Ухвала від 27.03.2025 по справі 947/15643/24

Справа № 947/15643/24

Провадження № 2/947/2140/25

УХВАЛА

27.03.2025 року

Суддя Київського районного суду м. ОдесиБескровний Я.В.,перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одісей 55» про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ :

До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одісей 55» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

У позові ОСОБА_3 фактично просив витребувати у Банку та фізичної особи певні земельні ділянки на користь іншої юридичної особи.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси від 7 березня 2025 року позовна заява Руссол залишена без руху і йому запропоновано протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути виявлені в ухвалі недоліки, а саме: сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру у сумі 13928,80 грн. (15140 -1211,20), відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням сплаченої суми судового збору за реквізитами: отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, код класифікації доходівбюджету 22030101).

Зазначена ухвала була надіслана Руссол у той же день через систему ЄСІТС.

17березня 2024року Руссолподав досуду заявупро усуненнянедоліків,проте недолікипозивач неусунув,згідно поясненьне погодивсяз ухвалоюсуду, просив відкрити позовне провадження і вважати недолік ухвали усунутим, обґрунтовуючи це тим, що витребування земельної ділянки від ПАТ «МТБ Банк» та фізичної особи ОСОБА_2 не є майновим спором, а тому він правильно сплатив судовий збір, як за немайновий спір 1211,20 грн.

Слід наголосити, що зазначений ухвалою від 07.03.2025 розмір судового збору на протязі строку, якого законодавство надає суду можливість вирішити питання про відкриття провадження, позивачем не було сплачено, що свідчить про небажання позивача виконувати ухвалу.

Заяв про розстрочення або відстрочення сплати визначеної судом суми судового збору, або ж про продовження строку на усунення недоліків, від позивача не надходило.

Звертаю увагу, що Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У Постанові від 13.11.2024р. Верховний суд розглядаючи справу №185/3316/24 зазначив: «Разом з тим, оскільки прокурором не надані докази вартості земельних ділянок, які отримати позивачем доволі нескладно, суд запропонував прокурору надати судуекспертну грошову оцінку або довідку про нормативну грошову оцінку землі і доплатити судовий збір. Ці вимоги суду є розумними, зрозумілими, відповідають як вимогам процесуального законодавства, так і вимогам Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з викладеним посилання прокурора на частину другу статті 176 ЦПК України, згідно з якою, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи, є помилковим, оскільки прокурор наполягав на тому, що заявив вимоги виключно немайнового характеру.

Оскільки прокурор, як і матеріальний позивач, такі правомірні вимоги суду не виконали, місцевий суд, з висновком якого правильно погодився апеляційний суд, визнав позов прокурора неподаним і повернув йому, роз`яснивши право і порядок повторного пред`явлення такого самого позову.

Посилання касаційної скарги на те, щосуди проявили надмірний формалізм, що не відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є безпідставними.»

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див.: рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див.: рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).

Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету, і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою (див.: рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v.the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).

Оскільки «право на суд» не є абсолютним, встановлення у процесуальному законі вимог щодо сплати судового збору є розумним обмеженням, покликаним забезпечити виконання судом функцій з відправлення правосуддя. Верховний Суд вважає цю мету обмеження права на доступ до суду легітимною.

Суддя зазначає, що позивачу неодноразово було запропоновано вказати ціну позову виходячи з оцінки предмету спору, що стороною позивача принципово ігнорувалося.

Відповідно до ч.3ст.185 ЦПК України позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Згідно з ч.5ст.185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що позивачем не усунуті недоліки, викладені в ухвалі від 7.03.2025 у вказаний в ній строк, заяв про розстрочення, відстрочення або ж продовженням строків усунення недоліків не надходило, тому позовну заяву, відповідно до вимог ст.185ч.3 ЦПК України, слід вважати неподаною та повернути.

До посилань позивача на Постанову від 13.04.2022 у справі №160/11095/20 суд ставиться критично і зазначає наступне.

Статтею 263ч.4 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки предмет позову та правовідносини, які склалися у цій справи не є тотожними (відповідними) з правовідносинами та предметом спору у справах №160/11095/20 та №200/606/18, тому суд такі посилання до уваги не приймає.

На підставі викладеного, керуючисьст.185 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одісей 55» про витребування майна з чужого незаконного володіння, вважати неподаними та разом з позовною заявою та додатками до неї повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позивачу заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Бескровний Я. В.