Рішення

від 17.03.2025 по справі 914/3256/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2025 Справа № 914/3256/24

За позовом Приватного підприємства «СВІТЧАЙ», с.Підберізці Львівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ», с.Ставчани Львівського району Львівської області

про стягнення 543829,15 грн основного боргу, 16116,96 грн інфляційних втрат та 3552,69 грн 3% річних за договором поставки №230323/01П від 23.03.2023

Суддя Ділай У.І.

Без участі представників сторін

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024 справу №914/3256/24 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 02.01.2025 позов залишено без руху.

08.01.2025 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 13.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.

28.01.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позов.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 14.03.2025. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

23 березня 2023 року між Приватним підприємством «СВІТЧАЙ» (надалі ПП «СВІТЧАЙ», постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ» (надалі ТОВ «ТРАНСМАРТ СМ», покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 230323/01П (надалі договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар на умовах цього договору.

У п.3.12 договору сторони погодили, що право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем товаро-транспортної та видаткової накладної.

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 88 календарних днів з дня поставки товару та досягнення покупцем кредитного ліміту у розмірі 900000,00 грн. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Сторони, шляхом підписання додаткової угоди можуть змінювати порядок розрахунків в частині кредитного ліміту (п. 6.5 договору поставки, в редакції додатку № 9 «Протокол узгодження розбіжностей»).

Згідно із п. 6.5.1 договору, у випадку, якщо строк оплати за товар припадає на вихідний чи не робочий день, то такий платіж здійснюється у наступний за встановленим строком оплати робочий розрахунковий день. При цьому така оплата не вважається порушенням покупцем строків оплати.

На виконання взятих зобов`язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 543829,15грн (з врахуванням коригування боргу). На підтвердження долучено видаткові накладні: 1) № Ма0000700 від 09.05.2024 на загальну суму 51364, 18 грн; 2) № Ма0001787 від 24.05.2024 на загальну суму 40249, 51 грн; 3) № Ма0002430 від 31.05.2024 на загальну суму 36563,78 грн; 4) № Ин0000448 від 06.06.2024 на загальну суму 28007,45 грн; 5) № Ин0001010 від 13.06.2024 на загальну суму 23728,90 грн; 6) № Ин0001568 від 20.06.2024 на загальну суму 22646,62 грн; 7) № Ин0002069 від 27.06.2024 на загальну суму 24604,82 грн; 8) № Ил0000438 від 04.07.2024 на загальну суму 22586, 59грн; 9) № Ил0000975 від 11.07.2024 на загальну суму 16548, 79 грн; 10) № Ил0001424 від 18.07.2024 на загальну суму 19566,34 грн; 11) № Ил0002451 від 25.07.2024 на загальну суму 23073,29 грн; 12) № Ав0000143 від 01.08.2024 на загальну суму 27930,53 грн; 13) №Ав0000661 від 08.08.2024 на загальну суму 32561,50 грн; 14) № Ав0001093 від 15.08.2024 на загальну суму 38442,98 грн; 15) № Ав0002118 від 29.08.2024 на загальну суму 16538,71 грн; 16) № Ав0001715 від 22.08.2024 на загальну суму 16608,00 грн; 17) № Сн0000509 від 05.09.2024 на загальну суму 20363,88 грн; 18) № Сн0001020 від 12.09.2024 на загальну суму 30963,91 грн; 19) № Сн0001697 від 19.09.2024 на загальну суму 29166,10 грн; 20) № Сн0002212 від 26.09.2024 на загальну суму 27125,53 грн.

Також позивач долучив податкові накладні на підтвердження факту поставки товарів та акт звірки взаємних розрахунків за період 01.08.2024-11.12.2024, який підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін.

У порядку досудового врегулювання спору 26.11.2024 позивач скеровував відповідачу вимогу про повернення боргу, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не оплатив позивачу вартості поставленого товару. Відтак, ПП «СВІТЧАЙ» подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 543829,15 грн основного боргу.

Крім того, керуючись положеннями ст. 625 ЦК України, позивач нарахував за період з 06.08.2024 по 30.12.2024 - 16116,96грн інфляційних втрат та 3552,69грн 3% річних.

Відповідач заперечив проти позову, з огляду на таке.

Заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню тому, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є пропорційним до складності справи, так як за своєю категорією вона не є складною, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, розрахунок розміру позовних вимог не є складним та значним).

Відповідач звернув увагу, що адвокатом Качмар Анною Іванівною, що представляє інтереси Позивача ПП «Світчай» не додано до позовної заяви ордеру, згенерованого на час підготовки позовної заяви. Таким чином є сумнівним факт фактичного надання таких послуг, як стороннім адвокатом.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач неправильно здійснив розрахунок, та сплатив судовий збір в підвищеному розмірі. Судовий збір мав становити 6761,98 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір поставки № 230323/01П від 23.03.2023, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 ст. 264 ГК України).

У частині 2 ст. 712 Цивільного кодексу зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобов`язання щодо передачі товару на загальну суму 543829,15 грн за спірним договором виконав повністю, що підтверджено копіями видаткових та видаткових накладних, долученими до матеріалів справи.

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в накладних не зазначено.

Підписання відповідачем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 88 календарних днів з дня поставки товару та досягнення покупцем кредитного ліміту у розмірі 900000,00 грн. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Сторони, шляхом підписання додаткової угоди можуть змінювати порядок розрахунків в частині кредитного ліміту (п. 6.5 договору поставки, в редакції додатку № 9 «Протокол узгодження розбіжностей»).

Отже, за обставинами цієї справи, відповідач про дійсність отриманого товару та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Беручи до уваги, що строк виконання обов`язку сплати за поставлений товар є таким, що настав, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги про стягнення 543829,15 грн основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні суми інфляційних втрат, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 16116,96грн інфляційних втрат (за період з 06.08.2024 по 30.12.2024) слід задоволити.

Судовий збір в розмірі 6761,98грн покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ» (81118, Львівська область, Львівський район, село Ставчани, вулиця Шевченка, 9А; ідентифікаційний код 43023513) на користь Приватного підприємства «СВІТЧАЙ» (81146, Львівська область, Львівський район, село Підберізці, вулиця Енергетична, 5, ідентифікаційний код 30051782) 543829,15 грн основного боргу, 16116,96грн інфляційних втрат, 3552,69грн 3% річних та 6761,98грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 24.03.2025.

Суддя Уляна ДІЛАЙ