Постанова

від 31.03.2025 по справі 360/1376/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року справа №360/1376/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 360/1376/24 (головуючий суддя у І інстанції Кисіль С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним дії ГУ ПФУ в Одеській області під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії по втраті годувальника від 02 травня 2024 року щодо неврахування до пільгового підземного стажу за Списком № 1, який дає право на розрахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці померлого годувальника, ОСОБА_2 , періодів його роботи з 15 травня 1995 року по 26 липня 1995 року учень машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 27 липня 1995 року по 10 березня 1996 року машиніст підземних установок з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 11 березня 1996 року по 21 липня 1997 року машиніст підйому підземний з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 22 липня 1997 року по 12 січня 1999 року електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 26 лютого 2001 року по 07 липня 2001 року електрослюсарем з повним робочим днем під землею на шахті Матроська ДП Луганськвуглебудреструктуризація, з 20 травня 2008 року по 24 червня 2008 року підземним машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею на шахті ім. Д. Ф. Мельникова ВАТ Лисичанськвугілля; з 16 листопада 2010 року по 30 червня 2022 року підземний машиніст підйому з повним робочим днем під землею у ВП шахта ім. Д. Ф. Мельникова ВАТ Лисичанськвугілля;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити зарахування до пільгового підземного стажу за Списком № 1, який дає право на розрахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці померлого годувальника, ОСОБА_2 , періодів його роботи з 15 травня 1995 року по 26 липня 1995 року учень машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 27 липня 1995 року по 10 березня 1996 року машиніст підземних установок з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 11 березня 1996 року по 21 липня 1997 року машиніст підйому підземний з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 22 липня 1997 року по 12 січня 1999 року електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 26 лютого 2001 року по 07 липня 2001 року електрослюсарем з повним робочим днем під землею на шахті Матроська ДП Луганськвуглебудреструктуризація, з 20 травня 2008 року по 24 червня 2008 року підземним машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею на шахті ім. Д. Ф. Мельникова ВАТ Лисичанськвугілля; з 16 листопада 2010 року по 30 червня 2022 року підземний машиніст підйому з повним робочим днем під землею у ВП шахта ім. Д. Ф. Мельникова ВАТ Лисичанськвугілля, здійснивши відповідний перерахунок пенсії з дати її призначення.

В обґрунтування позову зазначила, що 02 травня 2024 року звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника на її доньку ОСОБА_3 за померлого годувальника ОСОБА_2 , який був чоловіком позивача та батьком її доньки.

Відповідачем призначена позивачу пенсія по втраті годувальника.

Проте, відповідач при призначенні пенсії не зарахував до пільгового підземного стажу померлого годувальника періоди його роботи з повним робочим днем під землею, що призвело до неправильного розрахунку розміру пенсії.

Такі дії відповідача є протиправними.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області під час розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії по втраті годувальника від 02 травня 2024 року щодо незарахування померлому годувальнику, ОСОБА_2 , до страхового стажу з повним робочим днем на підземних роботах з видобутку вугілля в шахтах періоду роботи з 15 травня 1995 року по 26 липня 1995 року учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 27 липня 1995 року по 10 березня 1996 року машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 11 березня 1996 року по 21 липня 1997 року машиністом підйому підземний 4 розряду з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 22 липня 1997 року по 12 січня 1999 року електрослюсарем підземний 5 розряду з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 26 лютого 2001 року по 07 липня 2001 року електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею на шахті Матроська Державного підприємства Луганськвуглебудреструктуризація, з 20 травня 2008 року по 24 червня 2008 року підземним машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі Шахта ім. Д. Ф. Мельникова Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля, з 16 листопада 2010 року по 31 грудня 2022 року підземним машиністом підйому з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі Шахта ім. Д. Ф. Мельникова Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля, яке в подальшому реорганізовано у Відокремлений підрозділ Шахта ім. Д. Ф. Мельникова Акціонерного товариства Лисичанськвугілля.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 24 квітня 2024 року перерахунок і виплату пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, зарахувавши до страхового стажу з повним робочим днем на підземних роботах з видобутку вугілля в шахтах період роботи з 15 травня 1995 року по 26 липня 1995 року учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 27 липня 1995 року по 10 березня 1996 року машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 11 березня 1996 року по 21 липня 1997 року машиністом підйому підземний 4 розряду з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 22 липня 1997 року по 12 січня 1999 року електрослюсарем підземний 5 розряду з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, з 26 лютого 2001 року по 07 липня 2001 року електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею на шахті Матроська Державного підприємства Луганськвуглебудреструктуризація, з 20 травня 2008 року по 24 червня 2008 року підземним машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі Шахта ім. Д. Ф. Мельникова Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля, з 16 листопада 2010 року по 31 грудня 2022 року підземним машиністом підйому з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі Шахта ім. Д. Ф. Мельникова Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля, яке в подальшому реорганізовано у Відокремлений підрозділ Шахта ім. Д. Ф. Мельникова Акціонерного товариства Лисичанськвугілля, померлому годувальнику, ОСОБА_2 , з урахуванням фактично сплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

До заяви про призначення пенсії позивачем надано трудову книжку від 15 травня 1995 року НОМЕР_1 , в якій наявні періоди роботи годувальника ОСОБА_2 , на підприємствах, місце знаходження яких є м. Лисичанськ Луганської області.

Відповідно до Порядку № 637 стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Довідка про пільговий характер роботи до заяви про призначення пенсії позивачем не надано.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, м. Лисичанськ Лисичанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району ( НОМЕР_2 ) перебуває в тимчасово окупованій Російською Федерацією території України з 03 липня 2022 року.

Оскільки стан підприємств шахта Черноморка виробничого об`єднання Лисичанськвугілля, шахта Матроська ДП Луганськвуглебудреструктуризація, шахта ім. Д. Ф. Мельникова ВАТ Лисичанськвугілля на дату звернення невідомий, перевірку первинних документів у м. Лисичанськ здійснити немає можливості, у зв`язку з чим, розрахунок пільгового стажу роботи проведено за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5.

До пільгового стажу зараховано періоди роботи з 01 січня 1999 року по 12 січня 1999 року, з 26 лютого 2001 року по 06 липня 2001 року, з 20 травня 2008 року по 24 червня 2008 року та з 01 липня 2014 року по 09 квітня 2020 року, що становить 06 років 04 місяці 23 дні.

Пільговий стаж годувальника складає 06 років 04 місяці 23 дні, тому відсутні підстави для обчислення пенсії позивачу ю відповідно до статті 8 Закону № 345.

Крім того, суд першої інстанції, зобов`язуючи відповідача здійснити перерахунок пенсії з включенням до пільгового стажу спірних періодів, втрутився в дискреційні повноваження пенсійного органу.

Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача, не надаючи оцінку судовому рішенню в тій частині, яка сторонами не оскаржується.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 01 травня 2024 року, виданим Васильківським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 50 років у с. Дебальцеве Синельниківському районі Дніпропетровської області, актовий запис № 615.

ОСОБА_1 засобами вебпорталу Пенсійного фонду України звернулася із заявою від 02 травня 2024 року про призначення пенсії по втраті годувальника на її доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за померлого годувальника ОСОБА_2 , який приходився позивачу за життя чоловіком, а її доньці, відповідно, батьком, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 14 листопада 2008 року відділом реєстрації актив цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 04 серпня 2017 року, виданим Лисичанським міським відділом державної реєстрації актив цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Уповноваженим органом Пенсійного фонду України для розгляду заяви про призначення пенсії визначено ГУ ПФУ в Одеській області.

ГУ ПФУ в Одеській області призначено ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника на утриманця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за померлого годувальника ОСОБА_2 відповідно до статті 36 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 24 квітня 2024 року.

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії (форма РС-право), страховий стаж ОСОБА_2 (для розрахунку права на пенсію по втраті годувальника) складає 23 роки 05 місяців 28 днів, з яких за Списком № 1 зараховано періоди з 01 січня 1999 року по 12 січня 1999 року, з 26 лютого 2001 року по 06 липня 2001 року, 20 травня 2008 року по 24 червня 2008 року, 01 липня 2014 року по 09 квітня 2020 року.

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_2 від 15 травня 1995 року серії НОМЕР_1 у межах спірних правовідносин:

- 15 травня 1995 року прийнятий учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля;

- 27 липня 1995 року направлений на курси до УКК в/о Лисичанськвугілля;

- 25 вересня 1995 року присвоєна кваліфікація машиніст підземних установок третього розряду з повним робочим днем під землею;

- 25 вересня 1995 року направлений на курси до УКК в/о ЛВ;

- 07 березня 1996 року закінчив курси машиністів підйому;

- з 11 березня 1996 року по 21 липня 1997 року машиніст підйому підземний четвертого розряду з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля;

- з 22 липня 1997 року по 12 січня 1999 року електрослюсар підземний п`ятого розряду з повним робочим днем під землею на шахті Черноморка Виробничого об`єднання Лисичанськвугілля;

- з 26 лютого 2001 року по 07 липня 2001 року електрослюсарем 4 розряду підземний з повним робочим днем під землею на шахті Матроська Державного підприємства Луганськвуглебудреструктуризація;

- з 20 травня 2008 року по 24 червня 2008 року підземним машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі Шахта ім. Д. Ф. Мельникова Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля. За результатами атестації робочих місць професія машиніст підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до списку № 1, розділ І, підрозділ 1, пункт 1.1а;

- з 16 листопада 2010 року по 30 червня 2022 року підземний машиніст підйому з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі Шахта ім. Д. Ф. Мельникова Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля, яке в подальшому реорганізовано у Відокремлений підрозділ Шахта ім. Д. Ф. Мельникова Акціонерного товариства Лисичанськвугілля.

Відповідно до наказу в. о. генерального директора Акціонерного товариства Лисичанськвугілля від 01 липня 2022 року № 126 Про зупинення дії трудових договорів з працівниками АТ Лисичанськвугілля наказано: призупинити дію трудових договорів з працівниками АТ Лисичанськвугілля з 01 липня 2022 року до стабілізації ситуації в зоні знаходження підприємства (пункт 1); запровадити дистанційну роботу для працівників виконавчого апарату управління до стабілізації ситуації згідно Додатку № 1 до наказу (пункт 2); керівникам відокремлених підрозділів: визначити коло працівників для проведення подальшої роботи та запропонувати можливість дистанційної роботи своїх працівників, про що видати відповідні накази, повідомити працівників про призупинення трудових договорів усіма доступними засобами (пункт 3).

Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 02 січня 2024 року страхувальник Державне відкрите акціонерне товариство шахта Черномора Дочірнє підприємство Держаної холдингової компанії Лисичанськвугілля, шахта Матроська та Відокремлений підрозділ Шахта ім. Д. Ф. Мельникова Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля, у період з 01 січня 1999 року по 31 грудня 2022 року (спірні періоди) звітувало щодо позивача по спеціальному стажу, а саме у 1999 році (12 днів) за кодами підстави ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А1, у 2001 році (04 місяця 11 днів) за кодом підстави ЗПЗ013А1, у 2008 році (01 місяць 06 днів) за кодами підстави ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А1, у 2002 році (12 місяців) за кодом підстави ЗПЗ013А1, у 2014 році (12 місяців) за кодом підстави ЗПЗ013А1, у 2015 році (12 місяців) за кодами підстави ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А1, у 2016 році (12 місяців) за кодами підстави ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А1, у 2017 році (12 місяців) за кодами підстави ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А1, у 2018 році (12 місяців) за кодами підстави ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А1, у 2019 році (12 місяців) за кодами підстави ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А1, у 2020 році (12 місяців) за кодами підстави ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А1, у 2021 році (12 місяців) за кодами підстави ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А1, у 2022 році (12 місяців) за кодами підстави ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А1.

Відповідно до інформації, що міститься в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Державного відкритого акціонерного товариства шахта Черномора Дочірнього підприємства Держаної холдингової компанії Лисичанськвугілля (ідентифікаційний код 00177224), на якому позивач працював у спірний період, є 10.10.1 Добування та збагачення кам`яного вугілля; Державного підприємства Шахта Матроська (ідентифікаційний код 00177247) 10.10.1 Добування та збагачення кам`яного вугілля Відокремленого підрозділу Шахта ім. Д. Ф. Мельникова Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля (ідентифікаційний код 26349183) 05.10 Добування кам`яного вугілля.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_2 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 02 січня 2024 року по страхувальнику Відокремлений підрозділ Шахта ім. Д. Ф. Мельникова Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля (ідентифікаційний код 26349183) наявні відомості про нарахування та виплату заробітної плати у серпні 2020 року грудні 2021 року та відомості про спецстаж за кодами підстави ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А1. Разом з цим, відсутні відомості про сплату страхових внесків за означений період.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що записами в трудовій книжці підтверджено пільговий характер чоловіка позивача в спірні періоди повний робочий день під землею, відповідальність за своєчасну сплату страхових внесків несе роботодавець та їх несплата не може бути підставою для позбавлення пенсіонера права на належний розмір пенсії, в даному спорі повноваження пенсійного органу щодо зарахування спірних періодів до пільгового стажу чоловіка позивача не є дискреційними.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058 у солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі статтею 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною першою статті 36 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

На підставі пункту 1 частини другої статті 36 Закону № 1058 непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.

На підставі частини третьої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах - робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. (…)

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637 (далі Порядок 637) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Як визначено пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, які складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:

1) відсутність трудової книжки;

2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Як свідчать матеріали справи, в трудовій книжці ОСОБА_2 , чоловіка позивача, наявні записи щодо всіх спірних періодів його роботи з визначенням посад, які віднесені до Списку №1, в трудовій книжці зазначено про роботу ОСОБА_2 в спірні періоди протягом повного робочого дня під землею. Записи за спірні періоди роботи здійснені належним чином та не мають дефектів їх вчинення.

Зазначене також підтверджується й Індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_2 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 02 січня 2024 року, відповідно до яких страхувальник звітував відносно ОСОБА_2 як за кодом підстави ЗПЗ013А1, так і за кодом підстави ЗПЗ014А1.

Таким чином, записами трудової книжки підтверджується факт роботи ОСОБА_2 повний робочий день під землею на посадах, віднесених до Списку № 1, тому вимоги пенсійного органу щодо надання уточнюючої довідки є безпідставними.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів, за які роботодавцем не сплачені страхові внески суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 106 Закону України № 1058 передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Відповідно до статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно із частинами 11 та 12 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

З огляду на положення частин 1 та 2 статті 24 Закону № 1058, законодавцем визначено дві обов`язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме:

1) особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню;

2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як вказано у частині 2 статті 24 Закону № 1058, даними, за якими територіальними органами Пенсійного фонду України обчислюється страховий внесок, зокрема й щодо сплати страхових внесків, є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану.

За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.

Таким чином, особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового (пільгового) стажу при призначенні пенсії такій особі періоду його роботи.

Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI Про підвищення престижності шахтарської праці (далі Закон № 345) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону 1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз наведеної норми свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки стаж роботи ОСОБА_2 , чоловіка позивача, з повним робочим днем на підземних гірничих роботах з видобутку вугілля за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, становить більше 15 років, тому відповідач протиправно не здійснив розрахунок пенсії позивача з урахуванням статті 8 Закону № 345 з дати призначення пенсії, а саме з 24 квітня 2024 року.

Щодо доводів відповідача про втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу суд зазначає наступне.

Згідно зі змісту Рекомендації № R(80) 2 Комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснити з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящих в ієрархії нормативно - правовим актам. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межи завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Право на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Так, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, за наявності визначених законом підстав для врахування певних періодів роботи до пільгового стажу особи, відмовляти у їх врахуванні.

Отже, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, а саме: визначення пенсійному органу обов`язку зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 спірні періоди його роботи та здійснити перерахунок пенсії позивача по втраті годувальника відповідно до ст. 8 Закону № 345.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 360/1376/24 залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 360/1376/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 31 березня 2025 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 31 березня 2025 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв