Рішення

від 12.03.2025 по справі 916/5031/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5031/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Саєвська Т.П. на підставі довіреності;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркова 22А» про стягнення 319 666,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (далі по тексту ДП «МТП «Чорноморськ») звернулося до господарського суду з позовною заявою до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркова 22А» (далі по тексту ОСББ «Паркова 22А») про стягнення 319 666,42 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на виникнення між сторонами кондикційних зобов`язань, оскільки відповідачем, будучи фактичним користувачем земельної ділянки в м. Чорноморськ по вулиці Паркова 22-А, яка передана позивачу у постійне землекористування, були збережені грошові кошти у вигляді земельного податку, який фактично був сплачений до державного бюджету позивачем.

Ухвалою суду від 18.11.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

ОСББ «Паркова 22А», яким не було виконано обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», жодного разу в судові засідання по даній справі не з`явилося, про причини неявки суд не повідомляло. При цьому, суд зазначає, що відповідач був повідомлений судом про розгляд даної справи шляхом надсилання ухвал на його адресу місцезнаходження, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, 22А.

Проте, ухвали суду, якими відповідач був повідомлений про розгляд судом даного спору, були повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресата.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене, ОСББ «Паркова 22А» було належним чином повідомлено про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

02.11.2006 Іллічівським міським відділом земельних ресурсів було видано ДП «Іллічівський морський торговельний порт» державний акт про право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №205048, згідно якого підприємству було передано у користування земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:02:025:0083 за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, буд. 22-А, площею 0,219 га для будівництва 5-ти поверхового 40-ка квартирного житлового будинку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №916/2470/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, позов ОСББ «Паркова 22А» до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Управління державної реєстрації та правового забезпечення Виконавчого комітету Чорноморської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Міністерства: ДП «МТП «Чорноморськ» було задоволено частково, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 46019659 від 19.03.2019 про реєстрацію права власності на нежитлове вбудоване приміщення №45-Н, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд. 22-А, загальною площею 736,7 кв. м.

Під час розгляду справи №916/2470/20 судами були встановлені наступні обставини.

Між АБ «Київська Русь» (Управитель), ДП «МТП «Чорноморськ» та фізичними особами було укладено договір про фінансування об`єкта будівництва із залученням коштів, наданих в управління Фонду фінансування будівництва №601-0, предметом якого було врегулювання цивільно-правових відносин сторін, пов`язаних з спорудженням об`єкта будівництва 5-ти поверхового 40-ка квартирного житлового будинку в м. Іллічівськ по вул. Паркова-22А за рахунок коштів, отриманих управителем в управління в порядку і на умовах, передбачених даним договором, введенням його в експлуатацію, та передачею об`єкта будівництва установникам.

Об`єкт будівництва введено в експлуатацію згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД143142390001 від 26.08.2014, після чого за фізичними особами було зареєстровано право власності на відповідні квартири.

08.01.2016 установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Іллічівськ, вул. Паркова, 22А, було прийняте рішення, оформлене протоколом №1, про створення ОСББ «Паркова 22А». Державна реєстрація ОСББ «Паркова 22А» була проведена 18.01.2016.

06.05.2016 був підписаний акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, яким ДП «МТП «Чорноморськ» було передано на баланс ОСББ «Паркова 22А» 5-ти поверховий 40 квартирний будинок загальною площею 5 026,4 (4 289,7) кв. м., яка складається із загальної площі квартир та загальної площі допоміжних приміщень.

19.03.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 46019659 від 19.03.2019 про реєстрацію права власності на нежитлове вбудоване приміщення №45-Н, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд. 22-А, загальною площею 736,7 кв.м. На підставі вказаного рішення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно був внесений запис про право власності №30752419 на вказане нежитлове приміщення за державою в особі Міністерства інфраструктури України.

За результатами розгляду спору у справі №916/2470/20 господарський суд дійшов висновку, що нежитлове вбудоване приміщення не є окремим об`єктом нерухомого майна, а відтак не могло бути зареєстроване на праві власності за державою в особі Міністерства інфраструктури України. При цьому, частково задовольняючи позовні вимоги, суд зробив висновок, що реєстрація права власності за Міністерством порушує право власності співвласників багатоквартирного будинку на допоміжне приміщення.

Вказані вище обставини в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують повторного доведення під час вирішення даного спору.

Під час вирішення даного спору судом також було встановлено, що 04.12.2023 ДП «МТП «Чорноморськ» звернулося до ОСББ «Паркова 22А» із листом, відповідно до якого позивач пропонував укласти договір про відшкодування (компенсації) земельного податку на земельну ділянку на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна: 5-ти поверховий житловий будинок.

Листом від 11.01.2024 ОСББ «Паркова 22А» у відповідь на пропозицію позивача відмовило в укладенні договору. При цьому, відповідачем було вказано про доцільність вжиття позивачем заходів з метою припинення права постійного користування.

Листом від 02.08.2024 ДП «МТП «Чорноморськ» просило Міністерство розвитку громад та територій України розглянути питання про погодження добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою площею 0,2190 га, (кадастровий номер 5110800000:02:025:0083), посилаючись на покладення на ДП «МТП «Чорноморськ» тягаря зі сплати земельного податку. В матеріалах справи наявні інші листи позивача, адресовані Міністерству, які були направлені з метою погодження добровільної відмови від права постійного користування, про зняття з обліку об`єкта нерухомого майна.

Листом від 11.10.2024 Міністерство розвитку громад та територій України у відповідь на листи ДП «МТП «Чорноморськ» щодо погодження добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою та зняття майна з обліку підприємства просило надати інформацію про причини укладення договору фінансування об`єкта будівництва, отриману вигоду від укладення договору, кількість працівників/робітників підприємства, які були довірителями та отримали у власність об`єкти інвестування.

В матеріалах даної справи також наявні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2020, 02.02.2021, 15.02.2022, 18.01.2023, надані ДП «МТП «Чорноморськ» на підтвердження факту правомірності розрахунку земельного податку за користування земельною ділянкою за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, буд. 22-А. Крім того, позивачем було надано податкові декларації з плати за землю 2016 2023 роки

Згідно довідки Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.10.2024 у ДП «МТП «Чорноморськ» відсутній податковий борг, недоїмка зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до розрахунку, складеного бухгалтером ДП «МТП «Чорноморськ», за 2016-2023 сума сплаченого до бюджету земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:02:025:0083 становить 316 666,42 грн.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Предметом заявлених ДП «МТП «Чорноморськ» позовних вимог є вимоги про стягнення з ОСББ «Паркова 22А» грошових коштів у розмірі 316 666,42 грн.

ДП «МТП «Чорноморськ» стверджує, що оскільки відповідач, будучи власником об`єкта нерухомості та фактичним користувачем земельної ділянки, ухилився від оформлення відповідних прав на земельну ділянку, а, отже, без достатньої правової підстави за рахунок ДП «МТП «Чорноморськ» зберіг у себе грошові кошти у вигляді земельного податку, які ДП «МТП «Чорноморськ» сплатило до державного бюджету.

При цьому, за твердженням ДП «МТП «Чорноморськ», сплачені до бюджету грошові кошти за землю, яка фактично перебуває у користуванні відповідача, свідчить про необхідність застосування до правовідносин сторін приписів ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Наведене дозволяє дійти висновку, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Позиція господарського суду щодо застосування приписів ст. 1212 ЦК України відповідає висновкам, до яких дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018р. по справі №629/4628/16-ц та у постанові від 20.11.2018р. по справі №922/3412/17.

З огляду на викладене вище, господарський суд зазначає, що для оцінки правомірності заявлених ДП «МТП «Чорноморськ» позовних вимог суду необхідно встановити насамперед наявність у ОСББ «Паркова 22А» передбаченого законом обов`язку оформити з позивачем правовідносини у зв`язку з фактичним користуванням земельною ділянкою, неоформлення яких мало наслідком утримання відповідачем у себе коштів у розмірі 316 666,42 грн.

У 2006 році ДП «Іллічівський морський торговельний порт», найменування якого було змінено на ДП «МТП «Чорноморськ», було надано у постійне користування земельну ділянку площею за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, буд. 22-А, площею 0,219 га. Слід зазначити, що докази припинення права користування ділянкою на момент вирішення даного спору в матеріалах справи відсутні.

Передання ділянки у постійне користування державному підприємству свідчить про належність такої ділянки до земель державної власності з огляду на вимоги п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України).

За змістом ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди; д) користуватися іншими правами, передбаченими законом або договором. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За змістом ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У п. 5.5 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг: право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством; права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені); постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати; земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.

З огляду на викладене, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005, господарський суд зазначає, що ДП «МТП «Чорноморськ», будучи постійним землекористувачем, має визначений законом обсяг прав та обов`язків, зокрема, обов`язок сплачувати земельний податок. Таким чином, господарський суд, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів припинення права постійного користування позивача, доходить висновку про наявність у ДП «МТП «Чорноморськ» обов`язку сплачувати земельний податок.

Разом з тим, господарський суд враховує, що постійні користувачі земельних ділянок не наділені правами на передання таких ділянок у користування іншим особам, що пов`язано із особливостями права постійного користування у порівнянні із правом оренди.

06.05.2016 між ДП «МТП «Чорноморськ» та ОСББ «Паркова 22А» було підписано акт приймання-передачі житлового комплексу за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд. 22-А.

За приписами ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2023 у справі № 621/2300/16 дійшов висновку, що розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Відповідно до пп. д п. 2 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Верховний Суд у постанові від 18.09.2024 у справі № 910/14564/23, аналізуючи положення п. 6 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 382 ЦК України та ст. 42 Земельного кодексу України, дійшов висновку, що будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону, у зв`язку з чим, у разі створення ОСББ, від нього не вимагається визнання та доведення права на наведені об`єкти.

У постанові від 05.03.2025 у справі № 926/927/24 Верховний Суд дійшов висновку, що багатоквартирні будинки є нерозривно пов`язаними із земельними ділянками, на яких вони розташовані, а особа, яка законно набула у власність будинок чи споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими об`єктами після їх набуття. Крім того, у зазначеній постанові Верховним Судом було зроблено висновок про перехід у користування співвласників багатоквартирних будинків земельної ділянки, розмір якої має визначатися на підставі землевпорядної документації, яка враховує фактичні параметри всіх об`єктів, запланованих для будівництва, їх прибудинкову територію та територію, необхідну для забезпечення обслуговування будинків і потреб його мешканців.

Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що ОСББ «Паркова 22А», представляючи інтереси співвласників, мало вжити заходи для оформлення права користування земельною ділянкою. Проте, право на оформлення земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового комплексу, ОСББ «Паркова 22А» реалізоване не було.

Господарський суд зазначає, що відсутність у ОСББ «Паркова 22А» оформленого права постійного користування має наслідком сплату ДП «МТП «Чорноморськ» земельного податку до державного бюджету за користування всією земельною ділянкою. Поряд з цим, вказана обставина не може бути достатньою для покладення на ОСББ «Паркова 22А» обов`язку відшкодувати позивачу добровільно сплачений земельний податок.

ДП «МТП «Чорноморськ», будучи обізнаним з обставиною фактичного перебування у користуванні ОСББ «Паркова 22А» земельної ділянки з 2016 року, не було позбавлено права у судовому порядку вирішити питання щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою, застосувавши ефективний спосіб захисту.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи наявність у ДП «МТП «Чорноморськ» належним чином оформленого права постійного користування земельною ділянкою, відсутність передбаченого законом обов`язку ОСББ «Паркова 22А» оформлювати будь-які відносини з позивачем, що, в тому числі, пов`язано із особливостями права постійного користування, а також обов`язку сплатити на рахунок позивача грошові кошти, невиконання якого могло свідчити про безпідставне утримання ОСББ «Паркова 22А» таких коштів, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого ДП «МТП «Чорноморськ» позову.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркова 22А» позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 319 666,42 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 24 березня 2025 р.

Суддя С.П. Желєзна