Ухвала

від 18.03.2025 по справі 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.03.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи ОСОБА_1 про визнання грошових вимог у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"

представники не з"явились

ВСТАНОВИВ

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліваро" про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод".

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2023 по справі №909/69/22 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (код 00218271) відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №№1732 від 11.11.2015). Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2025 продовжено строк ліквідаційної процедури ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. на 3 місяців - до 08.04.2025.

До господарського суду 05.03.2025 надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги у розмірі 284 404,30грн.

Ухвалою суду від 11.03.2025р. розгляд заяви призначено на 18.03.2025р.

Від ліквідатора надійшло повідомлення про результати розгляду вимог кредитора фізичної особи ОСОБА_1 , у яких ліквідатор визнає грошові вимоги заявника частково. Ліквідатор направив суду клопотання про розгляд заяви з грошовими вимогами за його відсутності.

Заявник та представник боржника у судове засідання не з`явилися; про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Від ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення (вх. №4394/25 від 18.03.2025), відповідно до яких заявник просить суд визнати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) кредитором боржника - Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" (76014, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, буд. 229; ЄДРПОУ: 00218271) з грошовими вимогами у загальному розмірі 284 404, 30гривень, з яких:

- 242 521, 69 гривень - заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2021 по 04.04.2023 (включаючи податки та обов`язкові платежі);

- 7932,88 гривень - заборгованості по вихідній допомозі при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку (включаючи податки та обов`язкові платежі);

-16 781, 54 гривні - заборгованості по компенсації за невикористану відпустку (51 календарний день) (включаючи податки та обов`язкові платежі);

-17 168, 19 грн - заборгованості по компенсації у зв`язку із порушенням термінів виплати заробітної плати за період з 01.03.2021 по 31.03.2023.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, дослідивши наведені у заяві доводи, суд вважає кредиторські вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.10.2024 у справі №909/69/22 (909/750/24) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерною товариства "Івано-Франківський арматурний завод" на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 90 217,13 грн, яка складається з наступного: 56 725,29грн - заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 (включаючи податки та обов`язкові платежі); 7932,88грн - заборгованості по вихідній допомозі при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку (включаючи податки та обов`язкові платежі); 8 390,77 грн - заборгованості по компенсації за невикористану відпустку (12 днів) (включаючи податки та обов`язкові платежі); 17168,19грн - заборгованості по компенсації у зв`язку із порушенням термінів виплати заробітної плати за період з 01.03.2021 по 31.03.2023. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" в дохід Державного бюджету України 1 353, 47грн. судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 13.10.2024 - задоволено частково. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.10.2024 у справі № 909/69/22 (909/750/24) в оскаржуваній частині про відмову у задоволенні позову про стягнення у сумі 198 699,15 грн -скасовано. В цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 198 699,15грн, яка складається з наступного: 185 796,40 грн - заборгованості по заробітній платі за період з 01.07.2021 по 04.04.2023 (включаючи податки та обов`язкові платежі); 8390,77 грн - заборгованості по компенсації за невикористані відпустку. В решті в оскаржуваній частині рішення - залишити без змін.

Статтею 75 ГПК України визначено підстави звільнення від доказування.

Так, за наявності визначених статтею 75 ГПК України підстав учасники процесу можуть бути звільнені від доказування, зокрема частиною четвертою цієї статті передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 зроблено висновок, що преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.10.2024 (в частині, що не оскаржувалась) та постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №909/69/22 (909/750/24) встановлено обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ньому судом, що знайшло своє відображення у мотивувальних частинах вказаних рішення та постанови.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити, визнати грошові вимоги фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 284 404, 30гривень.

У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначена черговість задоволення вимог кредиторів. Зокрема, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року № 910/4518/16 зазначено, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне включити до реєстру вимог кредиторів вимоги кредитора фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 284404,30гривень - перша черга задоволення вимог кредиторів боржника.

Керуючись ст. ст. 44-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 11, 74, 86, 202, 234-236 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника задовольнити .

2. Визнати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) кредитором боржника - Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" (76014, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, буд. 229; ЄДРПОУ: 00218271) з грошовими вимогами у загальному розмірі 284 404, 30гривень ( у першу чергу реєстру вимог кредиторів).

Зобов`язати ліквідатора боржника арбітражного керуючого Демчана О.І. внести до реєстру вимог кредиторів визнані судом вимоги кредитора.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Суддя Шкіндер П.А.