місцем розташування посольства за адресою: ul. Belwederska, 49, 00-761, Warszawa, Polska.

В свою чергу боржником - російською федерацією в особі міністерства юстиції російської федерації жодних пояснень чи заперечень на заяву Фермерського господарства "КОРМИШКІН" про заміну сторони (стягувача) в наказі суду від 19.12.2024 у справі №915/920/24 до суду не подано.

З огляду на вищевикладене суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Відповідно до 4.5 статті 334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пп. 3-4 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 512, 514 та 517 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, зі змісту норм Цивільного кодексу випливає, що за загальним правилом, будь-яке зобов`язальне право вимоги може бути відступлене кредитором іншій особі; недопустимість відступлення права вимоги в силу сутності зобов`язання або через пряму заборону закону є винятком.

Обмеження щодо заміни кредитора у зобов`язанні може бути встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України). Зазвичай такі обмеження спрямовані на усунення ризиків, пов`язаних із переходом прав вимоги до іншої особи, яка не є стороною за первісним договором.

Цивільний кодекс встановлює загальне правило про принципову можливість переходу права кредитора від однієї особи до іншої як в порядку загального (універсального) правонаступництва, так і в порядку правонаступництва в окремому правовідношенні (сингулярного правонаступництва). В ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України ці види правонаступництва розглядаються як самостійні підстави заміни кредитора у зобов`язанні. Отже, заміна кредитора у зобов`язанні є родовим поняттям щодо передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

При цьому слід брати до уваги те, що в Цивільного кодексі України термін "зобов`язання" вживається в різних значеннях і не збігається змістовно з поняттям "договір".

Відповідно до частини 1 пункту 1 частини 2 статті 11, частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є,зокрема, речі, у тому числі гроші.

Дозволяючи заміну сторони (як універсальне, так і сингулярне правонаступництво) на стадії виконавчого провадження у встановленому порядку, законодавець визнає, що вона як така не суперечить публічним інтересам у сфері судочинства та приватним інтересам сторін.

Правова оцінка законності відступлення права вимоги на стадії виконання судового рішення про стягнення грошей має ґрунтуватися на тому, що: будь-які ризики для боржника, пов`язані із відступленням права вимоги за грошовим зобов`язанням та стягненням відповідних сум як санкцій за його порушення, відсутні, оскільки вимога є безспірною в силу рішення суду, що набрало законної сили; обмеження права кредитора на вільне розпорядження своїм безспірним правом вимоги в статусі стягувача у публічно-правових відносинах виконавчого провадження не відповідає вимогам справедливості, розумності та добросовісності, які в зобов`язальному праві відіграють першорядне значення, що прямо випливає зі змісту ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Воля боржника за грошовим зобов`язанням на стадії застосування до нього заходів примусового виконання (наприклад, у вигляді арешту, примусового стягнення належних боржникові грошових сум та їх зарахування державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби) не має будь-якого юридичного значення. В ситуації, коли відбувається фактичне виконання обов`язку боржника у примусовому порядку, боржник не має і не може мати суб`єктивного права або інтересу щодо грошових сум, присуджених для сплати на користь кредитора. У випадку, коли судовим рішенням підтверджено наявність боргу і державною виконавчою службою здійснюються відповідні дії, кредитор наділяється правом використати публічно-правовий інститут (виконавче провадження) для реального відновлення його порушеного права. Оскільки на стадії примусового виконання судового рішення до боржника застосовуються заходи юридичної відповідальності, отже, навіть теоретично волевиявлення (згода) боржника щодо переходу прав кредитора у грошовому зобов`язанні до іншої особи (якщо це і передбачено умовами договору) не може вплинути на виконання судового рішення на користь нового стягувача (цесіонарія).

Таким чином, беручи до уваги, що у Цивільному кодексу України закріплено загальне правило про те, що зобов`язальне право вимоги як самостійна майнова цінність може вільно передаватися кредитором іншій особі. Будь-яке майнове право (право вимоги) може бути відступленим, якщо законом не встановлено відповідну заборону, або якщо воно не має нерозривного зв`язку із особою кредитора. Обмеження щодо заміни кредитора у зобов`язанні (у вигляді згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні) може бути встановлено договором з метою усунення ризиків, пов`язаних із переходом прав вимоги до іншої особи, яка не є стороною за первісним договором. Право вимоги за грошовим зобов`язанням є в принципі оборотоздатним, не має нерозривного зв`язку із особою кредитора, і його відступлення іншій особі не підпадає під заборону, встановлену ст. 515 Цивільного кодексу України, а саме у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю договірні обмеження щодо відступлення права вимоги за грошовим зобов`язанням мають розглядатися з точки зору справедливості, розумності та добросовісності як загальних засад цивільного законодавства (ст. 3 Цивільного кодексу України) та конкретних обставин справи.

Оскільки, правочин про відступлення права вимоги - Договір №04/03/2025 від 04.03.2025 відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, у судовому порядку недійсним не визнавався, суд доходить висновку про наявність підстав для заміни сторони (стягувача) в наказі суду від 19.12.2024 у справі №915/920/24.

Будь яких заперечень проти задоволення заяви Фермерського господарства "КОРМИШКІН" про заміну сторони (стягувача) в наказі суду від 19.12.2024 у справі №915/920/24 іншими учасниками судового процесу до суд не подано.

Позивач (стягувач) в свою чергу у своїх письмових поясненнях від 14.03.2025 подану Фермерським господарством "КОРМИШКІН" заяву підтримав.

Таким чином, з огляду на положення норм цивільного законодавства та враховуючи приписи ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заява Фермерського господарства "КОРМИШКІН" про заміну сторони (стягувача) в наказі суду від 19.12.2024 у справі №915/920/24 обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фермерського господарства "КОРМИШКІН" про заміну сторони (стягувача) в наказі суду від 19.12.2024 у справі №915/920/24 задовольнити повністю.

2. Здійснити заміну сторони (стягувача) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ." (57350, Миколаївська область, Баштанський район, с. Першотравневе, вул. Вишнева, буд. 1; ідентифікаційний код: 41495211) його процесуальним правонаступником - Фермерським господарством "КОРМИШКІН" (57303, Миколаївська обл., Снігурівський район, м. Снігурівка, вул. Виноградна, буд. 22; ідентифікаційний код: 41188324) при примусовому виконанні наказу суду від 19.12.2024, виданого на виконання п. 2 рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 у справі №915/920/24.

3. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена за приписами статті 225 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.03.2025.

Суддя М.О. Лиськов