Рішення

від 17.03.2025 по справі 913/456/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м.ХарківСправа № 913/456/24

Провадження №19/913/456/24

За позовом Державного підприємства Укрвугілля (вул. Трехсвятительська, буд. 11, офіс 19, м. Київ, 01001)

до Державного підприємства Первомайськвугілля (вул. Воскресенська, буд. 24, м. Дніпро, 49000)

про стягнення 678 612 грн 64 коп.,

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Крейтор В.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Царенко Є.П., адвокат, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.07.2019 серії КС №7964/10, ордеру від 05.10.2023 серії АІ №1386579 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство Укрвугілля (далі ДП Укрвугілля) 19.11.2024 через систему Електронний суд звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства Первомайськвугілля (далі ДП Первомайськвугілля) про стягнення збитків у сумі 531 517 грн 19 коп. за договором поставки рядового вугілля від 30.12.2021 №06-2022/ФДП, 3% річних за період з 15.07.2022 по 18.11.2024 у сумі 37 444 грн 33 коп., інфляційних втрат за період з 15.07.2022 по 18.11.2024 в сумі 109 561 грн 12 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного між сторонами договору та вимог податкового законодавства відповідач не склав у встановлений строк та не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило позивача права включити вказану суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму сплаченого ПДВ у розмірі 531 517 грн 19 коп. Тому позивач посилається на понесення збитків у вказаному розмірі, на які нараховані 3% річних та інфляційні втрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.12.2024.

Ухвалою від 16.12.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 20.01.2025.

Ухвалою від 20.01.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів по 24.02.2025 включно; закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2025.

14.02.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про залучення документів, зареєстроване відділом документального забезпечення роботи суду 17.02.2025, в якому він просить долучити до матеріалів справи копію витягу з електронного кабінету платника податків ДП Укрвугілля за період 01.02.2022 по 31.12.2024; копію відповіді ДПС України щодо порядку формування податкового кредиту від 17.09.2024 №4520/ІПК/99-00-21-03-03; копії актів приймання-передачі вугільної продукції.

Клопотання було розглянуто судом, документи долучені до матеріалів справи.

Ухвалою від 17.02.2025 оголошено перерву в розгляді справи по суті в судовому засіданні до 17.03.2025.

В судовому засіданні 17.03.2025 приймав участь представник позивача, представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

17.03.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від 14.03.2025 №0176/06, в якому він просить долучити до матеріалів справи податкові накладні згідно з переліком.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для цього відповідно до ч.1 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. При цьому відповідно до приписів ч.ч.2, 3 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Таким чином, докази на підтвердження та/або спростування обставин і фактів, що входять до предмета доказування кожної сторони по справі, подаються разом з першими заявами по суті справи.

Відповідно до ч.8 ст.80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Тобто, пропуск процесуального строку, встановленого для подання доказів по справі, має наслідком неприйняття судом таких доказів до розгляду.

У свою чергу, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Судом задоволено клопотання позивача, податкові декларації долучені до матеріалів справи, однак до розгляду не приймаються, оскільки порушено строк подачі доказів, які подані під час розгляду справи по суті та відсутні обґрунтування причин неможливості їх подання у встановлений законом строк.

У судовому засіданні 17.03.2025 представник позивача виступив із заключним словом.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

30.12.2021 між ДП Укрвугілля (покупець) і ДП Первомайськвугілля (постачальник) було укладено договір поставки рядового вугілля №06-2022/ФДП, за яким постачальник зобов`язався поставити покупцю рядове вугілля (далі-вугілля) в обсязі визначеному в графіку відвантаження вугілля (додаток 1) та в асортименті, по реквізитах, з якісними характеристиками наведеними у відповідних специфікаціях до договору, які є його невід`ємними частинами (п.1.1 договору).

Покупець зобов`язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених даним договором (п.1.2 договору).

В п.1.4 сторони погодили, що обсяг вугілля вказаний у графіку відвантаження вугілля визначений виходячи із розміру поворотної безвідсоткової фінансової допомоги отриманої відповідно до договору про поворотну фінансову допомогу або розміру отриманої попередньої оплати за цим договором. Якщо фактична ціна вугілля буде змінена в сторону зменшення, в результаті чого обсяг вугілля та специфікації не зможе забезпечити повернення постачальником загальної поворотної фінансової допомоги та/або суму попередньої оплати отриманої постачальником від покупця, сторони зобов`язані внести зміни до графіку відвантаження вугілля та специфікації в частини збільшення обсягів відвантаження вугілля.

Вугілля вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем після підписання сторонами акту приймання-передачі вугілля, складеного на підставі наданих постачальником копій наступних документів: посвідчень про якість, рахунків-фактур, підписаного постачальником та вантажоодержувачем акту звіряння поставок вугілля по кількості та якості. Датою поставки є дата підписання акту приймання-передачі вугілля (п.2.3 договору).

Відповідно до п.5.1 договору загальна сума договору складає суму в національній валюті України, визначену на підставі специфікації до цього договору.

Базова ціна вугілля означає ціну однієї тонни вугілля, що поставляється по договору, при вказаних в специфікаціях до договору базових показниках якості і не включає в себе вартість доставки. Враховуючи положення пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо тимчасового звільнення від оподаткування податком на додану вартість (далі ПДВ) операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення (далі-податкова пільга), базова ціна вугілля зазначається у специфікаціях до даного договору та приймається сторонами без ПДВ. У випадку відмови постачальника від використання податкової пільги сторони укладають додаткову угоду до договору щодо встановлення базової ціни вугілля з врахуванням ПДВ на період, визначений на підставі наданих покупцю завірених копій підтверджуючих документів про відмову постачальника від використання податкової пільги у цьому періоді. У випадку закінчення передбаченого податковим кодексом України терміну дії податкової пільги в специфікаціях встановлюється базова ціна вугілля з урахуванням ПДВ. Базова ціна вугілля може бути змінена сторонами у разі зміни кон`юнктури ринкової ціни вугілля (п.5.2 договору).

Згідно з п.5.3 договору покупець оплачує постачальнику вартість вугілля в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати підписання відповідного акту приймання-передачі вугілля. Покупець має право здійснити попередню оплату вугілля. Якщо розмір визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості вугілля, поставленого по відповідній специфікації, виявиться меншим від розміру здійсненої покупцем попередньої оплати за це вугілля, постачальник протягом 10 банківських днів з кінцевої дати складання відповідних актів приймання-передачі повертає покупцю різницю між фактичною вартістю вугілля і попередньою оплатою, або покупець зменшує розмір оплати за наступні поставлені партії вугілля на розмір цієї різниці.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

В додатку 1 до договору поставки рядового вугілля від 30.12.2021 №06-2022/ФДП сторони визначили графік відвантаження вугілля.

Також сторонами було підписано специфікацію №1 до договору поставки рядового вугілля від 30.12.2021 №06-2022/ФДП, в якій сторонами погоджено, що постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити вугілля в обсязі 30 500,0 (+/- 5%) т, на суму без ПДВ - 53 771 500,00, з ПДВ - 64 525 800, 00 грн. В зв`язку із закінченням з 01.01.2022 передбаченого Податковим кодексом України терміну дії Податкової пільги по ПДВ, базова ціна вугілля встановлена з урахуванням ПДВ (п.1 специфікації №1).

Відповідач на виконання умов договору поставки рядового вугілля від 30.12.2021 №06-2022/ФДП протягом січня лютого 2022 року поставив позивачу вугілля в кількості 4 616,05 т на загальну суму 5 787 013 грн 14 коп. що підтверджується копіями актів приймання-передачі партій вугільної продукції, зокрема, відповідно до:

- акту приймання-передачі вугільної продукції від 19.01.2022 №1 передано вугілля в кількості 344,500 т вартістю 434 743 грн 84 коп.;

- акту приймання-передачі вугільної продукції від 24.01.2022 №2 передано вугілля в кількості 687,550 т вартістю 833 685 грн 97 коп.;

- акту приймання-передачі вугільної продукції від 26.01.2022 №3 передано вугілля в кількості 341,200 т вартістю 399 322 грн 73 коп.;

- акту приймання-передачі вугільної продукції від 31.01.2022 №4 передано вугілля в кількості 827,900 т вартістю 1 132 610 грн 39 коп.;

- акту приймання-передачі вугільної продукції від 14.02.2022 №14 передано вугілля в кількості 691,300 т вартістю 873 300 грн 01 коп.;

- акту приймання-передачі вугільної продукції від 18.02.2022 №15 передано вугілля в кількості 688,400 т вартістю 844 684 грн 09 коп.;

- акту приймання-передачі вугільної продукції від 24.02.2022 №16 передано вугілля в кількості 1 035,200 т вартістю 1 268 666 грн 11 коп.

На виконання умов договору ДП Укрвугілля здійснило оплату за вугілля, що підтверджується платіжними інструкціями:

1) від 11.02.2022 №159 на суму 600 000,00 грн., призначення платежу «Оплата за вугілля згідно договору поставки рядового вугілля від 30.12.2021 №06-2022/ФДП, тендеру не підлягає. ПДВ 20% - 100 000,00 грн.»;

2) від 14.02.2022 №161 на суму 600 000,00 грн., призначення платежу «Оплата за вугілля згідно договору поставки рядового вугілля від 30.12.2021 №06-2022/ФДП, тендеру не підлягає. ПДВ 20% - 100 000,00 грн.»;

3) від 14.02.2022 №165 на суму 600 000,00 грн., призначення платежу «Оплата за вугілля згідно договору поставки рядового вугілля від 30.12.2021 №06-2022/ФДП, тендеру не підлягає. ПДВ 20% - 100 000,00 грн.»;

4) від 14.02.2022 №166 на суму 600 000,00 грн., призначення платежу «Оплата за вугілля згідно договору поставки рядового вугілля від 30.12.2021 №06-2022/ФДП, тендеру не підлягає. ПДВ 20% - 100 000,00 грн.».

Також позивачем надані заява від 14.02.2022 №0306/02 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 197 297 грн 70 коп. між ДП Укрвугілля та ДП Первомайськвугілля та заява №0373/02 від 28.02.2022 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 591 805 грн 43 коп. між ДП Укрвугілля та ДП Первомайськвугілля.

Усього ДП Первомайськвугілля сплатило згідно вищевказаних платіжних інструкцій (враховуючи заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог) на рахунок відповідача: 3 189 103 грн 13 коп., у т.ч. 531 517 грн 19 коп. ПДВ.

Отже, поставка вугілля та розрахунок за нього за вказаними вище актами проводились сторонами з урахуванням включення в базову ціну вугілля також податку на додану вартість, враховуючи положення п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, яким відповідна пільга була встановлена тимчасово до 01.01.2022, та на час поставки вже була припинена, а також ураховуючи умови п.2 підписаної сторонами специфікації від 30.12.2021 №1.

Так, п.45 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України було передбачено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД. У разі застосування зазначеної пільги норми п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги. Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви.

Однак, як стверджує позивач, відповідач не виконав вимог п.6.6.2 договору та податкового законодавства, та не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов`язання, у зв`язку з чим ДП Укрвугілля було позбавлено права включити сплачену суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму сплаченого ПДВ у розмірі 531 517 грн 19 коп.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази складання відповідачем та реєстрації податкових накладних із відображенням зазначених оплат позивача за поставлене йому вугілля за вказаними вище актами.

Відповідно до роздруківки з електронного кабінету платника податків ДП Укрвугілля (реєстр отриманих податкових накладних від контрагента ДП Первомайськвугілля за період з 01.02.2022 по 31.12.2024) записи відсутні, що підтверджується відсутністю реєстрації податкових накладних.

ДП Укрвугілля було поповнено електронний рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями:

1) від 30.05.2022 №394 на суму 7 000 000,00 грн., призначення платежу «*; 101; 43474633; поповнення електронного рахунку; сума 7 000 000,00 грн.»

2) від 30.06.2022 №417 на суму 3 000 000,00 грн., призначення платежу «*; 101; 43474633; поповнення електронного рахунку; сума 3 000 000,00 грн.»

3) від 15.07.2022 №501 на суму 25 000 000,00 грн., призначення платежу «*; 101; 43474633; поповнення електронного рахунку; сума 25 000 000,00 грн.»

4) від 02.08.2022 №571 на суму 4 950 000,00 грн., призначення платежу «*; 101; 43474633; поповнення електронного рахунку; сума 4 950 000,00 грн.».

До позовної заяви позивачем також додана вимога до відповідача від 24.10.2024 №06/1374, в якій він вимагає відповідно до п.6.6.2 договору здійснити сплату протягом 5 робочих днів на користь ДП Укрвугілля грошових коштів у розмірі 531 517 грн 19 коп. Це обумовлено тим, що станом на 24.10.2024 ДП Первомайськвугілля не здійснило реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 531 517 грн 19 коп., у зв`язку з чим позивач, як покупець, не отримав право на податковий кредит на вказану суму.

Позивач у позовній заяві зазначив, що станом на день подання позову, вимоги ДП Укрвугілля залишені без задоволення, відповіді за направленою вимогою від відповідача отримано не було.

Разом з тим, суд зазначає про те, що позивачем не додано до матеріалів справи доказів направлення відповідачу вказаної вимоги від 24.10.2024 №0785/06.

Позивачем також надана індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби від 17.09.2024 №4520/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК щодо порядку формування податкового кредиту.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідач правом участі в судових засіданнях не скористався, відзив або заперечення по суті спору до матеріалів справи не надав.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, а також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі.

Згідно з п.п.8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України (далі ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст.225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

В п.7.8 договору сторони передбачили, що постачальник зобов`язаний своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних).

Згідно з п.7.8.1 договору податкова накладна та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної повинні відповідати наступним умовам: складена(і) за формою та в порядку, передбаченими законодавством України; заповнена(і) у відповідності до вимог законодавства України; складена(і) в електронній формі та зареєстрована(і) в Єдиному реєстрі податкових накладних; підписана(і) електронним підписом уповноваженої особи постачальника із дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п.7.8.2 договору сторони передбачили, що якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченого Податковим кодексом України, покупець має право призупинити виконання своїх зобов`язань по оплаті вартості вугілля та/або відшкодування витрат на його доставку на суму, що відповідає сумі ПДВ в незареєстрованих податкових накладних, до моменту їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У випадку відсутності реєстрації податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов`язання, в результаті чого покупець втратить право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, постачальник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки покупцем відповідної вимоги постачальнику сплатити покупцю грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та компенсувати покупцю усі пов`язані з таким порушенням збитки Припинення зобов`язання постачальника по компенсації вказаних вище сум ПДВ та збитків покупця можливо шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог чи іншим способом, передбаченим чинним законодавством України (п.6.6.2 договору).

Отже, п.6.6.2 договору сторони також передбачили обов`язок відповідача відшкодувати позивачу завдані втрати шляхом сплати грошових коштів у розмірі суми ПДВ, зазначеної у відповідних податкових накладних, у разі їхньої нереєстрації та втрати позивачем права на податковий кредит за цими накладними.

Суд зазначає, що з наданих позивачем матеріалів вбачається, що відповідачем не лише не була здійснена в передбачені податковим законодавством строки реєстрація податкових накладних, а такі податкові накладні відповідачем як продавцем у встановлений абз.4 п.44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі ПК України) строк (не пізніше останнього дня місяця, в якому було отримано кошти) взагалі складені не були.

Отже, як зазначає позивач, відповідачем як продавцем були допущені порушення договірних та податкових зобов`язань щодо складання та реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд в своїх постановах неодноразово та послідовно вказував на те, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Зокрема, в постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 Верховний Суд зауважив про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завданої шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що протиправність діяння відповідача полягає в неналежному виконанні ним як постачальником своїх договірних та податкових зобов`язань щодо своєчасного складання та реєстрації податкової накладної.

Причинно-наслідковий зв`язок полягає в тому, що через бездіяльність відповідача щодо виконання визначених договором та податковим законом обов`язків скласти та зареєструвати податкові накладні позивач не мав можливість включити вказану суму ПДВ 531 517 грн 19 коп. до свого податкового кредиту і втратив право на податковий кредит.

Водночас, на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності своєї вини.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як убачається з матеріалів справи, а також про що зазначає сам позивач у позові, поставка вугілля за вказаним договором мала ритмічний характер, а виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту підлягає здійсненню саме за касовим методом.

Відповідно до положень абз.1 п.44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

За приписами пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Абзацами 3, 4, 6 п.44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України передбачено, що у разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 цього Кодексу протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Положеннями п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Отже, враховуючи зазначені вище вимоги податкового законодавства, відповідач згідно вимог абз.3, 4 п.44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України мав обов`язок скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти (тобто згідно платіжних доручень від 11.02.2022 №159, від 14.02.2022 №161, від 14.02.2022 №165, від 14.02.2022 №166 до 28.02.2022 включно), зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають безперервний або ритмічний характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів, а в подальшому у визначений п.201.10 ст.201 ПК України строк зареєструвати такі накладні.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/ послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, аналіз вищезазначених приписів податкового законодавства свідчить про те, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за загальним правилом, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 ст.201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п.201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп.78.1.9 п.78.1 ст.78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Підпунктом 78.1.9 п.78.1 ст.78 ПК України установлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку подання щодо платника податку скарги про порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги.

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що права позивача в разі нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання позивачем до податкового органу разом з податковою декларацією за відповідний звітний податковий період заяви зі скаргою на дії відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 березня 2020 року у справі № 911/224/19.

Отже, у даному випадку необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, саме доведення факту порушення правил складання та реєстрації в установлений спосіб податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази звернення ДП Укрвугілля до податкового органу із відповідною скаргою на дії відповідача у зв`язку із відсутністю складених та зареєстрованих ДП Первомайськвугілля відповідних податкових накладних (зокрема, щодо оплат, здійснених відповідно до платіжних доручень № 159 від 11.02.2022, № 161 від 14.02.2022, № 165 від 14.02.2022, № 166 від 14.02.2022, заяв №0306/02 від 14.02.2022 та №0373/02 від 28.02.2022 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог), а також доказів про результати здійснення податковим органом перевірки такої бездіяльності відповідача, оформлені актом, довідкою або іншим рішенням відповідного контролюючого органу.

Надані ДП Укрвугілля платіжні доручення, відповідно до яких поповнювався електронний рахунок позивача, не підтверджують факт понесення збитків.

Ураховуючи наведене, позивачем не було подано суду жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.76-79, 91 ГПК України на підтвердження понесення ним реальних збитків у розмірі суми, яку останній не зміг зарахувати до податкового кредиту за ПДВ, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін щодо зобов`язань лютого 2022 року (оплати за поставку вугілля проведені покупцем 11.02.2022, 14.02.2022, 28.02.2022; обов`язок відповідача як продавця скласти податкову накладну згідно зазначених вище норм податкового законодавства як граничний встановлено було до 28.02.2022 включно; і відповідно зареєструвати у встановлений строк відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України), підлягають застосуванню існуючі на момент їх виникнення норми законодавства. Відповідне полягає у необхідності врахування судом норм права, якими установлені права та обов`язки для сторін та існуючих щодо них обмежень/особливостей застосування.

Суд враховує, що спірні правовідносини виникли в умовах правового режиму воєнного стану, в якому були встановлені особливості адміністрування податку на додану вартість.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів у зв`язку із введенням воєнного стану Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Законом України від 24 березня 2022 року №2142-IX внесено зміни у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

Відповідно до абз.3, 4 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, законодавцем було запроваджено перехідний період, під час якого платники податків повинні були у строк до 15 липня 2022 року зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних по всім господарським операціям, які були здійснені в період обмеженої роботи Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з положеннями пп.69.1-1 п.69 розділу 10 підрозділу ХХ ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, підрозділ 2 розділу XX ПК України був доповнений п.32-2, згідно з яким тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов`язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов`язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у ЄРПН.

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесені зміни до розділу XX ПК України, зокрема, пункт 32-2 підрозділу 2 викладено в редакції, згідно із якою тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку: включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом враховується, що норми п.32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, які дозволяли формувати податковий кредит на підставі первинних документів без наявності зареєстрованих податкових накладних, є спеціальними нормами по відношенню до норм пп.69.1-1 п.69 розділу 10 підрозділу ХХ цього Кодексу, а тому мають пріоритетне значення у спірних правовідносинах.

Положення пп.69.1-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не встановлюють обов`язку платника податків (покупця товарів/послуг) коригувати податковий кредит у випадку не здійснення платником податків (продавцем/постачальником) реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування, а лише покладає на такого платника (покупця товарів/послуг) обов`язок звірити раніше задекларований податковий кредит на підставі первинних (розрахункових) документів з даними зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.

Отже, покупці (отримувачі) товарів (робіт, послуг) мають обов`язок уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, сформований на підставі первинних документів відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, у разі відсутності факту реєстрації їх контрагентами податкової накладної у зазначені строки.

Норми п.32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не містять жодних додаткових умов чи обмежень щодо можливості формування платником податків податкового кредиту на підставі первинних документів у даному випадку.

Разом з тим, на період дії воєнного стану законодавцем було введено спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий травень 2022 року, що передбачає можливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за відсутності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Відповідні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №280/6669/22, від 06.03.2023 у справі №160/1604/23, від 06.03.2023 у справі №520/3355/23, від 28.02.2024 у справі №200/466/23.

Зазначені обставини та особливості введеного законодавцем спеціального правового режиму у зв`язку із дією військового стану в країні для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за січень лютий 2022 року, що передбачає можливість формування позивачем, як платником податків, самостійно податкового кредиту на підставі первинних документів у даному випадку ним враховані не були.

У матеріалах справи відсутні докази реалізації позивачем, як платником податку, встановленого вищезазначеними нормами податкового законодавства свого права для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2022 року включення до складу податкового кредиту вказаної суми податку на додану вартість у розмірі 531 517 грн 19 коп. на підставі наявних у нього первинних (розрахункових) документів (укладеного договору, специфікації, підписаних актів приймання-передачі та платіжних доручень від 11.02.2022 №159, від 14.02.2022 №161, від 14.02.2022 №165, від 14.02.2022 №166, заяв №0306/02 від 14.02.2022 та від 28.02.2022 №0373/02 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог про сплату 3 189 103 грн 13 коп., у т.ч. 531 517 грн 19 коп. ПДВ. за поставлене йому вугілля), з огляду на відсутність складеної та зареєстрованої продавцем податкової накладної.

Крім того, позивач не надав рішення податкового органу, яке б свідчило про неправомірність включення ним або втрату ним можливості включення до податкового кредиту вказаної суми ПДВ у спірний період у відповідності до зазначених вище норм податкового законодавства, яким введено спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або оскарження відповідної відмови в установленому законом порядку.

Такі обставини виключають можливість застосування п.6.6.2 договору до спірних правовідносин сторін, враховуючи спеціальні норми податкового законодавства, які наводилися вище судом, які діяли та встановлювали спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість у період дії воєнного стану в країні зокрема, встановлювали право платника податку (у даному випадку саме позивача як покупця) самостійно звернутися до податкового органу для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі наявних у нього первинних (розрахункових) документів навіть за відсутності зареєстрованої відповідачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що ним вчинено не було.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 8 143 грн 35 коп. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 232-233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Державного підприємства Укрвугілля до Державного підприємства Первомайськвугілля про стягнення 678 612 грн 64 коп., відмовити.

2. Судовий збір в сумі 8 143 грн 35 коп., сплачений за подання позову, віднести на позивача.

3. Учасники справи:

Позивач: Державне підприємство Укрвугілля (вул. Трехсвятительська, буд. 11, офіс 19, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 43474633).

Відповідач: Державне підприємство Первомайськвугілля (вул. Воскресенська, буд. 24, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 32320594).

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27.03.2025.

Суддя Тетяна КОСЕНКО