Рішення від 17.03.2025 по справі 620/16145/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/16145/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Краснової О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ОЙЛ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ОЙЛ ПЛЮС" звернувся до суду з адміністративним позовом до Головне управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 05.09.2024 № 13550/ж10/25-01-07-00;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 05.09.2024 № 13551/ж10/25-01-07-00.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 18.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 08 січня 2024 року о 10:00 год.Відповідачем поданий відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову та вважає, що винесені ним податкові повідомлення рішення винесені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України.

Ухвалою суду від 07.01.2025 задоволено заяву представника Приватного підприємства «ОЙЛ ПЛЮС» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечено проведення судових засідань, в тому числі, що призначено на 08.01.2025 о 10:00 год, у справі № 620/16145/24 в режимі відеоконференції за участю представника Приватного підприємства «ОЙЛ ПЛЮС»; проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua/).Позивачем подана відповідь на відзив, в якому стверджує, що із відкритих джерел інформації відомо, що ФОП ОСОБА_1 має діючу ліцензію для внутрішніх перевезень небезпечних вантажів автомобілями, причепами та напівпричепами. Також ФОП ОСОБА_1 на час здійснення господарських операцій, які не визнає Відповідач, мав у своїй власності транспортні засоби, перелік яких зазначено в Акті перевірки. Також вказує, що у відзиві на позовну заяву відповідач не зазначає, які ж конкретно із видаткових накладних не відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також звернув увагу суду, що висновки суду у справі № 620/16625/21 жодним чином не спростовують реальність здійснення господарських операцій із поставки ПП «ТТ-НАФТА» газу скрапленого на адресу автозаправних (автогазозаправних) станцій Позивача.

Ухвалою суду від 08.01.2025 підготовче провадження у справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.01.2025 о 14:00 год.Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Cудом встановлено, що Приватне підприємство "ОЙЛ ПЛЮС" зареєстроване як юридична особа 26.06.2018, здійснює такі види економічної діяльності: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний) 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів 01.46 Розведення свиней 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду) 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

На підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 13.06.2024 №748-п та направлень на перевірку від 26.06.2024 № 1396/ж3/25-01-07-00, № 1397/ж3/25-01-07-00, №1398/ж3/25-01-07-00, №1399/ж3/25-01-07-00, № 1400/ж3/25-01-07-00, № 1401/ж3/25-01-07-00, від 01.07.2024 №1421/ж3/25-01-07-00, від 10.07.2024 №1532/ж3/25-01-07-00, відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства "ОЙЛ ПЛЮС" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного, та іншого законодавства за період, з 27.06.2018 по 31.03.2024, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період, з 27.06.2018 по 31.03.2024.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 24.07.2024 №10113/Ж5/25-01-07-01-01 (т.1 а.с.17-80).

Документальною перевіркою Приватного підприємства "ОЙЛ ПЛЮС" встановлено порушення, зокрема:

-п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Мінфіну 31.01.2000р. N20, п.5, п.21 П(С)БО 15 «Дохід» затвердженого наказом Мінфіну 29.11.1999р. N290, п.5, п.6, п.11 П(С)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Мінфіну 31.12.1999р. №318, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України 02.12.2010 N2755-VI, внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 274203 грн, в т.ч. за 2019 в сумі 10496 грн, за 2020 в сумі 263707 грн;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 N2755-VI (зi змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 304 670 грн, в тому за: жовтень 2019 у сумі 11662 грн, січень 2020 у сумі 56250 грн., лютий 2020 у сумі 69265 грн, березень 2020 у сумі 107354 грн, квітень 2020 у сумі 60 139 грн.

За результатами перевірки, які викладені в акті перевірки від 24.07.2024 №10113/Ж5/25-01-07-01-01 ГУ ДПС у Чернігівській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.09.2024 № 13550/ж10/25-01-07-00; № 13551/ж10/25-01-07-00, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватного підприємства на загальну суму 274203,00 грн та застосовано штраф в розмірі 68551,00 грн та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 304670, 00 грн та застосовано штраф в розмірі 76168,00 грн (т.1 а.с. 13-16).

В свою чергу позивачем до Державної податкової служби України подано скаргу на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 05.09.2024 №13550/ж10/25-01-07-00; № 13551/ж10/25-01-07-00, проте рішенням ДПС України від 11.11.2024 №33706/6/99-00-06-01-01-06 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення рішення без змін (т.1 а.с. 156-173).

Вважаючи рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі - Закон № 996-ХIV).

Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Статтею 2 Закону №996-XIV визначено, що цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 2 статті 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За визначенням підпункту14.1.141-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; 83.1.7. мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю (пункт 185.1 статті 185 ПК України).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, за придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Предметом доказування в цій справі є, зокрема, обставина реальності господарських операцій позивача, правильність відображення їх в податковому обліку та правильність формування податку на прибуток та податкового кредиту.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Щодо господарських правовідносин між ПП «ОЙЛ ПЛЮС» та ПП «ТТ-Нафта» суд зазначає наступне.

Податковою перевіркою ПП Ойл Плюс встановлено документальне оформлення придбання газу скрапленого у постачальника ПП ТТ-Нафта (код 37021932) за період, з 01.10.2019 по 30.01.2020 на підставі договорів поставки паливно-мастильних матеріалів від 02.01.2019 за №71Г та від 06.01.2020№56Г, укладених між ПП «ТТ -Нафта» (Постачальник) та ПП «ОЙЛ ПЛЮС» (Покупець) на поставку суміші вуглеводних газів Ас (ПБА, СПБТ, БТ, ПТ).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем контролюючому органу надано видаткові накладні; податкові накладні, копії ТТН, копії сертифікатів відповідності, копії акцизних накладних, копії паспортів якості.

Податковою перевіркою встановлено, що доставка суміші вуглеводних газів здійснювалася автомобільним транспортом Постачальника, тобто ПП «ТТ -Нафта»; скраплений газ розвантажувався на автозаправочних станціях підприємства у м. Бахмач та м. Батурин Чернігівської області, які позивач орендує у ТОВ «Голд- Нафта», згідно договорів оренди , де і здійснювалась реалізація вищевказаного газу споживачам.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП ТТ - НАФТА; акт перевірки від 12.04.2021 № 1668/07/37021932. За результатами даної перевірки було встановлено, що по операціях з придбання ПММ вбачається лише формальне оформлення документів з боку ПП «ТТ-НАФТА», відсутність реальності здійснення даних операцій, оскільки відсутні резервуари для зберігання ПММ, відсутні документи, обов`язковість складання яких передбачена Інструкцією № 281/171/578/155 від 20.05.2008, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 805/15496 від 02.09.2008.

Податковою перевіркою також встановлено, що видаткові накладні, оформлені з порушенням статті 9 Закону №996-ІV, оскільки відсутня посада особи, відповідальної за здійснення операції.

Пунктом 2.5. Договору визначено: Завантаження Товару (товарної партії) та видачу відповідних документів на вантаж Продавець здійснює тільки на підставі оригіналу, пред`явленого Покупцем, доручення на отримання Товару (партії Товару) (типова форма №М-2, затверджена Наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96).

Разом з тим, у наданих видаткових накладних відомості щодо виданих доручень отримання Товару відсутні. Журнал реєстрації довіреностей ПП «ОЙЛ ПЛЮС» на перевірку не надавало.

Суд зауважує, що матеріали справи також не містять доручень на отримання Товару (партії Товару).

Відповідно до п.2.7. Договору приймання Товару здійснюється відповідно до вимог Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції У країни 02.09.2008 за №805/15496 (далі Інструкція).

Згідно з підпунктами 5.4.1. - 5.4.2. Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363 ( z0128-98 ), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования". З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об`єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об`єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град. С відповідно до ГОСТ 3900.

Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об`ємно-масовим методом.

При цьому у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не зазначено номер резервуара, метод визначення маси нафтопродукту, що є обов`язковим до складання у відповідності до вимог Інструкції.

Також в товарно-транспортних накладних зазначено перевізника ФОП ОСОБА_1 та наведено марки та номери автомобілів, які перевозили газ скраплений, а саме: VOLVO НОМЕР_1 , VOLVO НОМЕР_2 , VOLVO НОМЕР_3 , РЕНО НОМЕР_4 .

Згідно пункту 63.3. статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з підпунктом 8.4. пункту 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що

є власними, орендованими або переданими в оренду. Форма цього повідомлення передбачає заповнення типу об`єкта оподаткування.

Проте перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в звіті 20-ОПП не декларував автомобілі, які перевозили газ скраплений, а саме: VOLVO НОМЕР_1 , VOLVO НОМЕР_2 , VOLVO НОМЕР_3 , РЕНО НОМЕР_4 .

Пунктом 2.4 Договору передбачено: Якість товару повинна відповідати ДСТУ чи ТУ для даного виду Товару, діючим на території України, та підтверджуються паспортом якості, виданим заводом - виробником чи Постачальником.

В той же час матеріали справи містять копії документів (мовою оригіналу): «Паспорт качества», що видані РУП «Производственное объединение «Белоруснефть»/ Белорусский газоперерабатывающий завод, а також ООО «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» 614055 г.Пермь, ул. Промышленная, 84, Росія.

За даним документом не визначено якому ДСТУ чи ТУ діючому на території України, відповідає якість товару.

Отже за сукупністю наведених обставин, а саме: відсутністю в товарно-транспортних накладних номеру резервуара, методу визначення маси нафтопродукту; відсутністю відомостей щодо виданих доручень на отримання товару (партії товару) (типова форма №М-2); відсутністю у видаткових накладних посад осіб, відповідальних за здійснення операцій і правильність її оформлення; в паспортах якості на товар не визначено якому ДСТУ чи ТУ, діючому на території України відповідає якість товару; перевізник ФОП ОСОБА_1 в звіті 20-ОПП не декларував автомобілі, які перевозили скраплений газ, суд погоджується з доводами відповідача про неможливість підтвердити придбання продукції (газу скрапленого (2711129700)) у ПП «ТТ- НАФТА» (податковий номер 37021932) та що видаткові накладні, які отримані від ПП TT-Нафта за період, з 01.10.2019 по 31.01.2020 складені з порушенням статті 9 Закону №996-ІV, в зв`язку із чим не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Отже в порушення п.5, п.6, п.11 П(С)БО 16 Витрати, платником завищено суму, відображену у рядку 2050 Звіту про фінансовий результат Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звітів про фінансові результати у розмірі 339,56 тис. грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 58,31 тис. грн, за 2020 рік на суму 281,25 тис. грн.

При відображенні у складі податкового кредиту ПП «ОЙЛ ПЛЮС» порушено п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 67 912 гр., в тому числі за жовтень 2019 року на 11662 грн, за січень 2020 року на 56250 грн.

Щодо господарських правовідносин між ПП «ОЙЛ ПЛЮС» та ТОВ «МС-2018» суд зазначає наступне.

У складі податкового кредиту ПП «ОЙЛ ПЛЮС» відображено операції з документального оформлення придбання у ТОВ «МС-2018» ТМЦ на загальну суму 1 420 545,53 грн, в т.ч. ПДВ - 236 757,53 грн, в тому числі за лютий 2020 року 69265,20 грн, березень 2020 року 107353,53 грн, за квітень 2020 року 60138,80 грн.

За результатами перевірки умов договору встановлено наступне:

Пунктом 1.2 Договору №39Г від 04.02.2020 передбачено, що «Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у специфікації, яка є Додатком №1 до цього Договору (надалі іменується «специфікація»).

Суд зауважує, що з огляду на умови договору Специфікація має складатися на виконання умов договору для визначення асортименту, обсягу та ціни на товар, який постачається.

Проте, як до перевірки так і до суду не надано специфікацію, яка є Додатком №1 до Договору.

Пунктом 2.5. Договору визначено: завантаження Товару (товарної партії) та видачу відповідних документів на вантаж Продавець здійснює тільки на підставі оригіналу, пред`явленого Покупцем, доручення на отримання Товару (партії Товару) (типова форма №М-2, затверджена Наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96).

Проте у наданих видаткових накладних, відомості щодо виданих доручень на отримання Товару (партії Товару) (типова Форма №М-2) відсутні. Журнал реєстрації довіреностей ПП «ОЙЛ ПЛЮС» не надавало ні на перевірку, ні до суду.

Пунктом 2.1.1 Договору передбачено: «поставка Товару здійснюється засобами Постачальника».

Проте за даними форми 20-ОПП «Відомості про об`єкти оподаткування» у підприємства- постачальника (ТОВ «МС-2018») відсутні будь-які транспортні засоби.

Згідно наданих копій товарно-транспортних накладних, перевізником є ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5 ), проте, за даними форми 20-ОПП «Відомості про об`єкти оподаткування» у ФОП ОСОБА_1 також відсутні транспортні засоби.

Також в порушення вимог пункту 7.5.8. Інструкції у наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних номер резервуару, з якого відпущено нафтопродукт, метод визначення маси нафтопродукту не вказано.

Пунктом 2.4 Договору передбачено: «Якість товару повинна відповідати ДСТУ чи ТУ для даного виду Товару, діючим на території України, та підтверджуються паспортом якості, виданим заводом-виробником чи Постачальником...»

В той же час, матеріали справи містять копії документів (мовою оригіналу): «Паспорт качества», що видані РУГІ «Производственное объединение «Белоруснефть»/ Белорусский газоперерабатывающий завод. За даним документом не визначено якому ДСТУ чи ТУ, діючому на території України, відповідає якість товару.

Враховуючи вищевикладене суд погоджується з доводами відповідача, про неможливість підтвердити придбання продукції (газу скрапленого (2711129700)) саме у ТОВ «МС-2018», в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 236 757,53 грн, в тому числі за: лютий 2020 року на суму 69 265,2 грн, березень 2020 року на суму 107 353,53 грн, квітень 2020 року на суму 60 138,8 грн.

При вирішенні даної справи суд враховує, що додаткових доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами позивач суду не надав.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, на підставі оцінених доказів, наявних в матеріалах справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем з огляду на приписи процесуального закону належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів щодо нереальності господарських операцій з контрагентами - ПП ТТ - НАФТА; та ТОВ «МС-2018», без належного документального підтвердження фактичного здійснення таких операцій, та які б свідчили б про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення рішення винесені відповідачем правомірно.

Інші доводи та аргументи позивача не спростовують висновків суду.

При цьому судом враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням зазначеного суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи відмову у задоволенні позову відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченістаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс рішення виготовлено 27 березня 2025 року.

Позивач: Приватне підприємство "ОЙЛ ПЛЮС" (вул. Даньківський шлях, буд. 62В, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ - 42266743).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ - 44094124).

Суддя В.В. Падій