Ухвала

від 26.03.2025 по справі 127/18105/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/18105/13-ц

Провадження 4-с/127/8/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Третього відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», на бездіяльність державної виконавчої служби,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рябокінь Р.П., звернувсь до суду зі скаргою на бездіяльність державної виконавчої служби.

Скарга мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.10.2024 року у справа № 127/18105/13 стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором №19/09/2007/840-К\76 від 19.09.2007 року, яка станом на 01.04.2013 року становить 175 418 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1 402 119.03 грн., в тому числі: заборгованість з повернення кредиту - 128 692.24 центів США., що еквівалентно 1 028 637 грн. 07 коп заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом - 34 360.67 дол. США. і еквівалентно 274 644 грн. 84 коп.; штраф - 5 657.12 дол. США. що еквівалентно 45 217 грн.. коп.; пеня - 6 708.34 дол. США, що еквівалентно 53 619 грн.76 коп., а також стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічно; акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судовий збір у розмірі 3441 грн.

На примусове виконання вказаного рішення, було відкрито виконавче проваджені № 52465236 постановою від 04.10.2016 року.

В межах даного виконавчого провадження, державним виконавцем Староміського відділу ДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Коцагою О.С. 04.10.2016 року була винесена постанова про арешту майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

Відповідно до вказаної постанови накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , із забороною його відчуження.

Постановою державного виконавця від 26.09.2017 року виконавчий лист № 127/18105/13, виданий 22.10.2013 року Вінницьким міським судом про солідарне стягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «НАДРА» грошових коштів та судових витрат було повернуто стягувану па підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавчі провадження», у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Вказаною постановою виконавче провадження було завершено, що також підтверджується відкритими відомостями з Автоматизованої системи виконавчих проваджень Міністерства юстиції.

Однак відносно ОСОБА_1 наявні накладені в межах виконавчого провадження обтяження у виді арешту майна із забороною його відчуження.

Такий арешт майна порушує право приватної власності ОСОБА_1 , створює останньому перешкоди у майбутній державній реєстрації права власності на майно через наявність обтяжень та відповідних відомостей у реєстрі боржників, а тому арешт майна має бути скасовано, виходячи з наступного.

У зв`язку із закінченням трирічного строку зберігання документів, виконавче провадження № 52465564 було знищено за термінами зберігання, це вбачається із відповіді Третього відділу ДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), отриманої 10.10.2024 року засобами поштового зв`язку.

Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв`язку з його завершенням через повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону.

Третій відділ ДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовився скасовувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 , незважаючи на відсутність будь-яких виконавчих проваджень.

Також, заявник звертає увагу, що у постанові державного виконавця від 26.09.2017 року про повернення виконавчого документа стягувану було встановлено строк для повторного звернення з виконавчим листом - до 26.09.2020 року.

Відповідно, на даний час минуло понад чотири роки з граничного строку звернення з виконавчим листом, будь-яке відкрите виконавче провадження відсутнє.

Заявник звертає увагу, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувана, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61 -1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19), від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09, провадження № 61-12406св21 (ЄДРСРУ № 108296856), від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61- 12997св21, ЄДРСРУ № 108653799).

На підставі вищевказаного, Рябокінь Р.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить визнати бездіяльність Третього відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язати Третій відділ державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зняти арешт із всього майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зняттям заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.

В судовому засіданні адвокат Рябокінь Р.П. вимоги скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовільнити у повному обсязі.

Представник Третього відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лепетун І.О. в судовому засіданні заперечував відносно заявлених скаржником вимог, зазначивши, що постановою державного виконавця від 26.09.2017 року виконавчий лист № 127/18105/13, виданий 22.10.2013 року Вінницьким міським судом про солідарне стягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «НАДРА» грошових коштів та судових витрат було повернуто стягувану па підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавчі провадження» і після того до виконавчої служби виконавчий лист не надходив. Вказує на те, що скаржником не надано підтвердження, що ним виконане судове рішення, в межах виконання якого був накладений оскаржений ним арешт, у зв`язку з чим відсутні підстави для зняття арешту з його майна.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду скарги були повідомленні належним чином, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходили.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їй правовідносини.

На підставі рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.10.2024 року у справі № 127/18105/13 стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором №19/09/2007/840-К\76 від 19.09.2007 року, яка станом на 01.04.2013 року становить 175 418 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1 402 119.03 грн., в тому числі: заборгованість з повернення кредиту - 128 692.24 центів США., що еквівалентно 1 028 637 грн. 07 коп заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом - 34 360.67 дол. США. і еквівалентно 274 644 грн. 84 коп.; штраф - 5 657.12 дол. США. що еквівалентно 45 217 грн. коп.; пеня - 6 708.34 дол. США, що еквівалентно 53 619 грн.76 коп., а також стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «КБ «Надра» судовий збір у розмірі 3441 грн.

За зверненням ПАТ «КБ «Надра» до Староміського відділу ДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на примусове виконання вказаного рішення, було відкрито виконавче проваджені № 52465236 постановою від 04.10.2016 року.

В межах даного виконавчого провадження, державним виконавцем Староміського відділу ДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Коцагою О.С. 04.10.2016 року була винесена постанова про арешту майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

Відповідно до вказаної постанови накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 із забороною його відчуження.

В подальшому згідно постанови державного виконавця від 26.09.2017 року виконавчий лист № 127/18105/13, виданий 22.10.2013 року Вінницьким міським судом про солідарне стягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «НАДРА» грошових коштів та судових витрат було повернуто стягувану па підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавчі провадження», у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Що також підтверджується даними автоматизованої системи виконавчого провадження, які надано представником Третього відділудержавної виконавчоїслужби ум.Вінниці Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ),а також встановлено, що повторно на виконання виконавчий документів не надходив та більш повну інформацію надати у них немає можливості оскільки виконавчі провадження завершені до 2020 року включно знищені за терміном зберігання.

Відповідно до ч. 2 XІ Правил ведення діловодства та архіву органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 №1829/5, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Отже, відповідно до даних з автоматизованої системи, виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем ПАТ «КБ «Надра», відсутні.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 447 розділу ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини третьої статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Відповідно до ст.19 Конституцією України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час відкриття виконавчого провадження № 35940592 з виконання виконавчого листа за №812/0383/2012 та повернення державним виконавцем цього виконавчого документу стягувачу, діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року. Підставою для повернення державним виконавцем вказаного виконавчого листа стягувачу стали положення п. 2 ч. 1 ст. 47 вищевказаного Закону України, якими передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Відповідно до ч. 5 даної статті, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (річний строк для виконавчих листів). Даною статтею не передбачено, зняття арешту державним виконавцем при поверненні виконавчого листа стягувачу.

Виходячи з положень ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року, підставою для зняття арешту з майна державним виконавцем є завершення виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року в справі № 137/1649/17 (провадження № 61-26969св18) зазначено, що «повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення провадження. Отже, зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу».

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

В даному випадку, 26.09.2017 року виконавчий лист № 127/18105/13, виданий 22.10.2013 року Вінницьким міським судом Вінницькою області про солідарне стягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «НАДРА» грошових коштів та судових витрат, було повернуто стягувачу па підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавчі провадження», у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення та прийняв рішення про повернення вищевказаного виконавчого листа стягувачу, не знявши при цьому, накладений в межах цього виконавчого провадження, арешт з майна, діяв в межах своїх повноважень, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, який не передбачав зняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого листа стягувачу.

26.08.2024 року скаржник звернувся із заявою до Третього відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з його майна, накладеного в межах виконавчого провадження №52465236.

Листом начальника Третього відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.09.2024 року в задоволенні цієї заяви було відмовлено.

Станом на серпень 2024 року діяли положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року.

Так, ст. 37 даного Закону України, якою регулюється повернення виконавчого листа стягувачу, не передбачено зняття арешту при поверненні виконавчого документу стягувачу з підстав, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття державним виконавцем чи начальником ВДВС арешту з майна боржника.

На момент подання скаржником заяви до Третього відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з його майна, жодної підстави для зняття арешту, передбаченої ст. 59 зазначеного вище Закону, не існувало.

Отже, відмовляючи у знятті арешту, на підставі заяви скаржника, начальник Третього відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), діяв в межах своїх повноважень, у відповідності до вимог закону.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі, № 761/35971/15-ц (провадження № 61-23265св18), в якій зазначено, що «суди дійшли правильного висновку про те, що, здійснюючи дії під час виконання зазначеного рішення суду, державний виконавець дотримався вимог Закону України «Про виконавче провадження» при вчиненні виконавчих дій по відкритому виконавчому провадженню щодо ОСОБА_3 , як солідарного боржника, тому відсутні підстави для задоволення скарги останньої.

При цьому виконавчий лист повернуто стягувачу і державний виконавець позбавлений можливості вчиняти виконавчі дії при відсутності виконавчого провадження».

Враховуючи, що виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, що не є підставою для зняття арешту з майна боржника, тобто права боржника державним виконавцем та начальником Третього відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому проваджені №52465236 не порушені, при цьому виконавче провадження вже знищено, а будь-який державний виконавець позбавлений можливості вчиняти виконавчі дії за відсутності виконавчого провадження, суд дійшов до висновку, про відмову в задоволенні заявлених скаржником вимог.

Суд вважає, що в даному випадку відсутнє втручання у право ОСОБА_1 на мирне володіння своїм майном, а останній може скористатися своїм правом на звернення до суду в порядку позовного провадження шляхом подання позову про зняття арешту з майна тощо.

Керуючись ст.ст. 260, 353, 354, 451, 452 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Третього відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», на бездіяльність Третього відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: