Рішення від 17.03.2025 по справі 916/4338/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4338/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Гамар В.І. на підставі ордеру;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву селянського (фермерського) господарства «Родник» (вх. №2-200/25 від 17.02.2025) про розподіл витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом селянського (фермерського) господарства «Родник» до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки на користь позивача,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.02.2025 по даній справі позовні вимоги селянського (фермерського) господарства «Родник» (далі по тексту СФГ «Родник») до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі по тексту Мологівська сільська рада) було задоволено частково, визнано незаконним та скасовано рішення Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 26.03.2024 року №999-VIII, у задоволенні вимоги про витребування земельної ділянки відмовлено, розподілено судові витрати зі сплати судового збору.

17.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про розподіл витрат на правову допомогу у розмірі 49 962,00 грн.

Ухвалою суду від 17.02.2025 заява позивача про розподіл витрат на правову допомогу була призначена до розгляду в засіданні суду на 03.03.2025 року об 11:30. Проте, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги призначене судом засідання не відбулося.

Ухвалою суду від 06.03.2025 судове засідання для розгляду заяви позивача було призначено на 17.03.2025 о 15:45 год.

24.02.2025 до суду від Мологівської сільської ради надійшли заперечення на заяву позивача, відповідно до яких відповідач просить суд зменшити заявлений СФГ «Родник» розмір витрат до 10000,00 грн. Відповідач вважає заявлені витрати неспівмірними та такими, що не відповідають складності справі, часу, який був затрачений представником позивача на виконання та підготовку процесуальний дій з огляду на наступне: позов задоволено частково, а, отже, судові витрати мають бути розподілені пропорційно розміру задоволення позовних вимог, а не в повному обсязі, як заявленою позивачем; позивачем не надано суду детального опису робіт, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які би підтверджували, що адвокат взагалі отримував гонорар; визначення у договорі ціни за надання консультації, вартістю 3028,00 грн; ціна підготування процесуальних документів, а також кількість годин, затрачених на їх складання, не відповідає вимогам співмірності зі складністю справи; частина підготовлених адвокатом документів є типовим, шаблонними, складання яких вимагає лише внесення анкетних даних сторін до стандартного адвокатського запиту або клопотання чи заяви та їх складання потребує декількох хвилин часу; участь адвоката у засіданнях була мінімальною та економічно незатратною. Викладене вище, за твердженням Мологівської сільської ради, є підставою для зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Слід зазначити, що СФГ «Родник» було додано до позовної заяви попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, який містить дані про вид витрат та їх вартість.

У судовому засіданні 10.02.2025 СФГ «Родник» повідомило, що докази понесення витрат будуть надані після ухвалення судового рішення.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішенням суду від 10.02.2025 позовні вимоги СФГ «Родник» було задоволено частково.

17.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про розподіл витрат на правову допомогу у розмірі 49 962,00 грн.

Таким чином, позивачем, з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду було подано заяву про розподіл витрат на правову допомогу.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги №9/24 від 11.07.2024 з додатком від 18.07.2024 та акт виконаних робіт від 13.02.2025.

Згідно з п. п. 1, 4 договору про надання правової допомоги №9/24 від 11.07.2024, укладеного між СФГ «Родник» (Клієнт) та АБ «Гамар ет алії» (Захисник), Захисником буде надаватися Клієнту наступна правова допомога: представництво інтересів та надання правової допомоги в судових закладах України, органах прокуратури, правоохоронних органах та інших державних установах з усіма правами, що наділений Клієнт, окрім погодження з позовом, укладання мирової угоди, отримання коштів та компенсацій. Оплата за надані послуги визначається в окремому додатку.

Згідно з п. 1 додатку від 18.07.2024 до договору №9/24 від 11.07.2024 Клієнт приймає на себе зобов`язання щодо сплати фактичних витрат по узгодженому тарифу. Види витрат та їх вартість визначені у вказаному додатку. При цьому, у додатку зазначено, що розрахунок витрат проведено шляхом нарахування погодинної оплати праці Захисника у відсотковому значенні від

прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України», станом на 01 січня відповідного року.

Відповідно до п. 3 додатку від 18.07.2024 до договору №9/24 від 11.07.2024 оплата фактичних витрат по узгодженому тарифу проводиться протягом місяця з моменту набуття чинності судового рішення, що ухвалено на користь Клієнта, та складання акту приймання передачі наданих послуг, чи до вказаного факту, за попередньою домовленістю сторін.

У п. 1 акту виконаних робіт від 13.02.2025 до договору про надання правової допомоги №9/24 від 11.07.2024 передбачено, що Клієнт погоджується, що до виконання Захисником основних видів робіт та послуг що виникли з договору про надання правової допомоги №9/24 від 11.07.2024 року в рамках судового провадження №916/4338/24 при розгляді в суді першої інстанції та прийняття до оплати за результатами прийнятого рішення, належить визначений актом перелік витрат: визначення правової позиції та консультація Клієнта по справі - 3028,00 грн, підготовка та подання позовної заяви 15 140,00 грн, підготовка та подання адвокатського запиту та отримання відповіді 3028,00 грн, підготовка та подання клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку 1514,00 грн, підготовка та подання відповіді на відзив - 9084,00 грн, участь у 5-ти судових засіданнях - 15 140,00 грн (3028,00 *5), підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення 3028,00 грн; загальна сума витрат становить 49 962,00 грн.

Відповідно до п. 2 акта виконаних робіт від 13.02.2025 до договору про надання правової допомоги №9/24 від 11.07.2024 підписання цього акту є свідченням виконання робіт, передбачених пунктами 1, 2 основного договору, та прийняття їх Клієнтом для оплати на умовах передбачених пунктами 3, 4 додатку до основного договору від 18.07.2024 року.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 по справі №910/9714/22 дійшов висновку, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Таким чином, заявлені позивачем до стягнення витрати на підготування та подання заяви про ухвалення додаткового рішення, вартістю 3028,00 грн згідно з висновками Верховного Суду, зробленими у постанові від 02.02.2024 по справі №910/9714/22, розподілу між сторонами не підлягають. Наведене має наслідком відмову у задоволенні заяви СФГ «Родник» в частині вимог про стягнення 3028,00 грн за підготування та подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимогами ст. 129 ГПК України передбачено необхідність розподілу інших судових витрат, тобто і витрат на правову допомогу, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, господарський суд, враховуючи часткове задоволення позову СФГ «Родник» доходить висновку про наявність підстав для розподілу між сторонами витрат на правову допомогу у розмірі 23 467,00 грн, тобто половини від заявлених позивачем до стягнення за винятком витрат на підготування заяви про ухвалення додаткового рішення (49 962,00 грн - 3028,00 грн = 46 934,00 грн; 46 934,00 грн/2 = 23 467,00 грн).

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви СФГ «Родник» шляхом присудження до стягнення з Мологівської сільської ради витрат на правову допомогу у розмірі 23 467,00 грн.

При цьому, господарським судом відхиляється клопотання Мологівської сільської ради про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 10 000,00 грн з огляду на наступне.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29).

Господарський суд зазначає, що дана справа не є малозначною, а, отже, для збирання доказів, які у СФГ «Родник» були відсутні (рішення ради, які були прийняті щодо належної на праві постійного користування ділянки), написання позовної заяви та представництва інтересів позивача (участь у судових засіданнях, написання заяв про суті спору) адвокат повинен був надати такий обсяг правової допомоги, ціна якого перевищує 10 000,00 грн, що відповідає критерію реальності.

Судом враховано, що у акті виконаних робіт від 13.02.2025 до договору про надання правової допомоги №9/24 від 11.07.2024 міститься детальний опис виконаної адвокатом роботи, а, отже, вимога про надання будь-якого іншого опису буде проявом надмірного формалізму. Крім того, суд зазначає, що наявність у адвоката розроблених шаблонів документів та заяв, які він використовує при підготуванні документів, не може зумовлювати негативних наслідків у вигляді зменшення витрат на правову допомогу.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19 дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, про наявність підстав для розподілу витрат незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, доводи Мологівської сільської ради про відсутність доказів оплати гонорару як на підставу для відмови у задоволенні заяви судом відхиляються.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача шляхом присудження до стягнення з Мологівської сільської ради витрат на правову допомогу у розмірі 23 467,00 грн. В іншій частині заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 238, 244, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Заяву селянського (фермерського) господарства «Родник» про розподіл витрат на правову допомогу задовольнити частково.

2.Стягнути з Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області /67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Молога, вул. Кишинівська, 221 а; ідентифікаційний код 05406014/ на користь селянського (фермерського) господарства «Родник» /67752, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, село Випасне; ідентифікаційний код 21011491/ витрати на правову допомогу у розмірі 23 467,00 грн /двадцять три тисячі чотириста шістдесят сім грн 00 коп./.

3.В іншій частині вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 25.03.2025.

Суддя С.П. Желєзна