Ухвала

від 24.03.2025 по справі 569/13494/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/13494/23

1-кс/569/2381/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором відділу Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_5 , підозрюваної увчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий,у рамкахкримінального провадження № 12023180000000225 від 14.06.2023, за ознаками злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України, звернулася до слідчого судді із вказаним клопотанням.

В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_8 , в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15 лютого 1995 року та інших нормативно-правових актів, не пізніше березня 2024 року, більш точного часу в ході досудового слідства не встановлено, прийняв рішення та розробив план щодо створення та діяльності на території м. Рівне Рівненської області організованої групи, метою діяльності якої стало вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Реалізуючи умисел на створення організованої групи у вказаний час ОСОБА_8 , діючи як організатор та керівник злочинного угруповання, в якості учасників організованої групи залучив жителів м. Рівне Рівненської області ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а наприкінці серпня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_8 , як організатор в організованій групі, розробив єдиний план злочинної діяльності, який був спрямований на незаконне виготовлення учасниками злочинного угруповання психотропної речовини, обіг якої обмежено метамфетамін, придбання та подальший збут такої речовини на території м. Рівне з метою отримання незаконних доходів.

Таким чином, у період з березня 2024 року до 25 вересня 2024 року ОСОБА_8 , як організатор та виконавець в організованій групі, а також за його вказівкою виконавці ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , а з кінця серпня того ж року ОСОБА_5 , діючи умисно, відповідно до розробленого плану і розподілених функцій, з метою виготовлення та збуту психотропної речовини метамфетамін, замовляли та придбавали у невстановлених досудовим слідством осіб прекурсор псевдоефедрин, в тому числі, шляхом його отримання у поштових відправленнях, які пересилались через логістичну мережу ТОВ «Нова Пошта» до відділень та поштоматів, що знаходяться в м. Рівне.

Крім того, для реалізації обумовленої злочинної мети, учасники злочинного угруповання, відповідно до розподілу ролей, підшуковували, замовляли та придбавали інші компоненти, необхідні для виготовлення метамфетаміну, зокрема, прекурсор соляну кислоту, кристалічний йод, етиловий спирт, червоний фосфор тощо, а також складові елементи обладнання, призначеного для виготовлення психотропної речовини (скляні ємності, колби, інше).

Виготовлення психотропної речовини метамфетамін здійснювалось учасниками організованої групи у різних житлових приміщеннях в м. Рівне, в тому числі у квартирі за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , із використанням прекурсорів, інших хімічних речовин, а також заздалегідь придбаного лабораторного обладнання.

Після виготовлення психотропної речовини,учасники злочинногоугруповання здійснювалиїї фасуванняу поліетиленовізіп-пакети,розподіляли міжсобою та,в подальшому, збували наркозалежним особам на території м. Рівне з метою отримання незаконних доходів.

Разом з тим, у зв`язку з неможливістю забезпечувати постійне виготовлення та продаж метамфетаміну в необхідних обсягах згідно наявного серед споживачів попиту лише потужностями організованої групи, частину психотропної речовини ОСОБА_8 оптовими партіями придбавав у інших осіб та розподіляв її між членами злочинної групи, а також іншими співучасниками з метою збуту.

Зокрема,для здійсненняроздрібного збутупсихотропної речовини ОСОБА_8 ,залучив своїхзнайомих ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителів м. Рівне, котрі не входили до складу учасників організованої групи, а діяли за попередньою змовою з останнім.

У ході проведення досудового слідства не вдалось встановити точну кількість прекурсорів та психотропної речовини, які були предметом вчинення злочинів протягом всього часу протиправної діяльності злочинного угруповання, однак, у період з березня 2024 року до 25 вересня 2024 року учасники організованої групи незаконно придбали та зберігали прекурсор соляну кислоту, загальною масою 5396 г, а також незаконно придбали, зберігали та переслали прекурсор псевдоефедрин, загальною масою не менше 1,351 г, з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини метамфетамін.

27.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами,а саме: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій огляд та виїмка кореспонденції, передбаченої ст. 262 КПК України, висновками за результатами проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів; висновками фоноскопічних експертиз; висновками товарознавчих експертиз; протоколом обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_2 від 25.09.2024; протоколами огляду мобільних телефонів останньої, протоколом затримання від 25.09.2024; показаннями свідків; іншими здобутими під час досудового слідства доказами.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду ; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Таким чином, шляхом застосування до підозрюваної більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, вищевказаних ризиків уникнути не можливо.

Покликаючись на вищевикладене, слідчий вказує про неможливість запобігання вищевказаним ризикам інакше ніж шляхом застосуваннястосовно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні повністю підтримали клопотання з викладених у ньому підстав, просили його задоволити.

Підозрювана та її захисник в судовому засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання слідчого.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023180000000225 від 14.06.2023, за ознаками злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України.

За вищевказаних обставин, у рамках даного кримінального провадження, 27.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 27.09.2024 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжено, востаннє до 25.03.2025 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3ст. 199 КПК Україниклопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених уст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції." Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин".

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Так, вище вказані докази вказують на обґрунтованість та розумність оголошеної підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України.

Як передбаченост. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Метою продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик обґрунтовується тим, що інкриміновані підозрюваній кримінальні правопорушення відносяться до категорії тяжких і особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що остання може переховуватись від суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також підозрювана може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється або вчинити інше кримінальне правопорушення ,оскільки на розгляді у Рівненському міському суді перебуває декілька обвинувальних актів, а також ОСОБА_5 засуджена вироком Рівненського міського суду від 26.03.2024 за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, та на підставі ст. 75 КК України, звільнена від відбування покарання з встановленням іспитового строку 2 роки, який скасовано вироком Рівненського апеляційного суду від 29.01.2025 та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

Разом з тим, остання на шлях виправлення не стала та на даний час підозрюється у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у складі організованої групи, у зв`язку з чим не виключається продовження нею протиправної діяльності в майбутньому.

Дані про особу підозрюваної вказують на те, що вона працездатна, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали її утриманню під вартою, не страждає, утриманців не має, а відтак обставин, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу до підозрюваної, немає.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, що виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо ОСОБА_13 винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1-5 ст. 177 КПК України та гарантувати її належну процесуальну поведінку.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

У зв`язку із складністю кримінального провадження строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено ухвалою Рівненського міського суду від 15.01.2025 до шести місяців, тобто до 25 березня 2025 року.

11.03.2025, на підставі ст. 290 КПК України, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено та сторонам надано доступ до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язківта не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином суд, визначаючи розмір застави бере до уваги обставини, встановлені ст.177,178 КПК України, вимогист. 182 КПК Українита позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваній ОСОБА_5 слід визначити заставу у розмірі 150 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200 гривень, оскільки саме така сума співмірна з наявними ризиками та може забезпечити виконання останньою процесуальних обов`язків.

Саме такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваної, та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваної суд не вбачає.

Окрім цього, застосовуючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.04.2025, із визначенням застави у розміні 150 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

Утримувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.

Одночасно визначити заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти обов`язки на підозрювану у разі внесення застави:

-прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора;

-повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали та строк дії покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 06.04.2025.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити на виконання уповноваженій особі ДУ "Рівненський слідчий ізолятор", вручити учасникам судового розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя