Рішення

від 25.03.2025 по справі 320/37329/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2025 року справа №320/37329/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправними дій та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач 1, КДКА Київської області), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач 2, ВКДК), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (далі - відповідач 3, КДКА Донецької області), в якій просить:

1. Визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, які полягають у перенаправленні ухвали Київського апеляційного суду від 01.02.2023 року у справі № 759/13467/21, до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.

2. Визнати протиправними дії голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С., які полягають у перенаправленні ухвали Київського апеляційного суду від 01.02.2023 у справі № 759/13467/21 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 12.06.2023 року № 39.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.09.2023 року № IХ-014/2023.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2025 матеріали адміністративної справи №320/37329/23 передано до розгляду судді Василенко Г.Ю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем 1, не маючи для того повноважень, протиправно перенаправлено ухвалу суду, всупереч її резолютивної частини та вимог закону, до відповідача 2, який також протиправно перенаправив її відповідачу 3, чим порушено процедуру розгляду дисциплінарної скарги, результатом якого стало безпідставне притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності. Також позивачка зазначила, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняє змінювати КДКА для проведення дисциплінарного провадження стосовно неї поза робочим місцем. Аналогічно вказала, що закон не містить норм, які б наділяли органи адвокатського самоврядування повноваженнями самостійно продовжувати строки повноважень на невизначений термін за будь-якими надуманими обставинам. Більше того позивачка вважає, що дисциплінарний проступок не допускала, тож правові підстави для притягнення до відповідальності були відсутні.

Представник ВКДКА подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовна заява є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки спірні дії та рішення є правомірними. При цьому вказав, що Дисциплінарна палата КДКА Донецької області дійшла вірного висновку про неявку позивачки без поважних причин у судові засідання до Київського апеляційного суду у справі № 759/13467/21, а саме: 03.02.2022, 05.07.2023, 27.09.2022, 01.11.2022, 06.12.2022, що свідчить про допущення нею дисциплінарного проступку у вигляді систематичного порушення правил адвокатської етики. Окрім того наголосив, що дії ВКДКА про скерування скарги відносно позивачки до КДКА регіону не створюють для неї правових наслідків, оскільки не впливають на режим її професійної діяльності, авторитет та/або ділову репутацію.

Представник КДКА Київської області подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому вказав, що КДКА Київської області передаючи до КДКА м. Києва ухвалу суду щодо вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки, діяла виключно у спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тож позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані сторонами (їх представниками) документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.02.2023 колегія суддів ухвалила звернутись до КДКА Київської області щодо вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1. за неявки в судові засідання 03.02.2022, 05.07.2022, 10.08.2022, 27.09.2022, 01.11.2022, 06.12.2022, 01.02.2023 апеляційного суду без поважних причин, зловживаючи своїми процесуальними правами та порушуючи правила адвокатської етики з метою затягування апеляційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_2 у вчиненні тяжкого злочину.

Вказана ухвала надійшла до КДКА Київської області 16.02.2023 та, у зв`язку з тим, що адвокат ОСОБА_1 обліковується Раді адвокатів міста Києва, ухвалу щодо порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 було направлено до КДКА м. Києва для відповідного вирішення.

Т.в.о. керівника юридичної особи КДКА м. Києва Т. Гнатюк звернувся до Голови ВКДКА з листом від 28.02.2023 № 02/41-3/17-23, яким, на виконання рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 № 130, передав ухвалу Київського апеляційного суду від 01.02.2023 про порушення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 для подальшого скерування та розгляд КДКА іншого регіону відповідно до вимог чинного законодавства.

Листом від 02.03.2023 № 301 ВКДКА передало ухвалу Київського апеляційного суду від 01.02.2023 для розгляду КДКА Донецької області.

Рішенням КДКА Донецької області про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 12.06.2023 № 39 позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

Підставою для прийняття такого рішення стали обставини неявки без поважних причин позивачки, як адвоката, у судові засідання до Київського апеляційного суду у справі №759/13467/21, які відбулися 03.02.2022, 05.07.2022, 27.09.2022, 01.11.2022, 16.12.2022, чим порушено вимоги статті 47 Кримінального процесуального кодексу України та статей 27, 42, 44 Правил адвокатської етики. Дій позивачки як адвоката щодо неодноразової неявки у судові засідання у своїй сукупності розцінені Дисциплінарною палатою КДКА Донецької області, як систематичне порушення Правил адвокатської етики.

Позивачка подала скаргу до ВКДКА на рішення КДКА Донецької області № 39 від 12.06.2023 та просила вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким дисциплінарне провадження закрити. Обґрунтовуючи свою скаргу позивачка наголосила, що жодного разу не пропустила судове засідання без поважних причин, тож оскаржуване рішення є протиправним оскільки ґрунтується на недостовірних обставинах.

Рішенням ВКДКА від ІХ-0142023 від 22.09.2023 скарга адвоката ОСОБА_1 - залишена без задоволення, а рішення КДКА Донецької області № 39 від 12.06.2023 - без змін.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивачки до суду з позовною заявою, що є предметом розгляду у даній справі.

Разом з тим судом з матеріалів справи встановлено, що відповідно до інформації по справі № 759/13467/21, яка перебувала у провадженні Київського апеляційного суду, в якій приймала участь захисник ОСОБА_1., у справі призначалися судові засідання на 03.02.2022, 12.04.2022, 05.07.2022, 18.08.2022, 27.09.2022, 01.11.2022, 06.12.2022, 01.02.2023, 06.02.2023, 14.03.2023, 18.04.2023, 24.04.2023.

Зокрема 03.02.2022 судове засідання у справі було знято з розгляду судом (відмова обвинуваченого від захисника Бень І.М., клопотання захисника ОСОБА_1.).

Відповідно до повідомлення Київського апеляційного суду від 23.02.2022 № 11-кп/824/635/2022, адресованого Київській міській прокуратурі, ОСОБА_1., Лоханько Д.Є. розгляд апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду міста Києві від 19.11.2021 у справі № 759/13467/21 призначено на 15:00 12.04.2022. Проте, відповідно до довідки Київського апеляційного суду від 12.04.2022 № 11-кп/824/635/2022, складеної секретарем судового засідання Ткаченко Ю.М., розгляд апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 19.11.2021 щодо ОСОБА_2 , знято з розгляду у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні відповідно до Указу президента № 64/2022 від 24.02.2022.

Відповідно до повідомлення Київського апеляційного суду від 10.05.2022 № 11-кп/824/635/2022, адресованого Київській міській прокуратурі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розгляд апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду міста Києві від 19.11.2021 у справі № 759/13467/21 призначено на 11:30 05.07.2022. ОСОБА_2 отримав повідомлення 30.06.2022.

Згідно з довідкою про направлення судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, сформованою 30.05.2022 о 11:27 секретарем судового засідання, 26.05.2022 о 16:00 захиснику ОСОБА_1., засобами системи документообігу «Апеляція» направлено SMS-повідомлення за номером телефону НОМЕР_1 про виклик у судове засідання на 05.07.2022 на 11:30.

Згідно з даними Національного антикорупційного бюро України, наданими у листі від 20.06.2023 № 0411-252/18835, захисник ОСОБА_1. приймала участь у допиті свого підзахисного 05.07.2022 з 10:21 до 10:35 у службовому кабінеті № 254 Національного бюро. При цьому зазначено, що дані про час входу та виходу 05.07.2022 ОСОБА_1 з будівлі НАБУ відсутні.

Відповідно до даних журналу судового засідання Київського апеляційного суду від 05.07.2022 захисник та обвинувачений у судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з перебуванням захисника ОСОБА_1., на слідчих діях.

Судове засідання було перенесено на 10.08.2022 на 14:00, проте у призначену дату знято з розгляду у зв`язку з відпусткою судді з колегії суддів. Розгляд апеляційного провадження було відкладено на 10:00 27.09.2022. Захиснику ОСОБА_1. повідомлення про судове засідання скеровано засобами системи документообігу «Апеляція» SMS-повідомленням за номером телефону НОМЕР_1 ; обвинуваченому та органу обвинувачення засобами поштового зв`язку.

При цьому, відповідно до листа Зарічного районного суду м. Суми від 16.06.2023 № П-12/01-09/12/2023 адвокат ОСОБА_1. надавала правову допомогу клієнту та 10.08.2022 з 17:03 по 17:36 приймала участь в судовому засіданні в адміністративній справі № 591/2234/22, яке поводилось в режимі відеоконференції.

Відповідно до даних журналу судового засідання Київського апеляційного суду від 27.09.2022, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання учасників, фіксування процесу технічними засобами не здійснювалось. Розглянуто клопотання захисника ОСОБА_1. про відкладення судового засідання. Розгляд справи відкладено на 01.11.2022 на 11:00. Захиснику ОСОБА_1. повідомлення про судове засідання скеровано засобами системи документообігу «Апеляція» SMS-повідомленням за номером телефону НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою Київського апеляційного суду від 01.11.2022 № 11-кп/824/635/2022, складеної секретарем судового засідання Ткаченко Ю.М., розгляд апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 19.11.2021, знято з розгляду у зв`язку із виникненням технічної проблеми з системою фіксації судових процесів «SRS Femida». Розгляд апеляційного провадження відкладено на 12:00 06.12.2022. Захисник ОСОБА_1. та представник обвинувачення (прокурор) розписались на розписці про перенесення розгляду справи на 06.12.2022; обвинуваченому повідомлення було скеровано засобами поштового зв`язку та отримано ним 18.11.2022.

Відповідно до даних журналу судового засідання Київського апеляційного суду від 06.12.2022, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання учасників, фіксування процесу технічними засобами не здійснювалось. Розглянуто клопотання захисника ОСОБА_1. про відкладення судового засідання. Розгляд справи відкладено на 01.02.2023 на 16:00. Захиснику ОСОБА_1. повідомлення про судове засідання скеровано засобами системи документообігу «Апеляція» SMS-повідомленням за номером телефону НОМЕР_2 ; представнику обвинувачення повідомлення було скеровано засобами поштового зв`язку; обвинувачений ОСОБА_2 розписався на розписці щодо повідомлення про наступне судове засідання.

Відповідно до даних журналу судового засідання Київського апеляційного суду від 01.02.2023, у судове засідання з`явилися представник обвинувачення (прокурор) та обвинувачений; захисник ОСОБА_1. не з`явилась. У зв`язку з невиконанням розпоряджень та вимог головуючого, суд ухвали видалити обвинуваченого з зали судового засідання та ухвалив проводити судове засідання без участі обвинуваченого та захисника, оскільки захисник не з`являвся в судові засідання 4 рази.

При цьому, згідно з інформацією Голосіївського районного суду м. Києві зазначеної у листі від 15.06.2023 № 02-12/42/2023, на 01.02.2023 на 15:00 було призначено розгляд клопотань в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄДРДР) за № 12021100010002933 від 27.11.2021. Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/28776/21 від 01.02.2023 задоволено клопотання захисника ОСОБА_1. про здійснення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами залу суду за допомогою «vkz.court.gov.ua» під час розгляду клопотань у кримінальному провадженні № 12021100010002933 від 27.11.2021 (у зв`язку з воєнним станом). Водночас, розгляд вказаних матеріалів було знято з розгляду 01.02.2023, у зв`язку з технічною неможливістю проведення відеоконференції.

Наступний судовий розгляд справи № 752/28776/21 мав відбутися 14.03.2023, проте був знятий у зв`язку з перебуванням судді з колегії суддів на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено довідку від 14.03.2023 № 11-кп/824/338/2023. Одночасно у довідці зазначено, що 14.03.2023 захисник ОСОБА_1. направила до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, однак зв`язатись з нею для узгодження дати наступного судового засідання виявилось неможливим, оскільки у програмі «Easycon» перебувала в режимі оффлайн. Розгляд апеляційного провадження відкладено на 12 год. 00 хв. 18.04.2023. Захиснику ОСОБА_1. повідомлення про судове засідання скеровано засобами системи документообігу «Апеляція» SMS-повідомленням за номером телефону НОМЕР_2 ; представнику обвинувачення (прокуратурі) та обвинуваченому повідомлення було скеровано засобами поштового зв`язку.

Відповідно до даних журналу судового засідання Київського апеляційного суду від 18.04.2023, у судовому засіданні приймали участь захисник ОСОБА_1. (в режимі відеоконференцзв`язку) та представник обвинувачення, обвинувачений не з`явився. У судовому засіданні захисник ОСОБА_1. просила надати їй скановані копії матеріалів справи та зауважувала, що не пропустила жодного разу судового засідання без поважних причин. Головуючий зробив їй зауваження за неповагу до суду. Захисник ОСОБА_1. попросила роз`яснити причини такого зауваження. Головуючий вказав, що попередження зроблено у зв`язку з порушенням порядку у судовому засіданні і не підлягає роз`ясненню. Захисник ОСОБА_1. наполягла на роз`яснені. Суд, порадившись на місці ухвалив зупинити виступ захисника ОСОБА_1., який є не по суті.

Також у журналі судового засідання зазначено, що захисник ОСОБА_1. самовільно вийшла з відеоконференцзв`язку; встановити з нею відеозв`язок не вдалось через перебування засобу зв`язку в режимі офлайн. Суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи за відсутності захисника, оскільки вона зловживає своїми правами не бажаючи приймати участь у судовому засіданні.

Відповідно до скрінів телефонного листування захисника ОСОБА_1., її неодноразово викликали на розгляд справ суди України, проте дані про SMS-повідомлення від Київського апеляційного суду поміж переписки відсутні, як і відсутні докази від відповідачів про отримання ОСОБА_1. вказаних повідомлень, а також про надіслання судом і отримання позивачкою поштових повідомлень про дату, час та місце проведення вказаних судових засідань.

Також позивачем подано скрін екрану з системи ВІКЗ EASYCON від 27.09.2022 та 01.02.2023, як доказ участі в інших судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку.

Згідно з даними КДКА м. Києва (лист від 12.07.2023 № 02/154-23) у період з 13.10.2016 КДКА м. Києва не застосовувала дисциплінарних стягнень відносно адвоката ОСОБА_1.

Вважаючи свою поведінку правомірною, а дії та прийняті відповідачами рішення протиправними, позивачка звернулась до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з наведених норм основного закону у зв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №№ 5076-VI).

Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 Закону № 5076-VІ).

У свою чергу, повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури наведені у частині п`ятій статті 50 Закону № 5076-VI, до яких належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 зі змінами у редакції рішення Ради адвокатів України від 25.03.2022 № 34 (далі - Положення № 120).

За приписами пунктів 8, 11 Положення № 120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Заява (скарга) адресується до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Заява (скарга) може бути подана як окремою особою (індивідуально), так і групою осіб (колективно).

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення (пункт 23 Положення № 120).

Таким чином, за загальним правилом, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється за адресою його робочого місця. Проте існують виключення із загального правила територіальної підвідомчості розгляду скарг стосовно адвокатів. Такі випадки виникають внаслідок об`єктивної неможливості здійснити розгляд дисциплінарної скарги відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

При цьому, правові засади діяльності ВКДКА визначається, зокрема Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 (далі - Регламент).

Підпунктом 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту визначено, що Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скеровує для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (палати) регіону.

Відповідно до частини другої статті 66 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 зі змінами від 15.02.2019 (далі - ПАЕ), у разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначених скарг Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.

Таким чином, у випадках надходження скарг стосовно осіб, що належать до переліку, визначеного статтею 66 Правил адвокатської етики, а також за умов несформованості регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або відсутності кворуму на її засіданнях, скарги стосовно адвокатів передаються на розгляд кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону. Неможливість дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з певних причин здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката за адресою реєстрації робочого місця, не може слугувати підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення, а також не спростовує можливості проведення належної перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та вчинення інших передбачених законом дій іншим органом.

У даній справі судом встановлено, що КДКА Київської області правомірно скерувало ухвалу суду щодо вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки за адресою її робочого місця до КДКА м. Києва.

Водночас, відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 № 128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м.Києва здійснювати свої функції», рішення Ради адвокатів України від 28.01.2022 № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів», т.в.о. керівника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (тобто за адресою робочого місця позивачки) надіслав голові ВКДКА ухвалу суду щодо позивачки для подальшого скерування та розгляду кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури іншого регіону.

Таким чином, ВКДКА направляючи ухвалу суду для розгляду до КДКА Донецької області виходив з того, що КДКА м. Києва вважається не сформованою у відповідно до Закону № 5076-VI, що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті КДКА міста Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону № 5076-VI.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 260/10589/23.

Також, указаний висновок відповідає правовому висновку щодо застосування частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.10.2020 у справі № 826/3443/18. Так, Верховний Суд зазначив, що частина третя статті 33 Закону № 5076-VI встановлює загальні правила територіальної підвідомчості розгляду скарг, а наведені положення підпункту 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту ВКДКА, пункти 22, 23 Положення № 120 є нормами, які конкретизують та допускають за умов об`єктивної неможливості, процедурно здійснити розгляд відповідними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарних справи не за робочою адресою реєстрації адвоката.

Верховний Суд підкреслив, що КДКА у своїй процесуальній діяльності зобов`язана керуватися рішеннями Ради адвокатів України, актами Національної асоціації адвокатів України. Рішення Ради адвокатів України в силу частини першої статті 57 Закону № 5076-VI є обов`язковими до виконання. Компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності КДКА та ВКДКА, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в статті 33 Закону № 5076-VI перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розгляду та прийняття рішення, що не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності. Як указав Верховний Суд, такий його висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 826/5376/17. Вказане дає підстави для висновку, що органи адвокатського самоврядування зобов`язані входити до системи Національної асоціації адвокатів України, керуватися Статутом НААУ, їх актами.

Одночасно суд зазначає, що правове регулювання та обставини справи у справі №826/3443/18, в якій Верховний Суд висловив позицію, не є тотожними до справи, що розглядається, проте наведений підхід щодо застосування частини третьої статті 33 Закону №5076-VI підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведені положення, суд при вирішенні даної справи враховує вищевказані правові позиції Верховного Суду, у зв`язку з чим висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача 1 та відповідача 2, які полягали у перенаправленні ухвали Київського апеляційного суду від 01.02.2023 у справі № 759/13467/21 до іншої КДКА.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень відповідача 2 від 12.06.2023 року № 39 та відповідача 3 від 22.09.2023 року № IХ-014/2023, суд зазначає таке.

За приписами статті 27 ПАЕ при виконанні доручення адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва. Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта, визначених в договорі про надання правової допомоги, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред`являються законом і Правилами.

Відповідно до статей 42, 44 ПАЕ представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (пункт 3 частини першої статті 31 Закону № 5076-VI).

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (частина друга статті 31 Закону № 5076-VI).

Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 35 Закону № 5076-VІ за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно зі статтею 37 Закону № 5076-VI, стадіями дисциплінарного провадження є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Частинами першою, другою статті 38 Закону №5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно -дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення (частина перша статті 40 Закону № 5076-VI).

Згідно із частиною другою статті 40 Закону № 5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Таки чином, рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, як і будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати критеріям правомірності, закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 42 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до пункту 7 Положення № 120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Згідно з пунктом 50 Положення № 120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; 4) для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

До адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом (пункт 52 Положення № 120).

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (пункт 53 Положення № 120).

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її члени зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України і забезпечувати їх виконання (пункт 57 Положення № 120).

У взаємозв`язку з неведеними нормами суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.06.2020 у справі № 821/890/18, що для встановлення порушення Правил адвокатської етики відповідач має встановити невідповідність дій адвоката певним формально визначеним та затвердженим вимогам, що передбачають які саме дії можуть бути визначені як порушення правил.

У цій же постанові Верховний Суд визначив, що правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися, насамперед, на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону та чи є він пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

У постанові від 14.09.2021 у справі № 640/20599/19 Верховний Суд констатував, що КДКА регіонів, як квазісудові органи, при ухваленні рішень про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності повинні дотримуватися загальних вимог щодо їх вмотивованості, законності та обґрунтованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності стали обставини неявки позивачки без поважних причин у судові засідання до Київського апеляційного суду у справі № 759/13467/21, а саме: 03.02.2022, 05.07.2023, 27.09.2022, 01.11.2022, 06.12.2022.

Разом з тим, під час перевірки обґрунтованості та дійсності наведених обставини судом встановлено, що: по-перше, позивачка маючи обґрунтовані підстави неможливості прибуття у призначені Київським апеляційним судом судові засідання у справі № 759/13467/21 (03.02.2022, 05.07.2022, 27.09.2022, 06.12.2022), подавала до суду відповідні клопотання про відкладення апеляційного розгляду, які були розглянуті судом відповідно до положень процесуального законодавства та задоволені ним, тобто неявка була визнана судом поважною, оскільки заходів до прибуття до суду позивачки, як захисника обвинуваченого, Київським апеляційним судом не вживалося та одночасно судом не порушувалось питання про відповідальність адвоката, як це передбачено частиною першою статті 324 Кримінального процесуального кодексу України; по-друге, судові засідання у справі № 759/13467/21, призначені на 12.04.2022, 10.08.2022, 01.11.2022, 14.03.2023 відкладалися з ініціативи суду (оголошення воєнного стану; відпустка/хвороба судді з колегії суддів; технічні проблеми); по-третє, у судові засідання 27.09.2022, 06.12.2022 представник обвинувачення (прокурор) не з`являвся, причини неявки у журналах судових засідань не зазначені, у той час, як неприбуття прокурора в судове засідання за повідомленням у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, є підставою для відкладення судового розгляду.

Встановивши наведені обставини суд дійшов висновку, що фактично неявки позивачки у судові засідання 03.02.2022, 05.07.2022, 27.09.2022, 06.12.2022 у справі № 759/13467/21 були визнані Київським апеляційним судом поважними, проте згодом такі обставини переоцінені, що є недопустимим. Окрім того, судові засідання 12.04.2022, 10.08.2022, 01.11.2022, 14.03.2023 не відбулися з незалежних від позивачки підстав, а саме за ініціативою суду, тож необ`єктивними є висновки про те, що саме позивачка зловживала своїми процесуальними правами та затягувала апеляційний розгляд.

Водночас, з незрозумілих суду причин, вищенаведені обставини не були досліджені та враховані відповідачами 2, 3 при прийнятті спірних рішень, що свідчить про неналежне виконання ними обов`язку щодо об`єктивного розгляду скарги на позивачки.

Також суд вважає, що відповідачами 2, 3 під час обрання виду дисциплінарного стягнення до позивачки не встановлені дійсні обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (систематичність та пропорційність обраного виду дисциплінарного стягнення).

Водночас суд вважає, що при кваліфікації дисциплінарного проступку як систематичне порушення правил адвокатської етики необхідно виходити з того, що це порушення представляє собою скоєння протягом періоду притягнення адвоката до відповідальності декількох порушень цих правил.

У взаємозв`язку з вищенаведеним суд доходить висновку про порушення відповідачами 2, 3 при прийнятті спірних рішень вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 41 Закону № 5076-VI та пунктів 7, 53, 57 Положення № 120, що свідчить про їх протиправність та наявність правових підстав для їх скасування.

Одночасно з наведеним суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 08.09.2022 (провадження № 11-279сап21) про те, що акт притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, має оцінюватися, зокрема, в аспекті його обґрунтованості, безсторонності, розсудливості, своєчасності і пропорційності. Обов`язковим критерієм обґрунтованості рішення за наслідками дисциплінарного провадження є врахування всіх обставин, що є визначальними для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях особи ознак дисциплінарного проступку.

Окрім того суд враховує, що як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі № П/9901/871/18, питання суворості покарання охоплюється критерієм пропорційності, що у відповідності до приписів статті 2 КАС України є безпосереднім предметом перевірки адміністративного суду.

У вищевказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єкта владних повноважень ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Аналіз наведеного свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень при застосуванні дисциплінарного стягнення повинен мотивувати своє рішення і суд має право контролювати обґрунтованість такого рішення, а також відповідність накладеного дисциплінарного стягнення критерію пропорційності.

Враховуючи вищенаведене суд також зазначає, що дискреційні повноваження щодо обрання суворості дисциплінарного покарання не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку належним чином мотивувати своє рішення та обґрунтувати пропорційність обраного виду стягнення, що у даному випадку відповідачами 2, 3 здійснено не було.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Натомість, відповідачі 2, 3 не довели належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У взаємозв`язку з вищенаведеним та керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 12.06.2023 року № 39.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.09.2023 року № IХ-014/2023.

4. Стягнути пропорційно з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.