Ухвала від 24.03.2025 по справі 914/3076/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.03.2025 Справа № 914/3076/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Юридичне агентство», м. Львів,до відповідача:Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,про:визнання недійсним договору.За участю представників: від позивача:не з`явився,від відповідача:Шмотолоха О. П. Встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Юридичне агентство» до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання недійсним Договору № 182 про пайову участь від 08.08.2019. У позовній заяві позивач, зокрема просив суд:

- витребувати у відповідача оригінал спірного Договору, оригінал розрахунку пайового внеску, оригінали та копії усіх документів, що стали підставою для ймовірного укладення Договору, оригінали документів на підтвердження повноважень підписанта зі сторони Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради укладати Договір про пайову участь №182 від 08.08.2019 та підписувати Розрахунку пайового внеску до цього Договору;

- зобов`язати надати інформацію про надходження від позивача коштів пайової участі та зарахування таких за кодом класифікації доходів бюджету 24170000, зокрема надати виписку з органу Державної казначейської служби України за рахунком, зазначеним у Договорі.

Ухвалою суду від 16.12.2024 позовну заяву позивача залишено без руху.

23 грудня 2024 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 30885/24). Також, у поданій заяві позивач повідомив суд, що підприємство підготувало та подало адвокатський запит у Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області з проханням надати інформацію про надходження від позивача коштів пайової участі та зарахування таких за кодом класифікації доходів бюджету 24170000, а також з проханням надати виписку про відповідне зарахування коштів. Позивач вказав, що за результатами розгляду запиту, до суду буде подано документи з обґрунтуванням обставин, які вони підтверджують або клопотання щодо їх витребування судом.

Ухвалою суду від 26.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.01.2025 та встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору.

14 січня 2025 року позивачем подано клопотання про призначення експертизи, у якому зокрема міститься прохання про витребування оригіналу Договору № 182 про пайову участь від 08.08.2019 та оригіналу Розрахунку пайового внеску (вх. № 151/25).

21 січня 2025 року директором та адвокатом позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 1530/25 та вх. № 1571/25 відповідно).

Ухвалою суду від 21.01.2025 задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 28.01.2025.

28 січня 2025 року відповідачем подано додаткові пояснення (вх. № 2273/25).

У судовому засіданні 28.01.2025, суд протокольними ухвалами відмовив у задоволенні заявлено у позовній заяві клопотання про витребування доказів, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 11.03.2025.

11 березня 2025 року відповідачем подано заперечення на клопотання про призначення судової експертизи (вх. № 6206/25).

У підготовче засідання 11.03.2025 представники сторін не з`явились. Ухвалою від 11.03.2025, враховуючи неявку сторін, зважаючи, що для вирішення заявленого у позові клопотання про зобов`язання відповідача надати інформацію, а також для вирішення клопотання про призначення експертизи необхідно заслухати думку представників сторін, суд відклав підготовче засідання на 17.03.2025 о 15:30 год. та визнав явку представників сторін у таке засідання обов`язковою. Вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів позивача, його представника та відповідача 15.03.2025 о 00:15 год.

У підготовче засідання 17.03.2025 з`явилась представниця відповідача, позивач у дане засідання не прибув та не повідомив суду причин своєї неявки. За наслідками даного засідання суд відклав розгляд справи на 24.03.2025 о 12:45 год. та визнав явку представників сторін у таке засідання обов`язковою. Ухвалою від 17.03.2025 суд викликав позивача у підготовче засідання, призначене на 24.03.2025. Така ухвала доставлена до електронних кабінетів позивача та його представника 19.03.2025 о 00:50 год.

У підготовче засідання 24.03.2025 позивач повторно не забезпечив явки свого представника, не повідомив суду причин своєї неявки та не подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

За змістом ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь у судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Тобто учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача в підготовче засідання, передбаченої цією нормою процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в підготовче засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце підготовчого засідання; 2) неявка позивача в підготовче засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в підготовче засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Норма, що закріплена в п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативною, що означає те, що відповідно до цієї норми процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання, в тому числі і в підготовче, за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Суд звертає увагу на наявність численної судової практики та висновків Верховного Суду щодо застосування норм ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України щодо залишення позову без розгляду в разі неявки позивача в судове засідання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 зроблено висновок про те, що передбачена нормами ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача в судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 викладено правові висновки, згідно з якими положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Проаналізувавши положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21 вказав про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.

Пункт 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України був викладений в новій редакції відповідно до Закону № 3200-IX від 29.06.2023, зокрема, в цій нормі конкретизовано, що суд залишає позов без розгляду в разі неявки позивача (його представника) в підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомлення ним про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд встановив, що позивач був повідомлений про час і місце підготовчих засідань, призначених на 17.03.2025 та 24.03.2025 належним чином, водночас у такі засідання не прибув, причини неявки не повідомив та заяви про розгляд справи без його участі не подав.

З огляду на викладене, позов належить залишити без розгляду

Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи те, що підставою залишення позову без розгляду є повторне неприбуття позивача у підготовче засідання, суд констатує, що у такого позивача відсутнє право на повернення з державного бюджету судового збору, сплаченого за подання даного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 11, 12, 13, 14, 20, 42, 46, 196, 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву у справі № 914/3076/24 залишити без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

2.Витрати понесені позивачем на оплату судового збору за подання даного позову покласти на позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 24.03.2025.

Суддя Трускавецький В.П.