Ухвала від 25.03.2025 по справі 914/1152/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.03.2025Справа № 914/1152/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник, розглянувши матеріали скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» на дії державного виконавця

у справі: № 914/1152/23

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418», м. Львів,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Ірокс», м. Львів,

предмет позову: зобов`язання передати оригінали технічної документації,

підстава позову: порушення приписів Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»,

за участю представників, що з`явилися:

скаржника (позивача): Садовий Максим Михайлович, Хвесь Жанна Борисівна - голова ОСББ;

відповідача: не з`явився,

державного виконавця: не з`явився,

встановив:

у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» до Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про зобов`язання передати оригінали технічної документації, за результатами розгляду якої в судовому засіданні 06.12.2023 постановлено рішення про задоволення позовних вимог.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства Ірокс залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 у справі №914/1152/23 без змін.

22.01.2024 суд видав накази про примусове виконання рішення у справі.

17.03.2025 до суду надійшла скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» на дії державного виконавця, а саме на рішення головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича про закінчення виконавчого провадження відповідно до постанови від 10.03.2025 в межах виконавчого провадження №75715621.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.03.2025 матеріали заяви передано для розгляду судді Ростиславу Матвіїву.

Ухвалою суду від 18.03.2025 скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» на дії державного виконавця призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.03.2025 на 13:30 год.

Ухвалу суду 19.03.2025 доставлено до електронного кабінету відповідача (боржника) у підсистемі «Електронний суд».

Державного виконавця про дату, час та місце розгляду скарги 20.03.2025 повідомлено телефонограмою. Крім того, ухвалу суду від 18.03.2025 надіслано на адресу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В судове засідання 25.03.2025 з`явились представники позивача (стягувача, скаржника).

25.03.2025 до суду надійшло клопотання Головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю 25.03.2025 у судовому засіданні у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

Крім того, 25.03.2025 відповідач (боржник) звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку з відрядженням представника відповідача.

Згідно з положеннями ч. 1 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, розглянувши клопотання про відкладення судового засідання, зазначає, що перешкод у розгляді скарги на дії державного виконавця за відсутності боржника та державного виконавця немає.

ПОЗИЦІЯ СКАРЖНИКА (ПОЗИВАЧА)

Стягувач у виконавчому провадженні просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича про закінчення виконавчого провадження №75715621 від 10.03.2025; зобов`язати головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича відновити виконавче провадження №75715621.

В обґрунтування скарги заявник зазначає, що рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 є невиконаним, а виконавче провадження з виконання рішення закінчене з посиланням на норму п. 11 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

У п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підставою закінчення виконавчого провадження є надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку повідомлення виконавцем органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення, а саме невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника.

Однак, стягувач зазначає, що підставою для відкриття кримінального провадження щодо умисного невиконання рішення суду боржником була заява про вчинення кримінального правопорушення саме голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418», а не звернення головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича.

Отже, формально, виконавцем виконано вимоги ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», однак кримінальне провадження щодо боржника за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення) може бути закритим, а рішення суду у цій справі є не виконаним.

Як вбачається з Закону України «Про виконавче провадження», державному виконавцю надано широке коло повноважень з метою виконання рішення суду.

Тому заявник вважає, що постанова головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича про закінчення виконавчого провадження № 75715621 від 10.03.2025 року суперечить ст. 1 Закон України "Про виконавче провадження" та ст. 6 Конвенції, а тому підлягає скасуванню.

ПОЗИЦІЯ ДЕРЖАВНОГО ВИКОНАВЦЯ

Державний виконавець пояснень по суті скарги не подав.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Розглянувши матеріали скарги на дії державного виконавця, суд доходить висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Так, відповідно до матеріалів справи 22.01.2024 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023, яке набрало законної сили 02.01.2024, видано накази про примусове виконання рішення суду, зокрема, про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Ірокс» протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» визначені оригінали технічної документації на будинок 418 по вул. Шевченка, 418 у місті Львові; про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» 2 684, 00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

09.08.2024 державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наталією Грицай - Липською за наслідком розгляду заяви про примусове виконання наказу №914/1152/23 від 22.01.2024 (про зобов`язання вчинити дії на користь стягувача) прийнято постанову (ВП №75715621) про відкриття виконавчого провадження. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Стягувач звертався до керівника Міністерства внутрішніх справ України зі скаргою від 09.01.2025 на невнесення працівниками місцевої поліції відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення, що пов`язані з діяльністю Приватного акціонерного товариства «Ірокс», зокрема і щодо невиконання рішення суду у справі №914/1152/23.

До скарги стягувача від 09.01.2025 долучено лист відповідь від 26.12.2024 Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що був адресований голові правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418», у якому повідомлено таке.

29.08.2024 при виході за адресою: 79034 м. Львів, вул. Професора Буйка, будинок 17-А з метою перевірки виконання рішення боржником, встановлено, що боржник за вказаною адресою не знаходиться та діяльності не проводить, майно відсутнє.

Виконання рішення, яке зобов?язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Частиною 6 розділу V "Інструкції з організації примусового виконання рішень" визначено, що виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі, якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби. Згідно заяви стягувача поштова адреса боржника: 79039 м. Львів, вул. Залізнична, 7.

29.08.2024 державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження АСВП № 75715621 у Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для подальшого виконання.

20.09.2024 матеріали виконавчого провадження № 75715621 надійшли у відділ від Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, і відповідно державним виконавцем винесено постанову про прийняття до виконання.

20.09.2024 направлено виклик керівнику Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на 30.09.2024 для надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та з метою отримання відомостей про вжиті заходи для забезпечення виконання рішення суду.

02.10.2024 складено акт державного виконавця щодо неявки керівника Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на виклик державного виконавця, який було належним чином вручено 23.09.2024, що підтверджується повідомленням про вручення №0600964549556 та № 0600964551488.

29.10.2024 у зв?язку з невиконанням рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 5 100 грн, про що його повідомлено разом із повторним викликом на 14.11.2024 для перевірки стану виконання рішення суду відповідно до вимог частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження». Також боржника попереджено про можливість притягнення до кримінальної відповідальності у разі подальшого невиконання вимог виконавчого документа.

З урахуванням 10-денного строку на виконання рішення суду, 29.10.2024 державним виконавцем було направлено виклик боржника на 14.11.2024 з метою перевірки виконання рішення суду. Вказаний виклик боржником отримано 01.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 0600978033803.

Проте боржник на виклик не з?явився і не повідомив про причини своєї неявки. Цей факт зафіксовано у відповідному акті державного виконавця від 14.11.2024.

15.11.2024 на підставі виявленого повторного невиконання рішення суду було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн.

13.12.2024 державним виконавцем скеровано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до відділу поліції № 2 Львівського районного управління №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області з метою притягнення до кримінальної відповідальності Приватного акціонерного товариства «Ірокс» в особі керівника Микичака Ігоря Пилиповича.

У листі відповіді державної виконавчої служби також повідомлено стягувача, що 22.11.2024 боржник подав адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 15.11.2024 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн.

Скаржник також долучив відповідь від 03.01.2025 відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області на адвокатський запит Решоти Володимира у якому зазначено, що згідно даних відділу поліції встановлено, що 20.12.2024 у відділ поліції надійшло звернення від Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львів за вх. №55749 від 20.12.2024 з приводу дій Приватного акціонерного товариства «Ірокс» по невиконанню рішення суду, що було зареєстроване за № 29371 від 20.12.2024. Вказані матеріали на даний час перебувають на розгляді у секторі превенції відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області. Окрім цього, повідомлено, що відповідно до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційній портал Національної поліції» відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, відомості по вищевказаному зверненні у Єдиний реєстр досудових розслідувань не вносились.

У відповідь на звернення голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» 31.01.2025 Департаментом взаємодії з Національною поліцією Украйни Міністерства внутрішніх справ України повідомлено зокрема, що 21 січня 2025 року слідчим відділом відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області за відомостями, викладеному у зверненні Жанни Хвесь за №03/25 щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом невиконання рішення суду боржником Приватним акціонерним товариством «Ірокс» розпочато досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні.

21.01.2025 відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області скеровано голові правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» повідомлення про прийняття і реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 21.01.2025 (реєстраційний номер №120025141410000062) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо умисного невиконання рішення суду Приватним акціонерним товариством «Ірокс», яким зобов`язано передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» оригінали технічної документації на будинок 418 по вул. Шевченка, 418 у м. Львові.

10.03.2025 головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельником Любомиром Володимировичем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 75715621 із виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1152/23 від 22.01.2024 про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Ірокс» передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» оригінали технічної документації на будинок 418 по вул. Шевченка, 418 у м. Львові.

Відповідно до тексту постанови, державним виконавцем встановлено, що 29 жовтня 2024 року, у зв?язку з невиконанням судового рішення, щодо боржника було винесено постанову про накладення штрафу, а 15 листопада 2024 року винесено повторну постанову про накладення штрафу.

Відповідно до повідомлення відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, отриманого Сихівським відділом державної виконавчої служби у м. Львові 26.02.2025, 21.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12025141410000062 щодо кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України. Як наслідок, виконавець зазначає, що в межах виконавчого провадження вчинено всі передбачені законодавством дії.

Тому виконавець, з посиланням на норму п. 11 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» постановив виконавче провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1152/23 від 22.01.2024 про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Ірокс», передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» оригінали технічної документації на будинок 418 по вул. Шевченка, 418 у м. Львові закінчити; припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

У п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд зазначає, що норми Закону України «Про виконавче провадження» дійсно передбачають алгоритм дії державного виконавця у випадку встановлення неможливості виконання ріщення за відсутності боржника.

Водночас суд враховує, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Однак, згідно зі ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав про те, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від" 29.06.2004, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97).

У рішеннях від 06.09.2007 у справі "Моргуненко проти України" та від 27.11.2008 у справі "Крутько проти України ЄСПЛ виснував, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою та другою стадіями одного провадження. Виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Суд погоджується із доводами стягувача про те, що незалежно від форми закінчення кримінальне провадження щодо боржника за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення), рішення суду у справі № 914/1152/23 є невиконаним.

Водночас суд вважає безпідставними аргументи стягувача про неправомірність дій державного виконавця із закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на відкриття кримінального провадження щодо боржника за наслідком звернення стягувача, а не державного виконавця.

Суд враховує встановлену обставину повідомлення 13.12.2024 державним виконавцем поліції про вчинення кримінального правопорушення (невиконання рішення суду) Приватним акціонерним товариством «Ірокс» в особі керівника Микичака Ігоря Пилиповича.

Суд зазначає, що визначальним є повідомлення державним виконавцем уповноваженого органу про вчинення боржником кримінального правопорушення та встановлення державним виконавцем обставини відкриття кримінального провадження за фактом невиконання боржником у справі рішення суду.

Водночас суд наголошує, що за наслідком прийняття виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження стягувач позбавляється права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця з метою примусового виконання рішення.

Отже у випадках закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» необхідним є встановлення сукупності умов: 1) невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, 2) здійснення виконавцем заходів примусового виконання рішення, однак не досягнення внаслідок вжиття таких заходів мети виконавчого провадження.

Суд погоджується із позицією скаржника про недопустимість формального підходу при здійсненні виконавцем заходів примусового виконання рішення, а також прийнятті виконавцем процесуальних рішень в межах виконавчого провадження, зокрема і щодо закінчення виконавчого провадження.

Суд вважає необґрунтованим зазначення виконавцем у постанові від 10.03.2025 про закінчення виконавчого провадження №75715621 про вчинення в межах виконавчого провадження всіх передбачених законодавством дій.

Суд зазначає, що обов`язки і права виконавців визначено у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Серед іншого, згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника (п.7); викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні (п.14); накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.16); вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п. 18); у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19), тощо.

Суд враховує, що в межах виконавчого провадження виконавець здійснював заходи із примусового виконання рішення, зокрема: наклав арешт на майно боржника, здійснював вихід за юридичною адресою боржника з метою перевірки виконання рішення; викликав керівника Приватного акціонерного товариства «Ірокс» для надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та з метою отримання відомостей про вжиті заходи для забезпечення виконання рішення суду; у зв?язку з невиконанням рішення суду на боржника двічі було накладено штраф.

Разом з тим, суд враховує, що у відповідності до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Суд бере до уваги не здійснення державним виконавцем дій із виходу за повідомленою стягувачем адресою місцезнаходження боржника (м. Львів, вул. Залізнична, 7) з метою перевірки виконання та сприяння виконанню рішення.

Крім того, у справі немає доказів звернення державного виконавця в межах виконавчого провадження №75715621 до суду про застосування до боржника (керівника), що без поважних причин не з`явився за викликом виконавця приводу; залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції; звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням, тощо.

Суд наголошує, що встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів (висновок викладено у постанові від 30.08.2018 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/4106/14).

Підсумовуючи, суд зазначає, що висновок державного виконавця, що викладений у постанові від 10.03.2025 про закінчення виконавчого провадження №75715621 про вчинення в межах виконавчого провадження всіх передбачених законодавством дій є передчасним, а закінчення виконавчого провадження з підстав, викладених у оскаржуваній постанові є перешкодою для забезпечення стягувачу передбаченої Конституцією України гарантії виконання судового рішення у визначеному законом порядку в межах трирічного строку для пред`явлення наказу суду до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, суд доходить висновку про обґрунтованість скарги на дії головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича щодо закінчення виконавчого провадження № 75715621 від 10.03.2025.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 340, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича про закінчення виконавчого провадження № 75715621 від 10.03.2025.

2. Зобов`язати головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича відновити виконавче провадження №75715621.

3. Направити до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича наказ про примусове виконання рішення у справі №914/1152/23 від 22.01.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 28.03.2025.

Суддя Матвіїв Р.І.