Рішення

від 25.03.2025 по справі 465/4401/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 465/4401/23

Провадження 2/465/743/25

РІШЕННЯ

Іменем України

25.03.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді - Мартьянової С.М.

при секретарі - Сеньків А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська Кредитна група», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про визнання договором недійсним та неукладеним з моменту підписання, визнання недостовірною інформацію, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду від позивачки надійшла позовна заява до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про визнання договором недійсним та неукладеним з моменту підписання, визнання недостовірною інформацію, у якій просила суд визнати недійсним та неукладеним з моменту його підписання Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту 2695904845/425374 від 17.11.2019 року на суму 2000 грн.; Визнати недостовірною інформацію, надану ТОВ для формування кредитної історії позивачки про наявність кредитного договору 2695904845/425374 від 17.11.2019 року; Зобов`язати ТОВ «Українське бюро кредитних історій» виключити інформацію про наявність кредитного договору 2695904845/425374 від 17.11.2019 року, та кредитної заборгованості з кредитної історії на її ім`я в базі ТОВ «Українське бюро кредитних історій», а також стягнути з відповідача судовий збір.

В обгрунтування позову зазначає, що 16.11.2019 року на мобільний номер телефону доньки позивачки - ОСОБА_2 надійшов дзвінок. Співрозмовник який зателефонував представився співробітником ПрАТ «Київстар» та зазначив, для того щоб оператор не заблокував її мобільний номер, а також для підтвердження її особистого мобільного номеру, потрібно назвати три контактних номери телефони з якими вона постійно спілкується. Донька вказала особистий мобільний номер позивачки НОМЕР_1 та мобільні номери її батьків НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Вночі з 16 на 17 листопада 2019 року, на мобільний номер позивачки НОМЕР_1 надійшов дзвінок з мобільного номеру НОМЕР_2 . На даний дзвінок, позивачка не відповіла, тому що була ніч і в даний період часу спала. З ранку 17 листопада 2019 року, позивачка зателефонувала на мобільний номер НОМЕР_2 , невідома особа прийняла виклик, однак нічого не говорила та в слухавці була тиша.

В 2019 році, позивачка працювала в АТ «Райффайзен Банк Аваль» на посаді касир відлілу касових операцій та інкасації коштів. 17 листопала 2019 року, була робоча зміна позивачки, а тому фактично вона знаходилась на роботі. Відповідно до посадової інструкції працівникам в приміщенні в якому безпосередньо виконуються посадові обов?язки не дозволялось використовувати мобільні телефони, тож її особистий мобільний телефон під час виконання посадових обов?язків знаходився в іншому приміщені, де було дозволено зберігати особисті речі.

17.11.2019 року, о 12:30 годині, ОСОБА_1 зайшла до приміщення де знаходились її особисті речі, взяла до рук мобільний телефон та з?ясувалось, що її мобільний номер НОМЕР_1 не працює. Можливості подзвонити з власного мобільного номеру взагалі не було. Відразу ж попросила у свого колеги старшого інспектора ОСОБА_3 його мобільний телефон та зателефонувала своїй доньці. Донька мені повідомила, що їй 17.11.2019 року, дзвонили з ПрАТ «Київстар». Співробітник ПрАТ «Київстар» зазначив, що до них звернулася особа чоловічої статі з проханням відновити мобільний номер його дружини. Йому було відмовлено, щодо відновлення мобільного номеру його дружини. а доньці було запропоновано прив?язати її мобільний номер до особистого паспорту. Що вона й зробила. Лише після роботи 17.11.2019 року, о 16:00 годині, позивачці вдалось звернутись до ПрАТ «Київстар» з питанням щодо відновлення її особистого мобільного номеру.

З моменту відновлення 17.11.2019 року, її власного мобільного номеру з?явився мобільний зв?язок та мобільний Інтернет. Одразу на електронну пошту позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист від АТ КБ «ПриватБанк» в якому зазначалось, що картку для виплат позивачки заблоковано у зв?язку з підозрілими операціями в особистому кабінеті інтернет-банкінгу Приват24.

26.11.2019 року, позивачка звернулась до Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровської області з заявою про шахрайські дії відносно неї з використанням її особистого мобільного номеру та персональних даних, які були вилучені шахраями при доступі до особистого кабінету інтернет - банкінгу Приват24. Дана заява була заресстрована до ЖЄО №30358 від 26.11.2019 року. Однак відомості про кримінальне правопорушення щодо шахрайських дій з використанням її персональних даних та можливе укладання кредитних договорів без її згоди не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В грудні місяці 2019 року на мобільний номер ( НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 , надійшли СМС повідомлення, щодо погашення відсотків та тіла кредиту за кредитними договорами. Враховуючи те, що вона особисто не укладала жодного з кредитних договорів щодо яких вимагалось сплатити відсотки та тіло кредиту.

За інформацією яку надало ТОВ «УБК» було зазначено, що особисто ОСОБА_1 17 листопада 2021 року, було укладено чотири фінансових кредити. В кредитній історії на ім?я ОСОБА_1 міститься інформація про заборгованість по договору позики (ідентифікатор - 20754384) від 17 листопада 2019 року, сума кредиту 2000,00 гривень, поточна заборгованість 28182,00 гривень, станом на 25.05.2023 року, кредит відкритий, донор інформації - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>.

13.01.2020 року, позивачка вдруге звернулась з заявою про шахрайські дії до Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровської області щодо укладених кредитних договорів без її особистої згоди та відома. Відомості про кримінальне правопорушення зазначені в заяві були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінально провадження 12020040730000107 від 13.01.2020 року.

05 травня 2020 року, слідчим СВ до Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровської області, капітаном поліції Великим М.С., дане кримінальне провадження 12020040730000107 від 13.01.2020 року, було закрите у зв?язку зі встановленням відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення. 10.03.2021 року, позивачка знову звернулась з заявою про шахрайські дії щодо укладених кредитних договорів без її відома та особистої згоди до відділення поліції № 3 КРУП. Заява була зареєстрована в ЖЄО з №5890 від 10.03.2021 року. Однак відомості які були викладені в заяві позивачки до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені.

В грудні місяці 2021 року, позивачка звернулась до відповідача з проханням надіслати на її адресу завірену в установленому порядку копію кредитного договору з усіма невід?ємними додатками, в якому її зазначено як позичальника. В січні місяці 2022 року від відповідача на мою адресу надійшов лист з копією Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту 2695904845/425374 від 17.11.2019 року.

У лютому місяці 2023 року, позивачка звернувся з листом до відповідача та третьої особи яка не заявляє самостійних вимог №l про надання інформації щодо реквізитів платіжної банківської карти, банківського рахунка на які відбулося перерахування кредитних коштів відповідно до умов Договору. Однак відповідач та третя особа яка не заявляє самостійних вимог №1, відповідь не надали.

В квітні місяці 2023 року, відповідач повторно на адресу позивачки надіслав листа щодо загальної суми заборгованості. Вважає, що у даному випадку, позивачка має відносини із фінансовими шахраями, які використали її мобільний номер для доступу до особистого кабінету інтернет - банкінгу Приват24, в якому знаходились її персональні дані.

В лютому місяці 2023 року, позивачка звернувся з запитом до АТ АК «ПриватБанк» щодо надання інформації: - які саме 17.11.2019 року, виконувалися операції, що призвело до підозри в шахрайських діях та блокуванні карти позивача НОМЕР_6; - чи здійснювався 17.11.2019 року, вхід до її особистого кабінету інтернет-банкінгу Приват24: - надати час тривалості використання 17.11.2019 року, інтернет-банкінгу Приват24: - вказати мобільні номери телефону, які позивачкою були надані банку для зв?язку з нею. На дане звернення АТ КБ «ПриватБанк» надіслав лист від 27-02-2023 р. №20.1.0.0.0/7-230227/24540.

Враховуючи, що відповідь листа від 27-02-2023 р. №20.1.0.0.0/7- 230227/24540 є не повною, позивач звернувся повторно. На дане звернення АТ КБ «ПриватБанк» надіслав лист від 07-04-2023 р. №20.1.0.0.0/7- 230405/53624.

В квітні місяці 2023 року, позивачка звернулася з запитом щодо надання інформації: - інформацію стосовно ідентифікації пристрою з якого здійснювався вхід до її особистого кабінету інтернет - банкінгу Приват24, а саме: ІР-адресу пристрою, марка пристрою, модель пристрою, інше, до 16 листопада 2019 року, включно; - інформацію стосовно ідентифікації пристрою з якого здійснювався вхід до її особистого кабінету інтернет - банкінгу Приват24, а саме: ІР-адресу пристрою, марка пристрою, модель пристрою, інше, 17 листопада 2019 року; - інформацію стосовно ідентифікації пристрою з якого здійснювався вхід до її особистого кабінету інтернет - банкінгу Приват24, а саме: IP-адресу пристрою, марка пристрою, модель пристрою, інше, після 17 листопада 2019 року. На дане звернення АТ КБ «ПриватБанк» надіслав лист від 11-05-2023 р. №20.1.0.0.0/7-230417/31134.

Зі змісту листа вбачається, що 17.11.2019 року, доступ до особистого кабінету інтернет - банкінгу Приват24 позивачки, здійснювався з використанням пристрою марки iPhone. В цей же час позивач використовувала пристрій (телефон) марки Samsung.

В лютому місяці 2023 року, позивачка звернулася з запитом до ПрАТ «Київстар» щодо надання інформації: - роздруківку телефонних дзвінків (вхідні/вихідні/пропущені) за абонентським номером НОМЕР_1 з 00:00 годин 16.11.2019 до 23:59 годин 17.11.2019 року включно, база, час та тривалість з?єднання, в тому з?єднання з нульовою тривалістю дзвінків; - роздруківку смс - повідомлень (вхідні/вихідні) за абонентським номером НОМЕР_1 з 00:00 годин 16.11.2019 до 23:59 годин 17.11.2019 року, включно; - інформацію про місцезнаходження (регіон України - область, район, населений пункт, вулиця, будинок) абонента (користувача номеру) до заміни SIM-карти, абонентського номеру НОМЕР_1 - 17.11.2019 року о 12:24:52 годині; - інформацію про місцезнаходження (регіон України - область, район, населений пункт, вулиця, будинок) абонента після заміни SIM-карти, абонентського номеру НОМЕР_1 з 12:24:52 годині по 16:06:43 годин 17.11.2019 року; - IME-коди пристроїв до / після відновлення SIM-карти, абонентського номеру НОМЕР_1 протягом 17.11.2019 року; - адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв`язок кінцевого обладнання з абонентським номером НОМЕР_1 з 00:00 годин 16.11.2019 до 23:59 годин 17.11.2019 року, включно. Однак, ПрАТ «Київстар» відповідь не надало.

Позивачка зазначає, що перерахування грошових коштів на її банківський рахунок не здійснювалось.

Крім того, копія договору не містить даних, що позивачка була належним чином ідентифікована при реєстрації в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна група» відповідним електронним підписом, електронним цифровим підписом чи іншим аналогом власноручного підпису.

Також, відсутні підтвердження прийняття пропозиції про укладання кредиту, позивачка особисто не надсилала третій особі №1 електронного повідомлення, не заповнбвала формуляр заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі.

Щодо договору укладеного між позивачкою та ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна група», останній також не містить даних про те, що позивачка належним чином була індентифікована при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Кредитна Установа ««Європейська Кредитна група» відповідним електронним підписом, електронним цифровим підписом чи іншим аналогом власноручного підпису та взагалі надсилала ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна група» електронне повідомлення чи заповнювала формуляр заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі.

У зв`язку з вищевикладеним позивачка і була вимушена звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 14.06.2023 позовну заяву залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання ухвали 05.07.2023 позивачкою усунуто недоліки, а саме сплачено суму судового збору, а також надано позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою суду від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.

01.08.2023 через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «УБКІ» (третя особа) надійшов документ який має назву «відзив на позовну заяву», відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступні обставини.

Так, відповідач зазначає, що наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину щодо особи до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені.

Крім того, бюро вилучає з кредитної історії: ???інформацію, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 7, у разі відсутності кредитного правочину, Договору або визнання їх недійсними; всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб?єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього; інформацію, яка передбачена пунктами 2-4 частини першої статті 7, у разі закінчення терміну зберігання інформації в кредитній історії.

Бюро має право за учасю користувача здівйснювати звірення інформації, яка була надана цим користувачем для формування кредитної історії, та вносити до неї зміни на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та Договором.

Бюро зберігає інформацію протягом десятирічного терміну з моменту припинення кредитного правочину.

Оскільки на цей час не було встановлено та визнано факту відсутності кредитного договору, договір не був визнаний недійсним у судовому порядку, не був встановлений факт відсутності письмової згоди позивача на використання та розповсюдження інформації щодо нього, відсутні підстави для спростування та вилучення такої інформації та, відповідно, позовні вимоги у такому разі не можуть бути задоволені.

Також, представник ТОВ «УБКІ» просив застосувати строки позовної давності, оскільки відповідно до обставин справи, позивачка довідалась про ніби-то укладання від її імені кредитних договорів в 2019 році, однак до суду звернулась в 2023 році, тобто з пропущенням строку позовної давності.

30.08.2023 від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій вона фактично посилалась на ті ж обставини, які викладені у позовній заяві.

Ухвалою суду від 19.01.2024 клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено частково.

На виконання ухвали суду, 29.01.2024 на електрону пошту суду від ТОВ «Європейська група» надійшов лист в якому вказано, що ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ГРУПА» відповідно до Рішення одноосібного учасника Товариства № 28-07-23 від

28.07.2023 № 21-07-23 від 21.07.2023 змінено назву Товариства на «ЄВРОПЕЙСЬКА ГРУПА». Товариство повідомляє, що дійсно між ОСОБА_1 та Товариством було укладено договір про надання фінансового кредиту №2695904845/425374 від 17.11.2019 року, проте в подальшому між Товариством та ТОВ «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу про відступлення права вимоги по кредитним договорам. По договору факторингу серед інших кредитних договорів було здійснено відступлення права вимоги і за кредитним договором №2695904845/425374 від 17.11.2019 року, який укладений з ОСОБА_1 . Відповідно до Договору факторингу розрахунок заборгованості, документ, що підтверджує видачу кредиту, документи по ідентифікації та верифікації по Позичальнику передані до ТОВ «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал». Таким чином, Товариство не може виконати Ухвалу, оскільки вся інформація та оригінали документів, щодо укладення договору про надання фінансового кредиту №2695904845/425374 від 17.11.2019 року в електронному вигляді знаходиться в ТОВ «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал».

Від ПрАТ «Київстар», на виконання ухвали суду, надійшов лист в якому вказано, що станом на день винесення ухвали, в інформаційних системах компанії, вже були відсутні записи про електронні комунікаційні послуги, надані абонентам у 2019 році.

Ухвалою суду від 27.08.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a> - Пісарєвої Валерії Олександрівни про витребування доказів задоволено.

Витребувано з ТОВ «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» (місцезнаходження:03150, м. Київ, вул. Ділова, б. 6, інше нежитлове приміщення №85, офіс 5) доказ щодо реквізитів платіжної банківської карти, банківського рахунку на які відбулося перерахування кредитних коштів відповідно до умов цього договору (Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту 2695904845/425374 від 17.11.209 року).

Ухвалою суду від 18.11.2024 виправлено описку в другому абзаці описової частини ухвали Франківського районного суду м. Львова від 27.08.2024 року вказавши вірну дату Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту 2695904845/425374, а саме 17.11.2019 року.

Викладено другий абзац резолютивної частини ухвали Франківського районного суду м. Львова від 27.08.2024 року в наступній редакції: «Витребувати з ТОВ «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» (місцезнаходження:03150, м. Київ, вул. Ділова, б. 6, інше нежитлове приміщення №85, офіс 5) доказ щодо реквізитів платіжної банківської карти, банківського рахунку на які відбулося перерахування кредитних коштів відповідно до умов цього договору (Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту 2695904845/425374 від 17.11.2019 року)».

Сторони та інші учасники справи в судове засідання не зявились, повідомлялись належним чином, про причини не явки суд не повідомили.

Від позивачки в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Від представника відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у їх відсутність, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки аргумиенти наведені у позовній заяві є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язання за кредитним договором. Наданні позивачем документи не спростовують факт укладання кредитного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як свідчать матеріали справи, до позовної заяви ОСОБА_1 долучена копія Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту № 2695904845/425374 укладена між ТОВ «Кредитна установа «Європейська Кредитна група» та ОСОБА_1 щодо надання фінансового кредиту в розмірі 2000,00 грн. строком на 10 днів, тобто до 26.11.2019. (далі Договір)(т.1 а.с.169-170)

Відповідно до п.1.4-1.5 Договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою укладання цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

26.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про те, що на її мобільний телефон надходять смс повідомлення про оформлення на її ім`я кредитів, які вона не оформлювала. (т.1 а.с.134)

06.12.2019 Покровським ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області розглянута заява ОСОБА_1 від 26.11.2019, та зареєстрована до ЖЄО № 30358 від 26.11.2019, та в ході розгляду матеріалу встановити місце знаходження невідомих осіб які оформили кредити не надалось можливим при встановленні місця знаходження останніх буде вирішуватись питання про притягнення до відповідальності, за даним фактом перевірку було закінчено. (т.1 а.с 135)

13.01.2020 Покровським ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області за заявою про вчинення злочину ОСОБА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020040730000107 за ч.1 ст. 190 КК України по факту шахрайства (т.1 а.с.164).

Вподальшому кримінальне провадження №12020040730000107 від 13.01.2020 було закрито на підставі постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 28.04.2020, оскільки встановити достатньо доказів, які свідчили б про наявність у діянні осіб складу злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 не надалося можливим. (т.1 а.с.166)

Також за фактом звернення 10.03.2021 року ОСОБА_1 надано відповідь ВП №3 КРУП про те, що в результаті проведеної перевірки, було встановлено, що у змісті звернення ОСОБА_1 відсутні достатні дані, що вказують на суспільно небезпечне діяння, яке містить склад злочину передбаченого КК України. (т.1 а.с.168)

17.09.2019 року на електрону пошту позивачки ОСОБА_1 надійшло повідомлення з АТ КБ «Приватбанк» про те, що за її карткою 5*56 було зафіксовано підозрілі операції, що могли виявитися шахрайськими. На жалт банк не зміг зв`язатися з ОСОБА_1 за номерами телефонів, які нею залишено в банку, щоб прояснити ситуацію. Тому з метою безпеки її картку було тимчасово заблоковано. (т.1 а.с.133)

З метою з`ясування реквізитів банківської карти, банківського рахунку на які відбулося перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 , остання заявила суду клопотання про витребування доказів, у зв`язку з чим ухвалою суду від 19.01.2024 витребувано, зокрема, у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна група» доказ щодо реквізитів платіжної бакнівської карти, банківського рахунка на які відбувалось перерахування кредитних коштів відповідно до умов договору (Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту 2695904845/425374 від 17.11.2019). (т.1 а.с.248-251)

На виконання ухвали суду, 29.01.2024 на електрону пошту суду від ТОВ «Європейська група» надійшов лист в якому вказано, що ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ГРУПА» відповідно до Рішення одноосібного учасника Товариства № 28-07-23 від

28.07.2023 № 21-07-23 від 21.07.2023 змінено назву Товариства на «ЄВРОПЕЙСЬКА ГРУПА». Товариство повідомляє, що дійсно між ОСОБА_1 та Товариством було укладено договір про надання фінансового кредиту №2695904845/425374 від 17.11.2019 року, проте в подальшому між Товариством та ТОВ «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу про відступлення права вимоги по кредитним договорам. По договору факторингу серед інших кредитних договорів було здійснено відступлення права вимоги і за кредитним договором №2695904845/425374 від 17.11.2019 року, який укладений з ОСОБА_1 . Відповідно до Договору факторингу розрахунок заборгованості, документ, що підтверджує видачу кредиту, документи по ідентифікації та верифікації по Позичальнику передані до ТОВ «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал». Таким чином, Товариство не може виконати Ухвалу, оскільки вся інформація та оригінали документів, щодо укладення договору про надання фінансового кредиту №2695904845/425374 від 17.11.2019 року в електронному вигляді знаходиться в ТОВ «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал».

Проте, від ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 12.02.2024 надійшов лист щодо продовження строку виконання ухвали суду від 19.01.2021, та ними було направлено запит до ТОВ «Кредитна Установа «Європейська кредитна група», оскільки документ відсутній в матеріалах переданої справи первісним кредитором. (т.2 а.с.7,8)

Крім того, судом постановлено ухвалу від 27.08.2024, якою клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a> - Пісарєвої Валерії Олександрівни про витребування доказів задоволено, та з урахваанням ухвали суду від 18.11.2024, витребувано з ТОВ «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» (місцезнаходження:03150, м. Київ, вул. Ділова, б. 6, інше нежитлове приміщення №85, офіс 5) доказ щодо реквізитів платіжної банківської карти, банківського рахунку на які відбулося перерахування кредитних коштів відповідно до умов цього договору (Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту 2695904845/425374 від 17.11.2019 року).

Зазначену ухвалу ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна група» не виконала.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст. 207 ЦК України (в ред. яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив, що відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, якій не вчинено.

Отже, недійсним може бути визнаний лише укладений договір, а недодержання сторонами вимог щодо форми правочину чи порядку його укладення не може бути підставою для оспорювання такого правочину в судовому порядку, оскільки в силу закону такий правочин вважатиметься або неукладеним, або нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 626, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» (в ред. на момент виникнення спірних правовідносин), автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних;

Ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи. (п.20 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» (в ред. на момент виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувань електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в ред. на момент виникнення спірних правовідносин), оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. (ч.6 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»)

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.

За частиною 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Положення частини 6 даної статті Закону передбачають шляхи надання відповіді особи, якій адресова пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчиненні дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в ред. на момент виникнення спірних правовідносин) визначені форми підписання електронного правочину: електронним підписом або електронним цифровим підписом відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом; аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що елекронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц)

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За правилами ст. 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 ЦПК суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Частиною 4 ст. 81 ЦПК України визначено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки волі позивача на укладення оспорюваного договору не було, відповідачем недоведено, що на реквізити платіжної банківської картки позивача були перераховані грошові кошти на підставі оспорюваного договору, як то передбачено п.п.1.4. Договору.

Також, матеріали справи не містять даних про те, що особа позивача була належним чином ідентифікована при її реєстрації в ІТС відповідними електронним підписом, електронним цифровим підписом чи іншим аналогом власноручного підпису (ідентифікація та верифікація позивача пройшла до внесення даних на сайт відповідача).

Тобто, в матеріалах справи відсутні докази щодо укладення кредитного договору з використанням власних персональних даних ОСОБА_1 на отримання кредитних коштів у сумі 2000,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що у статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, з яких би вбачалось існування між позивачем та відповідачем кредитних або інших зобов`язальних правовідносин, а матеріали справи не містять і доказів того, що відповідачем виконані умови Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 2695904845/425374 та надано позивачці кредит у розмірі 2000,00 грн.

З огляду на викладене, враховуючи приписи ч. 2 ст. 207, ст. 1055 ЦК України, якими встановлені вимоги щодо обов`язкової письмової форми кредитного договору, з огляду на те, що договір № 2695904845/425374 не підписаний саме позивачем у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а також те, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, як укладення даного договору, так і існування між сторонами кредитних або зобов`язальних правовідносин, суд приходить до висновку, що договір № 2695904845/425374 від 17.11.2019 є неукладеним.

Відповідно до Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» (надалі -Закон № 2704-IV) вказаний закон визначає правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб`єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій

У ст.7 Закону №2704-IV кредитна історія містить таку інформацію, зокрема: 1) відомості, що ідентифікують особу: а) для фізичних осіб: прізвище, ім`я та по батькові; дата народження; паспортні дані; місце проживання; ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів (у разі наявності) (далі - ідентифікаційний номер); відомості про поточну трудову діяльність; сімейний стан особи та кількість осіб, які перебувають на її утриманні; дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації та основний предмет господарської діяльності фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності; 2) відомості про грошове зобов`язання суб`єкта кредитної історії: а) відомості про кредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину); б) сума зобов`язання за укладеним кредитним правочином; в) вид валюти зобов`язання; г) строк і порядок виконання кредитного правочину; ґ) відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов`язання за кредитним правочином; д) дата виникнення прострочення зобов`язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення; е) відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо); є) відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання;

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону №2704-IV інформація для формування кредитної історії надається користувачем до бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з Користувачем.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст.10 Закону №2704-IV бюро вилучає з кредитної історії: інформацію, яка передбачена п.2 ч.1 ст.7 (відомості про грошове зобов`язання суб`єкта кредитної історії) у разі відсутності кредитного правочину, договору або визнання їх недійсними; всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через бюро інформації про нього.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону №2704-IV, бюро має право за участю користувача здійснювати звірення інформації, яка була надана цим користувачем для формування кредитної історії, та вносити до неї зміни на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та договором.

Відповідно до ч.11 ст.13 Закону №2704-IV, суб`єкт кредитної історії має право оскаржити в судовому порядку дії Бюро або Користувача, які порушують його права.

Відповідно до ч. 6, 7, 8, ст. 13 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» бюро при отриманні заяви від суб`єкта кредитної історії зобов`язане на час перевірки інформації позначити кредитну історію такого суб`єкта кредитної історії відповідною позначкою та протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви звернутися до користувача, який надав інформацію, що заперечується, про її підтвердження або зміну. Бюро залишає кредитну історію суб`єкта кредитної історії без змін та знімає з кредитної історії позначку у разі підтвердження користувачем інформації, що заперечується. У цьому випадку суб`єкт кредитної історії має право на включення до своєї кредитної історії коментарю обсягом не більше ніж 100 слів щодо інформації, що заперечується, а бюро зобов`язане долучити цей коментар до його кредитної історії. Бюро вносить зміни до інформації, що міститься у кредитній історії суб`єкта кредитної історії, та знімає з кредитної історії позначку у разі зміни користувачем інформації, що заперечувалася суб`єктом кредитної історії.

Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч.1 ст.10, ст.13 Закону №2704-IV, суд зазначає, що вимога позивачки про зобов`язання ТОВ «УБКІ» виключити з її кредитної історії інформацію про укладений договір, підлягає задоволенню.

Відповідно до 1, 4-7 ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім`ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, оскільки судом встановлено, що договір є неукладеним, а неукладений договір не може бути визнаний недійсним, а тому підстави для задоволення вимоги позивача щодо визнання договору недійсним відсутні, отже у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-84, 89, 128-131, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська Кредитна група», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про визнання договором недійсним та неукладеним з моменту підписання, визнання недостовірною інформацію - задовольнити частково.

Визнати неукладеним Індивідуальну частину частину договору про надання фінансового кредиту 2695904845/425374 від 17.11.2019 на суму 2000,00 грн.

Визнати недостовірною інформацію надану Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a> для формування кредитної історії ОСОБА_1 про наявність кредитного договору 2695904845/425374 від 17.11.2019.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» виключити інформацію про надану Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» для формування кредитної історії ОСОБА_1 про наявність кредитного договору 2695904845/425374 від 17.11.2019 та кредитної заборгованості з кредитної історії на її ім`я в базі Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3220,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін та учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження за адресою: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, б. 1, корпус 28.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська Кредитна група», код ЄДРПОУ 40203427, місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 72.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», код ЄДРПОУ 33546706, місцезнаходження за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.

Суддя Мартьянова С.М.