Ухвала від 21.03.2025 по справі 202/21861/23

Справа № 202/21861/23

Провадження № 1-кс/202/2209/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023040000000428 від 07.08.2023 року у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянку України, маючого вищу освіту, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258-5 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без можливості внесення застави.

Клопотання вмотивовано тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 42023040000000428, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 07.08.2023 за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258-5, ч. 1 ст. 111 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

20 березня 2025 року у порядку ст. ст. 276-278 КПК України оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258-5 КК України ОСОБА_6 .

За змістом повідомлення про підозру злочинна діяльність ОСОБА_6 полягала у виконанні інженерно-технічної складової злочинного плану шляхом розробки та складання технічної документації обладнання на замовлення суб`єктів господарської діяльності, зареєстрованих та діючих на території терористичної організації «ЛНР». Вона узгоджувала строки виготовлення продукції та надавала цінові пропозиції для «ООО НПК «ЛЭМЗ-ОГМК», підтримувала контакти та вела переговори з представниками цієї компанії та інших суб`єктів господарської діяльності, розташованих на зазначеній території. Крім того, ОСОБА_6 здійснювала листування, виконувала вказівки та звітувала ОСОБА_7 про перебіг поставок, взаєморозрахунків, можливі затримки та суми отриманого доходу.

Таким чином, слідчий вважає що умисні дії ОСОБА_6 , які виразилися у наданні активів усвідомлюючи можливість того, що їх буде використано повністю або частково для будь-яких цілей терористичною організацією, вчиненому організованою групою, як виконавець, кваліфікуються за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258-5 КК України.

Слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлена наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, якій на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у скоєнні: умисного, особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: на теперішній час органами досудового розслідування злочинну діяльність підозрюваної ОСОБА_6 викрито не в повній мірі, на даний час органом досудового розслідування ще здійснюється збір доказів, проведені не всі слідчі (розшукові) дії, які є необхідними для доведення вини підозрюваних у тому числі не встановлені місця зберігання всіх речей та документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, що також свідчить про те, що підозрювана ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у т.ч. проти громадської безпеки, знаряддя їх скоєння, а саме: договори (додатки до них, специфікації тощо) із суб`єктами підприємницької діяльності, які розташовані на території РФ та терористичної організації «ЛНР», листування, бухгалтерську документацію, комп`ютерну техніку на якій міститься відповідна інформація.

Ризик передбаченийп.3ч.1ст.177КПК Україниобґрунтовується тим,що підозрювана ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме шляхом морального тиску, шантажу обіцянками надання майнової винагороди може схилити інших підозрюваних (співучасників кримінальних правопорушень) та свідків, які надають викривні покази, до надання неправдивих показань в частині його участі та ролі у злочинній діяльності.

Вік тастан здоров`япідозрюваної ОСОБА_6 не перешкоджаютьтриманню останньоїпід вартою.За цієюкатегорію справінший запобіжнийзахід неможе бутизастосований запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою.

В ході судового розгляду прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, зазначивши про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, посилаючись на тяжкість вчиненого злочину, суспільну небезпеку вчиненого злочину, у зв`язку з чим просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки підозрювана є виконавцем зазначених правопорушень.

Слідчий в судовому засіданні підтримала клопотання.

Захисник та підозрювана в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків.Ризик знищення, схову або спотворення доказів вважає необґрунтованим, оскільки давно звільнилась з підприємства та з ОСОБА_7 не контактує. Неодноразово в офісах підприємств та у неї вдома проводились обшуки, все вилучено ОСОБА_8 врахувати, що підозрюваній 80 років та має хронічні захворювання.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 42023040000000428, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 07.08.2023 за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258-5, ч. 1 ст. 111 КК України.

20 березня 2025 року у порядку ст. ст. 276-278 КПК України оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258-5 КК України ОСОБА_6 .

Вирішуючи питанняпро обґрунтованістьпідозри,слідчий суддя зазначає,що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

На даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, зібраних органом досудового розслідування, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Згідно ч.1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.176 КПК України одним із запобіжних заходів визначений такий як тримання під вартою.

За ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-6,260,261,437-442-1Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначенийпунктом 5частини першої цієї статті.

Відповідно до ч.1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор посилаються на існування ризиків передбачених пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні.

Дослідивши надані до клопотання докази слідчий суддя вважає, що ризики на які посилається сторона обвинувачення, є недоведеними та необґрунтованими.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження в цій справі розпочато 07.08.2023 року, про що було відомо підозрюваній, тому що проводилась низька слідчих дій: тимчасовий доступ до речей і документів, обшуки в офісах юридичних осіб, у неї вдома, арештовувалось її майно. 20.03.2025 року їй повідомлено про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення і вона з`явилась до суду для розгляду клопотання. За весь час досудового розслідування кримінального провадження не наведено жодного доказу на підтвердження того, що вона ухилялась від виклику слідчого.

Заявлений ризик знищення, схову або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають доказове значення в цьому кримінальному провадженні, на думку слідчого судді, спростовується тим, що по справі неодноразово проведені обшуки, тимчасовий доступ до речей і документів. Під час цих слідчих дій були вилучені речі та документи, що на думку слідчого мали значення для справи , ці докази перебувають в розпорядженні слідчого і підозрювана не має доступу до них, щоб знищити, спотворити.

Підозрювана змінила місце роботи , а тому не має доступу до документів , які мали б значення до справи.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні слідчий суддя, зазначає, що на цій стадії досудового розслідування свідки допитані і слідчим їх повідомлено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень. Що стосується впливу на підозрюваних, то цей ризик також не доведений.

Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрювана раніше не судима, є особою похилого віку (80 років), має низьку хронічних захворювань,відповідно до амбулаторної карти хворого, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки.

Так, в матеріалах клопотання відсутні докази на підтвердження порушення нею процесуальної поведінки чи наміру це зробити.

Враховуючи, що слідчим та прокурором не доведені належним чином ризики, передбаченістаттею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258-5 КК України.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1