Ухвала

від 24.03.2025 по справі 2-2038/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-2038/11

Провадження №: 4-с/332/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районнийсуд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Погрібної О.М., за участю секретаря судового засідання Паніної Л.Д., розглянувши скаргу адвоката Сидоренко Ірини Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), стягувач Товариство зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ІННОВАЦІЯ»,про визнання протиправної бездіяльності, скасування арешту коштів боржника та зобов`язання вчинення певних дій,-

встановив:

Адвокат Сидоренко І.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою (уточненою) на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), стягувач Товариство зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ІННОВАЦІЯ»,в якій просить:

-Визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Віталія Частюка в частині накладення арешту на грошові кошти на картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому в AT КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

-Визнати протиправною відмову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Романа Половнікова у скасуванні арешту карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в AT КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та повернення списаних з нього коштів.

-Зобов`язати відповідального працівника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повернути списані з карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в AT КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , кошти в сумі 24001,12 грн. (двадцять чотири тисячі одна гривня 12 копійок).

-Визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Частюка Віталія Олександровича щодо списання з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , коштів в сумі 24001,12 грн. (двадцять чотири тисячі одна гривня 12 копійок) при виконанні виконавчого провадження №70978588 про примусове виконання виконавчого листа № 2-2038/11, виданого 19.08.2022 року Заводським районним судом м.Запоріжжя - протиправними.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що на рахунок ОСОБА_1 , на який зараховуються соціальні виплати, стягнення на які заборонено законом, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», НОМЕР_1 , головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Віталієм Частюком було накладено арешт та в квітні 2024 року було списано кошти, наявні на вказаному рахунку в загальній сумі 24001,12 грн., які були спрямовані на погашення заборгованості по виконавчому листу № 2-2038/11, виданому 19.08.2022 року Заводським районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Інновація» 50605,71 дол. США. Вважаючи дії державного виконавця протиправними, боржниця звернулася до суду зі скаргою, в якій зазначалося, що згідно зі ст.72 Закону України «Про виконавче провадження», на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також втратою годувальника.

Як вбачається з виконавчого листа № 2-2038/11, виданого 19.08.2022 року, на виконання якого відкрито виконавче провадження № 70978588, він виданий на виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2022 року по справі № 2-2038/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Інновація» заборгованості за кредитом, за відсотками та пені.

Отже, враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на соціальні виплати, вважає, що виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку.

Зазначає, що виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби, оскільки без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону №1404-VIII. Вказаний правовий висновок щодо повноважень виконавчої служби виокремлювати такі банківські рахунки висвітлено в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №916/1572/19, від 17 січня 2020 року у справі №340/1018/19 та від 10 вересня 2020 року у справі №340/3042/19.

Наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності, на думку заявниці, в повній мірі підтверджують те, що на відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримує соціальні виплати, і залишок коштів на якому в сумі 24001,12 грн. було списано державним виконавцем на погашення заборгованості, що є порушенням статті 72 Закону України «Про виконавче провадження».

Матеріалами справи підтверджується те, що державним виконавцем не було вжито дій по перевірці статусу рахунку та правової природи наявних на ньому коштів як на момент винесення постанови про накладення арешту на рахунки боржниці, так і на момент списання наявних на ньому коштів, а відтак своїми діями по списанню усіх наявних на рахунку коштів, які складалися із соціальної допомоги на дитину особу з інвалідністю, державний виконавець протиправно позбавив заявницю та її дитину права на соціальний захист.

При цьому, та обставина, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Частюка Віталія Олександровича від 09.05.2024 арешт по вказаному рахунку знято, не поновлює порушені права боржника щодо незаконного списання з її рахунку коштів у розмірі 24001,12 грн. на задоволенні заявлених вимог наполягає.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.05.2024 відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду у судовому засіданні.

15 травня 2024 року до суду державним виконавцем Частюком В.О. подано відзив на скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні скарги, оскільки згідно з п.3 ч.5 ст.19 Закону боржник зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Таким чином, кошти на всіх рахунках боржника арештовано постановою державного виконавця від 09.02.2023 в той час як повідомлення від представника стягувача надійшло лише 15.04.2024, що становить понад рік з моменту вчинення виконавчої дії. На підставі зазначеного боржнику стало відомо про вжиття заходів примусового виконання рішення суду, але жодної інформації щодо цільового призначення арештованих коштів державному виконавцю не надано. Згідно з відповіддю №20.1.0.0.0/7-240311/49083 від 11.03.2024 АТ КБ «Приватбанк» щодо залишку коштів на рахунках боржника відсутня інформація, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення. На підставі зазначеного, станом на момент направлення платіжних інструкцій щодо списання коштів з рахунків боржника та до надходження до відділу заяви представника ОСОБА_3 від 15.04.2024 у державного виконавця Відділу була відсутня інформація щодо цільового призначення коштів, які перебувають на вказаних рахунках.

Інформація щодо цільового призначення коштів, які перебувають на рахунках у боржника державному виконавцю було надано 15.04.2024, а саме після розподілу стягнутих з боржника коштів згідно розпоряджень від 02.04.2024 та від 09.04.2024.

На підставі зазначеного стягнуті з боржника кошти перераховані на рахунок стягувача згідно з виконавчим листом № 2-2038/11, виданого 19.08.2022 Заводським районним судом м. Запоріжжя, а саме на рахунок зазначений в заяві про відкриття виконавчого провадження ТОВ «ФК «Інновація».

Таким чином, виконавче провадження № 70978588 з виконання виконавчого листа №2-2038/11, виданого 19.08.2022 Заводським районним судом м. Запоріжжя перебуває на виконанні у Відділі, арешт з коштів що знаходиться на рахунку НОМЕР_1 знято та кошти, стягнуті з боржника на виконання зазначеного виконавчого листа на рахунку Відділу не перебувають.

09.05.2024, керуючись наведеним державним виконавцем Відділу винесено постанову ВП № 70978588 про зняття арешту з коштів що містяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк».

На підставі викладеного, у задоволені вимог скарги просить відмовити у повному обсязі.

В судових засіданнях 24.06.2024, 20.09.2024 представник заявника подану скаргу підтримала з підстав, у ній зазначених, та просила задовольнити.

У призначенена 24.03.2025судове засіданнязаявник ОСОБА_1 та їїпредставник адвокатСидоренко І.О., які належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду скарги, в судове засідання не з`явилися, від адвоката Сидоренко І.О. надійшла заява про розгляд справи за її та ОСОБА_1 відсутності. Заявлені вимоги підтримують, просять задовольнити.

Державний виконавець Частюк В.О., представник відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) та представник стягувача Товариство зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ІННОВАЦІЯ»,які про дату, час та місце судового розгляду заяви були повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

З урахуванням належного повідомлення учасників процесу, які не з`явились до судового засідання, судом було постановлено провести розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 15 ЦК Українивстановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно дост. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частинами 2, 3ст. 451 ЦПК Українипередбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що рішенням (заочним) Заводського районного суду м.Запоріжжя від 20 червня 2022 року у цивільній справі ЄУН 2-2038/11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» заборгованість в загальному розмірі 50605,71 доларів США.

На виконання вищезазначеного судового рішення Заводським районним судом м.Запоріжжя 20 червня 2022 року виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5 , як із солідарного боржника, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» заборгованості за кредитом в загальному розмірі 50605,71 доларів США.

09.02.2023 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Частюк В.О. відкрив виконавче провадження № 70978588, постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена до відома та виконання боржнику.

З копії постанови про арешт коштів боржника ВП № 70978588 від 20.09.2023 вбачається, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Частюком В.О. постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_5 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2036751,28 грн.

В подальшому, на адресу Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) адвокатом Сидоренко І.О. була направлена заява від 15.04.2024 за вих. №29, в якій просить скасувати арешт на картковий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відкритий в AT КБ «ПриватБанк», на який та отримує соціальні виплати, що вбачається із довідки AT КБ «ПриватБанк» від 09.04.2024. Зазначає, що як вбачається із виписки по рахунку ОСОБА_1 від 10.04.2024, починаючи з вересня 2023 року на вказаний рахунок боржниці надходили виключно цільові виплати, які є державною соціальною допомогою особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, а в квітні 2024 року всі кошти, які були наявні на вказаному банківському рахунку, в сумі 24001,12 грн, були списані в рахунок погашення заборгованості по ВП 70978588. Також зазначає, що накладення арешту на рахунок, на який надходять соціальні виплати, звернення стягнення на які заборонено законом, та списання коштів з такого рахунку, є неправомірним, тому арешт, накладений на соціальний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 має бути скасований, а списані з нього кошти соціальної допомоги підлягають поверненню боржнику.

З відповіді щодо надання інформації за підписом начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Половнікова Р. вбачається, що грошові кошти були списані з рахунку боржника на користь стягувача з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», підстави для зняття арешту з усього майна боржника або його частини за виконавчим провадженням № 70978588 з виконання виконавчого листа № 2-2038/11, виданого 19.08.2022 Заводським районним судом м.Запоріжжя відсутні.

З довідки AT КБ «ПРИВАТБАНК» від 09.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , станом на 09.04.2024 має в AT КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ), на яку отримує соціальні виплати. Також, на вказану картку може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). Станом на 09.04.2024 залишок по рахунку становить 0,00 грн.

За випискою AT КБ «ПРИВАТБАНК» з картки/рахунку ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00034804949 від 04.05.2017 за період 01.09.2023 - 10.04.2024, ліміт: 0,00 грн, усього витрат: - 25551,12 грн; усього надходжень: 25529,20 грн; баланс на початок періоду: 21,92 грн; баланс на кінець періоду: 0,00 грн.

За випискою AT КБ «ПРИВАТБАНК» від 10.04.2024 з картці/рахунку ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00034804949 від 04.05.2017 за період 01.09.2023 - 10.04.2024, вбачається, що на вищезазначений рахунок надходили грошові кошти: 04.04.2024 3250,70 грн; 06.03.2024 3250,70 грн; 06.02.2024 3250,70 грн; 09.01.2024 3250,70 грн; 06.12.2023 2881,60 грн; 05.11.2023 2881,60 грн; 16.10.2023 1000,00 грн; 07.10.2023 2881,60 грн; 06.09.2023 2881,60 грн.

Відповідно до довідки УСЗН Шевченківського району м.Полтави за №542 від 11.04.2024, ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_5 , перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення УСЗН Шевченківського р-ну у м.Полтава та їй відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» з 01.09.2023 до 31.03.2024 призначено допомогу: вересень 2023р.,- 2881,60 грн; жовтень 2023р.,- 2881,60 грн; листопад 2023р.,- 2881,60 грн; грудень 2023р.,- 2881,60 грн; січень 2024р.,- 3250,70 грн; лютий 2024р.,- 3250,70 грн; березень 2024р.,- 3250,70 грн. Загальна сума доходу за період з 01.09.2023 до 31.03.2024 становить 21278,50 грн.

Відповідно до платіжних інструкцій на рахунок AT КБ «ПРИВАТБАНК» з рахунку платника ОСОБА_1 НОМЕР_1 перераховано 3250,40 грн та 20750,42 грн; призначення платежу: стягнення за ВП № 70978588 з виконання виконавчого документу: виконавчий лист №2-2038/11, виданий 19.08.2022 Заводським районним судом м.Запоріжжя.

З довідки AT КБ «ПРИВАТБАНК» від 11.03.2024, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження № 70978588 вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , має в AT КБ «ПРИВАТБАНК» чотири відкриті рахунки, один з яких: НОМЕР_1 , відкритий 04.05.2017, із сумою на залишку 20750,42 грн.

В той же час, в матеріалах справи відсутні дані про те, що відкриті в AT КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 рахунку є рахунками зі спеціальним режимом використання.

З відповіді AT КБ «ПРИВАТБАНК» від 26.04.2024, наданої на виконання ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24.06.2025 про витребування доказів вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку відкрито рахунок IBAN НОМЕР_1 для отримання соціальної допомоги, на який 16.10.2023 здійснено переказ коштів на суму 1000.00 UAH, платник - ОВВ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У М.ПОЛТАВІ РАДИ 03195317; призначення платежу - виплати Соціального фонду, соц. виплата.

Рахунок НОМЕР_1 відкритий під картку для виплат № НОМЕР_6 . На картку зараховується пенсія, а також можуть зараховуватись будь-які інші кошти (не цільові).

Даний рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання.

Термін Рахунки із спеціальним режимом використання визначений у Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 22.06.2012 № 758, так рахунки із спеціальним режимом використання - це рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для , зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів. До того ж, відповідно до Постанови КЦС ВС від 3 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц кошти після зарахування на рахунок отримувача, є його власністю, втратили свій цільовий статус пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

09.05.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Частюком В.О., на підставі ст.ст. 59,72 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про зняття арешту з коштів, якою знятий арешт з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в AT КБ «ПРИВАТБАНК», про що була повідомлена ОСОБА_5 .

Статтею 129-1 Конституції Українивстановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Так, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 55 Конституції Українивизначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Янголенко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Згідно з частиною першою статті18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, єЗакон України «Про виконавче провадження».

Відповідно дост. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначеніЗаконом України «Про державну виконавчу службу».

Частиною 1ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1ст. 6 вказаного Законувстановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннямист. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів, щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 56 Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до частин 4 та 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з частиною третьоюстатті 52 Закону України"Про виконавче провадження"не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3статті 52 Закону України №1404-VIIIповинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4статті 59 Закону України №1404-VIII.

Згідно з абзацом 2 частини 2статті 59 Закону України №1404-VIIIвиконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банка документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом,а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини 1статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 4статті 59 Закону України №1404-VIIIпідставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженоїпостановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Крім того, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі, у разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України Про виконавче провадження).

Як встановлено вище, в постанові державного виконавця від 20 вересня 2023 року про арешт коштів боржника вказані виключення для коштів, що містяться на рахункахнакладення арешту та/абозвернення стягнення на які заборонено законом.

Матеріали виконавчого провадження№ 70978588 не містять повідомлення банківської установи про цільове призначення рахунків боржника, банківською установою не повернуло постанову державного виконавця про арешт зазначених рахунків без виконання.

При вирішенні даної скарги, суд зауважує, що саме на банк, який виконує постанову про арешт коштів боржника, в силу положень частини третьоїстатті 52 Закону України «Про виконавче провадження»покладено визначення статусу коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку.

Так само боржник вправі звернутися до виконавця із заявою про зняття арешту з такого рахунку, проте має надати документальне підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Водночас у справі, за встановлених судом обставин, заявниця не надала державному виконавцю відповідних підтверджень.

Крім того, суд враховує, що 09.05.2024 старшим державнимвиконавцем Відділупримусового виконаннярішень управліннязабезпечення примусовоговиконання рішеньу Запорізькійобласті Південногоміжрегіонального управлінняюстиції (м.Одеса)Частюком В.О. винесена постанова про зняття арешту з коштів, якою знятий арешт з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в AT КБ «ПРИВАТБАНК», про що була повідомлена ОСОБА_5 .

Також суд враховує, що 26 березня 2022 року набрав чинностіЗакон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, якимрозділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»доповнено пунктом10-2, у якому зокрема зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Така редакція Закону України «Про виконавче провадження» була чинна на час звернення стягнення на кошти боржника, а саме станом на 20 вересня 2023 року.

Отже, на час вчинення оскаржуваних виконавчих дій зазначене обмеження не розповсюджувалося на кошти, що знаходилися на рахунках боржника, які не є коштами, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію боржника.

Щодо повергнення списаних з рахунку боржника коштів, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Частюком В.О. у виконавчому провадженні провадженням № 70978588 були розподілені та перераховані стягнуті суми у розмірі 21544,43 грн та 20750,42 грн.

Грошові кошти у сумі 21544,43, що надійшли 01.04.2024р. та 20750,42 грн, що надійшли 01.04.2024 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 2-2038/11, виданого 19.08.2022 р., суд загальної юрисдикції (Заводський районний суд м. Запоріжжя), про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 , керуючись статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження", перераховані: 38250.86 грн на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІННОВАЦІЯ" на IBAN НОМЕР_7 в Філію - Головне управління по м. Києву та Київській області AT "Ощадбанк", МФО 322669, код за ЄДРПОУ 09322277, згідно з виконавчим листом № 2-2038/11, виданим 19.08.2022 Заводським районним судом м. Запоріжжя); 3825.09 грн виконавчого збору: на IBAN UA318999980333249305000008479 в Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37941997; 69 грн витрат виконавчого провадження: на IBAN UA738201720313281005201159830 в Державну казначейську службу України, м.Київ, МФО 820172, код за ЄДРПОУ 43315529; 149.9 грн витрат виконавчого провадження: на IBAN UA738201720313281005201159830 в Державну казначейську службу України, м.Київ, МФО 820172, код за ЄДРПОУ 43315529.

Суд вважає за необхідне роз`яснити наступне.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті263 ЦПК України).

У постановіВерховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

У постановіВеликої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 (провадження № 11-1009апп19)зазначено, що: «імперативною нормою - частиною другою статті74 Закону № 1404-VIIIзакріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 6 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21) вказано, що: «частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення,дії чи бездіяльність виконавцята посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавцяпро стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів,можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Аналізуючи зазначені норми права у поєднанні з висловленими Великою Палатою Верховного Суду принципами визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з виконанням виконавчих документів, слід дійти висновків, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що спір з приводу оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, прийнятої під час діїЗакону України «Про виконавче провадження», підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця».

Таким чином, рішення, дії державного виконавця Частюка В.О. щодо витрат виконавчого провадження можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83ЦК України.

Стаття1212 ЦК Українирегулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею11 ЦК України).

За змістом частини першої статті1212 ЦК Українибезпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Статтею1212 ЦК Українивизначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, вирішення питання про повернення безпідставно набутих коштів здійснюється за приписами положень ст.1212 ЦК України в позовному провадженні, а отже, тому заявникові пропонується звернутися до суду з відповідними вимогами в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржуваною постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Віталія Частюка від 20.09.2023 про арешт коштів боржника не порушені права заявниці, оскільки у постанові про арешт коштів боржника є застереження про те, що арешт не накладається на кошти, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

У частині першійстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, повно та всебічно встановивши обставини справи, врахувавши та надавши правову оцінку поданим заявниками доказам та наведеним ними доводам, суд дійшов висновків про те, що заявниця не довела обґрунтованості вимог своєї скарги, а дії державного виконавця та прийняті ним рішення відповідали вимогамЗакону України «Про виконавче провадження».

Посилання представника заявника адвоката Сидоренко І.О. на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року № 916/1572/19, від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19 не є релевантним, оскільки правовідносини у наведених справах стосуються накладення арешту на рахунки юридичної особи роботодавця - боржника, з яких здійснюється виплата заробітної плати працівникам та сплата податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, а у даному випадку правовідносини стосуються питання накладення арешту на рахунок фізичної особи - боржника, призначений для отримання особистих коштів, зокрема, заробітної плати.

За таких обставин, суд приходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючисьст.ст.354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд,

постановив:

У задоволені скарги адвоката Сидоренко Ірини Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), стягувач Товариство зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ІННОВАЦІЯ»,про визнання протиправної бездіяльності, скасування арешту коштів боржника та зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складений 27.03.2025 року

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/sud2024/

Суддя: О.М.Погрібна